Рішення

від 04.12.2012 по справі 5015/3819/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.12 Справа№ 5015/3819/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Монкаса», м. Київ до відповідача:Приватного підприємства «Дніпро-Захід», м. Львів про: стягнення 154 920,44 грн., Суддя О.Долінська При секретарі Вашкевич Н. За участю представників: позивача:Савченко А.В. -свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №462 від 29.10.2009 р. відповідача:Міла-Поляков Д.П. -договір № А 8-12 від 02.10.2012 р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1280 від 24.01.2008 р. Криць-Гамзій Н.В. - № б/н від 02.07.2012 р. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Монкаса»до Приватного підприємства «Дніпро-Захід»про стягнення 154 920,44 грн. Ухвалою від 14.09.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.10.2012 р. Розгляд справи відкладався з підстав, вказаних в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору поставки № 192/РД від 19.02.2010 р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар Товариству з обмеженою відповідальністю «Нучар», яке 19.09.2011 р. змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Монкаса», внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у сумі 154 920,44 грн.

В судове засідання 04.12.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково, подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 79 360,00 грн., як вартість неоплачуваного товару. Просить також задоволити вимогу з первісного позову про стягнення вартості сплачених адвокатських послуг 6 500,00 грн. та стягнути з відповідача судовий збір.

В судове засідання 04.12.2012 р. представники відповідача з'явились, вимоги ухвали суду виконали частково, щодо заявлених позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.11.2012 р. у даній справі, строк розгляду справи продовжувався з 14.11.2012 р. на 15 днів, в порядку ст. 69 ГПК України.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нучар»та Приватним підприємством «Дніпро-Захід»19.02.2010 р. було укладено договір поставки №192/РД. Як вбачається із правовстановлюючих документів, поданих на вимогу суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нучар»19.09.2011 р. змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Монкаса», що підтверджується рішенням №9 від 16.09.2011 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нучар»і Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монкаса»зареєстрованим 19.09.2011 р. №1072105 та витягом з ЄДР.

Поставка і отримання товару між сторонами відбувались згідно вказаного вище договору поставки №192/РД по видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.2.2 вказаного Договору, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату поставленого товару на умовах відстрочки платежу 35 (тридцять п'ять) календарних днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Розділом 6 даного Договору сторони визначили порядок повернення товару.

Пунктом 6.1. цього договору передбачено наступне: «Претензії, пов'язані з недоліками товару по якості, які не могли бути виявлені про прийомці товару (скриті недоліки), можуть бути пред'явлені Поставщику протягом терміну придатності товару, при умові дотримання покупцем правил зберігання товару.

Покупець має право 100% повернення простроченого товар, що знаходиться в його мережі магазинів самообслуговування. При умові, що покупець офіційно письмово повідомить поставщика в строк не пізніше 21 дня до закінчення терміну реалізації товару. В повідомленні в обов'язковому порядку повинна бути інформація про кількість і номенклатуру товару, що повертається. Повернення товару супроводжується накладною на повернення від мережевого магазину самообслуговування. В разі відсутності офіційного повідомлення від покупця про повернення товару або надання із запізненням, поставщик має право не проводити прийом товару, що повертається».

Договором поставки №192/РД від 19.02.2010 р., а саме п. 2.1. сторони визначили, що якість і комплектність товару, який поставляється підтверджується Сертифікатом відповідності і Ветеринарним свідоцтвом (на продукцію тваринного походження), наданим Поставщиком.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами тобто з 19.02.2010 р. і діє до 19.02.2011 р. Згідно п. 7.2. Договору сторони домовились про те, що: «В разі коли ні одна із сторін не заявить про свій намір розірвати чи змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір рахується пролонгованим ще на 1 рік». Тобто термін дії цього договору пролонгували сторони до 19.02.2012 р.

04.12.2012 р. позивач подав заяву до суду про зменшення позовних вимог і просить стягнути з відповідача всього 79 360,00 грн., як вартість отриманого і неоплаченого відповідачем товару, ця сума включає в себе:

- 8 683,13 грн. заборгованості станом на 30.09.2009 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нучар», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Монкаса», що вбачається із акту звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами і скріпленого печатками сторін (а.с.87 т.3);

- 19 381,74 грн. за отриманий і неоплачений товар;

-51 295,13 грн. за отриманий і неоплачений товар, що утилізований в зв'язку із закінченням терміну зберігання згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 23.11.2010 р.

Підтримує також позовну вимогу, заявнику в первісному позові про стягнення з відповідача на користь позивача 6 500,00 грн. витрат понесених на оплату адвокатських послуг та стягнення з Відповідача суми судового збору.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

На виконання умов вказаного Договору позивачем поставлено відповідачу товар, а відповідачем відповідно отримано даний товар на загальну суму 578 125,44 грн., про що свідчать видаткові накладні, що є в матеріалах справи і не заперечується сторонами:

- № РН -0000321 від 03.03.2010 р. на суму 21 863,30 грн.

- № РН -0000407 від 17.03.2010 р. на суму 3 782,87 грн.

- № РН -0000421 від 31.03.2010 р. на суму 4 919,76 грн.

- № РН -0000611 від 29.04.2010 р. на суму 54 837,22 грн.

- № РН -0000803 від 11.06.2010 р. на суму 18 596,89 грн.

- № РН -0001135 від 22.07.2010 р. на суму 7 475,53 грн.

- № РН -0001361 від 06.09.2010 р. на суму 10 799,40 грн.

- № РН -0001822 від 25.10.2010 р. на суму 57 796,56 грн.

- № РН -0001764 від 14.10.2010 р. на суму 42 840,30 грн.

- № РН -0002080 від 29.11.2010 р. на суму 33 005,75 грн.

- № РН -0002096 від 30.11.2010 р. на суму 19 511,71 грн.

- № РН -0002082 від 29.11.2010 р. на суму 3 363,60 грн.

- № РН -0001924 від 08.11.2010 р. на суму 17 375,44 грн.

- № РН -0001905 від 01.11.2010 р. на суму 35 051,63 грн.

- № РН -0002221 від 15.12.2010 р. на суму 40 472,39 грн.

- № РН -0000026 від 17.01.2011 р. на суму 5 847,43 грн.

- № РН -0000045 від 31.01.2011 р. на суму 31 262,38 грн.

- № РН -0000356 від 16.03.2011 р. на суму 6 137,98 грн.

- № РН -0000451 від 06.04.2011 р. на суму 19 096,69 грн.

- № РН -0000655 від 24.04.2011 р. на суму 105 192,53 грн.

- № РН -0000868 від 05.07.2011 р. на суму 20 638,13 грн.

- № РН -0001048 від 02.08.2011 р. на суму 9 575,16 грн.

- № РН -0001259 від 06.09.2011 р. на суму 8 683,09 грн.

Доказів сплати суми боргу відповідачем суду не подано. Відповідач визнав тільки суму 8 683,13 грн. боргу перед позивачем на даний час. В решті позовних вимог просить відмовити з підстав, наведених у відзиві.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем отримано від позивача товар по видаткових накладних на загальну суму 578 125,44 грн. по договору поставки №192/Д від 19.02.2010 р., що не заперечується сторонами в судовому засіданні. Станом на 30.09.2012 р. згідно підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків значиться відповідачем непогашеною заборгованість за отриманий товар на користь позивача в сумі 8 683,13 грн. Ця сума боргу визначається відповідачем в судовому засіданні і є підтверджена документально. Отже заборгованість в сумі 8 683,13 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відносно стягнення з відповідача 19 381,74 грн. на користь позивача, то суд вважає, що вимоги в цій частині є підставними і такими, підлягають до задоволення з огляду на таке. Факт поставки і отримання відповідачем вказаного товару на суму 19. 381,74 грн. відбувся. Це підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами і скріплені печатками сторін, що і не заперечується представника в судовому засіданні. Покликання відповідача на те, що даний товар на загальну суму 19 381,74 грн. повернутий позивачу по видаткових накладних на повернення: № Ппост -096 від 17.03.2010 р. на суму 8 455,32 грн., № Ппост -0507 від 29.01.2011 р. на суму 4 647,72 грн. та № Ппост -0577 від 07.04.2011 р. на суму 6 278,70 грн. не береться судом до уваги як доказ, поскільки відповідач не надав на вимогу суду оригінали таких накладних з підписом і печаткою позивача, що могло б слугувати, як доказ повернення ним даного товару позивачу.

Заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума 51 295,13 грн. не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору поставки №192/Д від 19.02.2010 р., а саме п. 6.1. даного Договору, сторонами визначено порядок повернення товару.

Протягом 2010-2011 років Відповідач за згодою позивача, здійснив повернення позивачу товару на загальну суму 132 247,87 грн., що підтверджується долученими документами до заперечення на позовну заяву (а.с. 65 т.1). Це повернення товару не заперечується і самим позивачем.

Відносно повернення товару на суму 51 295,13 грн., то як вбачається із матеріалів справи.

05.08.2011 р. комерційний дитектор ПП «Дніпро -Захід»звернувся із письмовим листом до керівництва ТзОВ «Нучар»про те, що була поставлена партія товару згідно видаткової накладної № РН-0001048 від 02.08.2011 р. половина терміну придатності якого вже минув, з проханням про повернення цього товару у випадку його не реалізації. На що була отримана відповідь від 08.08.2011 р. про те, що ТзОВ «Нучар»зобов'язується прийняти цей товар у випадку його не реалізації (а.с.118-119 т.1).

23.09.2011 р. ПП «Дніпро -Захід»звернулось із листом -вимогою до ТОВ «Нучар»про повернення продукції, строк реалізації якої ще не закінчився, отриманої згідно видаткових накладних № РН-0000655 від 24.05.2011 р., №РН-0000868 від 05.07.2011 р., №РН-0001048 від 02.08.2011 р., в якому чітко була передбачена кількість і номенклатура товару згідно умов п. 6.1. ч. 2 договору поставки №192/Д та повернути суму коштів на розрахунковий рахунок ПП «Дніпро -Захід». Факт отримання вказаного листа-вимоги підтверджується поштовим повідомленням, який свідчить про отримання ТзОВ «Нучар»даного листа 03.10.2011 р. Також, слід звернути увагу, що в додатку №1 Перелік товару, який підлягав поверненню була зазначена частина продукції, яку відповідач зобов'язувався забрати згідно листа від 08.08.2011 р. Проте, відповідач ігнорував дану вимогу і заходів із отримання означеного повернення не здійснило. (а.с. 120-123 т.1)

Відповідачем долучено до матеріалів справи копії накладних на повернення продукції Постачальнику (ПП «Дніпро -Захід» від мережевих магазинів, асаме ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок», ТзОВ ТВК «Львівхолод»(магазин Рукавичка) за серпень вересень 2011 р.

Згідно ч. 1, 2 ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

11.12.2011 р. ПП «Дніпро -Захід»надіслано ТОВ «Нучар»заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.10.2011 р., якою повідомило про зарахування в рахунок погашення заборгованості ПП «Дніпро -Захід»перед ТОВ «Нучар»за поставлені товари згідно із видатковими накладними № РН-0000655 від 24.05.2011 р., №РН-0000868 від 05.07.2011 р., №РН-0001048 від 02.08.2011 р. суму 51 295,13 грн., яку відповідач мав повернути згідно із листом-вимогою від 23.09.2011 р. у зв'язку із поверненням товару.

На вимогу суду позивача було зобов'язано надати сертифікат відповідності на підтвердження терміну придатності товару, що повертався у відповідності до його номенклатури; дати виготовлення і дати поставки відповідачу. Позивач такого сертифікату відповідності товару суду не надав. А отже, не довів, що термін придатності товару який повертався по видаткових накладних на суму 51 295,13 грн. був менший ніж 21 день до закінчення строку реалізації цього товару.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за наслідками перевірки дотримання вимог законодавства України з питань ветеринарної медицини, зокрема: Закону України «Про ветеринарну медицину», Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів та інших нормативних документів щодо зберігання та обігу тваринницької продукції підконтрольної ветеринарній службі згідно звернення директора ПП «Дніпро-Захід»Яворського В.М.

02.10.2012 року №65 у складському приміщенні, яке винаймається ПП «Дніпро-Захід»за адресою м. Львів, вул. тракт Глинянський, 1, заступником головного державного інспектора ветеринарної медицини м. Львова було внесено припис №19 від 11.10.2012 року, де пунктом 1 приписано: перераховану вище в приписі продукцію тваринного походження, загальною кількістю 580,26 кг вилучити з обігу та направити її на утилізацію в умовах спеціального підприємства ДП «Жовківський завод з виготовлення м'ясо-кісткового борошна»с. Воля Висоцька Жовківського району Львівської області до 19.10.2012 року.

На виконання вказаного припису, відповідачем було укладено договір надання послуг від 17.10.2012 року із ДП «Жовківський завод з виготовлення м'ясо-кісткового борошна»на утилізацію неякісних м'ясопродуктів в кількості 0,58026 тонн.

Згідно товаро-транспортної накладної №РН-0032891 від 17.10.2012 року неякісні м'ясопродукти на загальну суму 51 295,13 грн. в тому числі ПДВ були передані відповідачем для утилізації ДП «Жовківський ветсанзавод»і було їх утилізовано 17.10.2012 року, що підтверджено актом виконаних робіт 3504 за жовтень 2012 року.

Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 51 295,13 грн. є безпідставними і не підлягають до задоволення.

Аналізуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає загальна сума заборгованості 28 064,87 грн. за отриманий і ненотриманий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.2.2 вказаного Договору, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату поставленого товару протягом 35 (тридцяти п'яти) календарних з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в судовому засіданні, 04.09.2012 р. між позивачем та адвокатом Савченко А.В. укладено договір про надання правових послуг адвоката №АВС-01082012.

Позивачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано копію Договору "Про надання правових послуг" №АВС-01082012 від 04.09.2012 р., копію платіжне доручення від 05.09.2012 р. на суму 6 500,00 грн. СПД Савченко А.В. та копію прибуткового касового ордеру №7 від 06.11.2012 р. про оплату послуг адвоката

Суд вважає, що витрати позивача на оплату послуг адвоката слід покласти на відповідача в сумі 1403,23 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

При поданні первісного позову в господарського суду Львівської області позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 098,41 грн.

В результаті подачі до суду заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 79 360,00 грн. та за розгляд вимоги про стягнення на користь Позивача 6 500,00 грн. за послуги адвоката, судовий збір за розгляд вказаного позову складає 1 717,20 грн. (79 360,00 грн. основна заборгованість по позову +6 500,00 грн. оплата послуг адвоката). Згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто не менше 1 609,50 грн.

Отже, сума судового збору в розмірі 1 381,20 грн. сплаченого позивачем при поданні позову в суд підлягає до повернення позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 655, 691, 712 ЦК України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Дніпро-Захід»(адреса: вул. Тракт Глинянський, м. Львів, 79014; ідент. код 23961110 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монкаса»(адреса: вул. сім"ї Сосніних, 3, офіс 516, м. Київ, Святошинський район, 01148; ідент. код 36280037 ) 28 064,87 грн. - заборгованості, 1 403,24 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката та 1 609,50 грн. витрат пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Монкаса»(адреса: вул. сім"ї Сосніних, 3, офіс 516, м. Київ, Святошинський район, 01148; ідент. код 36280037 ) з державного бюджету 1 381,20 грн. сплаченого ним судового збору по квитанції № 974 від 10.09.2012 р.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення буде виготовлено та підписано 10.12.2012 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.