Постанова

від 13.12.2012 по справі 5/5014/2492/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.12.2012 р. справа №5/5014/2492/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А. суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськмультітранс»м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2012р. у справі№ 5/5014/2492/2012 (суддя Вінніков С.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськмультітранс»м. Луганськ простягнення 8 550грн. 00коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськмультітранс»м. Луганськ боргу у сумі 8 000грн.00коп . та штрафу у сумі 550грн.00коп., обґрунтовуючи свої вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг за умовами договору перевезення вантажів автотранспортом в міжнародному сполученні № 23/08/2012 від 29.08.2012 року.

Рішенням від 25.10.2012 року у справі №5/5014/2492/2012 господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив в частині стягнення суми основного боргу у сумі 8000грн.00коп., визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи. Провадження у справі в частині стягнення штрафу у сумі 550грн. припинив, у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськмультітранс» м. Луганськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2012 року у справі №5/5014/2492/2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що господарський суд, в порушення ст.ст. 251, 525, 526, 612, 629 ЦК України, не прийняв до уваги викладені у відзиві на позовну заяву відповідачем доводи про те, що в заявці визначений строк виконання зобов'язання (оплати перевезення) -протягом 7 банківських днів від дня отримання повного пакету оригіналів документів: СМ R (оригінал та копію із мокрим відбитком печатки перевізника), договору, рахунку, податкової накладної та актів виконаних робіт, а оскільки позивачем дані документи направлені не були, то строк виконання зобов'язання відповідачем перед позивачем не настав, у зв'язку з чим заявник вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом.

На думку заявника скарги, господарським судом в порушення ст.5 ГПК України, ст. 629 ЦК України не врахований той факт, що позивачем були порушені умови договору про обов'язковість досудового врегулювання спору, а саме позивачем 28.09.2012 року на адресу відповідача направлена претензія, а через 3 дня -01.10.2012 року подано позовну заяву до суду, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної відповіді на отриману претензію виконав -09.10.2012 року, на адресу позивача направив відповідь на претензію.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, відповідних документів підтверджуючих поважність причин неявки суду не надали.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, приймаючи до уваги, що неявка представників сторін без поважних причин не являється підставою для відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Газ Інвест»та ТОВ «Луганськмультітранс»29.08.2012 року укладено договір перевезення вантажів в міжнародному сполученні № 23/08/2012, за умовами якого перевізник зобов'язувався доставити ввірений йому експедитором вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій особі (одержувачу), а експедитор зобов'язувався своєчасно оплатити за перевезення вантажу узгоджену в договорі-заявці плату.

Згідно з п.5.2 договору ціни, що відповідають кожному конкретному перевезенню, погоджуються в заявці перед кожним конкретним перевезенням.

У заявці № 287 від 23.08.2012 року сторони узгодили, що оплата здійснюється протягом семи банківських днів з моменту отримання повного комплекту документів.

Відповідно до пункту 5.7 договору після закінчення перевезення перевізник повинен направити замовнику наступні документи, згідно з п. 2.4 договору: оригінал акту виконаних робіт в двох екземплярах; оригінал рахунку за надані послуги; оригінал податкової накладної; оригінал та ксерокопія СМR з печаткою перевізника з відмітками про отримання вантажу; оригінал договору з мокрою печаткою перевізника з відмітками про отримання вантажу.

З наданої позивачем копії СМR вбачається, що позивач зобов'язання за договором виконав належним чином, ввірений йому вантаж доставив до пункту призначення.

Як свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с . 13), 10.09.2012 року уповноважений представник відповідача отримав від позивача, згідно опису вкладення, оригінал рахунку № 61 від 31.08.2012 року, оригінал податкової накладної № 30 від 31.08.2012року, оригінал СМR № 0489944 від 28.08.2012року, оригінал акту № 186 від 31.08.2012року в 2-х екземплярах, договір № 23/08/2012 від 29.08.2012року в 2-х екземплярах.

Оскільки відповідачем послуги по перевезенню вантажу у сумі 8 000грн . не оплачені, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача боргу у сумі 8000грн. 00коп. в примусовому порядку.

Предмет та підстави позову, позивачем під час розгляду справи у господарському суді, не змінювались.

Із заявки № 287 від 23.08.2012 року вбачається, що датою подачі автотранспорту під завантаження є 27.08.2012 року, маршрут перевезення: м. Коломна Московської області (РФ) -м. Луганськ (Україна), вартість перевезення 8000грн.00коп.

За приписами статей 4, 5 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні ні на чинності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються постанови цієї Конвенції. Накладна складається в трьох оригінальних екземплярах, підписаних відправником і транспортером, при цьому ці підписи можуть бути надруковані або замінені штемпелями відправника або транспортера, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій зберігається транспортером.

Наявна в матеріалах справи копія міжнародної товарно-транспортної накладної СМR № 0489944 підтверджує факт виконання узгоджених у заявці послуг по перевезенню вантажів, підписом одержувача засвідчений факт отримання вантажу 31.08.2012 року.

05.09.2012 року перевізник направив на адресу експедитора пакет документів, визначених у заявці № 287 від 23.08.2012 року, якій експедитором отримано 10.09.2012року.

Пунктом 1 ст. 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

За приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідачем не надано доказів оплати наданих за актом послуг у повному обсязі, слід визнати правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 8 000грн. 00коп. по оплаті виконаних транспортних послуг.

Доводи заявника скарги про те, що строк виконання грошового зобов'язання не настав, оскільки позивачем не направлено на адресу повний пакет документів, передбачений договором та заявкою, а саме копію СМR з печаткою перевізника судом, є недоведеними, оскільки наявна в матеріалах справи копія СМR, підтверджує факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань. Крім того, на виконання умов договору позивач направив всі необхідні для оплати послуг документи, які також підтверджують виконання позивачем зобов'язань за договором, в тому числі і оригінал СМR.

Приймаючи до уваги, що позивач у поясненнях від 12.10.2012 року зазначив про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 550грн.00коп. штрафу, слід визнати обґрунтованим висновок господарського суду про припинення провадження у справі в частині стягнення штрафу в сумі 550грн.00коп., на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2012 року у справі №5/5014/2492/2012 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськмультітранс»м. Луганськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 25.10.2012 року у справі № 5/5014/2492/2012 залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 -позивачу;

2 -відповідачу;

3 -до справи;

4 -гос. суду; 5 -ДАГС.