Ухвала

від 19.11.2012 по справі 2а-1870/6389/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 р.Справа № 2а-1870/6389/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Зеленського В.В. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-1870/6389/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія"

до Державної податкової інспекції в місті Сумах

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

30.07.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лілія" (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах (далі - відповідач), в якому просив суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21 березня 2012 року № 000219503/25169.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 19 вересня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності, про що був складений акт №961/15-319/14006271 від 17.02.2012 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у заниженні податкових зобов"язань на суму 395052,28 грн., відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статі 123 розділу П Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ.

Листом від 20.03.2012 року позивача було повідомлено про допущені в акті помилки, у зв'язку з чим надано зміни в наступному порядку, а саме:

дане порушення вплинуло на розрахунки з бюджетом, підприємство занижено суму податкових зобов'язань на суму податку на додану вартість 22 569,55 грн.;

за період з січня 2011 року по січень 2012 року позивачем було отримано дохід від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 435 417, 28 грн.;

за жовтень 2011 року - січень 2012 року на суму податок на додану вартість 22 569, 55 грн.;

дані камеральної перевірки свідчать про заниження податкових зобов'язань на суму податку на додану вартість 22 569, 55 грн.;

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.03.2012 року № 0002191503/25169, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 22 569,55 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 5 642,39 грн.

За підсумками адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині основного платежу в сумі 4 761,21 грн. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 1190,30 грн.

За результатами адміністративного оскарження податковим органом було ухвалено податкове повідомлення-рішення відповідача від 29 серпня 2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у сумі 17 808,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4 452,08 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.183.10 статті 183 ПК України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платника податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.

Податковим органом ставиться до вини позивачу досягнення обсягу сум податку на додану вартість у жовтні 2011 року та не проведення реєстрації платника податку на додану вартість.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем було отримано дохід від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 296 063,00 грн. за період 2010 рік.

Крім цього, позивачем було за період з січня 2011 року по січень 2012 року отримано дохід від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 395 052,28 грн., за період часу з січня 2011 року по жовтень 2011 року дохід на суму 328 567,28 грн..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було досягнуто перевищення обсягу оподатковуваних операцій у жовтні 2011 року, тому у нього виник обов"язок з реєстрації як платника податку на додану вартість.

Посилання апеляційної скарги на подану реєстраційну заяву позивачем 10.11.2011 року про реєстрацію як платника податку на додану вартість, колегія суддів, вважає, необґрунтованими.

Судом першої інстанції були правильно досліджені зазначені обставини, та зроблений висновок про те, що податковим органом було листом від 24.11.2011 року повернуто дану заяву, як подану без документального підтвердження.

Заперечення проти наведеного вище листа податкового органу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не стосуються предмета спору.

Крім цього, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги на те, що обов"язок здійснення реєстрації платника податку на додану вартість позивач повинен був реалізувати до 10 листопада, оскільки відповідно до наданих документів позивачем не було подано повторної реєстраційної заяви, та не оскаржена повернення поданої реєстраційної заяви.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2012р. по справі № 2а-1870/6389/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Зеленський В.В. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 23.11.2012 р.