Ухвала

від 29.11.2012 по справі 2а/1270/6578/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Гончарова І.А.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року справа №2а/1270/6578/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6578/2012 за позовом Виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровосток» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 19 липня 2012 року № 0000142200 та № 0000132200, якими йому були донараховані зобов'язання відповідно з податку на додану вартість та податку на прибуток. Також, позивач просив скасувати податкову вимогу № 55 від 07.08.2012 року Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, відповідно до якої починаючи з 01.08.12 р. на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України.

В обґрунтування позову зазначив, що у нього були всі правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Лугапорт" а висновки акту перевірки щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та вказаним контрагентом носять характер припущень та спростовуються наявними первинними документами, які підтверджують реальний характер цих відносин, у зв'язку з чим вказані повідомлення-рішення є неправомірними, прийняті з порушенням норм діючого законодавства, є такими що порушують законні права та охоронювані інтереси позивача і підлягають скасуванню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року позовні вимоги задоволені, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податкова вимога визнані протиправними та скасовані. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідачем не доведено, а висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, у позивача наявні первинні документи, які підтверджують факт поставки ТОВ "Агровосток" товару від ТОВ "Лугапорт", а тому він правомірно сформував свій податковий кредит та валові витрати. Суд зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів, тому висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих органами державної податкової служби України повноважень, його висновки щодо нікчемності правочинів, які укладені позивачем із ТОВ "Лугапорт" зроблені правомірно, у зв'язку з чим підстав для скасування податкових повідомлень-рішень не було.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наказом начальника Стахановської ОДПІ від 13.06.2012 року № 301 на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» (арк. справи 62).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 84/22-31463246 від 03.07.2012 року, в якому зазначено про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1212 грн., у тому числі по періодах: півріччя 2009 року на суму 1212 грн., 3 квартали 2009 року на суму 1212 грн., 2009 рік на суму 1212 грн., п.п.7.2.1, 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну сумі всього 970 грн., в тому числі за 2 квартал 2009 року на суму 970 грн., ст.203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які передбачені цими статтями і не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинам з придбання товару у ТОВ «Лугапорт» у квітні, червні 2009 року на загальну суму 5820 грн., у тому числі податок на додану вартість 970 грн ( а.с. 86-96).

На підставі вказаного акту перевірки 19 липня 2012 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення :

- № 0000142200 на суму 1515 грн, яким збільшено суму грошового злбовязання з податку на прибуток підприємств на суму 1212 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 303 грн ( а.с. 38);

- № 0000132200 на суму 1212 грн. 50 коп., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 970 гривень та нараховані штрафні санкції у сумі 242 грн. 50 коп ( а.с. 39).

Скарги ВП ТОВ «Агровосток» на податкові повідомлення-рішення № 0000142200 від 19.07.12 р. та № 0000132200 від 19.07.12 р. рішеннями державної податкової служби у Луганській області від 15.08.2012 року №13138/10-408 та від 10.08.2012 року №12976/10-408 були залишені без задоволення (а.с. 97-103).

Крім того, Стахановською ОДПІ складено податкову вимогу від 07.08.2012 року №55 на суму 1560 грн. 97 коп., з яких: 966 грн. 42 коп. - основний платіж, 242 грн. 50 коп. - штрафні санкції, 352 грн. 05 коп. - пеня (а.с. 40).

Підставою для зробленого податковим органом висновку про наявність порушення позивачем податкового законодавства, стало твердження відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту та витрат перевіряємого періоду сум, сформованих по господарським операціям з ТОВ «Лугапорт», оскільки договори з вказаним підприємством є фіктивними правочинами, які вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

На час виникнення спірних відносин платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначались Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктами 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю заповнену належним чином податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Нормами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та яка згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, основною умовою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, оформленої у відповідності із вимогами, встановленими підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язаннями іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг). До складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні. При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Податковим Кодексом України не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Статтею 201 ПК України передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо він має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, пунктом 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі -Закон № 334/94-ВР), який діяв на час виникнення спірних відносин, встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В пункті 5.11 наведеної статті зазначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, визначальною ознакою витрат, що можуть бути віднесені до валових є їх здійснення у зв'язку із придбанням платником податку товарів (робіт, послуг для їх використання у власній господарській діяльності).

Згідно абзацу 4 пп. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закон № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у - бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З акту перевірки №84/22-31463246 від 03.07.2012 року вбачається, що відповідачем при проведенні перевірки ВП ТОВ «Агровосток» були використані статутні та реєстраційні документи позивача, довідка про взяття на облік платника податків, свідоцтво платника податку на додану вартсіть, інформація про засновників ВП ТОВ «Агровосток», АІС «Реєстрація платників податків», АІС «Податки», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», податкові декларації з податку на додану вартість ВП ТОВ «Агровосток», з податку на прибуток з додатками до них, реєстри отриманих податкових накладних ВП ТОВ «Агровосток» згідно бази АІС «Податки», копія свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Лугапорт», копія видаткової накладної ТОВ «Лугапорт» №30/04/09-02 від 30.04.2009 року, копія податкової накладної ТОВ «Лугапорт» №30/04/09-02 від 30.04.2009 року, копія платіжного доручення ВП ТОВ «Агровосток» № 1 від 05.06.2009 року на ТОВ «Лугапорт», копія податкової накладної на автопослуги ЗАТ «Стахановмаш» № 52 від 30.04.2009 року, копія акту виконаних робіт ЗАТ «Стахановмаш» від 30.04.2009 року по перевезенню вантажу по Луганській області, копія видаткової накладної ВП ТОВ «Агровосток» на ЗАТ «Стахановмаш» № 1 від 30.04.2009 року, копія довіреності ЗАТ «Стахановмаш» від 30.04.2009 року, копія податкової накладної ВП ТОВ «Агровосток» на ЗАТ «Стахановмаш», копія видаткової накладної ТОВ «Лугапорт» №25/06/09-02 від 25.06.2009 року, копія податкової накладної ТОВ «Лугапорт» №25/06/09-02 від 25.06.2009 року, копія платіжного доручення ВП ТОВ «Агровосток» № 9 від 18.08.2009 року на ТОВ «Лугапорт», копія звіту ВП ТОВ «Агровосток» про використання коштів від 29.06.2012 року, копія квитанції до приходно-касового ордеру ТОВ «Лугапорт» № 41, копія акту звірки між ТОВ «Лугапорт» та ВП ТОВ «Агровосток», копія реєстру отриманих та виданих податкових накладних ВП ТОВ «Агровосток», головна книга ВП ТОВ «Агровосток» за 2009 рік, звіти ВП ТОВ «Агровосток» з