Рішення

від 10.12.2012 по справі 5011-27/15223-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/15223-2012 10.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Транс.Ленд.Груп» простягнення 194 949,19 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Чепелюк А.Г. від відповідача:Свірська О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації»(надалі -ТОВ «Будівельні інновації») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс.Ленд.Груп»(надалі -ТОВ «Транс.Ленд.Груп») про стягнення 194 949,19 грн. та зобов'язання повернути переданий за договором поставки товар.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №16/08-01 від 16.08.2010 р. позивачем поставлено товар, а відповідач зобов'язання по оплаті вказаного товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 194 949,19 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути переданий за договором поставки товар.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 06.12.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

05.12.2012 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував частково, просив відмовити в задоволенні вимог про стягнення з нього 186 956,80 грн. та про повернення отриманого за договором поставки товару.

В судове засідання представник позивача з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи та заяву від 06.12.2012 р. про відмову від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути переданий за договором поставки №16/08-01 від

16.08.2010 р. товар. Вказана заява приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 06.12.2012 р. оголошувалась перерва до 10.12.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвал суду виконала, позовні вимоги з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог підтримала та просила їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача з'явилася, вимоги ухвал суду виконала, позовні вимоги визнала в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 7 992,39 грн.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2010 р. між ТОВ «Будівельні інновації» (постачальник) та ТОВ «Транс.Ленд.Груп» (покупець) укладено договір поставки №16/08-01 (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується в погоджені строки, згідно умов цього договору, за замовленням покупця поставити фронтальний навантажувач CG956E (в кількості одна одиниця) та автогрейдер MG 1320 B (в кількості одна одиниця), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість товару на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1 Договору постачальник поставляє товар за письмовим замовленням покупця. Заявка покупця може бути здійснена із застосуванням телефонного/факсимільного/поштового зв'язка або через представника покупця.

Пунктом 5.1 Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 31.07.2011 р., вартість фронтального навантажувача CG956E становить 425 000,00 грн.; вартість автогрейдера MG 1320 B становить 600 000,00 грн.; загальна сума договору складає 1 046 581,61 грн.

Пунктом 5.4 Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 31.07.2011 р., сторонами погоджено графік оплати.

Відповідно до п. 6.4 Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 31.07.2011 р., у разі прострочення платежів згідно графіку відповідно до п. 5.4 даної додаткової угоди, більше ніж на 3 банківські дні, на адресу покупця буде направлена претензія з нарахованими штрафними санкціями, що складають 1% від суми простроченого платежу за кожен день несвоєчасної оплати. При невиконанні умов договору та штрафних санкцій нарахованих претензією, продавець змушений подати позов до господарського суду міста Києва для врегулювання взаємовідносин. При порушенні графіку оплати, техніка, яка є предметом договору, в безспірному порядку повертається на стоянку продавця, до моменту проведення розрахунку за заборгованістю та відновлення строків оплати,згідно графіку.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу техніку, що підтверджується видатковими накладними №РН-034 від 17.08.2010 р. та №РН-035 від 17.08.2010 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача сплатити штрафні санкції у розмірі 194 949,19 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача позивачем відповідачу товару за видатковими накладними №РН-034 від 17.08.2010 р. та №РН-035 від 17.08.2010 р.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.4 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар у відповідності до визначено графіку платежів.

Із матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що відповідачем несвоєчасно сплачувалися платежі за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

За таких обставин має місце прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого за Договором товару.

Згідно з п. 6.4 Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від

31.07.2011 р., у разі прострочення платежів згідно графіку відповідно до п. 5.4 даної додаткової угоди, більше ніж на 3 банківські дні, на адресу покупця буде направлена претензія з нарахованими штрафними санкціями, що складають 1% від суми простроченого платежу за кожен день несвоєчасної оплати.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій у розмірі 194 949,19 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором, нарахованих як 1% від суми простроченого платежу за кожен день несвоєчасної оплати.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем розрахована заявлена до стягнення сума штрафних санкцій у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ця санкція з урахуванням приписів статті 549 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є пенею.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Згідно із ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, правомірною є вимога про стягнення пені, нарахованої за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, що за перерахунком суду складає 8 212,03 грн.

В іншій частині (186 737,16 грн.) пеня нарахована неправомірно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Транс.Ленд.Груп» на користь ТОВ «Будівельні інновації» пені у розмірі 8 212,03 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог (пеня у розмірі 186 737,16 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс.Ленд.Груп»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 32-А, оф. 7; ідентифікаційний код 35509404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації»(03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7-А; ідентифікаційний код 33546659) пеню у розмірі 8 212 (вісім тисяч двісті дванадцять) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 24 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.2012 р.

Суддя В.П. Босий