Постанова

від 29.01.2013 по справі 5011-27/15223-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа№ 5011-27/15223-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Синиці О.Ф.

при секретарі Царук І.О.

за участю від позивача - Чепелюк А.Г..

представників сторін: від відповідача - Свірська О.О.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Будівельні інновації"

на рішення

господарського суду м. Києва

від 10.12.2012 року.

у справі № 5011-27/15223-2012 (суддя: Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Будівельні інновації"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Транс.Ленд.Груп"

про стягнення 194 949,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс.Ленд.Груп» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 32-А, оф. 7; ідентифікаційний код 35509404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації» (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7-А; ідентифікаційний код 33546659) пеню у розмірі 8 212 (вісім тисяч двісті дванадцять) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 24 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні інновації" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю та стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 194949,19 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2010 р. між ТОВ «Будівельні інновації» (постачальник) та ТОВ «Транс.Ленд.Груп» (покупець) укладено договір поставки №16/08-01 (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується в погоджені строки, згідно умов цього договору, за замовленням покупця поставити фронтальний навантажувач CG956E (в кількості одна одиниця) та автогрейдер MG 1320 B (в кількості одна одиниця), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість товару на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1 Договору постачальник поставляє товар за письмовим замовленням покупця. Заявка покупця може бути здійснена із застосуванням телефонного/факсимільного/поштового зв'язка або через представника покупця.

Пунктом 5.1 Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 31.07.2011 р., вартість фронтального навантажувача CG956E становить 425 000,00 грн.; вартість автогрейдера MG 1320 B становить 600 000,00 грн.; загальна сума договору складає 1 046 581,61 грн.

Пунктом 5.4 Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 31.07.2011 р., сторонами погоджено графік оплати.

Відповідно до п. 6.4 Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 31.07.2011 р., у разі прострочення платежів згідно графіку відповідно до п. 5.4 даної додаткової угоди, більше ніж на 3 банківські дні, на адресу покупця буде направлена претензія з нарахованими штрафними санкціями, що складають 1% від суми простроченого платежу за кожен день несвоєчасної оплати. При невиконанні умов договору та штрафних санкцій нарахованих претензією, продавець змушений подати позов до господарського суду міста Києва для врегулювання взаємовідносин. При порушенні графіку оплати, техніка, яка є предметом договору, в безспірному порядку повертається на стоянку продавця, до моменту проведення розрахунку за заборгованістю та відновлення строків оплати,згідно графіку.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу техніку, що підтверджується видатковими накладними №РН-034 від 17.08.2010 р. та №РН-035 від 17.08.2010 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача сплатити штрафні санкції у розмірі 194 949,19 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача позивачем відповідачу товару за видатковими накладними №РН-034 від 17.08.2010 року та №РН-035 від 17.08.2010 року.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.4 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар у відповідності до визначено графіку платежів.

Із матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що відповідачем несвоєчасно сплачувалися платежі за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

За таких обставин має місце прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого за Договором товару.

Згідно з п. 6.4 Договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 31.07.2011 р., у разі прострочення платежів згідно графіку відповідно до п. 5.4 даної додаткової угоди, більше ніж на 3 банківські дні, на адресу покупця буде направлена претензія з нарахованими штрафними санкціями, що складають 1% від суми простроченого платежу за кожен день несвоєчасної оплати.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій у розмірі 194949,19 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором, нарахованих як 1% від суми простроченого платежу за кожен день несвоєчасної оплати.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем розрахована заявлена до стягнення сума штрафних санкцій у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ця санкція з урахуванням приписів статті 549 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є пенею.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Згідно із ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Таким чином, правомірною є вимога про стягнення пені, нарахованої за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, що за перерахунком суду складає 8 212,03 грн.

В іншій частині (186 737,16 грн.) пеня нарахована неправомірно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Транс.Ленд.Груп» на користь ТОВ «Будівельні інновації» пені у розмірі 8212,03 грн. В іншій частині пеня у розмірі 186 737,16 грн. необхідно відмовити.

Щодо висновку суду першої інстанції про відмову в задоволені вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути переданий за договором поставки №16/08-01 від 16.08.2010 р. товар колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2012 року Позивачем подано заяву від про відмову від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути переданий за договором поставки №16/08-01, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 10.12.2012 року у справі № 5011-27/15223-2012 змінити та викласти у наступній редакції.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс.Ленд.Груп» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 32-А, оф. 7; ідентифікаційний код 35509404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації» (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7-А; ідентифікаційний код 33546659) пеню у розмірі 8 212 (вісім тисяч двісті дванадцять) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 24 коп.

Припинити провадження у справі в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС.ЛЕНД.ГРУП» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельні інновації» фронтального навантажувача СС956Е (в кількості одна одиниця) та Автогрейдер МС 1320 В ( в кількості одна одиниця) наданий за Договором № 16/08-01 від 16 серпня 2010 року, шляхом поставки товару на територію стоянки ТОВ «Будівельні інновації» 57 км траси Київ-Харків с. Бзів та підписання акта приймання-передачі

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

2. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

3. Справу № 5011-27/15223-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

4. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Пашкіна С.А.

Синиця О.Ф.

Повний текст постанови складено 30.01.2013 року.