Рішення

від 06.12.2012 по справі 5011-65/12013-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/12013-2012 06.12.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

про визнання договору недійсним, зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача : Топоренко Ю.В. -представник за довіреністю № 01 від 07.09.2012 р. від відповідача-1 :Погорєлов А.П. -представник за довіреністю № 159-ГО/12 від 27.09.12 р. від відповідача-2 :Боряк В.Г. -представник за довіреністю № 03 від 12.09.2012 р. від третьої особи :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернувся Житлово-будівельний кооператив "Адоніс" (далі -ЖБК "Адоніс") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі -ТОВ "Укрпромбанк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" (далі -ТОВ "ІБК "Адоніс") про визнання недійсним іпотечного договору № 44/Zkin-06 від 12.12.2006 р., зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами, а також про вилучення з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів, що виникли на підставі оскаржуваного іпотечного договору.

Позивач вважає, що у зв'язку із прийняттям 15.04.2010 року Вищим господарським судом України у справі № 16/108- 30/391 постанови про визнання недійсним договору про участь в будівництві житлового будинку з об'єктами соціального призначення, відповідач-2 -ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс", як замовник -інвестор, позбавився будь-яких підстав укладати оскаржуваний іпотечний договір № 44/Zkin-06 від 12.12.2006 р., оскільки в забезпечення своїх власних зобов'язань останній не може передавати майнові права, якими він не вправі розпоряджатися.

Відтак, позивач позбавлений права вільно розпоряджатись своєю власністю, оскільки на день звернення до суду із даним позовом у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі іпотек наявні записи про обтяження майнових прав, що стали предметом іпотеки за оспорюваним договором, та заборону їх відчуження.

У позові Житлово-будівельний кооператив "Адоніс" просить суд визнати недійсним іпотечний договір № 44/Zkin-06 від 12.12.2006 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А., зареєстрований в реєстрі за № 4166 з усіма доповненнями та змінами до нього, що оформлені договорами про внесення змін та доповнень до іпотечного договору № 44/Zkin-06, вилучити з Державного реєстру іпотек запис № 4217494 від 13.12.2006 р. з усіма внесеними до нього змінами, вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи № 8348444 від 30.12.2008 року та № 9348265 від 15.12.2009 року про заборону відчуження майнових прав на квартири та нежитлові приміщення в будинку № 9 по вул. Княжий Затон в м. Києві, вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 5848354 від 16.10.2007 року зі змінами про заставу рухомого майна - майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.

До початку розгляду справи по суті позивач відповідно до ст. 22 ГПК України подав заяву про зміну предмета позову, в якій, крім, визнання недійсним іпотечного договору № 44/Zkin-06 від 12.12.2006 р., укладеного між ТОВ "ІБК "Адоніс" та ТОВ "Український промисловий банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А., зареєстрованого в реєстрі за № 4166 з усіма доповненнями та змінами до нього, просив також зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у здійсненні свого права власності шляхом вилучення записів з Державного реєстру іпотек, з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про заборону відчуження майнових прав на квартири та нежитлові приміщення в будинку № 9 по вул. Княжий Затон в м. Києві, та з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про заставу рухомого майна - майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: на жилі квартири на нежилі приміщення, що знаходяться в будинку № 9 по вул. Княжий Затон в м. Києві.

13.09.2012 року ухвалою господарського суду міста Києва до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував свої позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-1 проти позову заперечив, вказав, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, також зазначив, що відповідно до п. 5.5.8 іпотечного договору відповідачу-2 (ТОВ "ІБК "Адоніс") надано право самостійно укладати відповідні договори, необхідні для виконання функцій замовника будівництва, а тому твердження позивача є безпідставними. Крім того, подав заяву про застосування строків позовної давності та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача-2 зазначив, що оскаржуваний договір іпотеки, так само як і кредитний договір, укладався ним як замовником-інвестором на виконання договору про участь у будівництві, укладеного між ним та позивачем. Однак, після ухвалення Вищим господарським судом постанови про визнання договору про участь у будівництві недійсним, ТОВ "ІБК "Адоніс" у спірних правовідносинах перестало бути замовником будівництва, просив вирішити питання про наслідки визнання цього договору недійсним на розсуд суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у попередньому судовому засіданні надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України здійснює функції адміністратора Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відповідає за збереження бази даних вказаних Реєстрів. Внесення (вилучення) записів у зазначені Реєстри здійснюються реєстраторами, якими згідно з діючим законодавством є нотаріуси та обтяжувачі, на підставі відповідних заяв. Просив вирішити спір з урахуванням його пояснень.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 09.02.2004 року, укладеного між Київською міською радою та позивачем -ЖБК "Адоніс", позитивного висновку комплексної державної експертизи від 05.09.2006 року, виданого Київською державною адміністрацією, дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на виконання будівельних робіт № 0500-Др/т від 26.06.2008 року, позивач виступав замовником-інвестором будівництва житлового будинку з об'єктами соціального призначення за адресою: вул. Княжий Затон, 9, у Дарницькому районі м. Києва.

26.10.2004 року ЖБК "Адоніс" та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" уклали договір про участь в будівництві вказаного житлового будинку, згідно з яким позивач передав відповідачу-2 (ТОВ "ІБК "Адоніс") своє право на виконання функцій замовника будівництва об'єкта будівництва.

Пунктом 2.2 цього договору встановлено, що ТОВ "ІБК "Адоніс", вже як замовник, забезпечує здійснення будівництва об'єкта шляхом виконання передбачених цим договором функцій та шляхом інвестування.

Також з матеріалів справи вбачається, що для реалізації договору про участь в будівництві житлового будинку з об'єктами соціального призначення та на його виконання 12.12.2006 року відповідач-2 (ТОВ "ІБК "Адоніс") та ТОВ "Український промисловий банк" (відповідач-1) уклали кредитний договір № 44/К-06 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії, за умовами якого відповідач-1 зобов'язався відкрити невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надати кредитні кошти лімітом 30 000 000, 00 грн. В подальшому розмір кредитної лінії був збільшений до 65 362 000,00 грн. Кредит виданий з цільовим призначенням -фінансування будівництва житлового будинку з об'єктами соціального призначення за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 44/К-06 12.12.2006 р. між ТОВ "Український промисловий банк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір № 44/Zkin-06, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А., зареєстрований в реєстрі за № 4166.

Відповідно до п. 1.1 іпотечного договору іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 44/К-06 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 12.12.2006 р.

Пунктом 1.2 іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме на квартири в кількості 251 шт., загальною площею 17 541,01 квадратних метрів, та нежилі приміщення, що знаходяться в житловому будинку з об'єктами соціального призначення, який будується за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9.

Право власності іпотекодавця на нерухоме майно виникне після закінчення будівництва житлового будинку, здачі його в експлуатацію та реєстрації права власності на квартири, приміщення та інші об'єкти, які входять до складу предмета іпотеки, у встановленому законодавством порядку. Після закінчення будівництва іпотекодержатель реєструє у встановленому законодавством порядку обтяження прав власника на збудовану нерухомість, та ця нерухомість продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов цього іпотечного договору та з урахуванням положень чинного законодавства. Заборона відчуження нерухомого майна накладається нотаріусом за повідомленням іпотекодержателя.

У подальшому кількість майнових прав на квартири та нежилі приміщення, що передавались в іпотеку за іпотечним договором змінювалась шляхом укладення між відповідачем-1 та відповідачем-2 договорів про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 15.03.2007 р., 05.06.2007 р., 21.06.2007 р., 10.08.2007 р., 15.10.2007 р., 29.10.2007 р., 20.11.2007 р., 03.12.2007 р., 18.12.2007 р., 15.01.2008 р., 06.02.2008 р., 26.02.2008 р., 20.03.2008 р., 01.04.2008 р., 04.04.2008 р., 14.04.2008 р., 16.05.2008 р., 10.07.2008 р., 07.08.2008 р., 21.08.2008 р., 18.09.2008 р., 30.09.2008 р., 24.10.2008 р., 20.11.2008 р., 30.12.2008 р., 15.12.2009 р.

На виконання вищевказаних кредитного договору та договору іпотеки відповідач-1 надав замовнику -ТОВ "ІБК "Адоніс" кредитні кошти. Також були внесені відповідні записи:

- до Державного реєстру іпотек -записи № 4217494 від 13.12.2006 року зі змінами від 15.03.2007 р., від 18.12.2007 р., від 21.06.2007 р., від 10.08.2007 р., від 15.10.2007 р., від 29.10.2007 р., від 26.11.2007 р., від 03.12.2007 р., від 18.12.2007 р., від 06.02.2008 р., від 26.02.2008 р., від 20.03.2008 р., від 01.04.2008 р., від 04.04.2008 р., від 14.04.2008 р., від 08.05.2008 р., від 16.05.2008 р., від 10.07.2008 р., від 07.08.2008 р., від 21.08.2008 р., від 19.09.2008 р., від 30.09.2008 р., від 24.10.2008 р., від 20.11.2008 р., від 30.12.2008 р., від 30.01.2009 р., від 15.12.2009 р.;

- до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна -записи № 8348444 від 30.12.2008 р. та № 9348265 від 15.12.2009 р. про заборону відчуження майнових прав на квартири та нежитлові приміщення в будинку № 9 по вул. Княжий Затон в м. Києві;

- до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 5848354 від 16.10.2007 р. зі змінами від 08.11.2007 р. та 26.11.2007 р. про заставу рухомого майна - майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: на квартири та на нежилі приміщення, що знаходяться в будинку № 9 по вул. Княжий Затон в м. Києві.

22.02.2011 року ЖБК "Адоніс" прийняв закінчені роботи з будівництва житлового будинку з об'єктами соціального призначення, який складається з 364 жилих квартир загальною площею 26548, кв.м. та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9, про що свідчить наявний в матеріалах справи сертифікат відповідності.

Спірні правовідносини, що виникли між учасниками процесу в даному випадку регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу України, Законами України "Про інвестиційну діяльність", "Про іпотеку", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Постановою КМУ № 168 від 31.01.2000 р. "Про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об'єктів житла".

Відповідно до ст. ст. 1130, 1131 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Закон України "Про інвестиційну діяльність" спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування народного господарства України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.

Відповідно до статті 1 цього Закону інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект .

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачено, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" за рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Як вже встановлено судом, за договором про участь в будівництві житлового будинку з об'єктами соціального призначення від 26.10.2004 року позивач у справі -ЖБК "Адоніс" передав відповідачу-2 - ТОВ "ІБК "Адоніс" функції замовника-інвестора будівництва житлового будинку з об'єктами соціального призначення на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9.

Так, згідно з п. 5.5.8 вказаного договору відповідач-2 самостійно укладає відповідні договори, необхідні для виконання функцій замовника будівництва, а згідно п. 5.4.15 -відповідач-2 на підставі затвердженого сторонами графіку планує, організовує та фінансує хід робіт по будівництву об'єкта.

На виконання умов договору про участь в будівництві житлового будинку з об'єктами соціального призначення від 26.10.2004 р. відповідач-2 залучав необхідний обсяг коштів для фінансування будівництва шляхом укладення кредитних, інвестиційних та інших договорів.

Частиною 4 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено, що для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів і позик.

Для забезпечення зобов'язань інвестора ним може бути використано його майно. У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов'язань може бути реалізовано відповідно до чинного законодавства.

У судовому засіданні встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2010 р. договір про участь в будівництві житлового будинку з об'єктами соціального призначення на земельній ділянці, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Княжий Затон, 9 від 26.10.2004 р. визнано недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, відповідач-2, на якого у відповідності до договору від 26.10.2004 р. було покладено обов'язки з фінансування будівництва, втратив свій статус замовника-інвестора та обсяг прав, що надавались йому за цим договором позивачем -ЖБК "Адоніс" з моменту його укладення.

Згідно положень ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Саме тому, станом на 12.12.2006 р. (на час укладення іпотечного договору) відповідач-2 не мав прав інвестора, а саме -права володіння, користування і розпорядження інвестиціями (у даному випадку -майновими правами на нерухомість, будівництво якої не завершено, тобто, на жилі квартири та нежилі приміщення, що знаходяться в житловому будинку з об'єктами соціального призначення, який будується за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9).

Таким чином, суд приходить до висновку, що на час укладення іпотечного договору № 44/Zkin-06 були порушені вимоги ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" майновими правами є як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, зокрема, права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на час укладення оскаржуваного договору) предметом іпотеки може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Згідно зі ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, не розташовані на земельній ділянці, а їх переміщення є можливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, майнові права не можуть бути віднесені до об'єктів нерухомого майна (нерухомості), про що також свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна стосовно заставленого майна за спірним договором.

Об'єктом незавершеного будівництва ЦК України визначає об'єкт, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва (ч. 3 ст. 331 ЦК України). Майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, не підлягають державній реєстрації органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять їх опис.

Таким чином, майнові права, що стали предметом іпотеки за оспорюваним договором, також не являються об'єктом незавершеного будівництва, який стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору.

Відповідно до чинної на момент укладення оспорюваного договору редакції Закону України "Про іпотеку", остання не передбачала можливості передачі в іпотеку такого об'єкту цивільних прав як майнові права.

Підставою недійсності правочину згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно вказаної статті зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Як вже встановлено судом, оскаржуваний договір укладено з порушенням Законів України "Про інвестиційну діяльність", "Про іпотеку", що є підставою для визнання іпотечного договору № 44/Zkin-06 від 12.12.2006 р. з усіма доповненнями та змінами до нього недійсним.

Крім того, провівши аналіз змісту зазначеного договору та відповідності його положенням чинного законодавства про право власності, суд прийшов до висновку, що умови договору створюють для позивача перешкоди у праві володіння, користування та розпорядженням майном, будівництво якого закінчено.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно приписів ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Таким чином, після завершення будівництва, здачі об'єкта в експлуатацію та державної реєстрації права власності, за правилами ст. 331 Цивільного кодексу України, позивач набуває право власності на об'єкт будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а відповідно до ч. 2 вищезазначеної статті власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власним має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що у зв'язку з існуванням іпотечного договору позивач позбавлений права вільно розпоряджатися своєю власністю в об'єкті, оскільки на час розгляду справи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі іпотек наявні записи про обтяження майнових прав, що стали предметом іпотеки за оспорюваним договором, та заборону їх відчуження.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Державна реєстрація іпотек здійснюється згідно Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 410 (далі - Порядок реєстрації іпотек), з метою реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки, надання в інтересах фізичних чи юридичних осіб інформації про обтяження нерухомого майна іпотекою або про відсутність такого обтяження.

Відповідно до пунктів 2, 6 Порядку реєстрації іпотек реєстраторами є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Відповідно до п. 1.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 31/5 від 09.06.1999 року (далі - Положення про Єдиний реєстр заборон), Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - це електронна база даних, яка містить відомості, зокрема, про обтяження нерухомого майна, в тому числі щодо накладення заборони відчуження та нерухомого майна, вилучення записів про заборони відчуження нерухомого майна.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони на об'єкти нерухомого майна є, зокрема, накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.

Порядок внесення до Державного реестру обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) відомостей про виникнення, зміну та припинення обтяжень регламентується Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5.

Відповідно до статті 43 зазначеного Закону, п. 24 Порядку відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи в день подання заяви.

Таким чином, належний порядок вилучення заявленого в позовній заяві запису з Реєстру буде забезпечене за умови подання обтяжувачем, яким згідно даних Реєстру є ТОВ "Український промисловий банк", реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна

Відповідно до ч. 2 п. 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженої Постановою КМУ України, запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідачів усунути перешкоди у здійсненні свого права власності шляхом вилучення записів з Державного реєстру іпотек, з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, що знаходиться в будинку № 9 по вул. Княжий Затон в м. Києві.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Судом встановлено, що у позивача виникло право на звернення до суду за захистом своїх прав після визнання Вищим господарським судом України недійсним договору про участь в будівництві житлового будинку з об'єктами соціального призначення на земельній ділянці, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Княжий Затон, 9 від 26.10.2004 р., а саме -з 15.04.2010 року.

Оскільки Житлово-будівельний кооператив "Адоніс" звернувся до суду із даним позовом 30.08.2012 р., то трирічний строк позовної давності ним не пропущений.

Також суд погоджується з доводами позивача щодо порушення оскаржуваним договором його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки він (позивач) на час розгляду даної справи є замовником житлового будинку з об'єктами соціального призначення по вул. Княжий Затон, 9, в Дарницькому районі м. Києва, тобто, є учасником правовідносин з приводу будівництва зазначеного об'єкту та майнових прав на нього, що перебувають в іпотеці за оскаржуваним договором.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим суд задовольняє позов.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про визнання договору недійсним, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати недійсним іпотечний договір № 44/Zkin-06 від 12.12.2006 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" (02091, м. Київ, вул. Горлівська, 124/140, ідентифікаційний код 32157018) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А., зареєстрований в реєстрі за № 4166 з усіма доповненнями та змінами до нього.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325), Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" (02091, м. Київ, вул. Горлівська, 124/140, ідентифікаційний код 32157018) усунути перешкоди у здійсненні права власності Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс" (02068, м. Київ, вул. Княжий Затон, 9, ідентифікаційний код 25884922) шляхом вилучення з Державного реєстру іпотек записів № 4217494 від 13.12.2006 року зі змінами від 15.03.2007 р., від 18.12.2007 р., від 21.06.2007 р., від 10.08.2007 р., від 15.10.2007 р., від 29.10.2007 р., від 26.11.2007 р., від 03.12.2007 р., від 18.12.2007 р., від 06.02.2008 р., від 26.02.2008 р., від 20.03.2008 р., від 01.04.2008 р., від 04.04.2008 р., від 14.04.2008 р., від 08.05.2008 р., від 16.05.2008 р., від 10.07.2008 р., від 07.08.2008 р., від 21.08.2008 р., від 19.09.2008 р., від 30.09.2008 р., від 24.10.2008 р., від 20.11.2008 р., від 30.12.2008 р., від 30.01.2009 р., від 15.12.2009 р.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325), Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" (02091, м. Київ, вул. Горлівська, 124/140, ідентифікаційний код 32157018) усунути перешкоди у здійсненні права власності Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс" (02068, м. Київ, вул. Княжий Затон, 9, ідентифікаційний код 25884922) шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів № 8348444 від 30.12.2008 р. та № 9348265 від 15.12.2009 р. про заборону відчуження майнових прав на квартири та нежитлові приміщення в будинку № 9 по вул. Княжий Затон в м. Києві.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325), Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" (02091, м. Київ, вул. Горлівська, 124/140, ідентифікаційний код 32157018) усунути перешкоди у здійсненні права власності Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс" (02068, м. Київ, вул. Княжий Затон, 9, ідентифікаційний код 25884922) шляхом вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 5848354 від 16.10.2007 р. зі змінами від 08.11.2007 р. та 26.11.2007 р. про заставу рухомого майна - майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: на квартири в кількості 245 (двісті сорок п'ять) та на нежилі приміщення, що знаходяться в будинку № 9 по вул. Княжий Затон в м. Києві.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс" (02091, м. Київ, вул. Горлівська, 124/140, ідентифікаційний код 32157018) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Житлово-будівельного кооперативу "Адоніс" (02068, м. Київ, вул. Княжий Затон, 9, ідентифікаційний код 25884922) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073 (одну тисячу тсімдесят три) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 6 грудня 2012 року.

Повний текст рішення підписаний 11 грудня 2012 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна