Постанова

від 11.12.2012 по справі 24/5005/6799/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2012 року Справа № 24/5005/6799/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від боржника: Васильєв К.А., представник ліквідатора, довіреність № б/н від 01.06.12;

кредитор: ФОП ОСОБА_2, виписка з ЄДРЮО та ФОП серії ААВ № НОМЕР_1 від 13.07.12;

інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012р . у справі № 24/5005/6799/2012

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Бестбуд Груп", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом (в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом")

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 року по справі № 24/5005/6799/2012 (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Бестбуд Груп»; ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Бестбуд Груп»; згідно п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються погашеними вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. м.Дніпропетровськ на суму 23 000 грн.; припинені повноваження ліквідатора у справі №24/5005/6799/2012 арбітражного керуючого Максимець Ю.П.; провадження у справі припинено.

Ухвала мотивована тим, що відповідно до вимог ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується банкрутом, кредитори не заявили свої вимоги до боржника.

Майно боржника не виявлено, кредиторську вимогу неможливо погасити за відсутності грошових коштів на розрахункових рахунках боржника.

Згідно до п.2 ст.32 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.

За результатами ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно, тому господарським судом прийняте рішення про ліквідацію юридичної особи банкрута, та згідно до п.6 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справі припинено, так як затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, її оскаржила в апеляційному порядку -Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, яка просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 року й припинити провадження у справі.

Зокрема, скаржник вказує, що ліквідатору підприємства було відомо про призначення та проведення перевірки, але свідомо проігноровано та подано на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

На час затвердження ліквідаційного балансу перевірка податковим органом не здійснена.

Забезпечення проведення позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Бестбуд Груп»та виявлення можливих неправомірних дій службових осіб щодо доведення до банкрутства інших підприємств з метою приховування порушень податкового законодавства є економічними інтересами держави, які полягають в забезпеченні дотримання законності та виконання приписів податкового законодавства України всіма без виключення платниками податків.

На думку ДПІ, судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено характер виникнення кредиторської заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Бестбуд Груп», а саме щодо її документального підтвердження, не в повній мірі з'ясовані причини для порушення провадження і подальшої ліквідації підприємства.

Скаржник правом участі у судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористався, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, будь-які клопотання від скаржника про подальше відкладення розгляду справи не надходили.

Враховуючи що неявка представника скаржника не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений 15-денним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду (ст.102 ГПК України); апеляційну скаргу прийнято до провадження - 26.11.2012 року; будь-які клопотання від сторін та учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили (ст.ст.69,77 ГПК України); враховуючи факт належного сповіщення сторін та учасників процесу по справі про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року (а.с.129) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Статтею 129 Конституції України, яка згідно до преамбули є Основним Законом України, і норми якої є нормами прямої дії, регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.

Отже в процедурі банкрутства в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу стосується прав або обов'язків органів ДПІ, а відтак остання не може бути позбавлена права оскарження зазначеної ухвали. Порушення прав органів ДПІ може полягати в тому, що у разі ліквідації платника податків за судовим рішенням у справі про банкрутство, ДПІ позбавлена права здійснити перевірку цього платника, що призводить до неможливості виконання функції органів ДПІ по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

З огляду на викладене, та оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить прямої заборони на оскарження податковими органами судових актів у справі про банкрутство, судова колегія вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою податкового органу не може бути припинено, а апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

09.08.2012 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі №24/5005/6799/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Бестбуд Груп", м.Дніпропетровськ за заявою останнього на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому в заяві про порушення провадження у справі ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "Бестбуд Груп" Максимець Ю.П. посилався на те, що факт здійснення ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю "Бестбуд Груп", м.Дніпропетровськ підтверджується: Рішенням єдиного учасника товариства №21-2.1 від 01.06.2012 року про припинення товариства шляхом ліквідації і призначення ліквідатора -Максимець Ю.П. (а.с.29); Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.06.2012 року про перебування юридичної особи в стані припинення підприємницької діяльності (а.с.38-39); Копією Бюлетню державної реєстрації від 05.06.2012 року №215(15) (а.с.42), Листом до ДПІ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської Державної податкової служби від 01.06.2012 року про направлення заяви по формі 8-ОПП, квитанція про направлення вказаного листа (а.с. 43-45).

Також до заяви було додано проміжний ліквідаційний баланс станом на 01.06.2012р. (а.с.32-34), затверджений головою ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Бестбуд Груп»Максимець Ю.П.

Як зазначає боржник у заяві про порушення справи про банкрутство, загальна сума вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями становить 23 000 грн.

Згідно даних ліквідаційного балансу майно боржника, у тому числі грошові суми, у боржника відсутні.

Провадження у даній справі про банкрутство було порушено на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відповідно до частини 1 цієї статті, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2012 року боржника було визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 16.08.2013 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Максимець Ю.П., якого зобов'язано вчинити певні дії (а.с.66-70).

Оголошення про визнання боржника банкрутом розміщено в газеті «Голос України»№160(5410) від 29.08.2012 року (а.с.107).

Необхідними передумовами для звернення до суду з заявою на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" є дотримання боржником вимог ст.ст.105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст.60 Господарського кодексу України щодо порядку добровільної ліквідації.

Зокрема, статтею 105 ЦК України передбачено:

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу; виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

- з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

- комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;

- комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Згідно частини 1 статті 110 Цивільного кодексу юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії встановлені законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Статтею 60 Господарського кодексу України, встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом; орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію; ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до Закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки; одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до пункту 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП.

Отже, на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Доказом подання ліквідатором до податкового органу заяви за формою №8-ОПП при зверненні до суду із Заявою про визнання банкрутом на підставі ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є надані суду заява про зняття з обліку за формою №8-ОПП , Опис цінного листа про направлення вказаної заяви до ДПІ у Красногвардійському районі та поштова квитанція від 01.06.2012 року (а.с.43-45).

Враховуючи вищезазначені вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: 1)оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, 2)повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та 3)складання проміжного ліквідаційного балансу та перевірки його органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання. 4) звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Наявність боргу у сумі 23 000 грн. підтверджена заявником Договором №201 на юридичне обслуговування від 23.02.2011 року, Актом виконаних робіт від 24.03.2011 року на суму 23 000 грн., вимогою від 04.04.2011 року, відповіддю на вимогу від 08.04.2011 року (а.с.24-28).

Ліквідатором в ході інвентаризації було встановлено, що загальна сума заборгованості складає 23 000 грн., боржник не має у власності майна, що підтверджено інвентаризаційними актами; проміжним ліквідаційним балансом, а також матеріалами справи підтверджено, що у боржника відсутні кошти для погашення заборгованості перед кредитором у сумі 23 000 грн.

Із заявою про визнання банкрутом заявник звернувся -07.08.2012 року, після двох місяців від розміщення в Бюлетні державної реєстрації від 05.06.2012 року №215(15) повідомлення про припинення юридичної особи (а.с.42).

Таким чином, господарським судом встановлено наявність усіх підстав щодо порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом перевірки дотримання заявником усіх необхідних передумов для звернення до суду, передбачених ст.ст.105,110,111 ЦК України, ст.60 ГК України.

Частинами 1,2,4,5 статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

- показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Судова колегія зазначає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи ( вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведенні неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури -дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу.

До звіту ліквідатора товариством з обмеженою відповідальністю "Бестбуд Груп»" серед інших документів надані ліквідаційний баланс та реєстр вимог кредиторів (а.с.87-90).

З ліквідаційного балансу (а.с.87-89) вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.

Відомості про заставлене майно відсутні (а.с.109-110).

Відповідно до Реєстру вимог кредиторів визнані грошові вимоги кредитора ОСОБА_2 у сумі 23 000 грн., які підтверджені у повному обсязі.

Інших кредиторів в ліквідаційній процедурі не встановлено.

Державна податкова інспекція у Красновгардійському районі м.Дніпропетровська листом від 12.10.2012 року вих.№16757/10/19-026 повідомила ліквідатора банкрута про відсутність податкового боргу (а.с.101).

Згідно довідок КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м.Дніпропетровськ №12821 від 27.09.12р.; Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м.Дніпропетровськ №1 підпорядкований ГУМВС України в Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ №14/1РЕР-5471 від 10.09.12р.; Дніпропетровської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" № Ц/8968-18 від 24.09.12р., Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції м. Дніпропетровськ №397995 від 24.09.2012р.; Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області № 1438/05/1 від 18.09.2012р., Дніпропетровської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Дніпропетровськ № 1249 від 17.08.12р. за банкрутом нерухомого майна, автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок не зареєстровано, грошові кошти відсутні, розрахункові рахунки закриті, виконавчі документи на виконанні не перебувають.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ліквідатор вжив вичерпних заходів по виявленню майна боржника.

Окремо судова колегія зазначає, що про час та місце судового засідання 30.10.2012 року (дата прийняття оскаржуваної ухвали) скаржник був повідомлений належним чином 22.10.2012 року (а.с.117).

Щодо доводів скаржника про забезпечення проведення позапланової перевірки, судова колегія зауважує на наступне.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2012 року боржник зобов'язувався надати ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська первинну бухгалтерську документацію для проведення перевірки.

24.09.2012 року ліквідатор повідомив ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про те, що первинна бухгалтерська документація у боржника відсутня (а.с.111-113).

Відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з п.78.6 ст.78 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України регламентовано, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

До апеляційної скарги ДПІ у Красногвардійському районі надані: Наказ від 14.08.2012 року №549 «Про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бестбуд Груп»та Направлення на перевірку від 14.08.2012 року. Як вбачається з Повідомлення від 14.08.2012 року (на звороті а.с.141) ДПІ вжито заходів щодо проведення документальної позапланової перевірки, проте станом на 14.08.2012 року провести документальну перевірку не можливо за відсутністю боржника.

Згідно до п.85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії податкових документів посадовій особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням, прізвища, ім'я, по батькові платника податків та переліку документів, які йому запропоновано подати.

Вказаний акт суду не наданий. Доказів оскарження дій ліквідатора по ненаданню документів для перевірки чи з інших підстав суду також не надано. Скаржником не надано суду і доказів наявності у боржника будь-якого майна чи грошових коштів за рахунок яких можливо погасити кредиторські вимоги, так само не надано доказів наявності боргу у боржника по податкам і зборам (обов'язковим платежам).

Крім того, слід зазначити, що ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська надана довідка від 12.10.2012 року №16757/10/19-026 про те, що станом на 11.10.2012 року у ТОВ «Бестбуд Груп»податковий борг відсутній.

Підстави для скасування оскаржуваної ухвали, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Дніпропетровськ -залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 року у справі №24/5005/6799/2012- залишити без змін.

Матеріали справи направити до господарського суду Дніпропетровської області .

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Повний текст постанови підписаний 11.12.2012 року.