Постанова

від 31.10.2006 по справі 1/406-06-10829а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/406-06-10829А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"31" жовтня 2006 р. Справа  № 1/406-06-10829А

Позивач: Селянське (фермерське) господарство „Юран”

Відповідач: Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області

про скасування податкового рішення-повідомлення, про спонукання до виконання певних дій

        Суддя     Гарник Л.Л.      

        Секретар судового засідання Рябошапка О.М.

        Представники:

від  позивача: Соловйов В.В., на підставі довіреності,

                       Сокур М.В., на підставі довіреності,

                       Іскров К.М., на підставі довіреності;

від  відповідача: Артошин О.С., на підставі довіреності,

                            Ярош І.З., на підставі довіреності,

                            Колеснік О.І., на підставі довіреності,

                            Тітаренко М.Ю., на підставі довіреності.

  Суть спору: позивач –Селянське (фермерське) господарство „Юран”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області, про визнання протиправними                  дій останньої, про визнання недійсним прийнятого нею податкового повідомлення-рішення від 21.08.2006р. № 0000262300/0 та зобов'язання поновити на картці лицьового (особового) рахунку позивача суму належного бюджетного відшкодування у розмірі                650 911,00 грн., про стягнення збитків у розмірі 32 545,55 грн.

  26.10.2006р. відповідною заявою позивач змінив позовні вимоги, виклавши                                 їх в наступній редакції: визнати протиправним (неправомірним) та скасувати прийняте Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області податкове повідомлення-рішення від 21.08.2006р. № 0000262300/0, зобов'язати відповідача поновити суму належного бюджетного відшкодування у розмірі                                             650 911,00 грн. на картці лицьового (особового) рахунку позивача.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

        У судовому засіданні оголошувалась перерва до 31.10.2006р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

За результатами виїзної документальної позапланової перевірки Селянського (фермерського) господарства „Юран” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів за період травень місяць 2006 року Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області був складений акт від 11.08.2006р. № 1186-47/23-01/31506085, згідно якого встановлено, що суб'єкт господарювання

- не підтвердив заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень місяць 2006 року – 622 911,00 грн., оскільки надмірну сплату податку на додану вартість встановити неможливо;

- завищив заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень місяць 2006 року на 28 000,00 грн.

На підставі названого акту Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області прийняла податкове повідомлення-рішення від 21.08.2006р.                           № 0000262300/0, згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування Селянського (фермерського) господарства „Юран” з податку на додану вартість на 650 911,00 грн.

Не погоджуючись із названим рішенням, Селянське (фермерське) господарство „Юран” ставить питання про визнання протиправним та скасування цього рішення в судовому порядку, а також про зобов'язати відповідача поновити суму належного бюджетного відшкодування на картці особового рахунку.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об'єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що передумовою прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стало виявлення з боку позивача порушень податкового законодавства, відображених в акті перевірки                                                    № 1186-47/23-01/31506085 від 11.08.2006р. При цьому податковий орган виходив з тих обставин, що:

- у розділі І (податкові зобов'язання) податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2006 року відображені показники здійснених СФГ „Юран” на підставі укладеного з ПВХ ТОВ „Енотек” договору від 16.02.2006р. № 16/02 поставок, які відображені у податковій накладній від 18.04.2006р. № 4 на суму 167 998,88 грн., в тому числі ПДВ 27 999,88 грн.;

- у розділі ІІ (податковий кредит) податкової декларації відображені показники здійснених СФГ „Юран” на підставі укладеної з ТОВ „Дельта-98” угоди від 27.03.2006р. № 05/04 поставок, які відображені у податковій накладній від 05.04.2006р. № 05/04 на суму 332 108,40 грн., в тому числі ПДВ 55 351,40 грн., у податковій накладній                             від 16.04.2006р. № 16/04 на суму 167 956,16 грн., в тому числі ПДВ                         27 992,69 грн., у податковій накладній від 27.04.2006р. № 27/04 на суму 3 149 936,40 грн., в тому числі ПДВ 524 989,40 грн.; усього на суму 365 000,00 грн.;

- згідно платіжних доручень від 27.04.2006р. № 65, від 27.04.2006р. № 63                              СФГ „Юран” сплачено постачальнику - ТОВ „Дельта-98”, 365 000,00 грн.;

- на момент перевірки неможливо встановити факт надмірної сплати податку основним постачальником  - ТОВ „Дельта-98”;

-  в рядках 25 й 25.1 податкової декларації СФГ „Юран” заявлена завищена на 28 000,00 грн. сума бюджетного відшкодування за квітень місяць 2006 року.

То ж враховуючи викладене, наявні підстави вважати, що Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області, встановивши факт здійснення Селянським (фермерським) господарством „Юран” протягом звітного періоду оплати поставленого товару та сплати у цьому зв'язку податку на додану вартість у сумі 622 911,00 грн., заперечує факт здійснення ним в попередньому звітному періоді оплати поставок загальною вартістю 167 998,88 грн. (в тому числі ПДВ 27 999,88 грн.), здійснених на підставі укладеного з ПВХ ТОВ „Енотек” договору від 16.02.2006р. № 16/02 та відображених у податковій накладній від 18.04.2006р. № 4.

У цьому зв'язку господарський суд вважає слушним довід позивача, зміст якого полягає в наступному.

Згідно складеного за наслідками проведення документальної невиїзної перевірки Селянського (фермерського) господарства „Юран” акту від 14.07.2006р.                               № 1107-333/15-02/31506085, покладеного в основу акту виїзної документальної позапланової перевірки від 11.08.2006р.  № 1186-47/23-01/31506085, податковий орган зазначив, що в рядку 4 наданого СФГ «ЮРАН»розрахунку суми бюджетного відшкодування, остання визначена у розмірі 650 911,00 грн., в той час, як господарство надало копії документів, що підтверджують факт оплати товарів (послуг) основним постачальником в квітні на суму 598 734,00 грн. До кола досліджуваних документів увійшли платіжне доручення № 56 від 27 квітня 2006 р. про оплату 3 525 000,00  грн.,                         в тому числі ПДВ –587 500,00 грн., п'яті аркуші вантажних митних декларацій на суму               ПДВ 42 578,00 грн., які підтверджують здійснення позивачем оплати ПДВ в квітні                2006 року на загальну суму  630 078,00 грн., але не 598 734,00 грн. як зазначено в акті.                Отже, різниця між сумою, вказаною в рядку 4 розрахунку бюджетного відшкодування та наданими СФГ «ЮРАН»копіями документів, що підтверджують факт оплати товарів (послуг) основними постачальниками в квітні 2006 року, на той час складала                       20 833,00 грн.  

На таких підставах господарський суд приймає до уваги ту обставину, що згідно адресованого Роздільнянській міжрайонній державній податковій інспекції листа Селянського (фермерського) господарства „Юран” від 19.07.2006р. № 108  та доданого до нього платіжного доручення від 27.04.2006р. № 63 останнє до початку проведення виїзної документальної позапланової перевірки підтвердило податковому органу факт перерахування на користь ТОВ „Дельта – 98” 125 000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 20 833,33 грн.                         

Згідно пункту 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного                    та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової                                    адміністрації України від 10.08.2005  N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, за кожним   відображеним  в  акті  фактом  порушення податкового законодавства необхідно зазначити первинний  документ,  на  підставі  якого   вчинено записи   у   податковому   та   бухгалтерському   обліку  (навести кореспонденцію рахунків операцій),  та інші докази,  що достовірно підтверджують наявність факту порушення;  у разі відсутності первинних  документів  або  ненадання  для перевірки  первинних  та  інших документів,  що підтверджують факт порушення,  зазначити перелік цих документів.  При цьому  до  акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта  господарювання (у межах їх компетенції),  що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів. У разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання  надати перевіряючим  письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів,                      що  підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Отже, викладений в акті перевірки від 11.08.2006р.                                                                                № 1186-47/23-01/31506085Р висновок про завищення господарством заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень місяць 2006 року на 28 000,00 грн. спростовується фактичними обставинами справи.

Під час проведення перевірки податковий орган виходив з тієї обставини, що господарство не підтвердило заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень місяць 2006 року –622 911,00 грн., оскільки надмірну сплату податку на додану вартість встановити неможливо. При цьому зауважено на тій обставини, що перевіркою не підтверджено заявлену Селянським (фермерським) господарством „Юран”                             суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість через те, що неможливо встановити надмірну сплату податку основним постачальником - ТОВ „Дельта –98”.

Господарський суд вважає помилковою викладену позицію та у цьому зв'язку виходить з наступних положень чинного законодавства.

На підставі статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.  

Проте, нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачено обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений продавцем та іншими особами, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в складі ціни товару.

В силу положень Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

То ж, враховуючи викладене, господарський суд вважає підставними дії Селянського (фермерського) господарства „Юран”, які виразилися у включенні           622 939,00 грн. до складу заявленої суми бюджетного відшкодування за травень місяць 2006 року.

Таки дії позивача узгоджуються з наступними положеннями чинного законодавства.

Згідно положень Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (підпункт 3.1.1 пункту 3 статті 3); поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (пункт 7.1 статті 7); суми податків, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів                    та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, включаються до складу податкового кредиту (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7); датою виникнення права платника податку                           на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,  послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)                                  (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7); сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду                     (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7); якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то:                             а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного  податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7); платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7).

Згідно Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. N 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р.                              за N 702/10982, якщо в наступному звітному податковому періоді  різниця між  сумою  податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту,  з урахуванням залишку такого від'ємного значення  минулого  звітного (податкового)   періоду,  що  включається  до  складу  податкового кредиту поточного звітного  (податкового)  періоду,  має  від'ємне

значення,  то  платником  податку  разом  з податковою декларацією подається озрахунок      суми бюджетного відшкодування  до  податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 5.12 розділу 5). Бюджетному   відшкодуванню  підлягає  частина  такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)                        (підпункт 5.12.2 пункту 5.12 розділу 5).

Згідно Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Головного управління державного казначейства України від 02.07.97р. N 209/72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 1997 р. за N 263/2067, якщо  за  результатами  звітного  періоду  різниця   між загальною  сумою  податкових  зобов'язань,  що виникли у зв'язку з будь-яким  продажем  товарів  (робіт,  послуг)  протягом  звітного періоду,   та  сумою  податкового  кредиту  звітного  періоду  має від'ємне значення,  то така сума підлягає (як  надміру  сплачена) відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України (пункт 2.1).

Згідно положень статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1); органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2).

Господарський суд залишає поза увагою твердження відповідача про те, що позивач не надав доказів, які підтверджують місце знаходження придбаного у ТОВ „Дельта-98” майна, оскільки під час розгляду справи встановлено, що зазначене майно на підставі договору зберігання від 01.01.2006р. прийняв КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки за умови оплатного зберігання у власних приміщеннях, які знаходяться за адресою: Одеська область, смт Ширяєве, вул. Набережна, 2.

Доказів зворотного відповідач всупереч частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів.

То ж, аналізуючи фактичні обставини справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 21.08.2006р.                              № 0000262300/0 прийняте всупереч наведених норм чинного законодавства,                порушуює права і законні інтереси Селянського (фермерського) господарства „Юран”,                 а відтак -  є протиправним й таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку згідно заявлених позовних вимог на підставі пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. У цьому зв'язку, враховуючи необхідність відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача,  на підставі пункту 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України слід визнати обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання податкового органу поновити суму належного бюджетного відшкодування у розмірі 89 298,00 грн.              на картці особового рахунку позивача. При цьому господарський суд виходить з визначеного листом Державної податкової адміністрації України від 08.08.2005р.                        № 15655/7/19-2117 порядку відображення у картках особових рахунків платників даних податкових декларацій з податку на додану вартість.

З урахуванням усіх обставин справи, викладені у запереченнях на позов доводи відповідача господарським судом не можуть братися до уваги з підстав, наведених у мотивувальній частині постанови, як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не впливають на вирішення спору по суті.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На таких підставах господарський суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень,                     суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статями 94, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 21.08.2006р. № 0000262300/0.

3.          Зобов'язати Роздільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області (Одеська область, м. Роздільна, вул. Леніна, 37) поновити суму належного бюджетного відшкодування у розмірі 650 911,00 грн. (шістсот п'ятдесят тисяч дев'ятсот одинадцять грн. 00 коп.) на картці особового рахунку Селянського (фермерського) господарства „Юран” (67440 Одеська область, Роздільнянський район, с. Бецилове, ід. код 31506085).

4.          Стягнути з державного бюджету на користь Селянського (фермерського) господарства „Юран” (67440 Одеська область, Роздільнянський район,                       с. Бецилове, ід. код 31506085) витрати по сплаті судового збору у розмірі                          3,40 грн. (три грн. 40 коп.).            

              Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

              Постанова суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому                                       ст. 186 КАС України.

              Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

Постанова складена в повному обсязі 03.11.2006р.

Суддя                                                                                 Гарник Л.Л.