Постанова

від 05.03.2007 по справі 1/406-06-10829а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/406-06-10829А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" березня 2007 р. Справа № 1/406-06-10829А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

судді-доповідача Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,

за участю представників сторін в засіданні суду 13.02.2007р.:

від позивача не з'явилися,

від відповідача Колесник О.І.,

за участю представників сторін в засіданні суду 05.03.2007р.:

від позивача Казаник С.В., Сокур М.В., Іскров К.М.,

від відповідача Колесник О.І., Артошин О.С.

розглянула апеляційну скаргу

Роздільнянської МДПІ Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області

від 31.10.2006р.

у справі № 1/406-06-10829А

за позовом СФГ „Юран”

до Роздільнянської МДПІ Одеської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, про спонукання до виконання певних дій.

Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2007р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою Роздільнянської МДПІ Одеської області.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2007р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 13.02.2007р.

Вказані ухвали надіслані сторонам 16.01.2007р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За правилами ст.150 КАС України в засіданні суду 13.02.2007р. розгляд справи відкладено на 01.03.2007р.; ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2007р. у зв'язку з відрядження судді розгляд справи, призначений на 01.03.2007р., перенесено на 05.03.2007р.

Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні 05.03.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

СФГ „Юран” звернулось до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою про визнання протиправним (неправомірним), скасування податкового повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області від 21.08.2006р. № 0000262300/0 та зобов'язання відповідача поновити в картці особового рахунку підприємства суму бюджетного відшкодування в розмірі 650 911 грн., у тому числі вказуючи на формальну невідповідність проведеної перевірки імперативним нормам Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Постановою місцевого господарського суду від 31.10.2006р. (суддя Гарник Л.Л.) позов задоволено, визнано протиправним та скасовано названий вище акт індивідуальної дії, зобов'язано відповідача поновити суму належного бюджетного відшкодування у розмірі 650 911 грн. в картці особового рахунку СФГ „Юран”, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,4 грн. судового збору.

Судове рішення вмотивоване тим, що спірне податкове повідомлення-рішення контролюючого органу прийняте всупереч норм податкового законодавства України, порушує права і законні інтереси СФГ „Юран”.

Не погоджуючись із постановою суду, Роздільнянська МДПІ Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що в порушення приписів п.1.8 ст.1 Закону України „Про ПДВ” господарським судом першої інстанції не надано належної правової оцінки ненадходженню до бюджету сум ПДВ, на які зменшено від'ємне значення податкового зобов'язання за наслідками проведеної перевірки.

В запереченнях на апеляційну скаргу СФГ „Юран” просить залишити апеляційну скаргу без задоволення як необґрунтовану, додаючи, що апелянтом надано помилкове тлумачення положень спеціального закону з питань оподаткування ПДВ, т.я. жодна вимога закону не зобов'язує покупця товару безпосередньо контролювати сплату податку до бюджету. На думку суб'єкта господарювання, наведена позиція кореспондується із практикою судів касаційної інстанції по аналогічним справам.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представників сторін, колегія судів встановила наступне:

Роздільнянською МДПІ Одеської області проведена виїзна документальна позапланова перевірка СФГ „Юран” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ у рахунок зменшення податкових зобов'язань за травень 2006 року, за результатами якої складено акт від 11.08.2006р. № 1186-47/23-01/31506085.

Вказаним актом встановлено порушення підприємством приписів п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями шляхом завищення заявленої суми бюджетного відшкодування в загальному розмірі 28 000 грн. та непідтвердження суми бюджетного відшкодування в розмірі 622 911 грн.

До наведеного висновку суб'єкт владних повноважень дійшов, з'ясувавши в ході перевірки, що основні фонди, придбані у ТОВ „Дельта 98”, в місці, куди вони начебто поставлялись, не знаходяться, будь-які приміщення для зберігання у позивача відсутні. В подальшому Роздільнянською МДПІ Одеської області направлено запит до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на проведення зустрічної перевірки контрагента СФГ „Юран” –ТОВ „Дельта 98”. На зазначений запит отримано відповідь, згідно якої безпосереднім виробником товару є ПП „Силар-Авто”, розрахунки за первісною господарською операцією здійснено у вексельній формі. При цьому, рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21.10.2004р. припинено юридичну особу ПП „Силар-Авто”, 01.12.2004р. останнє знято з податкового обліку, а ухвалою господарського суду Донецької області від 10.01.2005р. –визнано банкрутом.

За вищеназвані порушення, на підставі акту перевірки та згідно із п.п. „б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. „б” п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” Роздільнянською МДПІ Одеської області оформлено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2006р.      № 0000262300/0, яким зменшено за травень 2006р. суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 650 911 грн.

Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного українського законодавства, СФГ „Юран” звернулось до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою про визнання його протиправним та скасування, а також зобов'язання відповідача поновити на особовому рахунку підприємства суму бюджетного відшкодування, яка задоволено з мотивів, викладених в описовій частині цієї постанови.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту, об'єктивність дослідження наявних доказів, судова колегія вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке:

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про ПДВ” від 03.04.1997р. № 167/97-ВР в редакції, чинній в періоді, за яким здійснено зменшення бюджетного відшкодування, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В аспекті наведеної норми права та змісту Закону України „Про ПДВ” Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування ПДВ, за наявності первинних документів бухгалтерського обліку.

Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які первинні бухгалтерські документи в підтвердження отримання придбаних основних фондів, місця їх зберігання, тощо. Суб'єктом господарювання з посиланням на знаходження придбаної продукції на підставі договору зберігання у іншого підприємства надано тільки копію названої угоди.

Згідно із приписами ч.1 ст.937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу…Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Тобто законодавцем чітко передбачено наявність письмової форми та підтвердження факту передачі майна на зберігання. Отже, враховуючи відсутність належних доказів передачі майна на зберігання, встановлених чинним цивільним законодавством, колегія суддів дійшла висновку про недоведення господарством дійсної передачі майна на зберігання, а, відтак, і фактичного здійснення господарської операції щодо придбання майна з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, колегія суддів відзначає наявність в матеріалах справи (а.с.141) клопотання Роздільнянської МДПІ Одеської області, заявленого у відповідності із ст.ст.49,71 КАС України, про витребування судом у позивача доказів щодо надходження придбаного обладнання у ТОВ „Дельта 98” за договором від 27.03.2006р. та його місцезнаходження. Із журнала судового засідання від 31.10.2006р. та постанови господарського суду першої інстанції не вбачається, що зазначене клопотання розглянуто по суті. Таким чином, висновок контролюючого органу стосовно незавершення господарської операції відповідає фактичним обставинам справи та спростовує твердження СФГ „Юран” щодо наявності в нього права на бюджетне відшкодування в травні 2006 року, про що вірно зазначено в акті від 11.08.2006р. № 1186-47/23-01/31506085 та не враховано місцевим господарським судом.

Наведене підтверджується також встановленням під час проведення перевірки факту ненадходження ПДВ до бюджету, оскільки виробник продукції (ПП „Силар-Авто”), придбаної позивачем, об'єктивно на момент поставки товару ТОВ „Дельта 98” господарську діяльність вже не здійснював. Тобто походження товару та взагалі його існування, формально отриманого позивачем від ТОВ „Дельта 98”, матеріалами справи не встановлено.

Відтак, судова колегія вважає, що позовні вимоги СФГ „Юран” є необґрунтованими, у зв'язку з чим дійшла висновку про скасування оскаржуваного судового рішення, прийнятого у порушення норм чинного податкового законодавства.

Додатково апеляційний господарський суд відзначає, що порушення під час проведення перевірки норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, на яких наполягає господарюючий суб'єкт, мають правовим наслідком лише недопущення посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки, проте позивачем не надано доказів визнання дій посадових осіб Роздільнянської МДПІ Одеської області по проведенню позапланової перевірки неправомірними.

Керуючись ст.ст.150,160,162,195,198,202,205,207 КАС України,                        колегія суддів

       Постановила:

Постанову господарського суду Одеської області від 31.10.2006р. зі справи    № 1/406-06-10829А скасувати, у задоволенні позову СФГ „Юран” відмовити.

Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач

В.Т. Пироговський

Судді

В.І. Картере

В.І. Жеков