Постанова

від 06.12.2012 по справі 17/3-8/230

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. Справа№ 17/3-8/230

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дріго Н.С. - довіреність б/н від 01.10.2012 року,

від відповідача: Гайдаржийська М.М.- довіреність б/н від 20.08.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Укрбізнесконсалтинг" на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року (суддя Чебикіна С.О.)

за заявою Дочірнього підприємства „Укрбізнесконсалтинг" про перегляд

за нововиявленими обставинами рішення господарського суду

міста Києва від 26.08.2010 року

у справі № 17/3-8/230 (суддя Катрич В.С.)

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єкт",

до Дочірнього підприємства „Укрбізнесконсалтинг",

про стягнення 51 682,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення на свою користь з відповідача суми заборгованості за Договором про надання послуг № 12-2/СК від 20.12.2005 року в сумі 51 682,55 грн., з яких 30 300,00 грн. основного боргу, 5 833.66 грн. пені, нарахованої за період з 27.07.2007 року по 26.07.2008 року за порушення зобов'язання з повернення передплати, 5 135,24 грн. пені, нарахованої за період з 20.06.2006 року по 19.06.2007 року за порушення зобов'язання в частині надання послуг, 9 180,90 грн. інфляційних втрат, 1 232,75 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 30 300,00 грн. основного боргу, 9 180,90 грн. інфляційних втрат, 1 232,75 грн. 3% річних, 2 543,54 грн. пені на підставі п. 7.2 договору, 2 443,92 грн. пені на підставі п. 7.3 договору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2011 року, рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року в частині стягнення 2 443,92 грн. пені на підставі п. 7.3 договору скасовано. В іншій частині рішення залишено без змін.

02.10.2012 року відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд за ново виявленимиобставинами рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року в задоволенні заяви ДП „Укрбізнесконсалтинг" про перегляд за нововиявленими обставинами відмовлено, а рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року та за результатами перегляду прийняти рішення яким скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ДП „Укрбізнесконсалтинг" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року - без змін.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року для розгляду справи № 17/3-8/230 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який колегією суддів долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.12.2012 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу ДП „Укрбізнесконсалтинг" задовольнити з підстав викладених вище.

Представник позивача проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив суд апеляційну скаргу ДП „Укрбізнесконсалтинг" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року - без змін.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.12.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ДП „Укрбізнесконсалтинг" слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 114 ГПК України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження. Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною 5 статті 106 передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 30 300,00 грн. основного боргу, 9 180,90 грн. інфляційних втрат, 1 232,75 грн. 3% річних, 2 543,54 грн. пені на підставі п. 7.2 договору, 2 443,92 грн. пені на підставі п. 7.3 договору. В іншій частині позову відмовлено.

Зазначене рішення суду мотивоване тим, що: 1) відповідач був зобов'язаний повернути грошові кошти, перераховані йому позивачем в якості передплати, оскільки останній відмовився від договору, враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині надання послуг у встановлений строк; 2) порушення відповідачем зобов'язання з повернення грошових коштів тягне за собою відповідальність, встановлену п. 7.2 договору, у вигляді сплати пені; 3) відповідач як особа, що допустила порушення грошового зобов'язання, а саме не повернула грошові кошти, має нести відповідальність, встановлену ст. 625 ЦК України у вигляді сплати боргу з урахуванням інфляції та 3% річних.

Заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник (відповідач) обґрунтовує тим, що: 1) суддею Катрич В.С. порушено ст. 83 Закону України „Про судоустрій та статус суддів" та, як наслідок, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України стосовно останньої було прийнято рішення відкрити дисциплінарне провадження; 2) позивачем порушено обов'язок щодо збереження цільового призначення приміщень; 3) судом було порушено норми права щодо юридичної природи розрахунків між сторонам.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", визначено, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Щодо посилання відповідача на порушення суддею Катрич В.С. ст. 83 Закону України „Про судоустрій та статус суддів", як на підставу для звернення до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, то слід зазначити наступне.

На засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що відбулося 02.02.2012 року було прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно судді Катрич В.С., а не про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В подальшому Постановою Верховної Ради України № 4643-УІ від 12.04.2012 року суддю Катрич В.С. було звільнено з посади судді у зв'язку з поданням нею заяви про відставку, що спростовує твердження відповідача стосовно звільнення судді Катрич В.С. через порушення нею присяги.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту порушення суддею Катрич В.С. ст. 83 Закону України „Про судоустрій та статус суддів", як на обставину, що має істотне значення для даної справи.

Твердження відповідача, що існування обмеження по зміні цільового використання приміщення, а саме: тільки для розміщення закладу торгівлі продовольчими товарами (п. 10 Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.10.2005 року) є нововиявленою обставиною, відхиляється колегією суддів з огляду на наступне.

Наданий відповідачем лист ТОВ „МАКСИМАС" в якому містився вищевказаний договір, що підтверджує існування обмеження по зміні цільового використання приміщення за своєю правовою природою є саме новими доказом (як підтвердження факту) та не може вважатися ново виявленою обставиною.

Відповідно до п. 6.1 Договору про надання послуг № 12-2/СК від 20.12.2005 року, укладеного між сторонами у даній справі, відповідач зобов'язується розпочати виконання робіт протягом трьох днів з моменту надання позивачем за письмовим запитом відповідача повного пакету необхідної документації, в тому числі документів, що підтверджують право власності позивача на не житлове приміщення або їх копій.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, вказаного письмово запиту позивач не отримував, та відповідно не міг виконати обов'язку щодо передачі документації, в тому числі вищезазначеного договору купівлі-продажу.

Отже, існування обмеження по зміні цільового використання приміщення згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.10.2005 року на який посилається відповідач не є ново виявленою обставиною, а є доказом, який не було своєчасно подано сторонами при розгляді даної справи як судом першої інстанції, так і апеляційної, оскільки дана обставина могла і мала бути відома заявнику під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Крім того, відповідачем належним чином не доведено та не обґрунтовано яким чином існування вказаного обмеження по зміні цільового використання приміщення могло б вплинути на виконання відповідачем своїх обов'язків за Договором про надання послуг № 12-2/СК від 20.12.2005 року, а відтак не є істотною обставиною для розгляду даної справи.

Що стосується посилання відповідача порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, то дана обставина не може вважатися, як нововиявленою, а може бути предметом розгляду апеляційною та касаційною інстанцією стосовно вірного застосування судом норм права.

Як зазначалося вище, постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2011 року, рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року в частині стягнення 2 443,92 грн. пені на підставі п. 7.3 договору скасовано. В іншій частині рішення залишено без змін.

При цьому, вищезазначеними судовими рішеннями законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду перевірено у повному обсязі та не було встановлено порушень норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у своїй заяві.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що відповідачем всупереч ст. 112 ГПК України у своїй заяві не наведено нововиявлених обставин, які є істотними для даної справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи та могли б вплинути на правильність і законність оскаржуваного судового рішення, а відтак в задоволенні заяви ДП „Укрбізнесконсалтинг" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-106 та розділом ХІІІ ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Укрбізнесконсалтинг" на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року у справі № 17/3-8/230 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року у справі № 17/3-8/230 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4. Справу № 17/3-8/230 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 11.12.2012 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Скрипка І.М.

Руденко М.А.