Постанова

від 12.12.2012 по справі 0870/10348/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року Справа № 0870/10348/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАМЕР»

до: Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000772210 та № 0000762210 від 27.09.2012

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАМЕР» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000772210 та № 0000762210 від 27.09.2012.

Представник позивача про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі, визнати протиправними та скасувати податкові - повідомлення рішення № 0000772210 та № 0000762210 від 27.09.2012.

Представник відповідача про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, в задоволенні адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 41, 122 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 356 від 01.08.2012 виданого ДПІ у Шевченківському районі М.Запоріжжя та відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1, п. п. 78.1.4 п.78.1. п.78.2 ст. 78 "Податкового кодексу України" від 02.12.10р. 2755-VІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Скамер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.03.2012.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 16.08.2012 № 68/22-10/20505676, яким встановлено порушення:

1. ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 (із змінами та доповненнями); пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995р. за № 168/704; п. п 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п 201.10 ст. 201 п 198.3,п 198.4 п. 198.6 ст. 198, ПКУ від 02.12.10 №2755-ІV; Наказу ДПА України від 10.01.2011р. № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 19 ст.2 Бюджетного кодексу України, в результаті чого встановлено:

- заниження податку на додану вартість всього у сумі 765424 грн., у тому числі у відповідних податкових періодах: січень 2011 року у сумі 316667 грн., квітень 2011 року у сумі 5368 грн., травень 2011 року у сумі 79869 грн., червень 2011 року у сумі 255 грн., серпень 2011 року у сумі 355708 грн., березень 2012 року у сумі 7557 грн.

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу декларації наступного звітного (податкового періоду) за березень 2011 р. у сумі 18361 грн., за квітень 2011 року у сумі 130632 грн., за травень 2011 р. у сумі 50763 грн., за червень 2011р. у сумі 50508 грн., за липень 2011р. у сумі 50508 грн.,за листопад 2011 р. у сумі 6557 грн., за грудень 2011 р. у сумі 6557 грн., за січень 2012 р. у сумі 7557 грн., за лютий 2012 р. у сумі 7557 грн.

2. п. п 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94 - ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, п. п. 138.2 ст. 138 п. п. 138.8, п 138.1 ст. 138 , п. п 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 , Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.10р. по 31.03.12р. всього у сумі 1 067 718,00 грн., в т.ч. по періодах:

1 квартал 2011 року у сумі 565833 грн.

2-3 квартали 2011 року у сумі 485530 грн.

2-4 квартали 2011 року у сумі 494232 грн.

1 квартал 2012 року у сумі 7653 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення від 27.09.2012 № 0000762210 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 412 188,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 100 871,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.09.2012 № 0000772210 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 324 224,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 890,25 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зокрема зазначається про недотримання підприємством вимог ч. 1 ст. 203, ст.. 215, п.1 ст.216 Цивільного кодексу України під час вчинення правочинів з підрядниками підприємства ТОВ «Сільвер Груп ( ЄДРПОУ 37150441), ТОВ «Фірма Евроінвесттрейд» (ЄДРПОУ 33738128), ТОВ «Статус-Софт Консалтінг» (ЄДРПОУ 35813699), ТОВ «Рембудпостач» (ЄДРПОУ 36141064) в частині відсутності реальних правових наслідків укладених угод.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ " СІЛЬВЕР ГРУП " судом встановлено наступне.

Між позивачем (Замовник), в особі генерального директора Кичаев С.В. та ТОВ " СІЛЬВЕР ГРУП " (Виконавець), в особі директора Коноваленко А.В. було укладено:

- договір №2005/11 від 20.05.2011, за умовами якого, Виконавець зобов'язується виконати механічну обробку, а також провести нанесення захисного покриття на сегменти проміжних газоперекачувальної турбіни магістрального газопроводу ГТН-16, а Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх. Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та дії до 31 вересня 2011року;

- договір №1101/11 від 11.01.2011, за умовами якого, Виконавець зобов'язується виконати відновлювальний ремонт вузлів та деталей для газоперекачувальної турбіни магістрального газопроводу ГТН-16, а Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх. Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та дії до 31 травня 2011року.

Судом встановлено, що позивач сформував валові витрати по контрагенту ТОВ "Сільвер Груп" (код за ЄДРПОУ 37150441) за 1 квартал 2011 року на загальну суму 680 000 грн. та за 3 квартал 2011 року на загальну суму 585 000 грн. та відображено податковий кредит по контрагенту ТОВ «Сільвер Груп» (код за ЄДРПОУ 37150441) в березні 2011 року на загальну суму ПДВ - 136 000 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Статус-Софт Консалтінг» судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Статус-Софт Консалтінг» (виконавець) в особі директора Кускова С.Б. та ТОВ «Скамер» (Замовник), в особі генерального директора Кичаев С.В. укладено договір №0107/11 від 01.07.2011. За умовами договору, Виконавець зобов'язується виконати відновлювальний ремонт направляючих лопаток, а також лопаток осевого компресора агрегата ГТН-16, а Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх. Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та дії до 28 вересня 2011року.

ТОВ «Скамер» сформовано витрати по контрагенту ТОВ «Статус-Софт Консалтінг» за 3 квартал 2011 року на загальну суму 1 526 000 грн. відображено податковий кредит по контрагенту ТОВ «Статус-Софт Консалтінг» в серпні 2011 року на загальну суму ПДВ - 305200 грн.

Крім того, судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було направлено запит №13000/7/22-10 від 02.08.2012р. про проведення зустрічної звірки ТОВ "Сільвер Груп" з ТОВ «Скамер» за березень, червень 2011 року та до ДПІ у м. Сімферополі запит №12999/7/22-10 від 02.08.2012р. про проведення зустрічної звірки ТОВ «Статус-Софт Консалтінг» з ТОВ «Скамер» за серпень 2011 року. Станом на 24.09.2012 інформація щодо проведення зустрічних звірок до ДПІ не надходила.

До ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, Запорізької області було направлено запит щодо відпрацювання даних контрагентів, також надано план-завдання щодо зміцнення доказової бази схем ухилення від оподаткування виявлених при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Скамер». Станом на 24.09.2012 інформації від ВПМ не отримано.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем були надані договір на закупівлю послуг з ремонту за державні кошти, акти здачі - приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Фірма «Евроінвесттрейд» слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Скамер» (Замовник), в особі генерального директора Кичаев С.В. та ТОВ " Фірма Евроінвесттрейд " (Виконавець), в особі директора Кільницького А.В. було укладено договір №2012/10 від 20.12.2010. За умовами договору, Виконавець зобов'язується виконати відновлювальний ремонт направляючих лопаток, а також лопаток осевого компресора агрегата ГТН-16, а Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх. Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та дії до 28 лютого 2010 року.

Позивачем сформовано валові витрати по контрагенту ТОВ «Фірма «Евроінвесттрейд» в 1 кварталі 2011 року на загальну суму 1 583 333 грн.

Крім того, згідно інформації, отриманої від УПМ ДПС у Запорізькій області ТОВ «Фірма Евроінвесттрейд» в січні 2011 року сформувало податковий кредит у сумі 316,7 тис.грн. від ТОВ «Техпромінвестторг», знаходиться на обліку в ДПІ у Заводському р-ні М.Запоріжжя, яке в свою чергу сформувало податковий кредит у сумі 251,2 тис.грн. від ТОВ «ЗД «Лінк» ( код за ЄДРПОУ 37036776, знаходиться на обліку в Хорольській МДПІ). ТОВ «ЗД»Лінк» має ознаки фіктивності та входило до «конвертаційного» центру, який спеціалізувався на конвертації грошових коштів шляхом не облікованої реалізації припейд-продукції, Інтернет-послуг.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в ланцюзі взаємовідносин контрагентів позивача з іншими контрагентами, наявні підприємства, які мають ознаки недобросовісних підприємств (стор. 10, 19 акту, стор. 8 відповіді на заперечення до акту перевірки). При цьому позивач з контрагентами контрагентів жодних відносин не мало, більш того, навіть не має інформації щодо виду діяльності зазначених підприємств, їх місцезнаходження, інших відомостей. Безпосередньо, контрагенти позивача мають трудові і матеріальні ресурси, необхідні документи для можливості здійснення операцій, (про що безпосередньо зазначено в акті на стор. 9, 18, стор. 4, 6 відповіді до акту перевірки).

Таким чином, висновки відповідачем зроблений не на підставі аналізу первинної документації, встановлення факту відсутності результату робіт або інших фактичних даних, а лише на підставі інформації, отриманої від інших податкових органів. Належних доказів відсутності реальних правових наслідків укладених угод відповідачем суду надані не були.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Рембудпостач-2008» слід зазначити наступне.

Між ТОВ «Скамер» (Замовник), в особі генерального директора Кичаев С.В. та ТОВ «Рембудпостач-2008» (Підряднк), в особі директора Зорин Д.Н. було укладено договір №014- 09/11 від 22.09.2011. За умовами договору, Підрядник зобов'язується виконати реконструкцію по переводу на автомне опалення автомийки ТОВ «ОлМа» яка знаходиться на території ЗАТ «Запоріжмебель» за адресою м. Запоріжжя, вул. Кругова 165, а Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх. Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та дії до його повного виконання.

ТОВ «Скамер» сформовано витрати по контрагенту ТОВ «Рембудпостач-2008» (код за ЄДРПОУ 36141064) 4 кварталі 2011 року на загальну суму - 37 833 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначається, що згідно отриманої від ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя інформації, де на обліку перебуває даний платник, було встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Рембудпостач-2008» господарських операцій направлених на настання реальних наслідків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що висновок перевіряючими зроблений не на підставі аналізу бухгалтерських документів, встановлення факту відсутності результату робіт або інших фактичних даних, а лише на підставі інформації отриманої від іншого податкового органу, згідно з якою зазначений контрагент іменується «транзитер», має взаємовідносини з іншими «транзитерами» та «податковими ямами». Проте як це співвідноситься з виконанням робіт по договору з реконструкції по переводу на автономне опалення авто мийки не зазначено.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем були надані виконавча документація, перелік робіт провадження господарської діяльності пов'язаної зі створенням об'єктів, податковий розрахунок.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вищезазначені висновки податкового органу є незаконними та необґрунтованими виходячи з наступного.

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст вище зазначеної норми Закону дає підстави стверджувати, що вказана норма містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІУ від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІУ) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону № 996-ХІУ визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Господарські договір, укладені між позивачем та зазначеними у акті підприємствами у встановленому порядку не визнані недійсними, господарські операції відбулись, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем ст.138 Податкового Кодексу України, слід зазначити наступне.

Вимогами п. 138.1. ст.138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Згідно п. п. 138.1.1. п. 138.1. ст.138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати.

П. 138. 6. ст.138 Податкового Кодексу України встановлено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

На підставі п. 138.8. ст.138 Податкового Кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; загально виробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п. п. 138.8.1. п. 138.8. ст.138 Податкового Кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Згідно із п. г) п. п. 138.8.5. п. 138.8. ст.138 Податкового Кодексу України передбачено, що до складу загально виробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально виробничого призначення.

Згідно із п. е) п. п. 138.10.3. п. 138.10 ст.138 Податкового Кодексу України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

Приписами п. 138.2. ст.138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

На підставі п. 138.4. та п. 138.5. ст.138 Податкового Кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які виграти, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, слід зазначити, що Пунктом 4.1.4 ст.4 Податкового кодексу України передбачено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Отже, податковий орган безпідставно пов'язує право позивача на формування показників податкового обліку по взаємовідносинам з контрагентами позивача з діями посадових осіб вказаного підприємства.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими правопорушеннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму, в тому числі ПДВ, а продавець зобов'язаний врахувати дану суму в складі податкових зобов'язань відповідної податкової звітності і у встановленому порядку сплатити її до бюджету, а у випадку невиконання даних своїх обов'язків, понести за це правопорушення встановлену за законом відповідальність.

Таким чином, право покупця на формування показників податкового обліку не може бути в залежності від додержання третіми особами - продавцями, правил державної реєстрації юридичних осіб та ведення господарської діяльності, в тому числі податкової дисципліни, як то належного подання податкової звітності та сплати податку до бюджету.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду законність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000772210 та № 0000762210 від 27 вересня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАМЕР» судовий збір у розмірі 2 146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева