Постанова

від 05.11.2012 по справі 2а-10701/12/0170/6

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2012 р. Справа №2а-10701/12/0170/6

(16 г. 32 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Захаровій М.В.

за участю представника позивача - Куциков Н.Б.,

представника відповідача - Володькін С.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій

Суть спору: Фірма «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС №152 від 09.04.2012 року про проведення позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом з питань повноти і правильності нарахування і сплати податків і зборів по взаємовідносинам з суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» за період з 01.01.08р. по 31.03.11р.; визнання протиправними дії ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом по проведенню позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом з питань повноти і правильності нарахування і сплати податків і зборів по взаємовідносинам з суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» за період з 01.01.08р. по 31.03.11р.; зобов'язання ДПІ в м. Ялта АР Крим вилучити з автоматизованої системи за формою «Деталізована інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період» інформацію про результати перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом, оформленої актом перевірки №536/23-1/24693841/67 від 23.04.2012 року; зобов'язання ДПІ в м. Ялта АР Крим привести у відповідність данні обліку та особового рахунку платника податків Фірми «Альфатер Крим з 100% іноземним капіталом з даними проведеними ним у деклараціях на прибуток та ПДВ за період з 01.01.2008р. по 31.03.2011р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник між сторонами, пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Фірма «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 12.03.1997р. Ідентифікаційний код юридичної особи 24693841, місцезнаходження юридичної особи: 98600, м. Ялта, вул. Блюхера, 28/30, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою Головного управління статистики в АРК №528762 від 01.08.2012р. (а.с.42-44).

Судом встановлено, що на підставі направлення на проведення перевірки №000132/129, від 09.04.2012, виданого ДПІ у м. Ялті, наказу ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС № 152 від 09.04.2012 про проведення позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом з питань повноти і правильності нарахування і сплати податків і зборів по взаємовідносинам з суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» за період з 01.01.08р. по 31.03.11р. та на виконання постанови слідчого по особливо важливим справа управління ДПА в АР Крим від 29.03.2012р. (вх. №691/8 від 02.04.2012р.) проведена позапланова виїзна перевірка Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом з питань повноти і правильності нарахування і сплати податків і зборів по взаємовідносинам з суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» за період з 01.01.08р. по 31.03.11р.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 536/23-1/24693841/67 від 23.04.2012, у якому встановлено порушення п. 1.31, 1.32, ст.1, п.5.1 ст.5, п. 5.2, ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) в результаті чого, занижено податок на прибуток на загальну суму 1044886 грн., у тому числі: за 1 квартал 2010р. на суму 53454 грн., за 2 квартал 2010р. на суму 354957 грн., за 3 квартал 2010р. на суму 273877 грн., за 4 квартал 2010р. в сумі 229480 грн., за 1 квартал 2011р. на суму 133118 грн. та завищене від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за 1 квартал 2011 року всього на суму 79406 грн.

Також встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.п14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 851789 грн., у тому числі: за січень 2010р. в сумі 42785 грн., за лютий 2010р. в сумі 44514 грн., за березень 2010р. в сумі 61231 грн., за квітень 2010р. в сумі 46515 грн., за травень 2010р. в сумі 56001 грн., за червень 2010р. в сумі 75682 грн., за липень 2010р. в сумі 68455 грн., за серпень 2010р. в сумі 82976 грн., за вересень 2010р. в сумі 67670 грн., за жовтень 2010р. в сумі 68048 грн., за листопад 2010р. в сумі 54724 грн., за грудень 2010р. в сумі 60812 грн., за січень 2011р. в сумі 63370 грн., за лютий 2011р. в сумі 52574 грн., за березень 2011р. в сумі 6432 грн.

Згідно п.3.1. акту перевірки постачальниками Фірма «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом у період з 01.01.08 по 31.03.11 є ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал», який має ознаки «фіктивності» та усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Таким чином, перевіркою встановлено завищення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по податку на прибуток у загальній сумі 1044886 грн. за рахунок неправомірного включення до складу витрат вартості товарів (робіт, послуг) отриманих від ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал», а також перевіркою встановлено завищення податкового кредиту у загальній сумі 851789 грн. за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал».

Висновки акту перевірки щодо виявлених порушень відносно позивача побудовані на тому, що в ході перевірки контрагенту ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій (п.3.1. акту перевірки).

Суд встановив, що документальна позапланова виїзна перевірка Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом проведена саме на виконання постанови від 29.03.2012 «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки» слідчого по особливо важливим справа управління ДПА в АР Крим по кримінальній справі № 12011002130009, про що зазначено у вступній частині акту перевірки № 536/23-1/24693841/67 від 23.04.2012 року.

Зазначений акт перевірки № 536/23-1/24693841/67 від 23.04.2012 року було отримано директором Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом 23.04.2012 року, що підтверджується копією акту перевірки, що знаходиться у відповідача та надана в процесі розгляду справи відповідачем.

Однак, не погодившись із підставами проведення перевірки позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС №152 від 09.04.2012 року про проведення позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом з питань повноти і правильності нарахування і сплати податків і зборів по взаємовідносинам з суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» за період з 01.01.08р. по 31.03.11р.; визнання протиправними дії ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом по про проведенню позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом з питань повноти і правильності нарахування і сплати податків і зборів по взаємовідносинам з суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» за період з 01.01.08р. по 31.03.11р.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог суд встановив наступне.

Згідно частин 2, 3 статті 215 України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, - але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як вбачається із змісту Акту перевірки висновок відповідача про нікчемність правочину є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК країни зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Позивачем з'ясовано, що жодний із правочинів зазначений в Акті перевірки до теперішнього часу не визнаний недійсним у судовому порядку.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають. За таким, викладені відповідачем в Акті перевірки висновки про відсутності у позивача об'єктів, які підпадають під визначення Розділу III ПКУ та визнання даних, і зображених у деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період недійсними, а також відсутності об'єктів позивача, які підпадають під визначення Розділу V ПКУ та визнання даних, зведених в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період недійсними не відповідають вимогам статей 115, 216 ЦК України.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215, частину 1 статті 216 є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним (недійсним) діюче законодавство не передбачає.

Крім того, взагалі діюче податкове законодавство не надає права податковому органу визнавати дані, які відображаються суб'єктами підприємницької діяльності у податкових деклараціях (з податку на прибуток, з податку на додану вартість) за перевіряємий період, недійсними.

Стосовно висновку відповідача про встановлення відсутності поставок товарів, що свідчить про укладення позивачем безтоварних договорів, позивач зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження тадозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» віл 1- ".99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для л імперського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. І первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до в з конання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як вбачається зі справи, Акт перевірки не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог вищевказаних норм. Лише зазначення, без відповідних доказів, про те, що згідно з припущеннями, викладеними у постанові слідчого, ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» - є фіктивними підприємствами, які створені для отримання пільг по оподаткуванню легальним підприємствами, хоча вказані постанови не створюють наслідків, передбачених ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України, ст.207, ст.208 Господарчого кодексу країни, п. 3 ст.324 КПК України, ст.62 Конституції України

Ті обставини, що контрагенти позивача мали цивільно-правові відносини з підприємствами з ознаками «фіктивності», можуть служити доказами фіктивності або удаваності цих правочинів ст.ст.234, 235 ЦК України) та оспорювання їх в судовому порядку, але не може бути підставою для визнання їх нікчемними (недійсними).

Статтею 83 ПКУ визначено вичерпний перелік документів та відомостей, які можуть бути використані податковими органами під час проведення перевірок платників податків. До них, зокрема, залежать: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Крім того, п. 2 р. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 12.12.2010 р. № 984, визначено, що документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку. Відповідно до п. 4 - 6 р. І цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства. Це співвідноситься, зокрема, і з положеннями КАСУ та й взагалі з доктриною процесуального права України, відповідно до яких заздалегідь є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, особливо постанова про порушення кримінальної справи та протоколи допиту. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину.

Фіктивне підприємництво (ст. 205 ККУ) є кримінально караним діянням - злочином, винуватість та відповідальність за який встановлюється виключно за вироком суду. Отже, протокол допиту директора підприємства-контрагента, як і порушена проти нього кримінальна справа не є встановленим фактом і потребує доказування, тому посилання на них як на підставу визнання договорів нікчемними також потребують доведення. Говорити про відсутність наміру створити правові наслідки за договорами, а звідси і про їх нікчемність і застосовувати за це встановлені законодавством України адміністративно-господарські санкції, а також про достовірність та доказовість показань директора контрагента, можна лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду.

Відповідач на порушення загальних принципів судочинства в Україні та ст. 62 Конституції України розглядає показання директора контрагента як доведені факти та на їх підставі робить висновки стосовно нікчемності договорів. Крім того, на порушення ч. 2 ст. 19 Конституції країни інспектор бере на себе повноваження, які надані законом та Конституцією лише судам України - вирішення справ та здійснення правосуддя.

Тобто як факт порушення кримінальної справи, інформація, що міститься у зазначеній постанові, так і показання директора контрагента не можуть використовуватися як доказ порушення законодавства підприємством, яке перевіряється, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва можуть встановлюватися виключно відповідним вироком суду, який набрав законної сили, а не просто фактом порушення кримінальної справи та наявністю відповідних постанов, що підтверджується, зокрема, і рішеннями Верховного суду України ЄДРСР - 2362425, ЄДРСР - 3384445,ЄДРСР - 4970766.

Що стосується позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу ДПІ в м. Ялті АР Крим ДПС №152 від 09.04.2012 року «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом» суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: 1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; 9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

П.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка відповідно до абз.3 п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (пп.78.1.11); органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу (пп.78.1.12).

Підставою прийняття наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом №152 від 09.04.12р., вказаний п.п. 78.1.11 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, а саме - отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Отже п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України має застосовуватись, кореспондуючись з нормами Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509, які визначають обсяг повноважень слідчого під час здійснення останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах.

Згідно п. 41.2 ст.41 ПК України розмежування повноважень і функціональних обов'язків між контролюючими органами визначається ПК України та іншими нормативно-правовими актами.

Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України (п. 78.3 ст. 78 ПК України).

У відповідності ст.114 Кримінального процесуального кодексу України - постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Кримінального процесуального кодексу України особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Отже, законодавством чітко встановлений перелік повноважень слідчого, що не підлягає розширеному тлумаченню, зокрема, слідчий має право формувати доказову базу, в тому числі, шляхом вимагання проведення ревізій.

Ревізія за своєю сутністю є лише методом документального контролю стану фінансово-господарської діяльності платника податків, зокрема, в частині надходження та витрачання коштів та матеріальних цінностей, та в переважній більшості випадків проводиться одночасно зі здійсненням контролю за нарахуванням та сплатою податків та зборів із відповідними органами державної податкової служби шляхом координації дій. Проведення ревізій стосується компетенції органів контрольно-ревізійної служби, що не входить до структури органів державної податкової служби України та здійснюється за правилами контрольно-ревізійного законодавства.

Згідно із ст. 130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

В порядку п. 6 ч. 1 ст. 5, ч.3 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" № 2135 від 18.02.1992 р. органи податкової міліції можуть порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 5. ч. 5 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" при виконанні завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних з припиненням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції.

Згідно ч.2 ст.5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів забороняється.

При цьому зазначений порядок у порушених кримінальних справах регламентується виключно кримінально-процесуальним законодавством та стосується випадків проведення дослідчих та слідчих дій органами досудового слідства, до яких, відповідно до ч. 1 ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України, не відносяться державні податкові інспекції.

Останні в процесі своєї діяльності повинні дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами України, іншими нормативними актами згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідна норма не містить повноважень слідчого доручати проведення позапланових перевірок органам державної податкової служби. Саме податкова міліція, наділена правом здійснювати документальну позапланову перевірку в межах порушеної кримінальної справи відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 і п.78.1.11 ПК України.

Також норма п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не визначає компетенцію слідчого під час здійснення повноважень у порушених кримінальних справах, зокрема, його право призначати в порядку п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальну виїзну позапланову перевірку, оскільки відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України сферою дії Податкового кодексу України є відносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів; не розповсюджується на відносини, що виникли при порушенні кримінальної справи.

Таким чином, спірні правовідносини є законодавчо неврегульованими зважаючи на не кореспондування положень кримінально-процесуального законодавства вимогам податкового законодавства в частині проведення позапланових виїзних перевірок платника податків на виконання постанови слідчого структурного підрозділу державної податкової служби, а саме - податкової міліції.

Отже, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно прийнято наказ №152 від 09.04.2012 року про проведення позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом з питань повноти і правильності нарахування і сплати податків і зборів по взаємовідносинам з суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» за період з 01.01.08р. по 31.03.11р. з порушенням норм діючого податкового законодавства України, а тому, відповідно дії ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом по проведенню позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом з питань повноти і правильності нарахування і сплати податків і зборів по взаємовідносинам з суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» за період з 01.01.08р. по 31.03.11р. також є протиправними у зв'язку з чим позовні вимоги Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом підлягають задоволенню у цій частині позовних вимог.

Щодо вимог про зобов'язання ДПІ в м. Ялта АР Крим вилучити з автоматизованої системи за формою «Деталізована інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період» інформацію про результати перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом, оформленої актом перевірки №536/23-1/24693841/67 від 23.04.2012 року суд зазначає наступне.

З акту перевірки №536/23-1/24693841/67 від 23.04.2012 року вбачається, що за період 01.01.2008 року по 31.03.2011 року позивач мав правовідносини з контрагентом ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал», в результаті чого до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ у загальній сумі 1877729,64 грн.

В акті перевірки зазначено, що податкові накладні, які були складені постачальником ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» з січня 2010 року по березень 2011 року суперечать законодавчим та нормативним документам та не можуть бути підставою для відображення в регістрах податкового обліку і включення до складу податкового кредиту.

Таким чином, відповідачем встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.п14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 851789 грн., у тому числі: за січень 2010р. в сумі 42785 грн., за лютий 2010р. в сумі 44514 грн., за березень 2010р. в сумі 61231 грн., за квітень 2010р. в сумі 46515 грн., за травень 2010р. в сумі 56001 грн., за червень 2010р. в сумі 75682 грн., за липень 2010р. в сумі 68455 грн., за серпень 2010р. в сумі 82976 грн., за вересень 2010р. в сумі 67670 грн., за жовтень 2010р. в сумі 68048 грн., за листопад 2010р. в сумі 54724 грн., за грудень 2010р. в сумі 60812 грн., за січень 2011р. в сумі 63370 грн., за лютий 2011р. в сумі 52574 грн., за березень 2011р. в сумі 6432 грн.

Так, судом досліджені детальні інформації по декларації з ПДВ за фінансово-господарськими правовідносинами з ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» за звітний періоди: січень 2010 року на суму 42785,26 грн., лютий 2010 року на суму 44514 грн., березень 2010 року на суму 61230,84 грн., квітень 2010 року на суму 46515,16 грн., травень 2010 року на суму 56001,10 грн., червень 2010 року на суму 75681,83 грн., липень 2010 року на суму 68455,20 грн., серпень 2010 року на суму 82976,25 грн., вересень 2010 року на суму 67670,42 грн., жовтень 2010 року на суму 68047,91 грн., листопад 2010 року на суму 54724,36 грн., грудень 2010 року на суму 60812,38 грн., січень 2011 року на суму 63370,02 грн., лютий 2011 року на суму 52573,54 грн., березень 2011 року на суму 6432,00 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З аналізу зазначених норм вбачається, що за результатами перевірки, у випадку встановлення порушення платником податків податкового законодавства, податковий орган зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено представником відповідача, на підставі акту перевірки №536/23-1/24693841/67 від 23.04.2012 року податкові повідомлення-рішення не приймалося.

В матеріалах справи міститься роздрукування детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, зі змісту якої вбачається, що податковим органом на підставі акту перевірки №536/23-1/24693841/67 від 23.04.2012 року проведено корегування показників податкових зобов'язань.

Представником відповідача в судовому засіданні підтверджено факт коригування податковим органом на підставі акту перевірки в «Детальній інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник відповідача вказав, що корегування у автоматизованій системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників задекларованих Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом в податкових деклараціях здійснено посадовими особами податкового органу відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18.04.2008 р. №266, яким затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації). При цьому, представник відповідача не обґрунтував суду конкретну норму зазначеного наказу та Методичних рекомендацій, яка б наділяла податковий орган правом проводити корегування задекларованих показників на підставі висновків акту перевірки.

У відповідності до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Зі змісту п.1.1 Методичних рекомендацій вбачається, що Методичні рекомендації запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до п.1.3 Методичних рекомендацій для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно п.2.14 Методичних рекомендацій інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

З п.2.15 Методичних рекомендацій вбачається, що результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників ПДВ за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими категоріями: нульова, перша та друга категорії. Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Таким чином «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.

З огляду на викладене, посилання представника відповідача на те, що зазначена автоматизована система є внутрішньою програмою податкового органу та не стосується прав та інтересів позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Така зміна відповідачем задекларованих показників в автоматизованій системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» порушує права та інтереси позивача, оскільки декларуючи податкові зобов'язання платник податків має право на відповідність задекларованих ним показників показникам відображеним в електронній базі податкової звітності. Змінені дані бази можуть також мати негативний вплив на інтереси позивача через те, що таким чином сформується негативна свідомість потенційних контрагентів позивача про надійність та законослухнянність позивача, як комерційного партнера.

Отже, невідповідність показників податкових зобов'язань, задекларованих позивачем у податкових деклараціях показникам відображеним в електронній базі податкової звітності також може мати негативні наслідки як для самого платника податків, так і для його контрагентів.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності.

Згідно п.2.6 Методичних рекомендацій, працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

Таким чином, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків. З огляду на викладене вбачається, що показники «Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» формуються на підставі даних задекларованих платниками податків у податкових декларацій з ПДВ та повинні їм відповідати.

Судом встановлено, що Методичними рекомендаціями визначено підстави відповідно за наявності яких податковий орган має право вносити зміни до електронної бази податкової звітності органу ДПС, що відображається в «Детальній інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Так, згідно п.2.19 Методичних рекомендацій у разі виявлення працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб під час проведення камеральної перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності з паперового носія така інформація передається до підрозділу ведення та захисту податкової звітності, шляхом направлення службової записки, з метою усунення помилки.

Відповідно до п.2.21 Методичних рекомендацій, підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

У відповідності до п.2.22 Методичних рекомендацій у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у адміністративному порядку, мотивувальна частина рішення про результати розгляду скарг платників, яка змінює суми ПДВ, визначені за результатами перевірки, складається у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом та сум ПДВ. Підрозділ апеляції передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника ПДВ, копію рішення, прийнятого за розглядом скарги платника податків, для підготовки податкових повідомлень-рішень та реєстрації (фіксуються) в АС «Аудит».

Згідно п.2.23 Методичних рекомендацій у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки. Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в АС «Аудит».

Таким чином, відповідно до змісту Методичних рекомендацій вбачається, що підставами для здійснення корегування посадовими особами податкового органу є встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності на паперових носіях; узгоджене податкове повідомлення-рішення та рішення суду, яким змінені суми ПДВ.

При цьому акт перевірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, натомість, як випливає із змісту п.п.5.7, 5.8, 5.10, 7.1 та 7.2 Методичних рекомендацій він може бути підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень чи для звернення до суду про стягнення у дохід держави всього, що набуто сторонами за правочином, який суперечить інтересам держави та суспільства.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ДПІ у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України безпідставно в автоматизованій системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» згідно акту №536/23-1/24693841/67 від 23.04.2012 року проведено корегування показників задекларованих позивачем у податкових деклараціях, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Однак, у позовні заяві Фірми «Альфатер Крим з 100% іноземним капіталом просить суд зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби вилучити з автоматизованої системи за формою «Деталізована інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період» інформацію про результати перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом, оформленої актом перевірки №536/23-1/24693841/67 від 23.04.2012 року

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи те, що судом встановлено безпідставне включення до АІС інформацію про відхилення сум податкового кредиту з ПДВ за фінансово-господарськими правовідносинами з ТОВ «Пром-Сервіс-Тнермінал» у загальній сумі 851789 грн. за період з січня 2010 року по березень 2011 року за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям придбання товарів (робіт, послуг) у контрагента-постачальника ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал», суд вважає за необхідне, для повного захисту прав та інтересів Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом, зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби вилучити цю інформацію за результатами перевірки, оформленої актом №536/23-1/24693841/67 від 23.04.2012 року про результати проведення позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом з питань повноти і правильності нарахування і сплати податків і зборів по взаємовідносинам з суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» за період з 01.01.08р. по 31.03.11р. .

Що стосується вимог позивача щодо зобов'язання ДПІ в м. Ялта АР Крим привести у відповідність данні обліку та особового рахунку платника податків Фірми «Альфатер Крим з 100% іноземним капіталом з даними проведеними ним у деклараціях на прибуток та ПДВ за період з 01.01.2008р. по 31.03.2011р. суд зазначає наступне.

Згідно наданих пояснень суду представників сторін та відповідно до облікової картки платника податків - позивача станом на 18.10.2012 року (після проведення перевірки), що була досліджена у судовому засіданні було встановлено, що жодний із задекларованих показників підприємством податковим органом після проведення зазначеної перевірки змінений не був.

Більш того, з дослідженого у судовому засіданні особового рахунку підприємства за відповідними видами оподаткування, станом на 18.10.2012 року корегування (зміни) з боку ДПІ у м. Ялті АР Крим не відбулося.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, суд враховує, що судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду (з урахуванням часткового задоволення позовних вимог) у розмірі 24,14 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.11.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 09.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №152 від 09.04.2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом.

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом по проведенню позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом з питань повноти і правильності нарахування і сплати податків і зборів по взаємовідносинам з суб'єктом підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Сервіс-Термінал» за період з 01.01.08р. по 31.03.11р.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби вилучити з автоматизованої системи за формою «Деталізована інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період» інформацію про відхилення сум податкового кредиту з ПДВ за фінансово-господарськими правовідносинами з ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» у загальній сумі 851789 грн., у тому числі за періоди: січень 2010 року на суму 42785,26 грн., лютий 2010 року на суму 44514 грн., березень 2010 року на суму 61230,84 грн., квітень 2010 року на суму 46515,16 грн., травень 2010 року на суму 56001,10 грн., червень 2010 року на суму 75681,83 грн., липень 2010 року на суму 68455,20 грн., серпень 2010 року на суму 82976,25 грн., вересень 2010 року на суму 67670,42 грн., жовтень 2010 року на суму 68047,91 грн., листопад 2010 року на суму 54724,36 грн., грудень 2010 року на суму 60812,38 грн., січень 2011 року на суму 63370,02 грн., лютий 2011 року на суму 52573,54 грн., березень 2011 року на суму 6432,00 грн. за результатами проведення позапланової виїзної перевірки Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом з питань повноти і правильності нарахування і сплати податків і зборів по взаємовідносинам з суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» за період з 01.01.08р. по 31.03.11р., оформленої актом перевірки №536/23-1/24693841/67 від 23.04.2012 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України 24,14 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на користь Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.