Постанова

від 29.11.2012 по справі 2а-13765/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2012 року № 2а-13765/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участю представників сторін: представників позивача Бірової Н.М., Уляни Т.Б., представника відповідача Колодяжної Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення -рішення від 18.09.2012р. №0000712250.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроспа»з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012р. №0000712250.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також, позивач стверджує про те, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам, а жодних документів про витребовування документів до позивача не надходило.

Відповідачем у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються повністю з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Євроспа»(код ЄДРПОУ 33740425) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Ентхілл»(код ЄДРПОУ 37331553), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р., за результатами якої складено акт перевірки №2216/22-520/33740425 від 06.08.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2012 року на суму 159566,67 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.09.2012р. №0000712250, яким зменшено розмір залишку від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 1 288,00 грн.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Євроспа»за квітень 2012 року задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 309336,0 грн.

Згідно результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено завищення ПК та встановлено розбіжності по взаємовідносинах ТОВ «Євроспа»з ТОВ «Ентхілл»за квітень 2012 року в сумі 159566,67 грн.

Зокрема, в даному акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р. встановлено його завищення за квітень 2012року на суму 159566,67 грн., у зв'язку з ненаданням товариством податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів до перевірки на запит ДПІ від 01.08.2012року по взаємовідношенням з ТОВ «Ентхілл», про що складено акт про неможливість вручення запиту від 01.08.2012 року за №41/22-513.

В процесі розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем було видано 25 липня 2012 року наказ про проведення позапланової виїзної перевірки позивача тривалістю 5 робочих днів, починаючи з 26 липня 2012 року. На підставі даного наказу 26.07.2012р. відповідачем було видано направлення на перевірку, яке було отримано головним бухгалтером відповідача 26.07.2012р.

Відповідачем було направлено позивачу запит, оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні, а копію залучено до матеріалів справи. Вказаний запит, яким у позивача витребовувалися документи для перевірки не містить номеру та дати, у зв'язку з чим судом не приймаються посилання відповідача на акт від 01.08.2012р. №41/22-513 про неможливість вручення запиту від 01.08.2012р.

Також судом не приймаються посилання відповідача на квитанцію про неможливість вручення повідомлення від служби експрес -доставки, направленого позивачу 06.08.2012р. повідомлення, оскільки акт перевірки датовано саме 06.08.2012р.

Порядок надання документів під час проведення перевірок встановлено нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно із статтею 44.6 вищезазначеного кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів. Крім того, цією правовою нормою визначено обов'язок врахування наданих документів під час прийняття рішення.

Статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Зазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Проте, матеріали справи не містять доказів вручення позивачу як запиту про витребовування інформації, так і акту перевірки, у зв'язку з чим судом приймаються докази позивача щодо виконання господарських операцій.

Також відповідач в своїх запереченнях вказує на те, що згідно висновку спеціаліста від 27.06.2012р. №298, підписи, які виконані від імені ОСОБА_4 (директора ТОВ «Ентхілл»), в області відбитків печатки, зображення яких наявне на копії заяви директора ТОВ «Ентхілл»ОСОБА_4, копії наказу №19/12-11 від 19.12.2011р. про призначення, копії довіреності від 19.12.2011р. та копії протоколу №29/03-12 загальних зборів учасників ТОВ «Ентхілл»від 29.03.2012р. виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Відповідно до акту ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС надійшов акт від 06.07.2012р., яким встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Основний вид діяльності ТОВ «Ентхілл»передбачений КВЕД - 45.21.1 (будівництво будівель). Довідка ф. 1 ДФ до ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС не подавалась, а отже на підприємстві працює 1 особа. Також, ТОВ «Ентхілл»в 2012р. не отримувало прибуток, оскільки декларації з податку на прибуток до ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПІ не подавались. Згідно пояснень, які були надані ОСОБА_4, він за винагороду підписав декілька документів у нотаріуса, проте, фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Ентхілл»не займався.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що усі укладені угоди між позивачем та ТОВ «Ентхілл»не спричинили реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Суд з зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять договір на виконання оздоблюваних та загально будівельних робіт №02/12 від 10 січня 2012р., який був укладений між ТОВ «Євроспа»(Замовник) та ТОВ «Ентхілл»(Виконавець), акти здачі-прийняття робіт, та податкові накладні від 04.04.2012р. №63, №68, від 11.04.2012р. №69, від 12.04.2012р. №70, від 20.04.2012р. №67, від 19.04.2012р. №65, від 24.04.2012р. №134, від 28.04.2012р. №135, №136, №426,від 29.04.2012р. №427, від 30.04.2012р. №433, виписані позивачу його контрагентом ТОВ «Ентхілл»на виконання даного договору, в той же час в ході судового розгляду справи відповідач не надав жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Також, позивач в позовній заяві вказує на те, що на адресу товариства не надсилався податковим органом, та не був вручений письмовий запит для надання пояснень та їх документального підтвердження, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості надати підтвердження факту здійснення господарських операцій з контрагентами. В ході судового розгляду справи, доказів надіслання запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження на адресу позивача, відповідач не надав.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, суд відзначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Також, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь -які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Також, позивачем на вимогу суду було надано докази фактичного виконання робіт згідно договору №02/12 від 10.01.2012р., а саме закінчення будівництво об'єкта та введення його до експлуатації, зокрема, договір субпідряду №28/11 від 31.08.2011р., копію додаткової угоди № 1, копії актів приймання-передачі робіт, копії актів виконаних робіт, копії видаткової накладної №РН-0000024 від 27.06.2012р. та сертифікат серія КВ №16512144977, який підтверджує готовність об'єкта до експлуатації.

За вищезазначеним договором №02/12 від 10.01.2012р. позивачем було отримано оздоблювальні та загально будівельні роботи. Дані роботи, отримані позивачем, не є обмеженням в цивільному обороті, отриманим внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в письмових запереченнях проти позову на факт нікчемності угоди між ТОВ «Євроспа»та ТОВ «Ентхілл», з висновку, викладеного в акті перевірки вищезазначеного контрагента, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11).

Судом не приймаються посилання відповідача на висновок спеціаліста від 27.06.2012р. №298 щодо підписів, які виконані від імені ОСОБА_4 (директора ТОВ «Ентхілл»), оскільки зазначений висновок не стосується документів, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа»задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби №0000712250 від 18.09.2012 р.

Судові витрати в сумі 1994,59 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа»за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян