Ухвала

від 24.09.2013 по справі 2а-13765/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13765/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Шостака О.О.,

суддів - Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,

при секретарі - Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 pоку №0000712250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 29.11.2012 року та прийняте нове рішення, яким відовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, співробітниками ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було проведено виїзну позапланову перевірку TOB «Євроспа» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «Ентхілл», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р.. за результатами якої складено акт перевірки №2216/22-520/33740425 від 06.08.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2012 року на суму 159566.67 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.09.2012п №0000712250, яким зменшено розмір залишку від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 1 288,00 грн.

В ході перевірки було встановлено, що TOB «Євроспа» за квітень 2012 року задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 309336,0 грн.

Згідно результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено завищення ПК та встановлено розбіжності по взаємовідносинах TOB «Євроспа» з TOB «Ентхілл» за квітень 2012 року в сумі 159566,67 грн.

Зокрема, в даному акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2012року по 30.04.2012року встановлено його завищення за квітень 2012року на суму 159566.67 грн., у зв'язку з ненаданням товариством податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів до перевірки на запит ДПІ від 01.08.2012року по взаємовідношенням з TOB «Ентхілл», про що складено акт про неможливість вручення запиту від 01.08.2012 року за №41/22-513.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем було видано наказ від 25 липня 2012 року про проведення позапланової виїзної перевірки позивача тривалістю 5 робочих днів, починаючи з 26 липня 2012 року. На підставі даного наказу 26.07.2012 року відповідачем було видано направлення на перевірку, яке було отримано головним бухгалтером відповідача 26.07.2012року.

В результаті чого, відповідачем було направлено запит, яким у позивача витребовувалися документи для перевірки.

Враховуючи те, що вказаний запит не містив номеру та дати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на акт від 01.08.2012 року №41/22-513 про неможливість вручення запиту від 01.08.2012 року не приймаються до уваги.

Порядок надання документів під час проведення перевірок встановлено нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно із статтею 44.6 вищезазначеного кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів. Крім того, цією правовою нормою визначено обов'язок врахування наданих документів під час прийняття рішення.

Статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Зазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Проте, матеріали справи не містять доказів вручення позивачу як запиту про витребовування інформації, так і акту перевірки, у зв'язку з чим судом приймаються докази позивача щодо виконання господарських операцій.

Також відповідач в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що згідно висновку спеціаліста від 27.06.2012р. №298, підписи, які виконані від імені ОСОБА_2 (директора TOB «Ентхілл») в області відбитків печатки, зображення яких наявне на копії заяви директора TOB «Ентхілл» ОСОБА_2. копії наказу №19/12-11 від 19.12.2011р. про призначення, копії довіреності від 19.12.20Гір. та копії протоколу №29/03-12 загальних зборів учасників TOB «Ентхілл» від 29.03.2012р. виконані не ОСОБА_2 а іншою особою.

Відповідно до акту ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС надійшов акт від 06.07.2012р. яким встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Основний вид діяльності TOB «Ентхілл» передбачений КВЕД - 45.21.1 (будівництво будівель). Довідка ф. 1 ДФ до ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС не подавалась, а отже на підприємстві працює 1 особа. Також. TOB «Ентхілл» в 2012р. не отримувало прибуток, оскільки декларації з податку на прибуток до ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПІ не подавались. Згідно пояснень, які були надані ОСОБА_2, він за винагороду підписав декілька документів у нотаріуса, проте, фінансово-господарською діяльністю TOB «Ентхілл» не займався.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що усі укладені угоди між позивачем та TOB «Ентхілл» не спричинили реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Судова колегія із зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198.3 Податковою кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податковою кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Стаггею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджена податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та г підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять договір на виконання оздоблюваних та загально будівельних робіт №02/12 від 10 січня 2012р., який був укладений між TOB «Свроспа» (Замовник) та TOB «Ентхілл» (Виконавець), акти здачі-прийняття робіт, та податкові накладні від 04.04.2012р. №63. №68, від 11.04.2012р. №69, від 12.04.2012р. №70, від 20.04.2012р. №67. від 19.04.2012р. №65, від 24.04.2012р. №134, від 28.04.2012р. №135, №136, №426,від 29.04.2012р. №427, від 30.04.2012р. №433, виписані позивачу його контрагентом TOB «Ентхілл» на виконання даного договору, в той же час в ході судового розгляду справи відповідач не надав жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу, позивач повторно вказує на те, що на адресу товариства не надсилався податковим органом, та не був вручений письмовий запит для надання пояснень та їх документального підтвердження, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості надати підтвердження факту здійснення господарських операцій з контрагентами.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Однак, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в Акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь - які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В матеріалах справи наявні докази фактичного виконання робіт згідно договору № 02/12 від 10.01.2012 року, а саме: закінчення будівництво об'єкта та введення його до експлуатації, зокрема, договір субпідряду №28/11 від 31.08.2011року, копію додаткової угоди № 1, копії актів приймання-передачі робіт, копії актів виконаних робіт, копії видаткової накладної №РН-0000024 від 27.06.2012 року та сертифікат серія КВ №16512144977, який підтверджує готовність об'єкта до експлуатації.

За вищезазначеним договором №02/12 від 10.01.2012 року позивачем було отримано оздоблювальні та загально будівельні роботи. Дані роботи, отримані позивачем, не є обмеженням в цивільному обороті, отриманим внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на висновок спеціаліста від 27.06.2012року №298 щодо підписів, які виконані від імені ОСОБА_2 (директора TOB «Ентхілл»), не приймаються до уваги, оскільки зазначений висновок не стосується документів, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване повідомлення-рішення від 18.09.2012 pоку №0000712250 є протиправним та необґрунтованим, отже підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.