Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а-15332/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2012 року № 2а-15332/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Прохода Ю.В. (паспорт НОМЕР_1)

від відповідача: Оксентюк О.С. (посвідчення УКМ 097101)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехнагляд»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ДПС про визнання дій протиправними

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.12.2012 року в 11 год. 22 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про визнання незаконними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ДП «Трейд Лайн Хмельницький», код 25908315 за липень 2011 р.; визнання незаконними дії щодо складання Акту від 09.11.2011 р. № 1350/3-23-30-37249878 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ДП «Трейд Лайн Хмельницький», код 25908315 за липень 2011 р.; визнання незаконними дії щодо визнання в Акті від 09.11.2011 р. № 1350/3-23-30-37249878 нікчемних правочинів, укладених позивачем з ДП «Трейд Лайн Хмельницький».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем порушено п.79.1, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, що полягало у неповідомленні позивача про проведення перевірки. Крім того, перевірка проводилась без дослідження документів позивача, оскільки вони взагалі не витребовувались.

Щодо укладеного правочину позивачем зазначено, що його контрагент - ДП «Трейд Лайн Хмельницький», був зареєстрований як платник податку, при здійсненні правочинів позивачем складені всі документи, які дозволяють вважати їх первинними. Жоден із укладених договорів не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що під час перевірки виявлено порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, тобто встановлено, що фінансово-господарські відносини між позивачем та ДП «Трейд Лайн Хмельницький»не були спрямовані на настання правових наслідків. Укладені правочини не відповідають обов'язковим умовах, носять нікчемний характер, не відповідають нормам ч.1,3 ст. 215 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України та суперечать моральним засадам суспільства.

В судовому представник відповідача підтримав свою позицію, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що співробітниками податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промтехнагляд»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ДП «Трейд Лайн Хмельницький»за липень 2011 року.

Перевірка проводилась на підставі службового посвідчення серії УКМ №080972, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Киева, Гнипою М.В., головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу відділу перевірок збиткових та малоприбуткових платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі м.Киева, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79,2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755 та наказу №2826 від 29.09.2011 ДПІ у Голосіївському районі м.Киева. За результатами перевірки складено Акт від 09.11.2011 №1350/3-23-37249878.

З огляду на вищенаведене суд зазначає наступне.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ДП «Трейд Лайн Хмельницький», код 25908315 за липень 2011 р. суд зазначає наступне.

Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У відповідності до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту .

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки, а не навпаки.

Матеріалами справи встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача згідно пп. 75.1.2, п 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України, проводилася на підставі службового посвідчення серії УКМ №080972, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Киева, Гнипою М.В., головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу відділу перевірок збиткових та малоприбуткових платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі м.Киева.

Таким чином, в даному випадку для проведення перевірки мав слугувати саме наказ, а не посвідчення посадової особи.

Крім того, на думку суду, підставою для перевірки мало стати виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих позивачем, та якщо позивач не надав пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит відповідача протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту .

Відповідачем не надано суду докази того, на підставі чого було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача.

З огляду на викладене вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проводилася з порушенням норм закону, та за відсутності направлення позивачу письмового запиту про надання пояснень та їх документальні підтвердження.

Крім того, відповідач не надав суду доказів того, що позивачем не надало пояснення та їх документальні підтвердження на його письмовий запит, тобто, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки проведено за відсутності наказу та за відсутності підстав для проведення такої перевірки .

Доказів на підтвердження того, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки прийнято за наявності обставин для проведення такої перевірки, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідачем не надано.

У відповідності до пп. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом та яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Отже, при проведенні перевірки податковим органом було порушено вимоги п 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, а саме, не було належним чином повідомлено позивача про проведення перевірки та не надано доказів того, на підставі чого було здійснено дану перевірку.

З огляду на вище наведе суд вважає, що оскільки наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем не надано, то і дії щодо прийняття акту перевірки від 09.11.2011 №1350/3-23-37249878 свідчать про порушення відповідачем Податкового кодексу України.

Також суд погоджується з позовними вимогами щодо визнання незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС щодо визнання в Акті від 09.11.2011 р. № 1350/3-23-30-37249878 нікчемних правочинів, укладених позивачем з ДП «Трейд Лайн Хмельницький».

Як встановлено матеріалами справи, між позивачем та ДП «Трейд Лайн Хмельницький»було укладено авторський договір №ТХ-1506 (відчуження виключних майнових прав автора) від 15.06.2011.

Пп.2.1 п.2 Договору №ТХ-1506 визначено, що у відповідності до Договору, Продавець передає у власність Покупця Права на Твори.

Після передачі Прав Продавцем у власність Покупця, Продавець не має права використовувати Права або дозволяти використання Прав третіми особами (п.п. 2.1. п.2 договору).

Відповідно до пп.2.3 п.2 договору, за передачу у власність Покупця прав, Покупець сплатить Продавцю винагороду в розмірі передбаченому Додатком №1 до Договору.

Додатком №1 до Договору № ТХ-1506 від 15.06.2011року визначено, що ДП«Трейд Лайн Хмельницький - продавець передає у власність позивача - покупця Права на наступні Твори, зокрема, КП «Програма інтеграції глобальної оцінки персоналу в інфраструктуру CRM підсистем розподілено-федеративної БД, в кількості - 1, розмір винагороди за передачу Прав на цей твір (гривень, без ПДВ) - 2 625 000,00 грн. -без ПДВ, (525000,00 грн -ПДВ), загалом 3150000,00 грн.

Факт прийому-передачі у власність виключних прав підтверджено актом №1 від 29.07.2011 та податковою накладною від 29.07.2011 в сумі 3150000,00грн.

Стосовно підстав та наслідків визнання угод нікчемними та недійсними, суд відзначав наступне.

Згідно з частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Відповідно ст.ст. 219, 221, 226, 224, 228 Цивільного кодексу України нікчемними, зокрема, є правочини, укладені з недодержанням вимог обов'язкової письмової форми, якщо його недійсність прямо передбачена законом, укладені з недодержанням вимоги закону про обов'язкову нотаріальну форму, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення, укладені недієздатною фізичною особою, вчинені без дозволу органу опіки та піклування або, які порушують публічний порядок, тобто спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Аналіз вказаний статей Цивільного кодексу України свідчить про те, що недійсність правочину може наступати лише за умови наявності певних порушень закону, викладених вище.

Зміст договору, зокрема його предмет, прямо не спрямований на порушення публічного порядку, а саме не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави АР Крим, територіальної громади чи незаконне заволодіння ним. Сторонами додержано форму угоди, яка вчинена у межах дієздатності юридичної особи. Будь-яких законодавчих актів, які б прямо вказували на недійсність цього договору судом не встановлено.

Диспозиція зазначених норм Цивільного кодексу України, при визначенні питання про нікчемність правочину. не містить такої підстави як неможливість виконання умов договору контрагентом. При цьому визнання такого договору нікчемним можливо лише у судовому порядку. В судовому порядку він нікчемними не визнавався.

А також суд зазначає, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи відповідачем не надано переконливих доказів про те, що ДП «Трейд Лайн Хмельницький» - ліквідовано або припинено його підприємницьку діяльність.

Судом встановлено, що акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З врахування викладених норм права суд вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржені договір сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі ВАСУ від 02.06.2011 р. №В/9991/1186/11 та в Ухвалі ВАСУ від 05.10.2011 р. № К/9991/14602/11.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із позицією позивача та вважає, що дії вчинені податковим органом не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством. Тому, підстави для відмови у задоволенні позовних вимог відсутні.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України , Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехнагляд»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ДПС, задовольнити.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехнагляд»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ДП «Трейд Лайн Хмельницький», код 25908315 за липень 2011 р.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС щодо складання Акту від 09.11.2011 р. № 1350/3-23-30-37249878 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехнагляд»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ДП «Трейд Лайн Хмельницький», код 25908315 за липень 2011 р.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС щодо визнання в Акті від 09.11.2011 р. № 1350/3-23-30-37249878 нікчемних правочинів, укладених ТОВ «Промтехнагляд»з ДП «Трейд Лайн Хмельницький».

Судові витрати в розмірі 32 (тридцять дві грн.) 19 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехнагляд»з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ( 01033, м.Київ, вул. Жилянська, 23).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук