ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 листопада 2012 року 15:06 № 2а-14043/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М., за участю представників: позивача -Войтенка В.В., Сироватської Т.С., Рейзіна М.В., відповідача - Лозової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Карро» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним дії та акту перевірки, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Карро»(далі -ТОВ «Гран Карро») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправним дії та акту перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-14043/12/2670 призначено до судового розгляду на 21 листопад 2012 року.
21 листопада 2012 року судове засідання відкладено до 26 листопада 2012 року, а в подальшому оголошено перерву до 27 листопада 2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року провадження в адміністративній справі № 2а-14043/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Карро»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби в частині вимоги про скасування акту перевірки від 15 червня 2012 року № 1806/22-10/33739184 закрито.
В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Гран Карро»(код ЄДРПОУ 33739184) зареєстроване Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією 25 серпня 2005 року за № 1 066 102 0000002324 та знаходиться за адресою: 02232, м. Київ, вул. Сормовська, 3.
ТОВ «Гран Карро»взято на податковий облік ДПІ у Деснянському районі м. Києва 26 серпня 2005 року за № 7922.
ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС, на підставі Наказу від 06 червня 2012 року № 648 та повідомлення від 06 червня 2012 року № 57/22-10 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гран Карро»з питань дотримання вимог чинного законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мон Шері»(код за ЄДРПОУ 37395643) за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., за результатами якого складено акт від 15 червня 2012 року № 1806/22-10/33739184.
В ході перевірки податковим органом не встановлено здійснення фінансово-господарських відносин ТОВ «Гран Карро»з ТОВ «Мон Шері», оскільки останній здійснював свою діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Мон Шері»здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності вказаним товариством. А тому, фактично, ТОВ «Мон Шері»не постачало товари для ТОВ «Гран Карро», а лише виписувались податкові накладні, з метою «штучного»формування податкового кредиту, без мети фактичного постачання товарів останньому.
У висновках акту перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «Гран Карро»є вигодотранспортуючим суб'єктом (транзитером) - суб'єкт господарювання (платник ПДВ), що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, економічна вигода від діяльності, що ними здійснюється, чи від окремих операцій, що вони здійснюють, - відсутня.
Вказаний висновок податковим органом зроблено у зв'язку із відсутністю доказів фактичного відвантаження ТМЦ та на підставі висновку спеціаліста 33 від 09.02.2012 року, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_5 виконані іншою особою.
В зв'язку з вищевказаним, дані Додатків 5 «Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту»до декларацій з ПДВ за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 p., поданих ТОВ «Гран Карро»до ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС, підлягають зменшенню:
- задекларований ТОВ «Гран Карро»податковий кредит за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. по взаємовідносинах ТОВ «Мон Шері»на загальну суму 516 938, 78 грн.;
- задекларовані ТОВ «Гран Карро»податкові зобов'язання на загальну суму 550 172, 00 грн.
ТОВ «Гран Карро»10 липня 2011 року подано до податкового органу заперечення № 12-00125 на акт перевірки від 15 червня 2012 року № 1806/22-10/33739184.
У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 30 липня 2012 року № 2590/10/22-1/120, акт перевірки залишено без змін.
ТОВ «Гран Карро»не погоджуючись з висновками акта перевірки від 15 червня 2012 року № 1806/22-10/33739184 звернулося до суду з адміністративним позовом про:
- визнання протиправними дій ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС щодо визнання правочину між ТОВ «Гран Карро»та ТОВ «Мон Шері»нікчемним;
- визнання протиправними дій ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Гран Карро», в результаті якої було складено Акт № 1806/22-10/33739184 від 15.06.2012 року, з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства з ТОВ «Мон Шері»(код за ЄДРПОУ 37395643) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року та їх подальшої реалізації.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки, відповідачем порушено її процедуру, зокрема, з наданого наказу на перевірку не зрозуміло, яку саме перевірку мають проводити, він є нечітким, а отже не може бути підставою для проведення перевірки ТОВ «Гран Карро».
Окрім цього, позивач зазначає, що висновки акту перевірки зроблені без наявності правових підстав, оскільки податковим органом під час перевірки не було враховано всіх первинних документів, а використано лише акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мон Шері», що не може бути підставою для визнання правочину між ТОВ «Гран Карро»та ТОВ «Мон Шері»нікчемним.
ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС подала заперечення проти адміністративного позову, в яких просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «Гран Карро»відмовити, оскільки податковий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства України.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Гран Карро», виходячи з наступного.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ).
Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі по тексту -ПК України).
Відповідно до пп. 20.1. 4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
При вирішенні вказаної справи, суд зазначає наступне.
Перевірка позивача здійснювалася на підставі наказу 06 червня 2012 року № 648. Відповідно до його резолютивної частини було призначено позапланову виїзну перевірку, проведення якої необхідно було здійснити з 07 червня 2012 року.
Відповідно до вимог п. 78.4 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 82.2 ст. 82 ПК України передбачено, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
Відповідно до абзацу 1 п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
З матеріалів справи вбачається, що наказ від 06 червня 2012 року № 648 та повідомлення від 06 червня 2012 року № 57/22-10 було вручено 07.06.2012 р. директору ТОВ «Гран Карро»Войтенку В.В. що не заперечувалось останнім.
З акту перевірки вбачається, що вказана вище перевірка проводилась в період з 07.06.2012 р. по 13.06.2012 р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позапланову виїзну перевірку проведено у відповідності до вищевказаних вимог Податкового кодексу України, а саме на підставі наказу, який було вручено до її проведення позивачу, з дотриманням строків проведення, за наслідками чого складено акт, копія якого вручена позивачу, а тому доводи останнього щодо її протиправності спростовуються вищевказаними матеріалами справи.
Отже, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Гран Карро»з питань дотримання вимог чинного законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мон Шері»(код за ЄДРПОУ 37395643) за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., відповідачем проведена у відповідності до п. 78.4 ст. 78 та ст. 81 ПК України, а тому підстав для задоволення вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Гран Карро», в результаті якої було складено Акт № 1806/22-10/33739184 від 15.06.2012 року, з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства з ТОВ «Мон Шері»(код за ЄДРПОУ 37395643) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року та їх подальшої реалізації, немає.
Використання податковим органом вказаного акта перевірки в подальшому при проведенні та оформленні результатів податкових перевірок інших платників податків, є правом податкового органу та в силу ст. 83 Податкового кодексу України є матеріалами на підставі яких складаються відповідні висновки.
Окрім цього, суд зазначає, що акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки перевірку ТОВ «Гран Карро»з питань дотримання вимог чинного законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мон Шері»(код за ЄДРПОУ 37395643) за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.»не є актом, який встановлює, змінює або скасовує норми права чи породжує права та обов'язки суб'єкта, якому він адресований. Акт фіксує встановлення певних фактів (результатів звірки або їх відсутність), цей документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень. У зв'язку із цим, визнання в акті перевірки угод укладених позивачем із його контрагентом нікчемними не тягне за собою жодних юридичних наслідків до таких угод та є лише позицією податкового органу, яка за наявності підстав, має бути доведена в суді.
З урахуванням викладеного, позовна вимога позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС щодо визнання правочину між ТОВ «Гран Карро»та ТОВ «Мон Шері»нікчемним, до задоволення не підлягає.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість, відповідачем доведено правомірність його дій та рішень.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Карро»відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.12.2012 р.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2012 |
Оприлюднено | 18.12.2012 |
Номер документу | 28029342 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Погрібніченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні