Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а/2570/3666/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/3666/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «УкрСіверБуд» Закритого акціонерного товариства «ДСК» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «УкрСіверБуд» Закритого акціонерного товариства «ДСК» (далі - ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2009 року № 0003722320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 622361,00 грн. за основним платежем та 311181,00 грн. за штрафними санкціями.

Свої вимоги мотивує тим, що між ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» та контрагентами КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради, ПП «Ілан Майстер», ПП «БФ ТЕН» укладались договори від 07.09.2005 року № 88, від 03.07.2009 року № 23, від 03.03.2008 року № 4/1, від 03.04.2008 року № 12/1, від 27.02.2008 року. Реальність виконання вказаних договорів підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: договорами, актами приймання-передачі товару, актами виконаних робіт, податковими накладними, рахунками-фактурами тощо. Операції по вказаним договорам відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача. Представник позивача зазначив, що згідно із пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Позивачем згідно вимог даного підпункту правомірно віднесено суми ПДВ до податкового кредиту, відповідно до податкових накладних, виписаних контрагентами ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» на виконання договорів на ведення технічного нагляду, на виконання субпідрядних робіт, купівлі-продажу. Також відповідно до пп. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач має право на податкову пільгу, оскільки ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» здійснювались роботи по реконструкції котельні по вул. Молодчого, 32-А в м. Чернігові, а не нове будівництво, що підтверджується належними доказами, а, отже, не підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%. За таких обставин, представник позивача вважає висновки, викладені в акті перевірки від 17.07.2009 року № 539/23/30042170, неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009 року № 0003722320/0 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що ДПІ у м. Чернігові проведено виїзну планову перевірку ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.07.2009 року № 539/23/30042170. Перевіркою встановлено, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані (сплачені) при отриманні від ПП «Ілан Майстер» субпідрядних робіт, чим порушено вимоги пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення розміру податкового кредиту на 384592,00 грн.; неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані (сплачені) при придбанні у ПП «БФ ТЕН» товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, чим порушено вимоги пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення розміру податкового кредиту на 117107,83 грн.; в порушення п. 1.4 ст.1, пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством завищено суму податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з КП «Чернігівбудінвест» за січень 2008 року на 32233,78 грн.; в частині користування пільгою позивачем порушено вимоги пп.3.1.1 п.3.1, пп.3.2.9 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження за 2008 рік обсягів реалізації, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % на 801756,00 грн., та, як наслідок, до заниження розміру податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2008 року на 160351,00 грн.; при зміні суми компенсації вартості квартир у зв'язку з відмінністю площі, вказаної у договорі, з площею, визначеною БТІ, підприємство в порушення пп.4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшило суми податкових зобов'язань на 12470,59 грн.; в частині віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані (сплачені) у зв'язку із проведенням господарських операцій з ВАТ «Кролевецький завод силікатної цегли» платником порушено вимоги пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення загального розміру податкового кредиту за червень 2008 року на 15266,67 грн. У зв'язку з вказаними порушеннями податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009 року № 0003722320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 622361,00 грн. за основним платежем та 311181,00 грн. за штрафними санкціями. Також представник відповідача посилається на порушені кримінальні справи відносно ПП «Ілан Майстер» та ПП «БФ ТЕН», вказує на те, що перевірками контрагентів позивача встановлено відсутність за їх місцезнаходженням, відсутність основних засобів, що використовуються в господарській діяльності тощо. Тому представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" (ідентифікаційний код-30042170) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 19.08.1998 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.12.2011 року.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові на підставі п. 1, п. 2, ч. 1 ст. 11, ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно плану-гафіку перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, про що складено акт від 17.07.2009 року № 539/23/30042170 (а.с. 10-75 т. 1).

В ході проведення перевірки встановлено порушення вимог п. 4.1, пп. 4.1.5, 4.1.6, п. 4.1, ст. 4, п. 5.1, пп.5.3.2 п. 5.3, п. 5.10 ст. 5; пп. 8.1.1, 8.1.2, 8.1.4, п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п. 1.4 ст. 1; пп. 3.1.1 п. 3.1, пп. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3; пп. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4; пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009 року № 0003722320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 622361,00 грн. за основним платежем та 311181,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 96 т. 1).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до Статуту ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» (дата реєстрації 26.09.2008р. номер запису 10641050005002188), предметом діяльності підприємства є: проектування, будівництво, ремонт промислових, житлових та громадських будівель та будинків, реконструкція, вишукувальні та проектні роботи для будівництва, виконання монтажних робіт, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж (а.с. 111-117 т. 3).

По-перше, судом встановлено, що 07.09.2005 року між КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради (далі - Сторона-1) та ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» (далі - Сторона-2) укладений договір № 88 від 07.09.2005 року та додаткова угода № 1 від 05.02.2008 року до договору № 88 (а.с. 118-120 т. 3).

Між сторонами були дійсні наміри на реалізацію договору, а саме п. 3.1.3 (виконання Стороною-1 робіт по технічному нагляду за будівництвом 45- квартирному житловому будинку (1 секція) з улаштуванням квартир у двох рівнях, розміщених на 9-му та 10-му поверхах за адресою: м. Чернігів, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 41-А).

Ці наміри фактично були виконані в двосторонньому порядку, що підтверджується підписаними сторонами Актом № ОУ-0000248 від 24.10.2007р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 120608,18 грн.; виписаними від імені КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради податкової накладної № 18 від 21.01.2008р. на суму 100506.82 грн., крім того ПДВ 20101,36 грн., податкової накладної № 1 від 21.01.2008р. на суму 60662,08 грн., крім того ПДВ 12132,42 грн., оплатою ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» виконаних робіт по технічному нагляду та введення в експлуатацію житлового будинку при будівництві якого КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради проводило технічний нагляд (а.с. 121-125 т. 3).

Виконання договору № 88 від 07.09.2005р. ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» та КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради в повному обсязі також підтверджується Актом Державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 21.01.2008р (а.с. 126-127 т. 3).

Сторонами також укладено договір № 23 від 03.07.2009 року на ведення технічного нагляду (а.с. 128,129,130 т. 3).

Дія даного договору поширюється на правовідносини, які мали місце між сторонами з 17.04.2006 року (п. 1.1. Договору). Предметом цього договору є виконання КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради супровідних робіт по здійсненню технічного нагляду по будівництву 45 квартирного будинку по вул. В.Інтернаціоналістів, 41-а.

Технічний нагляд проводиться протягом усього періоду будівництва об'єкта, з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкту. Будівництво не може проводитись без технічного нагляду. Одним із доказів про фактичне проведення технічного нагляду за будівництвом об'єкту є приймання даного об'єкту в експлуатацію.

Також судом з'ясовано, що на момент проведення перевірки ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» частково оплатило КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради виконані роботи по технічному нагляду.

Одним із фактів виконання КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради своїх договірних зобов'язань є те, що останній звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором.

08.12.2009 року ухвалою Господарського суду Чернігівської області № 3/81 було затверджено мирову угоду від 22.10.2009 року між КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради та ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК», згідно якої сторони дійшли згоди, що укладений договір № 88 від 07.09.2005 року є чинний та виконаний сторонами. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області по справі № 3/81 від 08.12.2009 року встановлено, що така мирова угода не суперечить закону і не порушує прав і законних інтересів інших осіб. Ухвала Господарського суду Чернігівської області по справі № 3/81 від 08.12.2009 року набрала законної сили (а.с. 131-132 т. 3).

При цьому встановлено, що роботи по технічному нагляду виконані і позивач фактично поніс витрати згідно чинного законодавства України, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та листом КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради і позивача (а.с. 133-136 т. 3).

У зв'язку з виконанням робіт по технічному нагляду за будівництвом об'єкту КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради були виписані податкові накладні № 18 від 21.01.2008 р. на суму 100506,82 грн., крім того ПДВ 20101,36 грн., № 1 від 21.01.2008 р. на суму 60662,08 грн., крім того ПДВ 12132,42 грн., які були включені ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» до реєстру отриманих податкових накладних (а.с. 122-123 т. 3).

Згідно із ч. 7 ст. 180 ГК України, ч. 3 ст. 631 ЦК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання, що виникли у сторін до укладання ними господарського договору, якщо договором не передбачено інше. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 903, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього часу періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.

Таким чином, твердження відповідача щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ за січень 2008 року на 32233,78 грн. є протиправним.

Крім того, реальність здійснення господарських взаємовідносин ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» з КП «Чернігівбудінвест» Чернігівської міської ради, а також правомірність формування валових витрат підтверджується постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.01.2012 року по справі № 2а/2570/6202/2011, яка набрала законної сили (а.с. 39-44 т. 3).

По-друге, 03.03.2008 року та 03.04.2008 року між ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» та ПП «Ілан Майстер» укладено договір № 4/1 та договір № 12/1 на виконання субпідрядних робіт. Згідно даних договорів ПП «ІЛАН МАЙСТЕР» зобов'язалося виконати будівельні роботи у житловому будинку № 13 ж/м «Масани», а ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» - прийняти та оплатити їх (а.с. 151,152 т. 3).

ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» проявило обачність та в межах своєї компетенції вивчило надані ПП «Ілан Майстер» первинні документи, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 104995 від 21.12.2006 р., свідоцтво № 00009458 про реєстрацію платника податку на додану вартість серія НБ № 031163 від 28.12.2006р., чинну ліцензію серії АВ № 314172 від 02.03.2007р. (а.с. 146-150 т. 3).

Зобов'язання за договором № 4/1 та договором № 12/1 на виконання субпідрядних робіт виконані сторонами в повному обсязі, про що свідчать наступні документи: рахунок № 005 від 14.04.2008 p., довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 p., акт приймання виконаних робіт за березень 2008р. на суму 1199,639 тис. грн., структура вартості робіт від 03.03.2008 р., рахунок 006 від 29.04.2008 p., довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008 p., акт приймання виконаних робіт за квітень 2008р. на суму 1107,912 тис. грн., структура вартості робіт від 03.04.2008 р., податкові накладні виписані ПП «Ілан Майстер» № 005/1 від 31.03.2008 р. на загальну суму 1199639,00 грн. та № 007 від 30.04.2008 р. на загальну суму 1107912,00 грн., які були включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних (а.с. 153-164 т. 3).

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В даному випадку сума сплаченого податку підтверджена оформленими належним чином податковими накладними.

Розрахунки за виконані ПП «Ілан Майстер» субпідрядні роботи на будівельному об'єкті (житловому будинку № 13 ж/м «Масани») проведені в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 165-190 т. 3).

Зазначені дані були відображені в даних бухгалтерського обліку згідно Національних стандартів бухгалтерського обліку, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про податок на додану вартість».

Факт безпосереднього виконання будівельних робіт за договором № 4/1 та договором № 12/1 на виконання субпідрядних робіт підтверджується фотознімками та актом Державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 30.09.2008р. (а.с. 191-202 т. 3).

Посилання податкового органу на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.10.2010 року по справі № 1-123/1 (а.с. 18-28 т. 4) відносно посадових осіб ПП "ІЛАН МАЙСТЕР" та факту фіктивного підприємництва судом не приймаються до уваги з наступних підстав.

Позивачем в повній мірі доведено реальність здійснення господарських операцій ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК", укладаючи договір та виконуючи його, здійснило всі дії, що вимагає чинне законодавство. Також у вказаній кримінальній справі не досліджувались взаємовідносини ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" з ПП "ІЛАН МАЙСТЕР".

Таким чином, висновок відповідача щодо завищення розміру податкового кредиту на 384592,00 грн. є неправомірним.

Крім того, реальність здійснення господарських взаємовідносин ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» з ПП "ІЛАН МАЙСТЕР", а також правомірність формування валових витрат підтверджується постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.01.2012 року по справі № 2а/2570/6202/2011, яка набрала законної сили (а.с. 39-44 т. 3).

По-третє, 27.02.2008 року між ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» та ПП «Багатопрофільна фірма «ТЕН», яка є самостійною юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 580564 від 03.07.2007р., довідкою ЄДРПОУ № 974 03.07.2007 р. та свідоцтвом № 100051776 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.07.2007р., які були надані позивачу, укладено договір купівлі-продажу, згідно якого сторони домовились здійснити купівлю-продаж основних засобів згідно накладної (а.с. 207-210 т. 3).

Зобов'язання за даним договором виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується рахунком № 049 від 27.02.2008р., накладною № 049 від 27.02.2008р., податковою накладною № 049 від 27.02.2008р. та платіжними дорученнями, а також податковими накладними, рахунками, дорученнями та фотокартками матеріальних цінностей (а.с. 90-137 т. 2, а.с. 211-220 т. 3).

Інші товарно-матеріальні цінності придбавались згідно рахунків: № 016 від 27.09.2007р.; № 058 від 27.05.2008р., № 063 від 28.05.2008р., № 094 від 26.09.2008р., № 096 від 29.09.2008р., № 099 від 03.10.2008р.; накладних: № 016 від 27.09.2007р., № 058 від 27.05.2008р., № 063 від 28.05.2008р., № 094 від 26.09.2008р., № 096 від 29.09.2008р., № 099 від 03.10.2008р. та податкових накладних № 16 від 27.09.2007р., № 058 від 27.05.2008р., № 063 від 28.05.2008р., № 094 від 26.09.2008р., № 096 від 29.09.2008р., № 099 від 03.10.2008р. (а.с. 221-236 т. 3).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Розрахунки за поставлені ПП «БФ «ТЕН» товарно-матеріальні цінності проведені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 213-220 т. 3).

Товарно-матеріальні цінності, що придбані у ПП «БФ «ТЕН», відображені у формах М-29 «Звіт про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами», що є підтвердженням їх використання саме у господарській діяльності ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК». Основні засоби, придбані у ПП «БФ «ТЕН» згідно накладної № 049 від 27.02.2008р. та податкової накладної № 049 від 27.02.2008р., були необхідні для забезпечення здійснення статутної діяльності підприємства та використовуються в даний час на виробництві ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» (а.с. 237-238 т. 3).

Всі матеріально-товарні цінності, придбані згідно первинних документів у ПП «БФ ТЕН», взяті на бухгалтерський облік підприємства, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 (а.с. 239-245 т. 3).

Посилання податкового органу на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.07.2009 року по справі № 1-132/2009 відносно посадових осіб ПП "БФ ТЕН" та факту фіктивного підприємництва судом не приймаються до уваги з наступних підстав.

Позивачем в повній мірі доведено реальність здійснення господарських операцій, ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК", укладаючи договір та виконуючи його, здійснило всі дії, що вимагає чинне законодавство, позивач не виступав учасником операцій, які досліджувались у вказаній кримінальній справі.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Судом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Тому вказаний вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.07.2009 року по справі № 1-132/2009 (а.с. 93-96 т. 3) не може бути доказом незаконності дій позивача, фіктивності спірних правочинів, оскільки останній не виступав учасником операцій, які досліджувались у вказаній кримінальній справі.

Також необхідно зазначити, що вибір постачальників (субпідрядників) для закупівлі матеріалів та виконання робіт ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» здійснюється згідно вимог системи менеджменту організації, що розроблена відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001:2008 «Системи управління якістю. Вимоги», що підтверджується Протоколом заключної наради експертизи системи управління якістю Органу сертифікації ТОВ МЦЯ «ПРИРОСТ» від 20.03.2009р. код 284 та Сертифікатом відповідності системи управління якістю від 30.03.2009р. № QSP - 0155/09 (а.с. 195 т. 1).

Вибір постачальників (субпідрядників) для закупівлі матеріалів та виконання робіт ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» здійснює на підставі наказу № 22 від 28.12.2007 року комісією у складі: технічного директора - Сахненка В.М., провідного інженера по маркетингу - Сьомченко Н.О., старшого виконроба дільниці опоряджувальних робіт - Бешун Т.Г.. Анкети вибору постачальників (субпідрядників) для закупівлі матеріалів та виконання робіт (де зазначаються показники щодо якості, гарантійного строку, сервісного обслуговування, наявності сертифікату та досвіду спільної роботи) містяться в матеріалах справи (а.с. 13,14-89 т. 2).

Таким чином, товарно-матеріальні цінності та основні засоби придбані у ПП «БФ «ТЕН», є такими, що безпосередньо використовуються в основній господарській діяльності позивача (для власного виробничого використання), а отже позивач має право на включення придбаних товарно-матеріальних цінностей до складу валових витрат та нарахування податкової амортизації на основні засоби, а висновок відповідача, щодо завищення розміру податкового кредиту на 117107,83 грн. є протиправним.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частино 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Згідно із п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2. ст.. 7 закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податків, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ДПС України (http://sts.gov.ua/) та довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 246-249 т. 3):

- ПП "Ілан Майстер", код ЄДРПОУ- 34759856, індивідуальний податковий номер - 347598525260, номер свідоцтва - 100009458, дата анулювання свідоцтва - 05.11.2009 року, причина - за ініціативою податкової;

- ПП "Багатопрофільна фірма "ТЕН", код ЄДРПОУ- 35194906, індивідуальний податковий номер - 351949025267, номер свідоцтва - 100051776, дата анулювання свідоцтва - 28.09.2009 року, причина - за ініціативою податкової;

- КП «Чернігівбудінвест», код ЄДРПОУ- 32818170, індивідуальний податковий номер - 328181725264, номер свідоцтва - 33920341, дата анулювання свідоцтва - 07.06.2011 року, за ініціативою платника.

Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податків.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договорів з контрагентами позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про безтоварний або фіктивний характер здійснених операцій.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними. Податкові накладні відповідають вимогам законодавства та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Вищий адміністративний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт в судовому засіданні був повністю доведений представником позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, покупець не може нести відповідальність за порушення, якщо такі і мали місце, службовою чи іншою особою підприємства контрагента.

Також необхідно зазначити, що реальність здійснення господарських взаємовідносин ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» з вищевказаними контрагентами, а також правомірність формування валових витрат підтверджується постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.01.2012 року по справі № 2а/2570/6202/2011, яка набрала законної сили (а.с. 39-44 т. 3).

Згідно із частиною 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

По-четверте, ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» здійснено реконструкцію котельні по вул. Молодчого, 32-А м. Чернігів.

Відповідно до пп. 3.2.9 п. 3.2 ст. З Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з: безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими в межах їх повноважень.

Це положення поширюється на:

- операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу платника податку, майно якого перебуває в державній або комунальній власності, на балансі іншої юридичної особи, майно якої перебуває відповідно в державній або комунальній власності;

- операції з безоплатної передачі неприватизованих об'єктів житлового фонду (включаючи місця загального користування та прибудинкові будівлі та споруди), а також об'єктів соціальної інфраструктури (в тому числі об'єктів їх незавершеного будівництва) з балансу платника податку на баланс юридичної особи, майно якої перебуває в державній або комунальній власності, чи безпосередньо на балансі відповідної місцевої ради.

Для цілей цього підпункту під об'єктами соціальної інфраструктури слід розуміти:

- об'єкти житлово-комунального господарства, у тому числі мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення; будівлі і споруди, призначені для їх обслуговування (котельні, бойлерні, каналізаційні та водопровідні споруди, колектори та їх обладнання).

Виконання робіт ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» по реконструкції котельні по вул. Молодчого, 32-А в м. Чернігові, підтверджується Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року та актом приймання виконаних підрядних робіт № 1 від 07.12.2007 року, актом приймання виконаних підрядних робіт № 2 від 07.12.2007 року, актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2008 року, рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради "Про реконструкцію котельні з обладнанням" від 03.03.2008 року № 49 та Авізо від 20.03.2008 року (а.с. 171,172-174, 175-187,188-192, 169-170, 193 т. 1).

Тобто даний об'єкт не є новозбудованим, отже не підлягає оподаткуванню ПДВ.

Таким чином, реконструкція котельні по вул. Молодчого, 32-А в м. Чернігові до групи житлових будинків (що є новозбудованими) по вул. В.Інтернаціоналістів, 41-а в м. Чернігові та установка обладнання в даному теплопункті (котельні) відповідає чинному законодавству України, а висновок відповідача щодо заниження розміру податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 160351,00 грн., є таким, що суперечить пп. 3.2.9 п. 3.2 ст. З Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, вказана позиція підтверджена ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.10.2012 року по справі № 2а-10628/09/2570 (а.с. 73-79 т. 3).

По-п'яте, висновок відповідача щодо того, що зміною суми компенсації вартості квартир у зв'язку з відмінністю площі вказаної у договорі з площею визначеною БТІ, підприємство в порушення пп. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшило суми податкових зобов'язань на 12470,59 грн. є необгрунтований, не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить чинному законодавству України.

Згідно із пп. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкового зобов'язання з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів (робіт, послуг).

При отриманні коштів за квартиру, площею зазначеною у договорі, виникає податкове зобов'язання. У зв'язку з відмінністю площі вказаної в договорі з площею визначеною БТІ, відбулось зменшення ціни квартири і розміру податкового зобов'язання, що підтверджується касовою книгою за 2008 рік та відповідним коригуванням (а.с. 250-260 т. 3, а.с. 1-15 т. 4).

Таким чином, зміни суми компенсації вартості квартир у зв'язку з відмінністю площі вказаної у договорі з площею визначеною БТІ відповідає чинному законодавству України, а висновок відповідача, щодо зменшення суми податкових зобов'язань на 12470,59 грн. є необгрунтованим та суперечить чинному законодавству України.

Крім того, вказана позиція підтверджена ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.10.2012 року по справі № 2а-10628/09/2570 (а.с. 73-79 т. 3).

По-шосте, висновок відповідача щодо того, що віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, що нараховані (сплачені) у зв'язку із проведенням господарських операцій з ВАТ "Кролевецький завод силікатної цегли" позивачем порушено вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення загального розміру податкового кредиту на 15266,67 грн. є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.

По господарським операціям з реалізації цегли, на початку червня 2008 року ВАТ "Кролевецький завод силікатної цегли" надало позивачу податкову накладну № 292/1 від 03.06.2008 року на суму 381600 грн., в т.ч. ПДВ - 63600 грн. ПДВ у сумі 63600 грн. було включено позивачем до складу податкового кредиту. На початку червня 2009 року ВАТ "Кролевецький завод силікатної цегли" надіслало податкову накладну за тим же номером і датою (№ 292/1 від 03.06.2008 р.), але на суму 290000 грн. (а.с. 16-17 т. 4).

В ході перевірки даної податкової накладної на суму 290000 грн. бухгалтером позивача було встановлено, що ВАТ "Кролевецький завод силікатної цегли" виписало і надало позивачу, в різний період часу, дві податкові накладні за № 292/1 від 03.06.2008 року на суму 381600 грн. та суму 290000 грн., але включило до своїх податкових зобов'язань лише податкову на суму 290000 грн., про що не повідомило ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК", в зв'язку з чим позивач здійснив коригування сум ПДВ у Податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року, що підтверджується Додатком № 1 «Розрахунком коригування сум ПДВ до податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року» та Додатком № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентві» (а.с. 212, 213 т. 2).

Крім того, вказана позиція підтверджена ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.10.2012 року по справі № 2а-10628/09/2570 (а.с. 73-79 т. 3).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішення.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення 30.07.2009 року № 0003722320/0 прийнято ДПІ у м. Чернігові не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження, без мети, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; недобросовісно та нерозсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 30.07.2009 року № 0003722320/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Смірнова