Постанова

від 14.11.2006 по справі 12/307/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/307/06

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" листопада 2006 р. Справа № 12/307/06

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду складі:

Головуючого:       Петрова М.С.  

Суддів:                   Колоколова С.І.

                                Разюк Г.П.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій  О.Г.    

за участю представників сторін:

від позивача:      Крижановська І.М., довіреність № 023/05-1202 від 25.11.05р.  

від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду скарги не заявляв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ТОВ „Бутан-Імпекс”

на рішення господарського суду  Миколаївської області від 30.08.2006 р.          

по справі № 12/307/06

за позовом ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго”

до  ТОВ „Бутан-Імпекс”

про стягнення 19 251,00 грн.

                                              В С Т А Н О В И Л А:

01.08.2006 р. ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ „Бутан-Імпекс” про стягнення з останнього 19251,00 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії у квітні 2005 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.08.2006 р. (суддя Семенов А.К.) позов ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” задоволено з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт перевищення відповідачем скорегованої договірної величини споживання електричної енергії за квітень 2005 р., що відповідно із ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” є підставою для стягнення з відповідача 5 кратної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величинами споживання електричної енергії.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Бутан-Імпекс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення, у позові відмовити, оскільки суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що позивач неправомірно скорегував йому договірну величину споживання електричної енергії на квітень 2005 р., так як на момент корегування вартість спожитої електроенергії за квітень 2005 р. була у повному обсязі сплачена, тому обсяг спожитої ним у квітні 2005 р. електроенергії не перевищує встановленої договором величини, а відповідно із цим відсутні підстави для застосування до нього санкцій, передбачених ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику”.

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” просить суд залишити оскаржене рішення без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, та перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права,  судова колегія приходить до наступного.

29.09.2000 р. між ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” та ТОВ „Бутан-Імпекс” укладено договір № 2207 на користування електричною енергією, відповідно до якого енергопостачальна організація зобов'язалась постачати електричну енергію споживачу, а споживач своєчасно сплачувати спожиту електроенергію  відповідно до умов договору, а також виконувати інші зобов'язання за цим договором та додатків до нього, які є його невід'ємними частинами.

Згідно із п.18 вказаного договору строк його дії сторонами встановлено до 31.12.2000 р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією з сторін про відмову від цього договору або його перегляд. В матеріалах справи відсутні таки заяви сторін, тому цей договір із додатками до нього є чинним по теперішній час.

Додатком № 1 до договору №2207 від 29.09.2000 р. сторони погодили помісячні обсяги споживання електроенергії на 2000 рік. Враховуючи те, що договір №2270 є чинним по теперішній час, то помісячні граничні величини споживання електричної енергії  у 2005 р. залишилися такими ж самими що ї в 2000 р.

За вказаним додатком гранична договірна величина споживання електричної енергії на квітень 2005 р. для відповідача складала 8400 кВт/г.

Згідно із пунктом 5.1 договору споживач зобов'язався здійснювати  платежі за спожиту електроенергію до 26 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється по закінченню розрахункового періоду 26 числа згідно рахунку „Енергопостачальної організації” протягом 5 днів.

В квітні 2005 року відповідачем, згідно з його звітом спожито 58201 кВт/год.

Внаслідок цього, 26.04.2005 р. представник відповідача отримав рахунок № 44/2207/4 від 28.04.2005 р. за спожиту у квітні 2005 року електроенергію на суму 17084,41 грн., в тому числі ПДВ, зі строком сплати протягом 5 днів, тобто останній день сплати цього рахунку з урахуванням вихідних днів є 5.05.2005р.

В судовому засіданні 14.11.06р. представник ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” надала пояснення стосовно розбіжності між датою складення рахунку і його вручення представнику відповідача. При складенні акту № 44/2207/4 від 28.04.05р., посадова особа, яка робила розрахунок допустилась технічної описки, помилково вказавши замість 26.04.05р., дату від 28.04.05р.   

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем сплачено рахунок у встановлений термін лише на суму 9423 грн. 33 коп., тобто за 38525 кВт/г.

З огляду на вищезазначене позивач склав акт про перевищення граничної величини споживання електроенергії від 13.05.05р. та нарахував відповідачеві п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії у квітні місяці на суму 19251 грн.

Внаслідок цього, позивачем виставлено ТОВ „Бутан-Імпекс” до сплати рахунок № 2207/44 від 13.05.05р. за квітень 2005р.  

Вказаний рахунок відповідачем  не сплачено в 5-денний строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживачі у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам 5-кратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Вказані положення закріплені сторонами й в додатку№1 до  договору.

В силу ч. 9 ст. 27 Закону України „Про електроенергетику” санкції, передбачені ч. 5 ст. 26 цього Закону застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 13 названого Порядку встановлено, що споживачі у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами 5 і 6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 19251 грн. основного боргу. При цьому місцевим господарським судом правомірно не застосовано вимоги п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, оскільки відповідно із ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Така заява в матеріалах справи відсутня.

Доводи скаржника про те, що позивач неправомірно скорегував договірну величину споживання електричної енергії на квітень 2005 р., так як на момент корегування вартість спожитої електроенергії за квітень 2005 р. була у повному обсязі сплачена, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно із п. 5.3 Правил за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електроенергії  коригується постачальником до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електроенергії. Вимоги вказаного пункту Правил свідчать про те, що підсумки оплати за спожиту електроенергію здійснюються за місяць (розрахунковий період), а не за більш тривалий період, тому незалежно від моменту коригування договірної величини електроспоживання підсумки оплати здійснюється в межах розрахункового періоду, а оплата, здійснена за межами такого періоду не враховується.

Посилання відповідача на те, що наслідком прострочення оплати вартості спожитої електроенергії може бути лише застосування відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у вигляді пені, судовою колегією також не приймаються до уваги, оскільки умовами договору на користування електричною енергією №2207 від 29.09.2000 р. передбачено відповідальність як у вигляді пені (4.2) за прострочення грошового зобов'язання так і за перевищення договірних величин споживання електричної енергії (п.4.2). Умови цього договору сторонами не змінювалися і цей договір, як зазначалося вище є чинним по теперішній час.

        За таких обставин апеляційна скарга ТОВ „Бутан-Імпекс” підлягає залишенню без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 30.08.2006 р. –без змін.

Згідно ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -           

П О С Т А Н О В И Л А:

 Апеляційну скаргу ТОВ „Бутан-Імпекс” залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 30.08.06 р. без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

      Головуючий суддя                                                            Петров М.С.

     Суддя                                                                                    Колоколов С.І.  

     Суддя                                                                                   Разюк Г.П.