ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
10 грудня 2012 року м. Київ К/9991/49393/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А за участю секретаряГончар Н.О. та представників сторін: від позивача не з'явився від відповідачаЛитвин Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2012
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012
у справі № 2-а-10579/10/1570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логопарк Хаджибей»
до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області
Державної податкової служби
про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Логопарк Хаджибей»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012, позов задоволено; визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0004712300/0 від 01.10.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 3 376 135,00 грн.; визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0004702300/0 від 01.10.2010 про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 159 178,00 грн.
ДПІ у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби (правонаступник відповідача) подала касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та необхідність закриття провадження у справі, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:
- ДПІ у Біляївському районі Одеської області у період з 16.08.2010 по 13.09.2010 було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Логопарк Хаджибей»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період вересень, жовтень, листопад, грудень 2008р., січень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р. та січень, лютий, березень, квітень, травень 2010р., за результатами якої складено Акт № 1723/23/35452149 від 16.09.2010;
- за наслідками перевірки ДПІ у Біляївському районі Одеської області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004712300/0 від 01.10.2010, яким позивачу за порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого у рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 3 376 135,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0004702300/0 від 01.10.2010, яким позивачу за порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 222 849,20 грн. (з яких: 159 178,00 грн. - основний платіж та 63 671,20 грн. - штрафні (фінансові) санкції);
- висновок про вказані порушення податкового законодавства зроблений відповідачем внаслідок того, що за результатами перевірки позивача посадові особи відповідача дійшли висновку, що позивачем не підтверджено відображене ним у декларації за червень 2010р. бюджетне відшкодування у сумі 3 376 135,00 грн.; на земельній ділянці ТОВ «Логопарк Хаджибей»роботи не виконувались, проекти, дозвільна документація, технічні умови в ході перевірки не надавались. Також за результатами перевірки визначено позитивне значення рядку 18 «Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду»у сумі 159 178,00 грн., в результаті чого сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, становить 159 178,00 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу про порушення позивачем п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), з чим в повній мірі погоджується суд касаційної інстанції.
Однак, в процесі касаційного розгляду справи судом касаційної інстанції встановлено, що позивач у справі визнаний банкрутом та щодо нього 26.10.2012 внесено до Державного реєстру відомості про припинення юридичної особи, у зв'язку з чим представником відповідача в судовому засіданні касаційної інстанції заявлено усне клопотання про закриття провадження у даній справі.
Відповідно до п.п.7, 8 ч.1 ст.223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження.
Частиною 1 ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, установлених статтями 155 і 157 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у вказаний реєстр внесено запис про припинення юридичної особи - ТОВ «Логопарк Хаджибей», ідентифікаційний код 35452149 (наведене підтверджене відповідними документами, наданими відповідачем).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.157 та ч.2 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ліквідації підприємства, установи, організації, що були стороною у справі, суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі.
Перешкоди для закриття касаційного провадження у даній справі у зв'язку з ліквідацією позивача відсутні, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби слід залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 визнати такими, що втратили законну силу, та закрити провадження у справі № 2-а-10579/10/1570.
На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.1 ст.157, ст.ст. 160, 220, 221, 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 визнати такими, що втратили законну силу та закрити провадження у справі № 2-а-10579/10/1570.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Борисенко
Судді В.В. Кошіль
О.А. Моторний
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2012 |
Оприлюднено | 18.12.2012 |
Номер документу | 28030385 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Борисенко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні