Ухвала

від 03.12.2012 по справі 2а-1870/4930/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 р.Справа № 2а-1870/4930/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-1870/4930/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак" (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Шосткінської об"єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просив суд, скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 лютого 2012 року № 0000042341.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2012 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 22 лютого 2012 року № 0000042341.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 25 вересня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, приписи Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача була проведена позапланову документальну невиїзну перевірку позивача щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, про що був складений акт №190/2330/21124657 від 09.02.2012 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.п.7.2.3,п.п.7.2.6п.7.2п.п.7.4.1.п.п.7.4.4.п.п.7.4.5п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також ч.1,ч.2 ст.203,ч.1 ст.215. ст.228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину, який спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) підприємством ТОВ "Зодіак", що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2010 року в сумі 27 664,44 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 22.02.2012 року № 0000042341, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27 664,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пп.7.5.1п.7.5 ст.7 названого Закону передбачено, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно п.п.7.5.1п.7.5ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податковим органом ставиться під сумнів правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Різано Трейд", на суму 27 664,00 грн. за жовтень 2010 року.

Матеріали справи свідчать проте, що позивач в своїй господарській діяльності мав взаємовідносини з ТОВ "Різано Трейд" з яким була укладена угода поставки №28-06 від 28.06.2010 року картону для пласких шарів гофрокартону.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях ї повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову та правильність формування податкового кредиту за результатами даних господарських операцій позивачем.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність у контрагента ТОВ "Різано Трейд" складських приміщень та адміністративних ресурсів, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Посилання апеляційної скарги на порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача за фактами ухилення від сплати податків або протиправного заволодіння майном іншої особи, як на підставу для ухвалення спірного рішення, колегія суддів, вважає хибними.

Частиною 4 статті 72 КАС України, передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Факт порушення кримінальної справи не можу бути обставиною, що звільнена від доказування, оскільки не є вироком, що набрав чинності у кримінальній справи.

Окрім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів порушення кримінальної справи за названими обставинами.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга -задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-1870/4930/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2012 р.