Ухвала

від 09.01.2009 по справі 18/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

 У Х В А Л А

09.01.09                                                                                 Справа № 18/267.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство “Хімпоставка”, місто Сєвєродонецьк Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал ЛТД", місто Сєвєродонецьк Луганської області, -

про стягнення 57785 грн. 33 коп., -

орган виконання судових рішень - Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, місто Сєвєродонецьк Луганської області, -

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача (скаржника) – Сімейко А.М. –адвокат, - довіреність №б/н від 18.09.08 року;

від відповідача (зацікавленої особи) –не з'явився;

від органу виконання судових рішень - Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції – не з'явився, -

в с т а н о в и в :

          суть справи: 01.07.04 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом (вих. № б/н від 24.06.04 року), в якому просив суд  стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 41960,40 грн., а також судові витрати.

           Ухвалою суду від 23.07.04 року провадження по справі зупинено на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), а ухвалою від 20.12.07 року його поновлено.

          Відповідно до заяви від 29.01.08 року позивач збільшив свої позовні вимоги, а саме:

          - просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 41960,40 грн., штраф у сумі 2098,00  грн., пеню у сумі 28278,12 грн., інфляційні нарахування у сумі 28113,46 грн., 3% річних у сумі5874,45 грн., а всього 106324,43 грн., а також судові витрати.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 12.02.08 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 15.04.08 року та постановою Вищого господарського суду України від 15.07.08 року, позов задоволено частково, а саме: стягнуто борг у сумі 41960,40 грн., штраф у сумі 2098,02 грн., пеню у сумі 3071,50 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 471,30 грн., а також на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 69,64 грн.

          30.04.08 року господарським судом Луганської області з метою примусового виконання  рішення по цій справі позивачу видано наказ №18/267 від 25.04.08 року, який дійсний для пред'явлення до виконання до 15.04.2011 року (том 2, а.с. 49-52).

          26.05.08 року ВДВС на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження ВП №7601739 (том 3, а.с. 69-70).

          06.06.08 року ВДВС винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним отриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження (том 3, а.с. 72), а 11.06.08 року –постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (том 3, а.с. 85-86 та ін.).

          03.09.08 року позивач звернувся до господарського суду з заявою в порядку ст. 120 ГПК України (вих. № б/н від 03.09.08 року), в якій просить постановити ухвалу про видачу йому дублікату наказу №18/267 від 25.04.08 року у зв'язку з тим, що ВДВС стверджує, що поштою, разом з постановою від 11.06.08 року, спрямував його на адресу заявника, однак останній наказ до цього часу не отримав (том 2, а.с.87-88).

           Господарський суд, не вирішивши питання по суті, своєю ухвалою від 15.09.08 року зупинив провадження по справі на підставі ст. 79 ГПК України –до розгляду Луганським апеляційним господарським судом по суті скарги стягувача від 03.09.08 року  на дії ВДВС (том 2, а.с. 95).

          Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 30.10.08 року ухвалу господарського суду  від 03.09.08 року скасовано, відновлено скаржнику строк для подання скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, а справу №18/267 направлено до господарського суду Луганської області на новий розгляд.

          Розпорядженням заступника голови –в.о. голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 13.11.2008 року розгляд справи доручено судді цього суду Середі А.П.

          13.11.08 року провадження по справі поновлено.

          На підставі ст. 77 ГПК України розгляд заяви  відкладено з 28 листопада до 16 грудня 2008 року та  з 16 грудня 2008 року до 09 січня 2009 року –у зв'язку з неявкою заявника (скаржника) та неналежним виконанням учасниками розгляду скарги вимог, викладених в ухвалах суду по цій справі.

          У судовому засіданні, яке відбулося 09.01.09 року, представник стягувача свої вимоги підтримав у повному обсязі та звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України. а тому його задоволено судом.

          Він також надав до суду довідку №01/01 від 08.01.2008 року (що, згідно супровідному листу до неї та поясненням представника, наданим  у судовому засіданні, є помилкою, - оскільки фактично довідка відображає факт станом на 08.01.2009 року, - що і враховано судом при вирішенні цієї заяви), підписану керівником та головним бухгалтером підприємства, - про те, що спірний наказ на час розгляду заяви не виконано.

           Відповідач (зацікавлена особа) відзив на заяву та витребувані судом документи не надав, участь свого представника  у судовому засіданні не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд заяви за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи.

          Орган виконання судових рішень - Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції (зацікавлена особа; далі - ВДВС) –до судового засідання не з'явився, але звернувся до суду з письмовим клопотанням (вих. №55 від 08.01.09 року) про розгляд справи за відсутності його представника.

          Проти задоволення заяви від 03.09.08 року про видачу дублікату наказу заперечує, посилаючись на те, що від стягувача (скаржника) на адресу Відділу 06.06.08 року надійшла його (стягувача)  заява про повернення йому наказу №18/267 від 25.04.08 року –у зв'язку зі сплатою боргу (том 2, а.с. 148-149; том 3, а.с. 6-8, 12-14 та ін.).

          Вимоги суду про надання відповідних доказів, про які йдеться в ухвалах суду по цій справі, відділом виконано належним чином.

          Представник позивача (стягувача) не заперечує проти розгляду заяви за відсутності представників зацікавлених осіб –відповідача та ВДВС.

          З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що клопотання ВДВС відповідає вимогам ст. 22 ГПК України; що двомісячний термін розгляду заяви, встановлений частиною 1 ст. 69 ГПК України, закінчується 13.01.09 року, однак від заявника та зацікавлених осіб до суду не надійшло узгоджене клопотання про продовження терміну розгляду заяви, - суд позбавлений можливості подальшого відкладення її розгляду по суті та здійснив останній за відсутності представників відповідача та ВДВС, - на підставі наявних у справі доказів.

          Вирішуючи цю заяву, суд виходить з того, що ВДВС  у своїй діяльності також повинен дотримуватися вимог статті 7 Закону України «Про виконавче провадження», в якій сказано, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і  не  допускати  у  своїй діяльності   порушення  прав  та  законних  інтересів  громадян  і юридичних осіб.

          Особам, які  беруть  участь  у  виконавчому  провадженні  або залучаються до проведення виконавчих дій,  повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.

         Дії державного виконавця,  його відмова від  вчинення  певної виконавчої  дії,  зволікання  з вчиненням виконавчих дій,  а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть  участь  у  виконавчому провадженні  або  залучаються  до  виконання  виконавчих   дій   у встановленому цим Законом порядку.

          Згідно наданим  ВДВС документальним доказам 06.06.08 року до Відділу за вих. №32/05 від 02.06.08 року надійшла заява за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке підприємство «Хімпоставка»Пасларя В.М., згідно якій, з посиланням на п. 1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», він просить повернути без виконання наказ господарського суду Луганської області від 25.04.08 року №18/267 –про стягнення з ТОВ «Реал ЛТД»на користь ТОВ «СП «Хімпоставка» боргу у сумі 41960,40 грн. з оплати вартості клею, штрафу у розмірі 2098,02 грн., пені у сумі 3071,50 грн., а також витрат по сплаті державного мита у сумі 471,30 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 69,64 грн.- «у зв'язку зі сплатою боргу».

          З огляду на цю обставину ВДВС, керуючись пунктом 1 частини 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», в якому сказано, що виконавчий документ, прийнятий   державним виконавцем  до виконання,  за яким стягнення не провадилося  або  було  проведено частково, повертається стягувачеві  за письмовою заявою стягувача, - 11.06.08 року виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (том 3, а.с. 9-10; та ін.).

          На підтвердження цієї обставини ВДВС надав до матеріалів справи, крім копії вищезгаданої постанови, також докази її спрямування на адресу стягувача (том 3, а.с. 11; та ін.), - однак  докази спрямування  на адресу стягувача, крім постанови, ще і наказу №18/267 від 25.04.08 року –до справи не надано.

          Стягувач категорично заперечує факт отримання як постанови ВДВС від 11.06.08 року, так і наказу №18/267 від 25.04.08 року (том 2, а.с.68-69; та ін.).

            Він також заперечив факт спрямування вищезгаданої заяви на адресу ВДВС, вважаючи, що у даному випадку невідомою йому особою, з метою невиконання спірного наказу суду №18/267 від 25.04.08 року, вчинено злочинні дії, спрямовані на підроблення вищезгаданої  заяви від 02.06.08 року за вих. №32/05 (том 2, а.с. 68-69; 71-72;74-75; 77—81 та ін.).

          Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Головне управління юстиції у Луганській області та ВДВС відмовили у задоволенні  заяв стягувача про скасування вищезгаданої постанови від 11.06.08 року (том 2, а.с.142-146).

          Вони не спростували твердження стягувача про неотримання ним спірних постанови та наказу.

           Крім того, ВДВС та боржник не надали до суду доказів того, що борг за спірним наказом  на час розгляду заяви стягувача від 03.09.08 року за вих. №б/н дійсно погашено чи то на дату складення заяви стягувача від 02.06.08 року, чи то на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа (11.06.08 року), чи то на час розгляду по суті  заяви про видачу дубліката наказу.

          На підставі заяви стягувача від 19.08.08 року, зареєстрованої в КОЗПП Сєвєродонецького міського відділу УМВС України у Луганській області за №5399, Сектором дізнання названого відділу 09.09.08 року за вищезгаданим фактом порушено кримінальну справу №712/08 за ознаками злочину, передбаченого  частиною 3 ст. 358 Кримінального кодексу України (том 2, а.с. 100; том 3, а.с. 39).

          На вимогу суду Слідче управління УМВС України у Луганській області не надало документальних доказів про стадію досудового слідства чи результати судового розгляду вказаної справи.

           Стягувач (скаржник)  у своєму поясненні (вих. №б/н від 08.01.09 року) стверджує, що йому також не відомі результати досудового слідства по цій кримінальній справі.

          З огляду на викладене суд при вирішенні цієї заяви керується правилом  частини 3 ст. 35 ГПК України, згідно якій вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили,  є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

          Отже, процесуальне рішення органу дізнання або досудового слідства за результатами досудового слідства (дізнання) або вирок суду  по справі №712/08 до матеріалів цієї справи (№18/267) не надано, - тобто доводи стягувача (скаржника) про те, що заява від 02.06.08 року за вих. №32/05  складена, підписана та подана до ВДВС не ним, - НЕ знайшли свого підтвердження.

          Суд також керується статтею 33 ГПК України, згідно якій кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона  посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

           Крім того, як встановлено  статтею 34 ГПК, господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

           Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Згідно частині 1 ст. 120 ГПК України у  разі  втрати  наказу  господарський  суд  може видати його дублікат,  якщо  стягувач  або  державний  виконавець звернувся із

заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

         Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала (ч. 2 ст. 120 ГПК).

          До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

          при втраті наказу стягувачем - довідка  стягувача,  підписана керівником  чи  заступником  керівника  та   головним    (старшим) бухгалтером підприємства, організації,  що  наказ  втрачено  і  до виконання не пред'явлено.

          На думку суду, стягувач належним чином довів факт неотримання ним, а значить –втрати невиконаного наказу господарського суду Луганської області від 25.04.08 року №18/267, з огляду на що  його заява від 03.09.08 року про видачу дублікату цього наказу підлягає  задоволенню.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,2,3,5, п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІУ «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.32-34, 86 та 120 Господарського процесуального кодексу України, суд  

                                                  у х в а л и в:

          1.Задовольнити вимоги, викладені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке підприємство «Хімпоставка», ідентифікаційний код 30672321, від 03.09.08 року за вих. №б/н – про видачу дублікату наказу господарського суду Луганської області від 25.04.08 року №18/267.

         2,Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке підприємство «Хімпоставка», ідентифікаційний код 30672321, яке знаходиться за адресою: місто Сєвєродонецьк, пр. Совєтський, 21/23, - дублікат наказу господарського суду Луганської області  від 25.04.08 року за №18/267 наступного змісту:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал ЛТД», ідентифікаційний код 31023101, яке знаходиться за адресою: місто  Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Пивоварова,3-а, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьке підприємство «Хімпоставка», ідентифікаційний код 30672321, яке знаходиться за адресою: місто Сєвєвродонецьк Луганської області, пр. Совєтський, 21/23, - борг у сумі 41960,40 грн. по оплаті вартості клею, поставленого за договором від 14.05.2003 року №14/05-З, штраф  в сумі 2098,02 грн., пеню в сумі 3071,50 грн., витрати на державне мито в сумі 471,30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69,64 грн.

Наказ дійсний для пред'явлення органу державної виконавчої служби до 15 квітня 2011 року».   

          Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду  у десятиденний термін.

          Суддя                                                                                          А.П.Середа