Постанова

від 26.06.2006 по справі 16/10

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/10

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.06.2006  року                                                                      Справа № 16/10

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Якушенко Р.Є.

суддів                               Іноземцевої Л.В.

Перлова Д.Ю.

Судова колегія призначена розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.05.06. Розпорядженням від 23.06.06 склад судової колегії змінено.

при секретарі                    Мартинцевій Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача                              Калюжна І.М., дов. № 5 від 26.06.06

                                                  Назаренко Ю.М., дов. № 08 від 26.06.06

                                                  Василенко А.С., дов. № 07 від 26.06.06

від відповідача                    Міщенко М.В., дов. №18/2-10 від 01.01.06

Розглянувши                    Малого приватного підприємства „Піраміда”,

апеляційну скаргу                    м. Луганськ

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         04.05.06

у справі                               16/10 (суддя Василенко Т.А.)

за позовом                                Малого приватного підприємства „Піраміда”,

                                        м. Луганськ

до                                         Відкритого акціонерного товариства

„Лисичанськнафтооргсинтез”, м. Лисичанськ

про стягнення 39501 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.05.06 у справі № 16/10 (суддя Василенко Т.А.) відмовлено у задоволенні позову Малого підприємства „Піраміда”, м. Луганськ до Відкритого акціонерного товариства „Лисичанськнафтооргсинтез” м. Лисичанськ про стягнення заборгованості в сумі 39501 грн. за виконані роботи.

Рішення господарського суду з посиланням на ст. 334 Цивільного кодексу України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України мотивоване недоведеністю позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що надані позивачем акти виконаних робіт не є підтвердженням виконання робіт за договором підряду №Д-10-607 від 29.05.1998, оскільки не доведено, що особи, які підписали акт від імені відповідача мали на це повноваження та були включені до відповідальної комісії, склад якої затверджує відповідач.

Позивач не погодився з прийнятим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його як таке, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення позову.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що місцевим господарським судом ставляться під сумнів повноваження посадових осіб, які підписали акти від імені відповідача, тільки виходячи з того, що відповідачем оспорюється факт затвердження складу комісії по прийняттю робіт, та не враховано того, що відповідачем не було надано ніяких доказів того, що посадові особи, які вказані в актах №1 і №2 не існують і не мають повноважень по виконанню вищевказаних дій.

Позивач вважає, що оспорювання повноважень комісії, яка затвердила акти виконаних робіт №1 і №2 є спробою уникнути виплати заборгованості, що виникла за договором підряду № Д-10-607 від 29.05.1998.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з доводами скарги не погоджується, вважає рішення господарського суду Луганської області від 04.05.06 обгрунтованим та винесеним із  додержанням норм матеріального та процесуального права, та просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу малого підприємства „Піраміда” без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія

ВСТАНОВИЛА:

29.05.1998 між сторонами за позовом було укладено договір підряду № Д-10-607, за умовами п.1 якого, відповідач у справі –„Замовник”, доручає, а позивач „Підрядник” приймає на себе зобов”язання по виконанню робіт, а саме проведення повної очистки двох мазутних ємкостей за допомогою своїх засобів та своїми виконавцями (а.с. 6).

Сторони за договором визначили, що за виконані роботи відповідач розраховується згідно з узгодженим кошторисом витрат (дивись додаток №  1) за безготівковим розрахунком.

Загальна вартість робіт складає 59400 грн.

Виконані роботи оформлюються актами здачі-прийомки робіт, які підписуються комісією, склад якої затверджує відповідач.

Оплата робіт здійснюється поетапно відповідно з оформленими актами здачі-прийомки робіт.

Згідно додатку № 1 до зазначеного договору (а.с. 19) позивачем складена калькуляція на виконані роботи на загальну суму 59400 грн.

26.11.1999 року представниками сторін за договором  підряду №Д-10-607 підписано два акти здачі-прийомки виконаних робіт з очистки мазутних ємкостей (а.с. 7, 8) на суму 29106 грн. та 10395 грн. відповідно.

В липня 2001 року позивачем була направлена відповідачу претензія №38  про стягнення боргу в сумі 39501 грн., 3% річних та інфляційних нарахувань – всього на суму 55863 грн. 73 коп. (ас. 11), яка відповідачем не задоволна з посиланням на введений мораторій у зв”язку з порушенням справи про банкрутство.

Відповідач на вимогу позивача не оплатив вартості виконаних робіт в сумі 39501 грн.. що і стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 39501 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.01.2002 було порушено провадження у справі № 16/10 та зупинено у зв”язку з порушенням справи №12/23б про банкрутство відповідача.

16.03.06 господарським судом Луганської області поновленно провадження у справі №16/10.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.05.06 у справі №16/10 у задоволенні позову відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.04.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Матеріали справи свідчать, що правовідносини у сторін за даним позовом виникли у 1998 році та продовжують існувати на дату звернення з позовом до суду, тому при вирішенні даного спору поряд з нормами Цивільного кодексу УРСР 1963р. застосовуються норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР 1963 року зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що правовідносини у сторін за позовом виникли з договору підряду № Д-10-607 від 29.05.1998.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд виходив з того, що відсутній належний доказ виконання позивачем робіт за вказаним договором, оскільки позивачем не доведено, що особи, які підписали акти №1 і № 2 від 26.11.1999 від імені відповідача мали на це повноваження та були включені до відповідної комісії.

Проте, судова колегія апеляційної інстанції не може погодиться з таким висновком місцевого суду, оскільки суд дійшов такого висновку без повного з”ясування обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони вільно виявили своє бажання і домовилися укласти угоду у певній формі, узгодили її умови, підписали договір №Д-10-607 від 29.05.1998 з додатками до нього без зауважень та розбіжностей, та приступили до його виконання. Відповідач допустив позивача до виконання робіт з очищення мазутних емкостей (резервуарів), а позивач виконував ці роботи.

За умовами п.2.3 зазначеного договору виконані роботи оформляються актами здачі-приймання робіт підписаними комісією, склад якої затверджує „Замовник”, відповідач у справі. Оплата робіт здійснюється поетапно згідно з оформленими актами здачі-приймання робіт.

Судовою колегією під час апеляційного провадження досліджені акти здачі-приймання виконаних робіт №1, №2 від 26.11.1999, які свідчать про виконання позивачем робіт з видалення нафтових відходів з мазутного баку №1. За виконані роботи підлягає до оплати сума 29106 грн. та 10395 грн. Зазначені акти  підписані комісією та завірені печатками відповідача та позивача.

Сторони за договором не визначили будь-яких вимог до змісту актів здачі-приймання виконаних робіт, тому судовою колегією відхиляються доводи відповідача, що через відсутність в зазначених актах належного розрахунку сум, на які виконані роботи,  ці акти не можуть бути належними доказами виконання зобов”язань позивачем.

Не приймаються судовою колегією і доводи відповідача, що особи, які підписали акти здачі-приймання виконаних робіт не мали відповідних повноважень, оскільки зазначені акти завірені печаткою підприємства, що засвідчує підписи членів комісії. Доказів про відсутність повноважень у зазначених в акті осіб відповідачем не надано.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки того, що за умовами договору №Д-10-607 від 29.05.1998 відповідач розраховується за виконані роботи відповідно з узгодженим кошторисом витрат (додаток № 1 до договору). Додатком №1 до договору № Д-10-607 від 29.05.1998 є калькуляція на виконання робіт з очищення двох мазутних ємкостей (резервуарів) на ТЕЦ, сума якої складає 59400 грн. і хоча калькуляція (додаток № 1 до договору №Д-10-607 від 29.05.1998) підписана лише позивачем, вона є підтвердженням вартості робіт, передбачених цим договором, оскільки вартість витрат за калькуляцією відповідає вартості робіт, сума якої узгоджена сторонами у п. 2.2 договору.

Враховуючи викладене судова колегія дійшла висновку, що місцевий господарський суд дав неправильну оцінку фактичним обставинам справи, припустився порушення норм матеріального права, а тому оскаржуване позивачем рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в сумі 39501 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом в сумі 395 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69 грн. та витрати за апеляційною скаргою в сумі 197 грн. 51 коп. покладаються на відповідача.

За згодою сторін у судовому засіданні оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п.2 ст.103, п. 3, 4 ч.1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства „Піраміда” на рішення господарського суду Луганської області від 04.05.06 у справі №16/10 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 04.05.06 у справі   №16/10 скасувати.

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Лисичанськнафтооргсинтез”, м. Лисичанськ, ід. код 05400848 на користь Малого підприємтсва „Піраміда”, м. Луганськ, пл. Героів ВВВ, 10/7, ід. код 13379099 заборгованість у сумі 39501 грн. 00 коп., судові витрати за позовом в сумі 464 грн. 00 коп. та за апеляційною скаргою в сумі 197 грн. 51 коп. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.          

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                   Р.Є. Якушенко

Суддя                                                                       Л.В. Іноземцева

Суддя                                                                      Д.Ю. Перлов