Постанова

від 13.01.2009 по справі 5020-4/189-3/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/189-3/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-4/189-3/246

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"13" січня 2009 р.  12:00, зал № 307                                                            м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Головко В.О., при секретарі Дмитренко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

За адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю"Севастопольська транспортна компанія"(вул. Харківська, 3, місто Севастополь, 99003)

доГоловної державної інспекції на автомобільному транспортіМіністерства транспорту та зв`язку Українив особі Територіального управління Головної державноїінспекції на автомобільному транспорті в місті Севастополі(вул. Харківська, 3, місто Севастополь, 99003)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Головне управління юстиції в м. Севастополі(99011, м. Севастополь, вул. 4-та Бастіонна, 3)

провизнання дій неправомірними, визнання наказу частково недійсним

За участю представників:

позивача -Щурко О.П., довіреність № б/н від 23.06.08;

відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольська транспортна компанія" (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв`язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Севастополі (далі – відповідач) про визнання дій відповідача неправомірними, визнання наказу відповідача № 298 від 11.12.2007 недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ № 298 від 11.12.2007 виданий відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 30.05.2008 відкрите провадження по адміністративній справі № 5020-4/189 на підставі вказаної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання.

Крім того, 20.05.2008 та 02.07.2008 від позивача надійшли клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу № 298 від 11.12.2007.

Ухвалою від 09.07.2007 суд відмовив в задоволенні цих клопотань.

У зв'язку з тим, що у попередньому судовому засіданні суд встановив відсутність можливості врегулювання спору мирним шляхом, ухвалою суду від 26.06.2008 підготовче провадження закінчено, справа призначена до судового розгляду.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 140 від 27.11.2008 справа № 5020-4/189 передана до провадження судді Головко В.О. у зв'язку з призначенням судді господарського суду міста Севастополя Остапової К.А. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду Указом Президента України від 13.11.2008 № 1037 "Про призначення суддів".

Ухвалою від 28.11.2008 справу прийнято до провадження суддею Головко В.О. з привласненням № 5020-4/189-3/246.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення проти позову, в яких просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 13.01.2009 представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, просить: визнати неправомірними дії посадових осіб відповідача щодо складання акту № 139 від 06.12.2007 про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування; скасувати наказ № 298 від 11.12.2007 в частині анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Севастопольська транспортна компанія".

Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання 13.01.2009 не забезпечив; до початку засідання надав суду заяву про відкладення судового розгляду, у зв'язку із відпусткою представника Ткаченко Т.О. та неможливістю направити в суд іншого представника.

Розглянувши в судовому засіданні дану заяву та заслухавши присутнього представника позивача, суд не знайшов підстав для її задоволення, у зв'язку з наступним.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача –суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частин 1, 3, 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Отже, кількість представників, яких може призначити одна особа, чинним процесуальним законодавством України не обмежена, тому суд не може визнати поважною причину нез'явлення в суд представника відповідача. До того ж, відповідач не надав жодних документів, які б належним чином підтверджували викладені в заяві обставини.

Тому суд вирішив розглянути справу за наявними у справі документами.

Згідно зі ст. ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику позивача в судовому засіданні 13.01.2009, роз'яснені його процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

15.10.2007 на виконання вимог законодавства, що регулює автотранспортні правовідносини, позивачем отримана ліцензія серії АВ №374669, що видана Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), дозволений вид робіт –внутрішні перевезення пасажирів (а.с. 10).

03.12.2007 посадові особи Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Севастополі прибули за юридичною адресою позивача для проведення позапланової перевірки Ліцензійних умов ліцензіатом.

Проте частина документів позивача знаходилась у сейфі, ключі від якого були лише у директора підприємства. У зв'язку з перебуванням директора Гусакова В.А. у відрядженні у     м. Києві, працівники позивача були позбавлені можливості надати вказані документи комісії відповідача.

На підставі викладеного, відповідальний за виконання Ліцензійних умов      Березовський О.В. надав посадовим особам відповідача письмову заяву про неможливість надання відповідних документів для перевірки (а.с.9).

Крім того, 03.12.2008 позивачем на адресу відповідача надісланий лист № 35/12 за підписом головного бухгалтера підприємства з проханням перенести проведення позапланової перевірки у зв'язку з відрядженням директора (а.с.8).

05.12.2007 та 06.12.2007 посадові особи відповідача повторно з'являлися для проведення позапланової перевірки позивача, але відповідальний за виконання Ліцензійних умов Березовський О.В. повторно звернув увагу комісії на причини неможливості надання відповідної документації.

Враховуючи викладене, 06.12.2007 відповідачем складений акт № 139 про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування (а.с.36).

Розглянувши матеріали вказаної перевірки, Ліцензійна комісія Головної державної інспекції на автомобільному транспорті прийняла рішення від 11.12.2007 про анулювання ліцензії позивача №374669 від 15.10.2007.

Зазначене стало причиною для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною шостою розділу VIІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Кодексу до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190 Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується та є юридичною особою.

Територіальне управління Головавтотрансінспекції у місті Севастополі є структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи згідно з Положенням територіального управління Головавтотрансінспекції у місті Севастополі, затвердженим наказом Головавтотрансінспекції від 21.11.2005 № 149.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування.

На адресу відповідача надійшло подання Управління ДАІ УМВС України в м.Севастополі від 07.11.2008 року щодо виявлення фактів порушення позивачем Ліцензійних умов здійснення господарської діяльності з надання послуг перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 72-76). На підставі вказаного подання, згідно з розпорядженням про створення комісії з перевірки виконання ліцензійних умов № 41/1-9-12031п12030п від 03.12.2007 та посвідченням на проведення перевірки ліцензіата № 41/1-9-12031п від 03.12.2007 відповідачем створена комісія. Вказана комісія направлена для проведення позапланової перевірки додержання Ліцензійних умов позивачем.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, ліцензіат –це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Як вбачається з ліцензії, що була видана позивачеві, ліцензіатом в розумінні Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольська транспортна компанія".

Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав і обов'язків і здійснює їх через свої органи, що діють відповідно до установчих документів та закону.

Аналогічно статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством (яке в силу статті 55 Господарського кодексу України є суб'єктом господарювання) здійснюється відповідно до його установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до пунктів 7.15, 7.17 Статуту ТОВ "Севастопольська транспортна компанія" виконавчим органом товариства є директор. Директор діє від імені товариства в межах повноважень, наданих йому цим Статутом, рішенням зборів учасників та чинним законодавством.

Згідно з Довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 22-366-1809, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольська транспортна компанія" є Гусаков Віктор Ананійович (а.с.22).

Отже, саме директор ТОВ "Севастопольська транспортна компанія" є тією особою, на яку відповідно до пункту 4.2 Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зав'язку України від 02.03.2004 № 26/153 (в редакції, що діяла на момент перевірки), покладено обов'язок забезпечити умови для проведення перевірки та надати всі необхідні документи, що підтверджують додержання ним вимог Ліцензійних умов.

Проте на час перевірки директор ТОВ "Севастопольська транспортна компанія"   Гусаков В.А. перебував у відрядженні у м. Києві, що підтверджуються наказом (розпорядженням) про направлення директора у відрядження (а.с.127), авансовим звітом (а.с.125), витратним касовим ордером про отримання директором коштів у зв'язку з відрядженням (а.с.126), посвідченням про відрядження (а.с.7).

Посилання відповідача в запереченнях проти адміністративного позову та в акті № 139 від 06.12.2007 про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування на те, що відмовив у проведенні позапланової перевірки додержання Ліцензійних умов відповідальний за виконання Ліцензійних умов Березовський О.В., є необґрунтованими.

По-перше, як вбачається з письмових пояснень Березовського О.В. (а.с.9), він зазначив лише те, що не має відповідних повноважень на надання документів. Жодного посилання на відмову у проведенні перевірки, ані в цих поясненнях, ані в листі за підписом головного бухгалтера ТОВ "Севастопольська транспортна компанія", ані в будь-яких інших документах позивача немає.

По-друге, згідно з пунктом 2 Посадової інструкції відповідального за виконання Ліцензійних умов (а.с.128), відповідальний за виконання Ліцензійних умов: контролює виконання ліцензійних умов підрозділами підприємства; готує документи для надання до Головавтотрансінспекції для отримання ліцензії та ліцензійних карток; слідкує за змінами в документації, яка долучається до заяви про видачу ліцензії, забезпечує усунення зауважень та необхідне поновлення документів для подання до Головавтотрансінспекції; здійснює облік документації з ліцензування; здійснює облік актів перевірки дотримання Ліцензійних умов; контролює виконання приписів контролюючих органів в частині, яка стосується виконання Ліцензійних умов, керівниками підрозділів, готує звіти про усунення зауважень; організовує підготовку та розсилку необхідної документації; організовує забезпечення працівників необхідною кількістю правил, положень та інших нормативних документів, які визначають ліцензійні умови; проводить зайняття та інструктажі з працівниками підприємства з питань законодавства про ліцензування та виконання Ліцензійних умов.

Таким чином, відповідальний за виконання Ліцензійних умов Березовський О.В. дійсно не мав можливості надати посадовим особам відповідача необхідну документацію у зв'язку з відсутністю в нього відповідних повноважень.

Зазначене підтверджує доводи позивача щодо відсутності в інших осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольська транспортна компанія", окрім директора, повноважень щодо надання будь-яких документів представникам відповідача, направленим на підприємство для перевірки.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів обґрунтованості складання акту про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування.

З урахуванням викладеного дії посадових осіб відповідача щодо складання акту № 139 від 06.12.2007 про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування не можна вважати правомірними; у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування наказу № 298 від 11.12.2007 в частині анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю “Севастопольська транспортна компанія, та визнання дій посадових осіб відповідача щодо складання акту № 139 від 06.12.2007 про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування –неправомірними підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати дії посадових осіб Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Севастополя щодо складання акту № 139 від 06.12.2007 про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування неправомірними.

3.          Скасувати наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Севастополя № 298 від 11.12.2007 в частині анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю “Севастопольська транспортна компанія” серії АВ №374669 від 15.10.2007.

4.          Повернути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у              м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольська транспортна компанія” (99003, м. Севастополь, вул. Харківська, 3, ідентифікаційний номер 31430320) сплачений квитанцією №15 від 24.03.2008 (оригінал квитанції знаходиться у матеріалах справи) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                           В.О.Головко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

20.01.2009.

Розсилка:

1.   ТОВ “Севастопольська транспортна компанія”

(вул. Харківська, 3, місто Севастополь, 99003)

2.  Головна державна інспекція на автомобільному транспорті Міністерства транспорту  та  зв`язку    України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Севастополі

(вул. Харківська, 3, місто Севастополь, 99003)

3.    Справа

4.    Наряд