Постанова

від 03.12.2012 по справі 2а-4943/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-4943/12/1470    Миколаївський окружний адміністративний суд   вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001   П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  03.12.2012 р.                                                                                 Справа № 2а-4943/12/1470                  м. Миколаїв                                                                                10:10 Миколаївський окружний адміністративний  суд у складі судді  Птичкіної В.В.,  розглянувши в порядку письмового провадження  справу за позовом Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, 54015 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тюріс», вул. 8 Березня, 39, м. Миколаїв, 54029 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 30.05.2002 по 20.07.2004 в сумі 882,20 грн., В С Т А Н О В И В: Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (надалі –позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тюріс»(надалі –відповідач) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 30.05.2002 по 20.07.2004 в сумі 882,20 грн. Повістка суду від 15.11.2012 направлена за юридичною адресою відповідача, повернулись з відміткою поштової установи про незнаходження відповідача за вказаною адресою  (ар. с. 49-51).           Відповідач відповідно до статей 19, 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про фізичну особу-підприємця не вніс, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 8). Приписи Кодексу адміністративного судочинства  України не передбачають  з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку. Відповідно до частини 4 статті 128 у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. 03.12.2012 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, в якому він підтримав позовні вимоги (ар. с. 52). На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач самостійно визначив  зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за період з 30.05.2002 по 20.07.2004, але відповідну суму не сплатив. Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне. Відповідач був зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради в якості юридичної особи 13.11.2006, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ар. с. 8). В Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва відповідач був зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів. Згідно розрахунку наданого позивачем (ар. с. 6-7) у відповідача рахується заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  за період з 30.05.2012 по 20.07.2004 в сумі 882,20 грн. Згідно з пунктом 7 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум  штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01 січня 2011 року, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних фінансових санкцій. Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 та частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”   (надалі - Закон № 1058)  передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки. Відповідно до статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. За неподання розрахунку у строки, визначені законодавством, позивач рішенням від 23.05.2003 № 191/04-3767 застосував до відповідача штрафну санкцію в сумі 170 грн., яке було вручено 07.07.2003 шляхом розміщення на дошці податкових оголошень відповідно до положень підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті  6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що підтверджується листом Державної податкової інспекції від 07.07.2003 № 3731/752/24-015 (ар. с. 14, 22). У відповідності до статті 106 Закону № 1058 позивачем була виставлена вимога № Ю-1400 від 02.08.2012 (ар. с. 20), яка була повернута до органів УПФУ з поштовою відміткою про незнаходження відповідача за вказаною адресою (ар. с. 21) та залишилась  непогашеною. Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення  заборгованості станом на час розгляду справи не надав. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.           Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України,  суд - П О С Т А Н О В И В: 1.   Позов задовольнити.           2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Тюріс», вул. 8 Березня, 39, м. Миколаїв, 54029 (банківські реквізити: р/р 26005225634001 в МФ КБ Приватбанк, МФО 326610, ідентифікаційний код 24054348) на  користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-А, м. Миколаїв, 54029 (банківські реквізити:  р/р 256023016118 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України м. Миколаєва, МФО 326461, ідентифікаційний код 20916468) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 30.05.2002 по 20.07.2004 в сумі 882,20 грн. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                          В.В. Птичкіна