Ухвала

від 12.12.2012 по справі 5004/158/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"12" грудня 2012 р. Справа № 5004/158/12

За заявою підприємця ОСОБА_1

про відстрочку виконання рішення суду

по справі № 5004/158/12

за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Пресдеталь" ЛТД, м. Луцьк

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 20 509 грн. 40 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від стягувача: Козак А. Ю., довіреність від 31.07.2012 року

від боржника: ОСОБА_1

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору: заявник -підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Волинської області із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 14.03.2012 року у справі № 5004/158/12 за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Пресдеталь" ЛТД до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 20 509 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 04.12.2012 року розгляд заяви підприємця ОСОБА_1 від 03.12.2012 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області № 5004/158/12 від 14.03.2012 року призначено на 12.12.2012 року.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення по даній справі до 31.03.2013 року та в судовому засіданні 12.12.2012 року боржника зазначає, що 09.02.2012 року на підставі постанови старшого слідчого відділу прокуратури у Волинській області накладено арешт на його майно боржника, внаслідок чого він не може здійснювати підприємницьку діяльність, тому через скрутне матеріальне становище боржник не має можливості погасити борг.

В судовому засіданні 12.12.2012 року та в запереченнях від 11.12.2012 року представник стягувача проти задоволення заяви заперечував.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 14.03.2012 року у справі № 5004/158/12 постановлено стягнути з підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_2 ВРУ „Приватбанк", МФО 303440, код НОМЕР_1 на користь науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Пресдеталь" ЛТД, м. Луцьк, вул. Глушець, 61 р/р 26008229419111 у філії КБ "Приватбанк" МФО 303440, код 20147350

- 16 094 коп. 37 коп. основного боргу, 3 726 грн. 97 коп. штрафних санкцій, 1 555 грн. 58 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 21 376 грн. 92 коп. (двадцять одна тисяча триста сімдесят шість грн. 92 коп.).

На виконання рішення видано наказ № 5004/15/12-1 від 26.03.2012 року.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо); в даному випадку відсутні виняткові випадки, які мали б своїм наслідком відстрочку виконання судового рішення.

В розумінні наведеної норми відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.96 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведені боржником підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, арешт майна не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище боржника утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від боржника обставин.

Такого ж висновку дійшов ВГСУ, зокрема, у постанові від 12.01.2011 року № 30/325.

Крім того, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, судом враховано матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Боржник не навів обґрунтованих доводів, які б могли бути підставою для надання такої відстрочки на тривалий термін та можливості погашення боргу в добровільному порядку після 31.03.2013 року.

Після отримання товарів в листопаді 2011 року (більше року) та постановленого 14.03.2012 року рішення суду про стягнення боргу (без річних, інших додаткових нарахувань) боржник не вживав жодних заходів до погашення боргу, врегулювання спору зі стягувачем шляхом укладення мирової угоди, погодження графіку оплати тощо.

Судом також враховано наявність зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 1 944 230,52 грн.

Відстрочка виконання рішення суду про стягнення 20 509 грн. 40 коп. не вплине на матеріальні інтереси боржника.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви підприємця ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення.

Керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви підприємця ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду відмовити .

Суддя А. М. Кравчук