Ухвала

від 11.12.2012 по справі 2а-10746/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10746/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника відповідача Тюшкевич С.І., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-ТЕХ»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-ТЕХ»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва ДПС; Державної податкової служби у м.Києві; Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000272230 від 05.04.2012, №0004412230 від 09.07.2012, рішення про результати розгляду скарги від 21.06.2012 №3716/10/12-314 та рішення про результати розгляду повторної скарги від 30.07.2012 №13517/6/10-2215,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення обставин та неправильну їх оцінку, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2012 року та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Шевченківському районі м.Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Авер-ТЕХ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011. За наслідком перевірки було складно акт від 19.03.2012 № 316/23-02/21665318 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272230 від 05.04.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із земельного податку у розмірі 801802,63 грн (668231,29 грн основного зобов'язання та 133589,34 грн штрафних санкцій).

Під час перевірки встановлені наступні порушення:

- ст. 2 , ст. 13 , ст. 14 Закону України «Про плату за землю» внаслідок неподання податкових розрахунків земельного податку за земельну ділянку за адресою: м.Київ, вул. Пимоненка, 13-ж, ненарахування та несплата земельного податку за 2009-2010 роки;

- п.286.2 ст. 286 , п.287.1, п.287.6 ст. 287 Податкового кодексу України внаслідок неподання податкових розрахунків земельного податку за земельну ділянку за адресою: м.Київ, вул. Пимоненка, 13-ж, ненарахування та несплата земельного податку за 2011 рік.

За результатами адміністративного оскарження ДПС у м.Києві було прийнято рішення від 21.06.2012 №3716/10/12-314, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з плати за землю у розмірі 119879,34 грн основного платежу та 29969,84 грн штрафних санкцій за період з 01.10.2008 по 31.03.2009, а скаргу ТОВ «Авер-ТЕХ»залишено без задоволення.

На підставі рішення про про результати розгляду скарги Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із земельного податку: 119879,34 грн основного платежу та 29969,84 грн штрафних санкцій.

За результатами адміністративного оскарження до Державної податкової служби України, прийняті податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції зазначив, що, оскільки позивач у спірному періоді був фактичним користувачем земельної ділянки по вул. м.Київ, вул.Пимоненка, 13-ж, що підтверджується державною реєстрацією в БТІ договору купівлі-продажу від 03.09.1999 року, а тому він повинен сплатити земельний податок за 2009-2010 роки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються як Законом України «Про плату за землю»(далі -Закон) так і Податковим кодексом України.

Статтею 2 Закону передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до ст.5 Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно із ст.7 Закону ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за : винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, договір оренди такої земельної ділянки (ст.13 Закону).

Згідно із ст.14 Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 17 Закону передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст.23 Закону №2535 грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст.269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПКУ об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (п.271.1 ст.271 ПКУ).

Згідно з п.274.1 ст.274 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Відповідно до ст.285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п.286.1 ст.286 ПКУ).

Згідно із п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.1 ст.287 ПКУ передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п.287.3 ст.287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.289.3 ст.289 ПКУ центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки, Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків : не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 120.1 ст.120 ПКУ передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 123.1 ст.123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Факт користування TOB «АВЕР-ТЕХ»земельною ділянкою за адресою: м.Київ, вул. Пимоненка, 13-ж засвідчується даними Державного земельного кадастру та договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19.08.1999 року.

ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС було надіслано до Головного управління земельних ресурсів КМДА запит від 28.02.12 №1463/10/23-027 про надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Згідно з листом Головного управління земельних ресурсів КМДА від 14.03.12 №07-87/6237 надано витяг з технічної документації від 12.10.07 №Ю-05456/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та повідомлено, що згідно з даними автоматизованої системи ПК «Кадастр»за TOB «АВЕР-ТЕХ»зареєстровано земельну ділянку (кадастровий номер 91:132:0046) за адресою: м.Київ, вул. Пимоненка, 13-ж.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону №2535 за земельну ділянку, на якій розташована будівля, (що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.

Згідно з п.287.6 ст.287 ПКУ при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з рахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

В апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що податковий орган неправильно розрахував земельний податок, оскільки загальна площа під будівлями, що розміщені на земельній ділянці за адресою: м.Київ, вул. Пимоненка, 13-ж, становить 1665,68 кв.м., а податковий орган розрахував суму, виходячи з площі -5659 кв.м.

Щодо правомірності такої заяви, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З долученого до апеляційної скарги Технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування ділянки № 8000000000:91:132:0046, за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13-ж, вбачається, що загальна площа землекористування складає 5658, 72 кв.м., а тому посилання позивача на невірний розрахунок податковим органом податкового зобов'язання щодо земельного податку є безпідставним.

Щодо посилання позивача на те, що нарахування плати за землю здійснюється тільки за даними територіальних органів Держкомзему України, суд до уваги не бере, оскільки запитувана інформація, яка надається різними органами виконавчої влади щодо одного і того ж об'єкту та його параметрів, не може різнитися в силу вимог закону.

Як зазначено вище, базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, а тому надана інформація Головного управління земельних ресурсів КМДА від 14.03.12 №07-87/6237 є достатньою для правильного визначення податкового зобов'язання щодо сплати земельного податку платнику податків -позивачу.

Згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Враховуючи наведені норми, суд апеляційної інстанції зазначає, що земельна ділянка в силу вимог закону не може бути передана у власність чи оренду іншій, крім позивача, юридичній особі.

Пунктом 287.6. статті 287 ПК України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2012 року встановлено, що позивач здійснює фактичне використання земельної ділянки з моменту набуття права власності на нежитлові приміщення за адресою: м.Київ, вул. Пимоненка, 13-ж, згідно з договором купівлі-продажу від 19.08.1999 року.

Оскільки, користування землею згідно законодавчих норм є платним, а також враховуючи те, що позивач фактично користується земельною ділянкою з моменту купівлі нежитлового приміщення за адресою: м.Київ, вул. Пимоненка, 13-ж, то відповідно, він зобов'язаний сплатити земельний податок за період 2009-2010 роки, 2011 рік.

Доводи позивача в апеляційній скарзі стосовно того, що при повторному розгляді судом позивачу відмовлено у позові про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13-ж укладеним, суд до уваги не бере, зважаючи на зміст зазначених статтей 120 Земельного кодексу України та п. 287.6. статті 287 ПК України, а також враховуючи фактичне використання позивачем земельної ділянки.

Окрім того, щодо посилань позивача, що контролюючий орган донарахував земельний податок на підставі положень Податкового кодексу України, який станом на 2008 рік ще не був прийнятий та не діяв, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 року № 2198/11/13-11 щодо застосування передбачених статтею 123 та іншими нормами Податкового кодексу України штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені до 1 січня 2011 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені контролюючими органами після вказаної дати, зазначено наступне.

За податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Зазначене правило застосовується незалежно від того, що в Перехідних положеннях Податкового кодексу України до 6 серпня 2011 року були відсутні приписи щодо порядку застосування передбачених Кодексом санкцій за правопорушення, вчинені до 1 січня 2011 року.

Аналізуючи склад вчинених позивачем правопорушень згідно з нормами законодавства до введення в дію Податкового кодексу та після набуття ним чинності, можна зауважити, що вони є тотожними, а тому при донарахуванні земельного податку контролюючий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Таким чином, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування позивачу суми грошового зобов'язання із земельного податку згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 05.04.2012 року № №0000272230 та від 09.07.2012 року № 0004412230 з боку податкового органу є правомірним, оскільки позивач з моменту придбання нежитлового приміщення за адресою: м.Київ, вул. Пимоненка, 13-ж, здійснює фактичне використання земельної ділянки, що необхідна для обслуговування нежитлового приміщення.

Оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального права, із з'ясуванням всіх обставин справи, доводи апеляційної скарги при цьому висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2012 року відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, суд-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-ТЕХ»залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.