Ухвала

від 13.12.2012 по справі 2а-7184/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7184/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Грищенко Т.М., Мацедоської В.Е.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби -Сидоренко Лесі Петрівни та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріскейл Семікондактор Юкрейн»-Оджиковського Віталія Олеговича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріскейл Семікондактор Юкрейн»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарг, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фріскейл Семікондактор Юкрейн» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарг. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідачем у акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за II квартал 2011 року від 03.11.2011 року № 3665/15-127/35726596, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, безпідставно зроблено висновок про неправомірне визначення в декларації за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у вказаному періоді, відповідно, на думку позивача, відповідачем безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та вимог п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та неправомірними і підлягають скасуванню. Також рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги є необгрунтованим, оскільки не було розглянуто та не було спростовано доводів позивача, вказане рішення не може вважатись вмотивованим та обгрунтованим і не відповідає вимогам Податкового кодексу України та наказу № 1001, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 10 січня 2011 року № 0000681510. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 10 січня 2012 року № 0000661510. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби -Сидоренко Леся Петрівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріскейл Семікондактор Юкрейн»-Оджиковський Віталій Олегович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нову постанову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

03.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 3665/15-127/35726596 від 03.11.2012 року, за змістом якого перевіркою встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2283037,00 грн. у зв'язку з порушенням позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 7284,00 грн.

На підставі висновків зазначеного вище акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2012 року №0000681510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2283037,00 грн. за II квартал 2011 року та податкове повідомлення-рішення від 10.01.2012 року № 0000661510, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 7284,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, за результатами чого Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким у задоволенні вимог позивача щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням ДПС позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Задовольняючи даний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що податокві повідомлення-рішення прийнято необгрунтовано та з порушенням норм податкового законодавства України; правові підстави для скасування рішення Державної податкової служби відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування позивача з податку на прибуток за результатами І кварталу 2011 року в розмірі 2314710,00 грн. виникло у позивача у зв'язку з відніманням від валових доходів суми валових витрат, які складаються, в тому числі, з сум коригування валових витрат в результаті проведення перерахунку самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів в сумі 2734715,00 грн.(рядок 05.2 Декларації).

Відкориговані позивачем витрати в розмірі 2734715,00 грн. є помилково невизнаними позивачем витратами 2008 та 2009 років.

Оскільки об'єктом оподаткування позивача за наслідками 2008 та 2009 років є нульове значення, то помилково невизнані позивачем витрати в розмірі 2734715,00 грн. є збитками 2008 та 2009 років.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що збитки 2008-2009 років у розмірі 2734715,00 грн., що увійшли до витрат самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів, що включені у рядок 05.2 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, позивачем було сформовано правомірно, оскільки вказані обставини підтверджуються відповідними договорами, актами, банківськими виписками та іншими первинними і бухгалтерськими документами.

Правомірність формування показників рядку 05.2 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року не заперечувалося відповідачем в акті перевірки та не заперечувалось в ході розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 Розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу, який регулює порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств, набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Розділу ХІХ Податкового кодексу України Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність з 1 квітня 2011 року. Тобто, порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств в I кварталі 2011 року, в тому числі й порядок формування валових витрат та від'ємного значення об'єкта оподаткування в I кварталі 2011 року, визначається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та не регулюється положеннями Податкового кодексу України. Натомість, порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств в IІ кварталі 2011 року, в тому числі й порядок формування витрат та об'єкта оподаткування в IІ кварталі 2011 року, визначається нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до змісту пункту 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до пункту 6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

З наведеного вбачається, що до витрат I кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло в попередніх податкових періодах.

Судом першої інстанції було встановлено, що сума спірних витрат є сумою витрат, не врахованих позивачем у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у І кварталі 2011 року у розрахунку податкового зобов'язання (рядок 05.2 податкової декларації за І квартал 2011 року).

Отже, відповідно до пункту 5.2.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» така сума включається до складу валових витрат.

Згідно до положень пункту 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно ст. 3. підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Оскільки, згідно з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» збитки попередніх періодів є витратами першого кварталу 2011 року, які беруть участь у розрахунку об'єкта оподаткування першого кварталу 2011 року (в тому числі його від'ємного значення), то така сума від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року, згідно з вимогами Податкового кодексу України.

Вказані норми Закону та Податкового кодексу України не передбачають обмежень декларування від'ємного значення як результату виключно господарської діяльності лише за I квартал 2011 року, без врахування показників господарської діяльності за інші податкові періоди, оскільки в ст. 3. підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України йдеться саме про результат розрахунку об'єкта оподаткування в І кварталі 2011 року з усіма його складовими.

Таким чином колегія суддів вважає помилковими висновки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, зроблені за результатами перевірки позивача.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням виправлення самостійно виявлених помилок, прийнятих позивачем, значення якого вподальшому правомірно було віднесено до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Суд не погоджується з доводами відповідачів про те, що до складу II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за I квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу I кварталу 2011 р. з попередніх податкових періодів.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що скоригована сума валового доходу позивача за І квартал 2011 року (рядок 03) перевищує витрати самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів (рядок 05), віднесення яких до складу ІІ кварталу 2011 року заперечується відповідачем.

Як вбачається з п.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від ємного значення

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування здійснюється саме наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат. Тобто, даний пункт встановив певну черговість обліку валових витрат -облік наростаючим підсумком. Це означає, що спочатку валові доходи зменшуються валовими витратами попередніх років (від'ємне значення попереднього року), а лише при їх нестачі - витратами поточного кварталу. Таким чином, якщо сума валового доходу першого кварталу перевищує від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього року, то від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього року вважається погашеним.

З урахуванням зазначеного сформульована і норма пункту 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким платник податку подає декларацію з податку на прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком, з розрахунком від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх податкових періодів. Тобто, наростаючим підсумком розраховуються як валові витрати, так і валовий дохід, що підтверджується порядком заповнення декларації з податку на прибуток.

Оскільки доходи позивача за І квартал 2011 року перевищують суму збитків попередніх років (відкориговані витрати), то такі збитки попередніх років були повністю погашені доходами І кварталу 2011 року і, відповідно, такі збитки не переносились до І кварталу 2011 року. Тобто, до від'ємного значення об'єкта оподаткування, відображеного в декларації за ІІ квартал 2011 року, включено від'ємне значення, що утворилось виключно у зв'язку з діяльністю в І кварталі 2011 року.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток та порушення п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та вимог п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 10 січня 2011 року № 0000681510, та від 10 січня 2012 року № 0000661510 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно вимог позивача про скасування рішення Державної податкової служби України від 11.05.2012 року № 8190/6/10-1415 з підстав невмотивованості, необґрунтованості такого рішення та відсутності доведення платнику податків правомірності донарахувань колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з вимогами пункту 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з пунктами 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків, органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 року №1001, у мотивувальній частині рішення про результати розгляду скарги, мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу, а також посилання на конкретні статті та пункти Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу.

Судом першої інстанції було встановлено, що Державною податковою службою України у встановлений пунктом 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України строк розглянуто скарги позивача та 11.05.2012 року надіслано на адресу позивача рішення про результати розгляду скарги з повідомленням про вручення.

Визначена у п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України вмотивованість такого рішення є поняттям оціночним і закон не визначає чітких її критеріїв, порушення яких є підставою для скасування рішення.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо невірного застосування та розуміння Державною податковою службою положень податкового і цивільного законодавства, однак, в даному випадку, правильність суджень посадових чи службових осіб Державної податкової служби, зроблених ними на основі фактичних даних, внутрішнього переконання, освітньо-кваліфікаційного рівня чи розумово-інтелектуальних здібностей, щодо застосування положень законодавства чи викладення аргументів у рішенні про результати розгляду скарги не можуть бути єдиною і достатньою підставою для висновку про протиправність такого рішення та порушення прав чи інтересів платника

Інших переконливих аргументів і достатніх доказів для скасування вказаного рішення ДПС України судом не встановлено.

При цьому судом першої інстанції було встановлено виконання Державною податковою службою України обов'язку відповідно до частини 2 статті 71 КАС України щодо доказування правомірності спірного рішення.

За вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, а тому вони задоволенню не підлягають.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби -Сидоренко Лесі Петрівни та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріскейл Семікондактор Юкрейн»-Оджиковського Віталія Олеговича -залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.