1570/3774/2012 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД —————————————————————— У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 листопада 2012 р.Справа № 1570/3774/2012 Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді –Шевчук О.А., суддів: Крусяна А.В., Шляхтицького О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ракулово»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ракулово»про стягнення заборгованості по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій, ВСТАНОВИЛА: Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області звернулись в суд із адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в сумі 42071,19гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - " з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є об'єктом оподаткування, збором за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування. Відповідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пп. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України N 21-1 витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягають відшкодуванню за рахунок власних коштів підприємства у розмірі 100 відсотків фактичних витрат. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись з ухваленим рішенням по справі, відповідач звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 400/97-ВР). Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону. Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року N 1058-15 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) з 1 січня 2004 року. Так, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV (в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівнику відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Аналізуючи наведені законодавчі норми, позовні вимоги позивача законні та обґрунтовані. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 42071,19 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги оскільки вони спростовуються матеріалами справи. За правилами частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; ч.1 ст. 205; ст. 206; ст. 254 КАС України, колегія суддів, – УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ракулово»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року - залишити без задоволення. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ракулово»про стягнення заборгованості по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України. Головуюча суддя: Шевук О.А. Суддя: Крусян А.В. Суддя: Шляхтицький О.І.
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2012 |
Оприлюднено | 19.12.2012 |
Номер документу | 28048850 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Шевчук О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні