Рішення

від 18.11.2008 по справі 20/466/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/466/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.08                                                                                        Справа №  20/466/08

Суддя   Гандюкова  Л.П.

м. Запоріжжя

За позовом  Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Шевченківського району, м.Запоріжжя

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Центр”, м.Запоріжжя

про стягнення суми  7 095,59 грн.

                                                                                             Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –     Кобець Р.В. (довіреність № 5159/27-19 від 11.09.2008р.);

Від відповідача  -  Качан А.В.(довіреність №04/4 від 31.10.2008р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача  суми  7095,59 грн. основного боргу за договором  купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №340154 від 01.11.2006р..  

Ухвалою господарського суду від 22.09.2008р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/466/08,  судове засідання  призначено на 04.11.2008р. На підставі ст.77 ГПК України у зв'язку з неявкою відповідача, не наданням витребуваних документів розгляд справи відкладено на 18.11.2008р.

18.11.2008р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує  позовні вимоги, викладені у позовній заяві, однак надав заяву про уточнення позовних вимог, яка в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду. У позовній заяві були пред'явлені вимоги до відповідача –на підставі договору, ст.ст.526,530 ЦК України, ст.ст.193,276 ГК України стягнути суму 7095,59 грн. основного боргу за період березень-серпень 2008р. та судові витрати. У заяві про уточнення позовних вимог позивач вказує, що після подання позивачем позову до суду основний борг відповідачем погашений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №ПП-0003386 від 16.09.2008р., просить стягнути з відповідача 102 грн. державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у  судове засідання 04.11.2008р. не з'явився, витребувані документи не надав. У судовому засіданні 18.11.2008р. надав лише відзив та копію платіжного доручення №ПП-0003388 від 16.09.2008р., відповідно до яких зазначає, що заборгованість за поставлену теплову енергію в гарячій воді у сумі 7095,59 грн. відповідач перерахував позивачеві 16.09.2008р., тому керуючись п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України просить провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору, судові витрати покласти на позивача, так як борг погашений до звернення позивача до суду і порушення провадження у справі судом.  

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          01.11.2006р. між Концерном “Міські теплові мережі” (теплопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий центр” (далі-відповідач, споживач) був укладений договір №340154 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого позивач зобов'язався відпускати споживачеві теплову енергію в гарячій воді, споживач – сплачувати одержану теплову енергію за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору (п.п.1.1, 3.2.6).

Розділом 6 зазначеного договору передбачено порядок розрахунків. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Отриманий з 10 по 12 число акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином і повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

Відповідно до умов договору він набуває чинності з 01.11.2006р. і діє по 01.08.2007р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Як слідує із матеріалів справи, позивач за період з березня 2008р. по серпень 2008р. поставив  відповідачу теплову енергію згідно з рахунками (з ПДВ) на загальну суму 7672 грн.03 коп.

10.09.2008р. позивач направив відповідачу лист №2530 від 09.09.2008р., відповідно до якого повторно надіслав акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за березень-серпень 2008 року та  пропонував сплатити суму 7095,59 грн. боргу у семиденний строк. Факт направлення листа підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України  зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення  цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору  є договір.

Проаналізувавши норми законодавства, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає, за необхідне розглянути справу по суті та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача суми 7095,59 грн. боргу на наступних підставах.

Згідно з  ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В даному випадку на позивача покладений обов'язок доведення наявності у відповідача боргу за отриману ним теплову енергію у спірний період на момент пред'явлення позову.   

Матеріали справи свідчать, що відповідач сплатив суму 7095,59 грн. боргу 16.09.2008р., що підтверджується реєстром платіжних документів від 16.09.2008р. та платіжним дорученням №ПП-0003388.

17.09.2008р. згідно з фіскальним чеком №3716 та описом вкладення позивач направив відповідачу копію позовної заяви з розрахунком та актом звірки, а 18.09.2008р. звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми 7095,59 грн. та судових витрат (вх.№ 9474/11-05), за яким ухвалою суду від 22.09.2008р. порушено дану справу №20/466/08.     

Відповідно до підпункту 3.2  пункту 3 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 №02-5/612  “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (п.1-1 ст.80 ГПК), зокрема, у випадку, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом  перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

          Таким чином, в даному випадку, у господарського суду немає підстав припиняти провадження у справі в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України. Оскільки на день подання позовної заяви боргу не існувало, позов пред'явлено необґрунтовано, що є підставою для відмови в позові.  

Позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь  суму 102 грн. державного мита та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнення зазначених грошових коштів не може бути позовною вимогою, оскільки вони по суті є судовими витратами, які позивач зобов'язаний  сплатити при поданні позовної заяви. Відповідно до положень ст.49 ГПК України при відмові у позові судові витрати покладаються на позивача, крім випадків, якщо судом  буде встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Таким чином, згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача, оскільки вина відповідача у доведенні спору до суду відсутня.

Ухвалами суду від 04.11.2008р., зокрема,  у зв'язку  з неявкою  відповідача та ненадання витребуваних судом документів, розгляд справи відкладався. Ухвалою від  22.09.2008р. суд попередив сторони, що згідно з ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Незважаючи на це, у судове засідання, призначене на 04.11.2008р. уповноважений представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалами суду документи (зокрема, статутні документи, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про включення до ЄДРПОУ; оригінал договору №340154 купівлі-продажу  теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2006р.; докази належного виконання зобов'язань за договором; двосторонній акт звірки; листування з позивачем по суті спору та належним чином завірені копії цих документів) відповідачем взагалі не представлені і у судове засідання 18.11.2008р. Оскільки відповідачем у справі є юридична особа, яка попереджена належним чином про відповідальність і без поважних причин не виконала вимоги суду, суд визнає відповідача винним в ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторону і на підставі п.5 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України стягує з ТОВ “Торговий Центр” штраф у доход Державного бюджету України у розмірі 500 грн.        

Керуючись ст. ст.49, 82 –85, п.5 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                    В И Р І Ш И В:

У  задоволенні позову відмовити повністю.

   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Центр” (69120,  м.Запоріжжя, вул.Косигіна,9, код ЄДРПОУ 23789177, п/р№26000017545 у ЗФ “Укрексімбанк”, МФО 313979) на користь Державного бюджету України суму 500 грн.00 коп. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону.

            Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        Суддя                                                                         Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 18.12.2008р.