Ухвала

від 27.11.2012 по справі 2а-6905/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 р.Справа № 2а-6905/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Коцури Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2012р. по справі № 2а-6905/12/2070

за позовом ТОВ "Хімторгсервіс"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМТОРГСЕРВІС", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача № 00001752302, № 00001772302, № 00001782302 від 01.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2012р. по справі №2а-6905/12/2070 вимоги позивача були задоволені. Скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімторгсервіс", а саме: № 00001752302, № 00001772302, № 00001782302 від 01.03.2012 року.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2012р. по справі №2а-6905/12/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2012р. по справі №2а-6905/12/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 17.02.2012 р. № 524/23-506/35245358, в якому зроблені висновки про порушення ТОВ "Хімторгсервіс" вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.5.2.1 ст.5 Закону України "Про податок на прибуток підприємств", п. 138.2 ст.138, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: формування податкового кредиту з ПДВ та витрат за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ "Промтехноопт" та ТОВ "Техно-Асавир", котрі, на думку перевіряючих, реально не відбулись.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про неможливість проведення ТОВ "Промтехноопт"та ТОВ "Техно-Асавир" господарської діяльності, котрі відображені в актах №547/23-03-05/36457640 від 07.04.2011р. "Про результати документальної планової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-асавир"(код за ЄДРПОУ 36457640) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.07.2009 року по 31.12.2010 року"; акт від 20.04.2011 року № 721/23-03-05/37092055 "Про результати документальної планової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт"з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.07.2010 року по 31.12.2010 року"; акт від 01.06.2011 року № 1251/23-03-05/37092055 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт"(код за ЄДРПОУ 37092055) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року"; Акт від 04.07.2011 р. № 1497/23-03-05/37092055 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт"(код за ЄДРПОУ 37092055) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період квітень 2011 року"; Акт від 07.11.2011р. №220/23-03-05/37092055 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт"код ЄДРПОУ 37092055 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро - Синергетика" (код за ЄДРПОУ 36457295), ТОВ Експертно-консалтінгова група "Анталекс"(код за ЄДРПОУ 34951612), ТОВ „Спецінжбуд" (код за ЄДРПОУ 36556392) їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2011р."; Акт від 13.09.2011р. №9/23-02-05/37092055 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт"(код ЄДРПОУ 37092055) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро - Синергетика" (код за ЄДРПОУ 36457295), ВАТ СПКТБ заглибного електроустаткування для буріння свердловин та видобування нафти „Потенціал" (код за ЄДРПОУ 00216852), ТОВ "БУД МА СХІД"(код за ЄДРПОУ 33412895), їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011р."; Акт від 21.10.2011р. №111/23-02-05/37092055 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „ Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро- Синергетика" (код за ЄДРПОУ 36457295) та ТОВ "Торговий Дім-Атон"(код ЄДРПОУ 36698743) за період липень 2011р., ТОВ „Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295), ТОВ "Експертно-Консалтингова Група "Анталекс" (код за ЄДРПОУ 34951612) за період серпень 2011р., їх реальності та повноти відображення в обліку"; Акт від 14.12.2011р. №324/23-03-05/37092055 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро- Синергетика" (код за ЄДРПОУ 36457295) за період вересень, жовтень 2011р., їх реальності та повноти відображення в обліку"; Акт від 26.01.2012 р. №41/15-02-36/37092055 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Промтехноопт"(код ЄДРПОУ 37092055), щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Агро- Синергетика"(код ЄДРПОУ 36457295), за період листопад 2011 року"

Стосовно порушень п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за взаємовідносинами з ТОВ "Техно-Асавир".

З наявних у справі документів вбачається, що 01.09.2009 р. між позивачем, ТОВ "Хімторгсірвіс"(Покупець), та ТОВ "Техно-Асавир"(Постачальник) було укладено письмовий правочин у формі договору № 0109/09 (а.с. 83-84 т.1), предметом якого є поставка миючих та дезінфікуючих засобів та обладнання.

Спірний правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами (а.с. 244-249 т.1), не суперечить закону, сторони правочину мають правовий статус платників ПДВ.

Доказами реальності господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, є приєднані до матеріалів справи виписані ТОВ "Техно-Асавир" податкові та видаткові накладні : видаткова накладна (далі за текстом ВН) №02 от 02.09.09, податкова накладна (далі за текстом -ПН) №02 від 02.09.09 на суму 212856,86 грн., (у т.ч. ПДВ 35476,14 грн.), ВН №155 від 05.10.09, ПН №155 від 05.10.09 на суму 113709,82 грн. (у т.ч. ПДВ 18951,64 грн.), ВН № 212 від 16.10.09, ПН №212 від 16.10.09 на суму 93442,12 грн. (у т.ч. ПДВ 15573,69 грн.), ВН №273 від 02.11.09, ПН № 273 від 02.11.09 на суму 119482,42 грн. (у т. ч. ПДВ 19913,74 грн.), ВН №394 від 01.12.09, ПН №394 від 01.12.09 на суму 153682,42 грн. (у т.ч. ПДВ 25613,74 грн.), ВН № 454 від 16.12.09, ПН № 454 від 16.12.09 на суму 149923,58 грн. (у т.ч. ПДВ 24987,26 грн.), ВН № 15 від 08.01.10, ПН №15 від 08.01.10 на суму 128568,36 грн. (у т.ч. ПДВ 21428,06 грн.), ВН №21 від 14.01.10, ПН №21 від 14.01.10 на суму 1127,52 грн. (у т.ч. ПДВ 187,92 грн.), ВН №147 від 08.02.10, ПН №147 від 08.02.10 на суму 162826,70 грн. (у т.ч. ПДВ 27137,78 грн.), ВН № 233 від 02.03.10, ПН №233 від 02.03.10 на суму 414846,58 грн. (у т.ч. ПДВ 69141,10 грн.), ВН №359 від 06.04.10, ПН №359 від 06.04.10 на суму 93827,23 грн. (у т.ч. ПДВ 15637,87 грн.), ВН №461 від 05.05.10, ПН № 461 від 05.05.10 - 91556,45 грн. (у т.ч. ПДВ 15259,41 грн.), ВН № 550 від 01.06.10, ПН №550 від 01.06.10 на суму 140789,52 грн. (у т.ч. ПДВ 23464,92 грн.), ВН №667 від 05.07.10, ПН№ 667 від 05.07.10 на суму 252093,43 грн. (у т.ч. ПДВ 42015,57 грн.), ВН №766 від 02.08.10, ПН№766 ВІД 02.08.10 на суму 66408,24 грн. (у т.ч. ПДВ 11068,04 грн.), ВН№875 від 06.09.10, ПН № 875 від 06.09.10 на суму 134679,84 (у т.ч. ПДВ 22446,64 грн.), ВН №980 від 04.10.10, ПН №980 від 04.10.10 на суму 89698,25 грн. (у т.ч. ПДВ 14949,71 грн.), ВН№1039 від 26.10.10, ПН № 1039 від 26.10.10 на суму 30825,79 грн. (у т.ч. ПДВ 5137,63 грн.), ВН№1085 від 01.11.10, ПН№1085 від 01.11.10 на суму 48569,14 грн. (у т.ч. ПДВ 8094,86 грн.) (т. 1 а.с. 85-122, т. 2 а.с. 51- 52).

Податкові накладні, отримані від ТОВ "Техно-Асавир" зареєстровані у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, відповідно до місяця їх виписки. (Реєстр за період з 01.09.2009 р. по 30.11.2010р., а.с. 123-126 т. 1) .

Розрахунки з постачальником здійснювались шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок, згідно банківських виписок : від 10.11.09 на суму 106 000,00 грн., від 17.11.09 на суму 35 000,00 грн., від 20.11.2009 на суму 82000,00 грн., від 08.12.09 на суму 27700,00 грн., банк. виписка від 09.12.09 на суму 111 200,00 грн., виписка від 15.12.09 на суму 22 000,00 грн., банк. виписка від 28.12.09 на суму 42000,00 грн., від 14.01.10 на суму 58000,00 грн., банк. виписка від 18.01.10 на суму 46 000,00 грн., банк. виписка 25.01.10 на суму 36000,00 грн., виписка від 29.01.10 на суму 21 000,00 грн., банк. виписка від 09.02.10 на суму 36 000,00 грн., банк. виписка від 11.02.10 на суму 10500,00 грн., від 17.02.10 на суму 41 000,00 грн., від 18.02.10 року на суму 38000,00 грн., від 19.02.10року на суму 36000,00 грн., від 26.02.10 року на суму 13000,00 грн., від 10.03.10 на суму 59000,00 грн., від 11.03.10 на суму 9000,00 грн., від 15.03.10 на суму 50000,00 грн., від 16.03.10 на суму 57 000,00 грн., від 24.03.10 на суму 63000,00 грн., від 31.03.10 на суму 55000,00 грн., від 07.04.10 на суму 11000,00 грн., від 09.04.10 на суму 10 500,00 грн., від 06.05.10 на суму 129 000,00 грн., від 17.05.10 на суму 83000,00 грн., від 27.05.10 на суму 65 000,00 грн., від 16.06.10 на суму 72 000,00 грн., від 13.07.10 року від 27 000,00 грн., від 14.07.10 на суму 30 000,00 грн., від 20.07.10 на суму 56 000,00 грн., від 30.07.10 на суму 81 500,00, від 09.08.10 на суму 110 000,00 грн., від 31.08.10 на суму 62 000,00 грн., від 08.09.10 на суму 25 000,00 грн., від 16.09.10 на суму 8000,00 грн., від 17.09.10 на суму 36000,00 грн., від 24.09.10 на суму 9600,00 грн., від 07.10.10 на суму 45000,00 грн., від 10.11.10 на суму 30 000,00 грн., від 17.11.10 року на суму 90 000,00 грн., від 25.11.10 року на суму 113 000,00 грн.

Будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в не встановлено.

Перелічені платіжні доручення, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти.

Отже копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості послуг по договору № 0109/09 від 01.09.09 року шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності.

Стосовно порушень п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"п.138.2 ст.138, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт".

Матеріали справи свідчать про те, що 10.01.2011 р. між позивачем, ТОВ "Хімторгсрвіс"(Покупець), та ТОВ "Промтехноопт" (Продавець) було укладено письмовий правочин у формі договору №100111 (а.с. 127-128 т.1.), предметом якого була поставка миючих та дезінфікуючих засобів та обладнання. Крім того 01.12.2010 року позивачем (Покупець) був укладений письмовий правочин у формі договору № 01/122010 з ТОВ "Промтехноопт"(Продавець) на поставку миючих та дезінфікуючих засобів та обладнання (Товар) (а.с. 129 -131 т. 1).

Зазначені правочини були укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами (а.с. 1- 9 т.2), за формою та змістом не суперечить закону. Таким чином, вищенаведені договори є підтвердженням наявності між позивачем та його контрагентом факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Операції по придбанню товару в періоді з 01.12.2010 р. по 30.12.2011 р. ТОВ "Хімторгсервіс" підтверджені наступними видатковими та податковими накладними: видатковою накладною (далі за текстом -ВН) №1198 від 02.12.10, податковою накладною (далі за текстом -ПН) №40 від 02.12.10 на суму 64049,17 грн. (у т.ч. ПДВ 10674,86 грн.), ВН №280111 від 28.01.11, ПН №203 від 28.01.11 на суму 6855,84 грн. (у т.ч. ПДВ 1142,64 грн.), ВН № 030211 від 03.02.11, ПН №301 від 03.02.11 на суму 8914,32 грн. (у т.ч. ПДВ 1485,72 грн.), ВН №080211 від 08.02.11, ПН №302 від 08.02.11 на суму 233401,92 грн., (у т.ч. ПДВ 38900,32грн.), ВН №010311 від 01.03.11, ПН №52 від 01.03.11 на суму 333064,62 грн. (у т.ч. ПДВ 55510,77 грн.), ВН №290311 від 29.03.11, ПН № 432 від 29.03.11 на суму 103493,7 грн. (у т.ч. ПДВ 17248,95 грн.), ВН № 310311 від 31.03.11, ПН № 523 від 31.03.11 на суму 2532,00 грн. (у т.ч 422 грн.), ВН № 010411 від 01.04.2011, ПН №67 від 01.04.11 на суму 82692,66 грн. (у т.ч. ПДВ 13782,11 грн.), ВН №040411 від 04.04.11, ПН № 93 від 04.04.11 на суму 1121,10 грн. (у т.ч. 186,85 грн.), ВН №105 від 04.05.11, ПН № 18 від 04.05.11 на суму 236015,58 грн. (у.т.ч. 39335,93 грн.), ВН № 205 від 04.05.11, ПН № 21 від 04.05.11 на суму 6989,40 грн. (у т.ч. 1164,90 грн.), ВН № 010611 від 01.06.11, ПН №55 від 01.06.11 на суму 31584,3 грн. (у т.ч. ПДВ 5264,05 грн.), ВН № 060611 від 06.06.11, ПН №230 від 06.06.11 на суму 279214,92 грн. (у т.ч. ПДВ 46535,82 грн.), ВН №160611 від 16.06.11, ПН № 468 від 16.06.11 на суму 64958,76грн., (у т.ч. ПДВ 10826,46 грн.), ВН №040711 від 04.07.11, ПН №117 від 04.07.11 на суму 210088,56 грн. (у т.ч. ПДВ 35014,76 грн.), ВН №010811 від 01.08.11, ПН №21 від 01.08.11 на суму 50396,52 грн. (у т.ч. ПДВ 8399,42 грн.), ВН №040811 від 04.08.11, ПН №260 від 04.08.11 на суму 237366,12 грн. (у т.ч. ПДВ 39561,02 грн.), ВН №100811 від 10.08.11, ПН №428 від 10.08.11 на суму 24304,31 грн., (у т.ч. ПДВ 4050,72 грн.), ВН№010911 від 01.09.11, ПН №24 від 01.09.11 на суму 94270,50 грн. (у т.ч. ПДВ 15711,75 грн.), ВН №020911 від 02.09.11, ПН№150 від 02.09.11 на суму 80315,00 грн. (у т.ч. ПДВ 13385,83 грн.), ВН №080911 від 08.09.11, ПН №368 від 08.09.11 на суму 525025,02 грн. (у т.ч. ПДВ 87504,17 грн.), ВН №031011 від 03.10.11, ПН №81 від 03.10.11 на суму 120672,46 грн. (у т.ч. ПДВ 20112,08 грн.), ВН №071111 від 07.11.11, ПН№217 від 07.11.11 на суму 61575,24 грн. (у т.ч. ПДВ 10262,54 грн.), ВН№211111 від 21.11.11, ПН №468 від 21.11.11 на суму 72357,60 грн. (у т.ч. ПДВ 12059,60 грн.) (стор 31-32 акту перевірки; а.с. 53-54; а.с. 132-201 т. 1).

Доставка товару в місцезнаходження складського приміщення ТОВ "Хімторгсервіс" здійснювалась, згідно договорів про надання транспортних послуг: б/н від 01.10.2011 р. та б/н від 03.01.2011 р.( т. 1 а.с. 204; 205).

В підтвердження доставки товару ТОВ "Хімторгсервіс" отримало товарно-транспортні накладні від перевізника, копії яких додані до прибуткових накладних відповідно дати здійснення господарчої операції. Податкові накладні, отримані від ТОВ "Промтехноопт" зареєстровані у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 206-212 т. 1).

Розрахунки з постачальником здійснювались у національній валюті, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок. Банківські виписки, які підтверджують оплату, згідно укладеного договору, наведені у письмових поясненнях позивача: банківська виписка від 24.02.11 на суму 25000,00 грн., від 16.03.11 на суму 64000,00 грн., від 18.03.11 на суму 80000,00 грн., від 22.03.11 на суму 39 049,17 грн., від 22.03.11 на суму 950,83 грн., від 28.03.11 на суму 75 000,00 грн., від 30.03.11 на суму 65000,00 грн., від 14.04.11 на суму 100000,00 грн., від 19.04.11 на суму 45 000,00 грн., від 04.05.11 на суму 60000,00 грн., від 11.05.11 на суму 37 000,00 грн., від 12.05.11 на суму 60000,00грн., від 16.05.11 на суму 36000,00 грн., від 31.05.11 на суму 110000,00 грн., від 16.06.11 на суму 190 000,00 грн., від 17.06.11 на суму 90 000,00 грн., від 22.06.11 на суму 30 000,00 грн., від 14.07.11 на суму 157 000,00 грн., від 28.07.11 на суму 110 000,00 грн., від 05.08.11 на суму 20000,00 грн., від 09.08.11 на суму 64 000,00 грн., від 15.08.11 на суму 35 000,00 грн., від 17.08.11 на суму 10000,00 грн., від 25.08.11 на суму 15 000,00 грн., від 30.08.11 на суму 73278,00 грн., від 08.09.11 на суму 20000,00 грн., від 12.09.11 на суму 30000,00 грн., від 13.09.11 на суму 10000,00 грн., від 14.09.11 на суму 20000,00 грн., від 27.09.11 на суму 186000,00 грн., від 04.10.11 на суму 60 000,00 грн., від 07.10.11 на суму 21 000,00 грн., від 10.10.11 на суму 15000,00 грн., від 13.10.11 на суму 23 500,00 грн., від 18.10.11 на суму 15000,00 грн., від 19.10.11 на суму 21 000,00 грн., від 24.10.11 на суму 50000,00 грн., від 27.10.11 на суму 30 000,00 грн., від 31.10.11 на суму 8437,00 грн., від 07.11.11 на суму 40000,00 грн., від 08.11.11 на суму 20 000,00 грн., від 10.11.11 на суму 40000,00 грн., від 14.11.11 на суму 10000,00 грн., від 15.11.11 на суму 50000,00 грн., від 17.11.11 на суму 22000,00 грн., від 24.11.11 на суму 45000,00 грн., від 28.11.11 на суму 22000,00 грн., від 02.12.11 на суму 32000,00 грн., від 05.12.11 на суму 18000,00 грн., від 15.12.11 на суму 22 000,00 грн., від 21.12.11 на суму 32000,00 грн., а також надані копії платіжних доручень, які підтверджують оплату за товар (т.2 а.с. 53-153).

Відповідачем не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Приєднані до матеріалів справи платіжні доручення засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до справи договорами про надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними (а.с. 204-205; 134, 137; 140; 143; 146; 149; 152; 155; 158; 161; 164; 167; 170; 173; 176; 179; 182; 185; 188; 191; 194; 197; 200; 203 т. 1).

Позивачем надані достатні докази стосовно транспортування товару, а також докази оприбуткування та складського обліку придбаних товарів.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. N334/94-ВР, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії, з врахуванням обмежень установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими обов'язковими документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Слід зазначити, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Слід зазначити, що з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ТОВ "Техно-Асавир" за період, по якому встановлені порушення (з 01.12.2009 року по 30.11.2010 року), знаходилось за юридичною адресою (т. 1 а.с.244-249).

Також і ТОВ "Промтехноопт"з 01.01.2011 року по 30.11.2011 року знаходилось за юридичною адресою, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (т.2 а.с.1-9).

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", із змінами та доповненнями, встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. За таких обставин позивач не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про особу, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків податкового органу щодо непідтвердження можливості здійснення досліджуваних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва надання послуг; наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та інших обставин.

Стосовно судження відповідача щодо нікчемності правочинів слід зазначити наступне.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Отже з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, належать до виключної компетенції судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Відповідачем не надано доказів того, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в оспорювались судовому порядку, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними на момент складання акту перевірки та не має.

В акті перевірки від 17.02.2012 р. № 524/23-506/35245358 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт та товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами, ТОВ "Техно-Асавир"та ТОВ "Промтехноопт", взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Слід також зазначити, що придбаний у вищезазначених контрагентів позивача, товар в подальшому реалізовувався позивачем іншим підприємствам: ПАТ "САН ІНБЕВ Україна"(договір № 22/05 від 22.05.09 р.); ПП "Білоцерцівська агропромислова група" (договір № 201105 від 23.06.2011 р.); ПАТ "ПОЛТАВПИВО"(договір № 10 від 01.06.2009 р., № 0401/10 від 04.01.2010 р.); ПФ "ГАЛС"(договір № 100111 від 10.01.2011 р.); ФОП Мішенко О.Ю. (договір № б/н від 05.01.2009 р.); ТОВ "СУРОЖПРОМ ЛТД"(договір № 201101 від 03.01.2011 р.) (т. 1 а.с.213-232).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належних доказів правомірності прийнятих повідомлень - рішень не надано.

В свою чергу позивачем доведена правомірність та обґрунтованість своїх дій.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2012р. по справі № 2а-6905/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 03.12.2012 р.