Ухвала від 30.09.2013 по справі 2а-6905/12/2070

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/80134/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника позивача - Марченка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2012

у справі № 2-а-6905/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМТОРГСЕРВІС»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМТОРГСЕРВІС» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 01.03.2012 № 00001752302, № 00001772302, № 00001782302.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ХІМТОРГСЕРВІС» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, складено акт № 524/23-506/35245358 від 17.02.2012, в якому зафіксовано порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств», п. 138.2 ст. 138, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ «Промтехноопт» та ТОВ «Техно-Асавир», які реально здійснені не були, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 909 695грн. та податок на додану вартість на суму 893 975 грн, завищено рядок 24 декларації за листопад 2011 року на суму 3 608 грн.; недодержання вимог ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ХІМТОРГСЕРВІС» з ТОВ «Промтехноопт» за період з 01.01 по 30.11.2011, та з ТОВ «Техно-Асавир» за період з 01.09.2009 по 30.11.2010, внаслідок чого вказані операції є нікчемними.

На підставі результатів вказаної перевірки, 01.03.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 00001752302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 995 936,80 грн., в т.ч.: 909 695 грн. основного платежу та 86 241,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 00001772302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 059 518 грн., в т.ч.: 893 975 грн. основного платежу та 165 543 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 00001782302 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3 608 грн.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган виходив з висновків ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ «Техно-Асавир» ТОВ «Промтехноопт», які відображені в актах перевірок вказаних товариств.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2009 між ТОВ «ХІМТОРГСЕРВІС» (покупець) та ТОВ «Техно-Асавир» (постачальник) було укладено договір № 0109/09, предметом якого є поставка миючих та дезінфікуючих засобів та обладнання.

01.12.2010 та 10.01.2011 між ТОВ «ХІМТОРГСЕРВІС» (покупець) та ТОВ «Промтехноопт» (продавець) було укладено договори № 01/122010 та № 100111, відповідно, предметом яких була поставка миючих та дезінфікуючих засобів та обладнання.

Факт виконання вказаних правочинів судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податковими та видатковими накладними, банківськими виписками, договорами про надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними.

Податкові накладні, отримані від ТОВ «Техно-Асавир» та ТОВ «Промтехноопт» зареєстровані у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, відповідно до місяця їх виписки.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (станом на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону).

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що витрати на оплату миючих та дезінфікуючих засобів та обладнання пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки вони підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Крім того, в п. п. 5.3 - 5.7 вказаного Закону немає прямої заборони щодо віднесення до складу валових витрат вартості витрат на оплату таких товарів.

Згідно з пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Норми вказаного Закону передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових платіжних документів, а тому неможливість віднесення до валових витрат підприємства сум, що не підтверджені будь-якими документами взагалі.

Однак, як встановлено судами всі необхідні первинні бухгалтерські документи на оплату миючих та дезінфікуючих засобів та обладнання були у позивача в наявності та надані для перевірки; договори, укладені між позивачем та контрагентами про поставку миючих та дезінфікуючих засобів та обладнання не були визнані недійсними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Вказані норми кореспондуються з нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пп. 198.6 ст. 198 ПК України).

За встановлення в судовому порядку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ТОВ «Техно-Асавир», ТОВ «Промтехноопт», формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в спірному періоді, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, є правомірним.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний