Рішення

від 29.12.2008 по справі 7/443/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/443/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.08                                                                          Справа №  7/443/08

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом: Державного  міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго”, м.Івано-Франківськ.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія  КІП”, м.Запоріжжя

                                                                                  Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

від позивача         Мачуляк Ю.В. за довіреністю

від відповідача     не з'явився

                                             СУТЬ СПОРУ :

 Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача  113377 грн. 88 коп., які складаються з 104160 грн.  основного боргу,   977 грн. 57 коп.–3% річних, 7823 грн. 67 коп. пені, 416 грн. 64 коп. втрат від  інфляції.  

 Ухвалою суду від 14.10.2008р.  позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на  01.12.2008          р. Ухвалою виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 01.12.2008 року розгляд справи перенесено на 29.12.2008 року.

 Позивач свої вимоги обґрунтовує обставинами, викладеними в позовній заяві. В якості нормативних підстав позову посилається на ст.ст. 2, 29, 49, 54-57 ГПК України, ст.ст. 530, 546, 625, 706 Цивільного кодексу України.  В позові Державне  міське підприємство “Івано-Франківськтеплокомуненерго” зазначило, що між сторонами по справі укладено договір № 165 від 05.12.2007 року. На виконання умов договору позивач перерахував згідно виставлених відповідачем рахунків 130200 грн., проте ТОВ  “Компанія  КІП” не виконало своїх зобов'язань за договором щодо поставки товару на вказану суму. У  зв'язку із тим, що договором строк виконання боржником обов'язку не встановлений, позивач на підставі ст.530 ЦК України, звернувся до ТОВ  “Компанія  КІП” з претензією № 3-1/548 від 30.05.2008 року, в якій вимагав погасити заборгованість у сумі 130200 грн. Державне  міське підприємство “Івано-Франківськтеплокомуненерго” вказує, що в терміни, передбачені чинним законодавством, вимоги позивача не були задоволені. Після звернення з вказаною претензією, відповідачем було  частково поставлено товар на загальну суму 26040 грн. З врахуванням викладеного,   відповідач не поставив товар за договором на суму 104160 грн.  У зв'язку із невиконанням ТОВ  “Компанія  КІП” умов договору щодо поставки товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 977 грн. 57 коп.–3% річних, 7823 грн. 67 коп. пені, 416 грн. 64 коп. втрат від  інфляції.  

  Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України   № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У відповідності із ст. 93  ЦК України, місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або  особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від  її імені.

 Господарським судом ухвалу від 01.12.2008 року було направлено за адресами  сторін, на адресу суду вона не поверталась, що свідчить про належне повідомлення  сторін про час та місце проведення  судового засідання.

 Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

 Відповідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

  Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

  В продовжене  судове засідання 29.12.2008 року представник відповідача не з'явився.

  Неявка представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від  виконання вимог суду, викладених в  ухвалах від 14.10.2008 року та 01.12.2008 року,  і направлення суду витребуваних матеріалів.  

   Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.  

   Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

    Розгляд справи закінчено 29.12.2008 року оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

    Вивчивши матеріали справи, суд

                                                     ВСТАНОВИВ:

    Між сторонами по справі 05.12.2007 року укладено договір поставки № 165 (далі за текстом- договір).

    У відповідності  із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

    Згідно з п.1.1 договору, постачальник (відповідач) взяв на себе зобов'язання систематично поставляти та передавати у власність покупцю-позивачу апарату контрольно-вимірювальну (товар), а покупець –приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Відповідно до п.1.2 договору, поставка товару здійснюється на підставі узгодженого з постачальником замовлення покупця (позивач), в якому вказується асортимент, кількість замовленого товару та строк його поставки. Пунктом 2.1 договору визначено, що для погодження умов поставки товару покупець направляє на адресу постачальника замовлення, у якому зазначає асортимент та кількість товару, який має бути йому поставлений за договором. У відповідності із п.2.2 договору, протягом двох днів з моменту отримання такого замовлення покупця постачальник виставляє покупцеві рахунок на товар, згідно замовленого асортименту. Згідно із п. 2.5 договору, з моменту погодження умов поставки жодна із сторін не може відмовитись від її виконання чи оплати, якщо на цьому наполягає інша сторона. Пунктом 2.6 встановлено, що постачальник зобов'язаний відпустити товар покупцю протягом двох днів з моменту погодження умов поставки. У відповідності із п.2.8 договору, у разі тимчасової відсутності у постачальника замовленого товару поставка товару, повинна бути здійснена протягом двадцяти календарних днів з дня погодження умов поставки. Згідно із п.4.1  договору, товар поставляється покупцю за цінами, вказаними у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п.5.1 договору, розрахунок за поставлений товар проводиться покупцем у безготівковому порядку, протягом п'яти днів з моменту отримання товару. Пунктом 13.1 договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту  підписання та діє до 01.05.2008 року, але до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

   Платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи, підтверджується попередня оплата позивачем товару, згідно виставлених рахунків ТОВ  “Компанія  КІП”,   на загальну суму 130200 грн.

   Відповідач, всупереч умовам договору, не поставив Державному  міському підприємству  “Івано-Франківськтеплокомуненерго” товар на  суму здійсненої попередньої оплати.

   Згідно із ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

   У відповідності із ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України,  якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю  оплатити  товар  до  його передання продавцем (попередня оплата),  покупець повинен здійснити оплату в строк,  встановлений договором  купівлі-продажу,  а  якщо  такий  строк не встановлений договором,  - у строк,  визначений відповідно до статті 530  цього Кодексу.

     У зв'язку із викладеним, Державне міське підприємство  “Івано-Франківськтеплокомуненерго” направило відповідачу претензію з вимогою повернути сплачену за товар суму  130200 грн. Вказана претензія отримана ТОВ  “Компанія  КІП” 03.06.2008 року, що підтверджується  повідомленням про вручення поштової кореспонденції (копія повідомлення міститься в матеріалах справи).   

       Таким чином, з 11.06.2008 року у відповідача  виникло перед позивачем грошове зобов'язання на суму 130200 грн.

В подальшому відповідачем поставлено позивачеві товар на суму 26040 грн., який було прийнято  Державним  міським підприємством  “Івано-Франківськтеплокомуненерго”. Тобто, відповідач, на момент розгляду справи в суді, має невиконане перед позивачем  грошове зобов'язання на суму 104160 грн. Наявність вказаної заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаного  сторонами станом на  20.11.2008р.

За таких обставин, слід задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 104160 грн. сплаченої суми  предоплати

Згідно ст. 625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 416 грн. 64 коп. втрат від інфляції та 977 грн. 57 коп. –3% річних  обґрунтовані  і підлягають  задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 7823 грн. 67 коп. пені, посилаючись на ст.546 ЦК України та ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

 Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України  визначено, що пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

   У відповідності із ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Згідно із ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

          Суд вважає за необхідне  зазначити, що згідно із умовами договору передбачена лише відповідальність покупця (позивача), у вигляді пені, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором. Таким чином, для відповідача (продавця) не  передбачено зобов'язання   перед позивачем зі сплати пені.   Таким чином, вимоги  про стягнення  пені  в сумі  7823 грн. 67 коп.  не обґрунтовані і не  підлягають задоволенню.

           Враховуючи вищевикладене, позов Державного  міського підприємства  “Івано-Франківськтеплокомуненерго” слід задовольнити частково.

           На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України,  судові витрати, в частині  задоволених вимог слід покласти на відповідача.

             Керуючись   ст.ст.  530, 549, 551, 625, 693   Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”,  ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75  82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                        В И Р І Ш И В:

     Позов задовольнити частково.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія  КІП” (69093,  м.Запоріжжя,  вул. Бородінська, б.6-А,  код ЄДРПОУ 34501619, р/р 26000049520700 в АКІБ “УкрСибБанк”; МФО 351005) на користь Державного  міського підприємства  “Івано-Франківськтеплокомуненерго” (76006, м. Івано-Франківськ,  вул.Б.Хмельницького, б.59-А;  код  ЄДРПОУ 03346058, п/р № 26006022901  в Івано-Франківській філії ВАТ “Кредобанк”, МФО 336161) 104160 грн. основного боргу,  416 грн. 64 коп.  втрат від інфляції,  977 грн. 57коп.  3% річних, 105 грн. 55 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

    Видати наказ.

    В решті позову відмовити.

      Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

      Дата підписання рішення  “08” січня 2009 року.

Суддя                                                                                                  Н.С. Кутіщева