Рішення від 15.01.2009 по справі 16/667-08

16/667-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.09           Справа № 16/667-08.

За позовом: Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради

До відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрунзе-Будіндустрія”, м.Суми

про стягнення  74247 грн.20 коп.

                                                                     СУДДЯ   Моїсеєнко В.М.

Представники сторін:

Від позивача:       Дудник Н.В., довіреність №22/3777 від 01.08.2008р.

Від відповідача:   Кисельов В.М., довіреність б/н від 19.06.2008р.

     Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача  на свою користь  69435 грн. 12 коп.  боргу  за виконані роботи  по реконструкції водопроводу згідно договору субпідряду №139 від 27.05.2008р., а також стягнути  2291 грн.37 коп. пені, 1384 грн.08 коп. інфляційних збитків, 284 грн.68 коп. 3% річних, 733 грн.95 коп. державного мита  та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Позивач в судове засідання 15.12.2008р. подав заяву від 09.12.2008р.  про зменшення  позовних вимог, в якій зазначив, що відповідачем 01.12.2008р. сплачено 69435 грн.12 коп. за виконані роботи (в підтвердження цього ним подано копію виписки з особових рахунків), тому він просив стягнути з відповідача  штрафні санкції.

        В дане судове засідання позивач подав заяву про уточнення суми позовних вимог №22/93 від 14.01.2009р., в які просить стягнути з відповідача на користь позивача 1 283 грн. 16 коп. пені за період з 21.10.2008р. по 31.10.2008р.,  418 грн. 85 коп. інфляційних збитків за період з 21.10.2008р. по 17.11.2008р., 159 грн. 42 коп. 3% річних за період з 21.10.2008р. по 17.11.2008р.

        Відповідач подав відзив на позов від 15.12.2008р., в якому  просить відмовити в  задоволенні позовних вимог, так як в договорі, укладеному  між сторонами, не визначено з якої  події  починається відлік строку оплати.  

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

27.05.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір субпідряду №139, за яким позивач прийняв на себе зобов‘язання виконати на свій ризик, власними силами роботи по реконструкції водопроводу від Тополянського водозабору до проспекту Курський,  а відповідач зобов‘язався прийняти цю роботу та оплатити її.

Розділ 5 договору визначив порядок розрахунків, а саме: п. 5.1 передбачає, що розмір авансу складає 30% вартості робіт, а п. 5.2  - взаєморозрахунки за виконані підрядні роботи проводяться протягом 14 банківських днів, на підставі довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 підписаної та завіреної печатки  позивач та відповідача, акт приймання виконаних робіт, форму №КБ-2В та довідку про вартість виконаних робіт, форму №КБ-3, готує субпідрядник (позивач) у строк не пізніше 25 числа звітного місяця, а генпідрядник (відповідач) перевіряє акт і підписує його в частині фактично виконаних робіт, вартість яких оплачується в поточних цінах на підставі ресурсних кошторисних норм ДБН Д.1.1-1-2000 із застосуванням програмного комплексу АВК-3.

Представник позивача пояснив, що відповідач умови договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт не виконав, і його заборгованість перед позивачем склала 69 435 грн. 12 коп. (як доказ в підтвердження вказаної заборгованості  позивач посилається на довідку про вартість виконаних робіт та акт прийому-передачі).

        Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію №22/4443 від 29.09.2008р.   з вимогою  про погашення боргу.

Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

     Позивач в судове засідання 15.12.2008р. подав заяву від 09.12.2008р.  про зменшення  позовних вимог, в якій зазначив, що відповідачем 01.12.2008р. сплачено 69435 грн.12 коп. за виконані роботи (в підтвердження цього ним подано копію виписки з особових рахунків), тому він просив стягнути з відповідача  штрафні санкції.

        В дане судове засідання позивач подав заяву про уточнення суми позовних вимог №22/93 від 14.01.2009р., в які просить стягнути з відповідача на користь позивача 1 283 грн. 16 коп. пені за період з 21.10.2008р. по 31.10.2008р.,  418 грн. 85 коп. інфляційних збитків за період з 21.10.2008р. по 17.11.2008р., 159 грн. 42 коп. 3% річних за період з 21.10.2008р. по 17.11.2008р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що03.10.2008р.   відповідач  отримав  від  позивача  претензію  про  сплату

заборгованості та пені на загальну суму 69 985,05 грн., але претензія

не є вимогою про оплату, оскільки законодавством встановлені різні строки для їх

виконання.

Так, згідно ч. 6 ст. 222 Господарського кодексу України, претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання і обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити, а обґрунтована вимога про виконання зобов'язання згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України підлягає виконанню в семиденний строк від дня її отримання.

Оскільки наведені в претензії вимоги позивача були необґрунтованими, а саме - невірно визначені строк прострочення оплати, сума заборгованості та сума нарахованої пені, відповідач не визнав претензію і вимоги позивача не задовольнив. І станом на 15.12.2008р. відповідач від позивача вимоги про оплату заборгованості за виконані останнім роботи не отримував.

Також, відповідач зазначає, що в позовній заві позивач не вказує, з якої саме дати, на його думку, у відповідача виник обов'язок по оплаті за виконані роботи, але в розрахунках позивач веде відлік від 03.09.2008р., вважаючи цю дату датою підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р., що не відповідає дійсності.

Так, згідно затвердженого сторонами по договору графіку виконання Робіт, закінчення виконання позивачем останнього етапу робіт (промивка водопроводу) було заплановано на 20.09.2008р., при цьому умовами договору дострокове виконання робіт не передбачено. Крім того, після виконання робіт та складання позивачем вищевказаного акту необхідний час для погодження акту з боку керівництва позивача та замовника робіт, яким є УРКБ Сумської міської ради.

Вказана на акті дата його погодження з боку замовника - 03.09.2008р. - не є дійсною датою оформлення акту з наступних причин: згідно останньої графи колонки 8 Акту, затрати праці робітників на обсяги робіт складають 728 чол/год. за місяць виконання робіт; згідно примітки до акту, витрати на заробітну плату працівників склали 10 416,00 грн.; згідно календарних даних, у вересні 2008р. 22 робочі дні; відповідно до договірної ціни (додаток до договору), її розрахунок виконаний відповідно до ДБН Д. 1.1-1-2000, згідно якого середня заробітна плата в будівництві складає 2 300,00 грн.

Таким чином, зазначені в акті за вересень 2008р. обсяги робіт ніяк не могли бути виконані за три дні, оскільки для їх виконання необхідно 22 робочі дні за тієї умови, що виконувати роботи будуть не менше 5-ти чоловік.

Згідно даних бухобліку відповідача, акт за вересень 2008р. на суму 388 687,20 грн. був отриманий відповідачем лише 30.09.2008р. Таж сама дата акту вказана і у картці рахунку, яку позивач надав до суду в якості підтвердження існування заборгованості відповідача.

Таким чином, датою підписання акту за вересень 2008р. є не 03.09.2008р., а 30.09.2008р.

З вказаних причин наведені позивачем у позові та у розрахунках строки виконання і прострочення зобов'язань по договору, а також суми штрафних санкцій, на думку відповідача є необґрунтованими, помилковими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

         Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог і оскільки судом встановлено, що відповідачем сума основного боргу  в розмірі 69435 грн. 12 коп. була погашена, тому, у зв'язку зі сплатою після надходження позовної заяви до суду відповідачем основного боргу в сумі 69435 грн. 12 коп. (згідно виписки з особових рахунків сплата відповідачем була проведена 01.12.2008р.), провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 612 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.        

Відповідно до ст. 1 ГПК України юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних  законом інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача до суду прострочення в розумінні ст. 612 Цивільного Кодексу України зі сторони відповідача не наступило, права позивача порушені не були, так як самим позивачем  не вжито заходів до визначення строку оплати виконаних робіт.

         Таким чином, враховуючи викладене, а також пояснення відповідача, відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 283 грн. 16 коп. пені, 418 грн. 85 коп. інфляційних збитків, 159 грн. 42 коп. 3% річних та в задоволенні позову в цій частині відмовляється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 80 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          В частині стягнення 69435 грн. 12 коп. основного боргу - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

2.          В частині стягнення  1 283 грн. 16 коп. пені, 418 грн. 85 коп. інфляційних збитків, 159 грн. 42 коп. 3% річних – в позові відмовити.

СУДДЯ                                                                                                   В.М.Моїсеєнко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 16.01.09р.