cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21 листопада 2012 р. № 58/266
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Заріцької А.О., Кота О.В., Малетича М.М., Панової І.Ю., розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Терраком Україна" про перегляд Верховним Судом України постанови у справі за позовом до про Вищого господарського суду України від 19.06.2012 №58/266 відкритого акціонерного товариства "Готель "Славутич", товариства з обмеженою відповідальністю "Терраком Україна" визнання незаконними правочинів,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2011 позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Готель "Славутич" задоволено у повному обсязі, визнано недійсними з моменту вчинення правочини, вчинені від імені відкритого акціонерного товариства "Готель "Славутич" 12.04.2010 з видачі на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "Терраком Україна" векселів на загальну суму 40 755 780,00 грн., визнано недійсними зобов'язання відкритого акціонерного товариства "Готель "Славутич" по оплаті товариству з обмеженою відповідальністю "Терраком Україна" за векселями від 12.04.2010 та визнано недійсними з моменту видачі векселі, видані 12.04.2010 від імені відкритого акціонерного товариства "Готель "Славутич" на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "Терраком Україна".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2011 скасовано частково і прийнято нове рішення, позов задоволено частково, визнано недійсними з моменту вчинення правочини, вчинені від імені відкритого акціонерного товариства "Готель "Славутич" 12.04.2010 з видачі на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "Терраком Україна" вищезазначених векселів, в іншій частині позову відмовлено та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2012 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Терраком Україна" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 - без змін.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Терраком Україна" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.06.2012.
Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 19.06.2012 повністю і прийняти постанову, якою в задоволенні позову в частині визнання незаконними правочинів вчинених від імені відкритого акціонерного товариства "Готель "Славутич" 12.04.2010 з видачі на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "Терраком Україна" 47 простих векселів відмовити.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2007 у справі №19/207пд, від 21.05.2008 у справі №2/537-07 та від 24.07.2008 у справі №2-21/7834-2007 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту постанови від 19.06.2012 у справі №58/266, про перегляд якої подано заяву, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними з моменту вчинення правочинів, вчинених від імені позивача 12.04.2010 з видачі на ім'я відповідача векселів, оскільки виконуючи представницькі функції в органах управління позивача та відповідача, Федоренко І.Л. здійснив дії, що мали наслідком виникнення взаємних прав та обов'язків обох юридичних осіб, що суперечить вимогам чинного законодавства (частині третій статті 238 Цивільного кодексу України).
Приймаючи постанову від 20.12.2007 у справі №19/207пд, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсними правочинів з передачі векселів як таких, що вчинені під впливом помилки, оскільки акти приймання -передачі векселів не є угодами у розумінні статті 41 Цивільного кодексу Української РСР, в період дії якого вони підписувалися, а позивачем не надано в якості доказів іншого судового рішення про недійсність або фіктивність векселів.
Приймаючи постанову від 21.05.2008 у справі №2/537-07, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсною угоди у формі акта прийому -передачі в частині передачі простих векселів, оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства на момент виникнення спірних правовідносин оспорюваний акт не був спрямований на встановлення зміну або припинення прав та обов'язків між позивачем та відповідачем та не мав ознак договору.
Приймаючи постанову від 24.07.2008 у справі №2-21/7834-2007, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині зустрічних позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди, оскільки позивачем не доведено: що особа, яка підписала спірний договір від нього (позивача за зустрічним позовом), одночасно діяла в своїх інтересах або одночасно представляла інтереси іншої сторони за договором; що спірний договір укладений під впливом помилки, обману, насильства, тяжких обставин, у результаті зловмисної домовленості сторін; що відсутні правові наслідки за спірним договором.
Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанова Вищого господарського суду України, на яку здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу названих постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.
Відтак, відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Терраком Україна" у допуску справи №58/266 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяТ. Козир Судді: А. Заріцька О. Кот М. Малетич І. Панова
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2012 |
Оприлюднено | 20.12.2012 |
Номер документу | 28073110 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Козир Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні