Рішення

від 13.11.2012 по справі 29/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.11.12 р. Справа № 29/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», смт.Пантелеймонівка, Донецька область

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 35 293,43грн., штрафних санкцій та 3% річних у сумі 5 410,08грн.

за участю:

від позивача: Безносенко Т.А. (за довіреністю);

від відповідача: Нощенко Л.Г. (за довіреністю);

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», смт.Пантелеймонівка, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 35 293,43грн., штрафних санкцій та 3% річних у сумі 5 410,08грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки вогнетривкої продукції №429 від 20.12.2007р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки вогнетривкої продукції №429 від 20.12.2007р., протоколу розбіжностей від 24.01.2008р., додаткових угод до договору, товарно-транспортної накладної №922 від 07.06.2010р., рахунку №922 від 07.06.2010р.,претензії №03/3001 від 27.07.2010р., платіжних доручень з доказами часткової оплати, правоустановчих документів Відкритого акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

01.03.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надані правоустановчі документи Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».

09.03.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію податкової накладної.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялось та поновлялось.

18.10.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано заяву про заміну Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».

Суд, дослідив матеріали справи, встановив, що поточною назвою Відповідача є Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».

19.10.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано клопотання про заміну Відритого акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» на Публічне акціонерне товариство «Пантелеймонівський вогнетривкий завод».

Суд, дослідив матеріали справи, встановив, що поточною назвою Позивача є Публічне акціонерне товариство «Пантелеймонівський вогнетривкий завод».

29.10.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію доказів направлення претензії на адресу Відповідача.

29.10.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 26.10.2012р. в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. Відповідно до п.2.2 договору в обов'язки Постачальника крім поставки продукції входить також передача наступних документів: товарно-транспортної накладної або залізничної накладної, рахунку-фактури, податкової накладної, сертифікату якості. В порушення умов п.2.2 договору Позивач до теперішнього часу не надав Відповідачу за спірною поставкою сертифікат якості (сертифікат відповідності) у відповідності до Закону України «Про підтвердження відповідності» на поставлений товар. Відтак, на думку Відповідача, не надання Позивачем документів, зазначених у п.2.2 Договору, свідчить про не настання факту поставки продукції, тобто відповідно ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України не настало зобов'язання Відповідача з оплати продукції. Крім того Відповідачем надані належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».

Заявою від 06.11.2012р. №03/4893 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 36 397,52грн., штраф та 3% річних у сумі 1 512,73грн.

06.11.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: виписок з банківського рахунку з доказами часткової оплати за поставлений товар, платіжних вимог доручень, товарно-транспортних накладних, рахунків.

12.11.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 09.11.2012р. №17/1652 в якому зазначає, що по даним бухгалтерського обліку Відповідача за договором №429 від 20.12.2007р. рахується заборгованість у сумі 35 320,47грн. Відповідно штрафних санкцій, вважають що методика розрахунку Позивачем виконана вірно, проте сума заборгованості у розмірі 36 397,52грн. не відповідає сумі заборгованості, яка рахується по даним бухгалтерського обліку Відповідача.

Заявою від 13.11.2012р. №03/4990 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 35 320,47грн., штраф та 3% річних у сумі 1 467,98грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 13.11.2012р. №03/4990, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 13.11.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 13.11.2012р. №03/4990.

Представник Відповідача у судове засідання 13.11.2012р. з'явився, проти позовних вимог заперечив, у випадку винесення рішення просив врахувати заяву від 13.11.2012р. №03/4990.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Покупець) було укладено договір поставки вогнетривкої продукції «429, відповідно п.1.1 якого у порядку та на умовах, встановлених даним Договором, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти вогнетривку продукцію (далі - продукція).

Згідно п.1.2 договору найменування, кількість продукції яка поставляється, одиниця виміру, ціна одиниці виміру встановлються Сторонами у специфікації, додатковій угоді або додатку, які є невід'ємною частиною даного Договору.

У пункті 3.1 Сторони встановили, що поставка продукції здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання передплати на умовах FCA - ст. Пантелеймонівка відповідно Інкотермс - 2000. Залізничний тариф оплачує Покупець відповідно виставлених рахунків.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни та порядку розрахунків:

- загальна сума договору на момент укладення складає суму всіх специфікацій, додаткових угод та приблизно складає 2 825 378,40 (два мільйони вісімсот двадцять п'ять тисяч триста сімдесят вісім грн., сорок коп.) в тому числі ПДВ 470 896,40грн. (п.4.1 Договору);

- оплата продукції, яка поставляється за даним договором, здійснюється Покупцем на умовах 100% передплати (п.4.2 Договору);

Згідно п.7.3 договору у випадку несвоєчасного виконання однією з Сторін зобов'язань, передбачених даним Договором, вина Сторона виплачує іншій Стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Даний договір вступає в дію з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31 грудня 2008 року.

12 грудня 2008 року між Сторонами підписано додаткову угоду №3 до договору де п.10.1 виклали у наступній редакції: даний договір вступає в дію з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31 грудня 2009 року.

25 грудня 2009 року між Сторонами підписано додаткову угоду №4 до договору, де Сторони п.4.1 виклали у наступній редакції: загальна сума договору складається з сум усіх специфікацій (додаткових угод, додатків), які є невід'ємною частиною договору та приблизно складає 121 629,60 (сто двадцять одна тисяча шістсот двадцять дев'ять, 60) гривен; п.4.2 договору виклали у наступній редакції: оплата продукції за даним договором, здійснюється Покупцем на наступних умовах: 70% передплата, 30% по факту поставки Продукції протягом 20-ти календарних днів; п.10.1 договору виклали у наступній редакції: даний договір вступає в дію з моменту підписання його повноважними представниками Сторін та діє до 31.12.2010р.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 744 702,39грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Для оплати Позивачем було виставлено рахунки та платіжні вимоги-доручення.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати було здійснено часткову оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 35 320,47грн.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №03/3001 з вимогою здійснити оплату за поставлений товар. Докази направлення підтверджені описом поштового вкладення від 27.07.10р.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №429 поставки вогнетривкої продукції від 20.12.2007р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 744 702,39грн., Відповідачем не була здійснена передплата за поставлений товар у розмірі 70% як передбачено додатковою угодою №4 до договору.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались, крім того Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що сума боргу у розмірі 35 320,47грн. рахується по даним бухгалтерського обліку.

Оскільки, сторони своїми конклюдентними діями змінили умови Договору в частині строків проведення розрахунків, строк виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар визначається за приписами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензія №03/3001 є вимогою оплатити заборгованість. Докази направлення підтверджені описом поштового вкладення.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 35 320,47грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 35 320,47грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 238,05грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 238,05грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.3 договору у випадку несвоєчасного виконання однією з Сторін зобов'язань, передбачених даним Договором, вина Сторона виплачує іншій Стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо задоволення пені у розмірі 1 229,93рн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», смт.Пантелеймонівка, Донецька область до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 35 320,47грн., пені у сумі 1 229,93грн., 3% річних у розмірі 238,05грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» (84695, пгт. Пантелеймонівка, Донецька область, вул.К.Маркса, 2, ЄДРПОУ 00191787) заборгованість у розмірі 35 320,47грн., пеню у розмірі 1 229,93грн., 3% річних у сумі 238,05грн., державне мито в розмірі 379,10грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219,80грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.11.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 19.11.12р.