Рішення

від 10.12.2012 по справі 5006/3/86пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.12 р. Справа № 5006/3/86пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді О. В. Гассій

при помічнику (секретарі судового засідання) І.В.Костюк

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» м. Київ в особі Донецької регіональної філії м. Донецьк

до відповідача Приватного підприємства «УКРЗЕМІНВЕСТ» м. Слов'янськ, Донецька область

про визнання недійсним договору № 2009/11-2 від 05.11.2009р. та стягнення 45000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Подобєд А.М. - представник

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника позивача на 15 (п'ятнадцять днів)(ухвала від 26.11.2012 р.)

Позивач, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» м. Київ в особі Донецької регіональної філії м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «УКРЗЕМІНВЕСТ» м. Слов'янськ, Донецька область про визнання недійсним договору № 2009/11-2 від 05.11.2009р. та стягнення 45000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що договір № 2009/11-2 від 05.11.2009 року суперечить вимогам ст. ст. 91, 203, 207 Цивільного кодексу України, та є недійсним в силу статей 215, 227 Цивільного кодексу України.

05.11.2012 р. позивач надав до суду клопотання „про витребування документів" від Управління Служби безпеки України в Донецькій області, а саме: оригінал договору № 2009/11-2 від 05.11.2009 року, оригінали актів виконаних робіт за договором від 05.11.2009 року, оскільки оригінали вищевказаних документів були вилучені слідчим відділом Управління СБУ в Донецькій області. Судом клопотання задоволено, та в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України згідно ухвали від 07.11.2012 року витребувано від Управління Служби Безпеки України в Донецькій області для огляду оригінал договору № 2009/11-2 від 05.11.2009 року, оригінали актів виконаних робіт за договором від 05.11.2009 року, належним чином посвідчені ксерокопії вищезазначених документів для приєднання їх до матеріалів справи.

Також, 05.11.2012 року позивач надав до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Служби безпеки України в Донецькій області м. Донецьк з метою встановлення наявності доказів, які обґрунтовують позовні вимоги.

Вищезазначене клопотання позивача задоволенню не підлягає, оскільки згідно ухвали від 07.11.2012 року в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України судом витребувано від Управління Служби безпеки України в Донецькій області документи, а саме: оригінал договору № 2009/11-2 від 05.11.2009 року, оригінали актів виконаних робіт за договором від 05.11.2009 року, належним чином посвідчені ксерокопії вищезазначених документів для приєднання їх до матеріалів справи.

22.11.2012 року на адресу господарського суду Донецької області за супровідним листом Управління Служби безпеки України в Донецькій області № 56/13 - 3688нт від 19.11.2012 р. надійшли засвідчені слідчим СВ УСБУ в Донецькій області копії документів, а саме: договір № 2009/11-2 від 05.11.2009 року, кошториси № 1, № 2 (додаток № 1), акт здачі-прийомки робіт по об'єкту № 1 від 30.12.2009 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, хоча про дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

5 листопада 2009 року між Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» м. Київ в особі Донецької регіональної філії (Замовник) та Приватним підприємством «УКРЗЕМІНВЕСТ» (Підрядник) було укладено договір № 2009/11-2 (далі - Договір).

У відповідності з пунктом 1.1. Договору «Замовник» доручає, а «Підрядник» приймає на себе виконання робіт: З розробки схем землеустрою і розробці техніко - економічних обґрунтувань використання і охорони земель Зайцівського і Комунівського сільських рад Артемівського району Донецької області в об'ємах і вартостях, згідно доданих кошторисів.

В матеріалах справи наявні кошториси №№ 1,2, як додатки до Договору.

Загальна вартість за Договором склала 45000,00 грн. без ПДВ. (п. 2.3. Договору).

Строк виконання робіт до 25.12.2009 року (п. 9.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.5. Договору «Замовник» перераховує «Підряднику» передплату у розмірі 100% в сумі 45000,00 грн. без ПДВ.

На виконання вищезазначеного пункту договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 100% передплату в сумі 45000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1226 від 11.11.2009 року, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.2. Договору «Підрядник» зобов'язаний виконувати роботи згідно з умовами даного договору, діючим законодавством України і нормативними документами.

Позивач посилаючись на ст. 203 Цивільного кодексу України стверджує, що спірний № 2009/11-2 від 05.11.2009 року підлягає визнанню недійсним та просить застосувати наслідки недійсності такого договору-односторонньої реституції.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких Господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 р. № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

В силу положень ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 3 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Пунктом 58 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (в редакції, що діяла на момент виконання договору) передбачено, що ліцензуванню підлягає проведення робіт із землеустрою, земле оціночних робіт та земельних торгів.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 423 від 05.08.2009 року затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт, якими передбачено, що суб'єкт господарювання, який має намір провадити господарську діяльність щодо проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт.

На запит контрольно-ревізійного управління в Донецькій області № 05-07-11-17/9332 від 30.08.2010 року щодо наявності у відповідача ліцензій на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів та виконання топографо-геодезичних, картографічних орбіт УСБ України в Донецькій області надало відповідь про відсутність у приватного підприємства «Укрземінвест» ліцензій на виконання будь-яких робіт, пов'язаних із землеустроєм.

В порушення вищезазначених умов ліцензування відповідач не має ліцензії на спеціалізований вид господарської діяльності.

Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним (ч. 1 статті 227 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п. 10 Пленуму Верховного Суду України постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9 реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Як визначено ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що відповідач у встановленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та позовні вимоги не оспорив, тому зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються у відповідності до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 91, 202, 203, 205, 207, 215, 216, 227, 236 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 42, 43, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 69, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» м. Київ в особі Донецької регіональної філії м. Донецьк до Приватного підприємства «УКРЗЕМІНВЕСТ» м. Слов'янськ, Донецька область про визнання недійсним договору № 2009/11-2 від 05.11.2009р. та стягнення 45000,00 грн. - задовольнити.

Визнати договір № 2009/11-2 від 05.11.2009р. укладений між Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» м. Київ в особі Донецької регіональної філії м. Донецьк та Приватним підприємством «УКРЗЕМІНВЕСТ» м. Слов'янськ, Донецька область недійсним.

Стягнути з Приватного підприємства «УКРЗЕМІНВЕСТ» м. Слов'янськ, Донецька область (84116, м. Слов'янськ, Донецька область, вулиця Бульварна, 8а/33, р/р 26000980107871 в Донбаській філії ПАТ «Кредит промбанк», МФО 335503, код ЄДРПОУ 36209310) на користь Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» м. Київ в особі Донецької регіональної філії м. Донецьк (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, вулиця Ф.Зайцева, буд. 46-а; фактична адреса: 83023, м. Донецьк, вулиця Ходаковського, буд. 5, п/р 26003027973002 в Донецькому головному регіональному відділенні АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 26443367, ІПН 216165826596) 45000,00 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «УКРЗЕМІНВЕСТ» м. Слов'янськ, Донецька область (84116, м. Слов'янськ, Донецька область, вулиця Бульварна, 8а/33, р/р 26000980107871 в Донбаській філії ПАТ «Кредит промбанк», МФО 335503, код ЄДРПОУ 36209310) на користь Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» м. Київ в особі Донецької регіональної філії м. Донецьк (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, вулиця Ф.Зайцева, буд. 46-а; фактична адреса: 83023, м. Донецьк, вулиця Ходаковського, буд. 5, п/р 26003027973002 в Донецькому головному регіональному відділенні АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 26443367, ІПН 216165826596) витрати по сплаті судового збору в сумі 2682,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

В судовому засіданні 10.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2012 р.

Суддя Гассій О.В.