Рішення

від 12.12.2012 по справі 5011-11/14838-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/14838-2012 12.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ВР-Інжиніринг» про стягнення 65 841,46 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Козак О.Д. -представник від відповідача Гірник П.А. -представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВР-Інжиніринг»заборгованості у розмірі 65 841,46 грн.

В судовому засіданні 12.12.2012 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 11 251,03 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів, викупний платіж у розмірі 53 494,18 грн. та 940,89 грн. 3% річних.

Вказана заява приймається судом до розгляду, а тому позовні вимоги розглядаються в редакції заяви про зменшення позовних вимог, поданої 12.12.2012.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 110408/184/ФЛ-Ю-А від 08.04.2011, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість зі сплати лізингових платежів у розмірі 11 251,03 грн. У зв'язку з тим, що з боку відповідача мало місце прострочення сплати лізингових платежів понад 30 днів, відповідач на підставі п. 6.3. договору просить стягнути з відповідача викупний платіж у розмірі 53 494,18 грн.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 940,89 грн.

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що в квітні 2012 ним було отримано від позивача повідомлення про розірвання договору № 110408/184/ФЛ-Ю-А від 08.04.2011, у зв'язку з чим предмет лізингу 27.04.2012 було повернуто лізингодавцю по акту-приймання-передачі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

08.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВР-Інжиніринг» (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 110408/184/ФЛ-Ю-А (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу (далі - Предмет лізингу), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку «Специфікація», а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Додатком № 2 до Договору (Специфікація) передбачено, що предметом лізингу є: Вантажний автомобіль ГАЗ, модель 330202-288 С, об'єм двигуна 2.90 л, ГБО 4 покоління, 2011 року випуску (ціна без ПДВ складає 118 916,67 грн.).

На виконання умов Договору 15.04.2011 позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування предмет лізингу, про що свідчить відповідний акт приймання-передачі, копія якого наявна в матеріалах справи.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором фінансового лізингу.

Згідно з п. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ст. 2 Закону).

Строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу, як передбачено п. 1.2. Договору, складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку «Графік сплати лізингових платежів»(далі - Графік) до Договору та починається з дати підписання сторонами акту прийняття-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»до складу лізингових платежів можуть включатися: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до Графіку та Загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежів включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу, з врахуванням коригування, вказаного у пунктах 2.7.-2.9., 3.4. Загальних умов.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що всі чергові платежі, відповідно до Графіку та Загальних умов, лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень пунктів 2.7.-2.9. Загальних умов, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Відповідно до п. 2.7. Договору у разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування винагороди за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від остаточної загальної вартості предмета лізингу, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ), при цьому розмір винагороди збільшується на суму ПДВ, нараховану на такий об'єкт оподаткування.

Згідно п. 2.8. Договору у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, більше ніж на 10 (десять) календарних днів, на підставі статей 536,625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що розмір винагороди, на вимогу лізингодавця, збільшується на суму, яка визначається шляхом нарахування 15 (п'ятнадцяти) відсотків річних за методом «факт/360»на фактичний залишок заборгованості по сплаті лізингових платежів в частині відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сума такого збільшення винагороди за цим договором підлягає сплаті в складі кожного лізингового платежу згідно Графіку, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

Пункт 2.9. Договору містить випадки в разі настання яких протягом дії договору може збільшуватись (індексуватись) розмір лізингових платежів вказаний у Графіку.

При цьому в п. 2.9.6. Договору сторони відзначили, що підписуючи цей договір вони розуміють та підтверджують про досягнення згоди про право лізингодавця у випадках, вказаних у п. 2.9. Договору, самостійно та у односторонньому порядку здійснити збільшення розмірів лізингових платежів за Договором. Зазначене право погоджене сторонами під час укладення договору. Лізингоодержувач надає свою згоду на те, що у випадках збільшення розміру лізингових платежів не потребується підписання сторонами будь-яких договорів про внесення змін до договору, додаткових угоди до договору і т. п. Розмір лізингових платежів вважається збільшеним з дати, що буде вказана у відповідному повідомленні лізингодавця, але не раніше ніж 5 (п'ять) робочих днів з моменту відправлення лізингодавцем цього повідомлення лізингоодержувачу. Лізингодавець одночасно з направленням повідомлення про збільшення розміру лізингових платежів надсилає лізингоодержувачу скориговану ним у односторонньому порядку нову редакцію Графіку, який є достатньою підставою для подальшої сплати лізингоодержувачем збільшених лізингових платежів. Лізингоодержувач зобов'язаний продовжувати сплату лізингових платежів на підставі зазначеної нової редакції Графіку, надісланої лізингодавцем.

Відповідно до п. 2.11. Договору лізингодавець здійснює погашення заборгованості перед лізингодавцем у наступному порядку: сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем обов'язків за цим договором; сплата комісії за адміністрування простроченої заборгованості; сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди; сплата суми поточної заборгованості з нарахованої винагороди; сплата простроченої заборгованості з відшкодуванням частини вартості предмета лізингу; сплата поточної заборгованості з відшкодуванням частини вартості предмет а лізингу.

У випадку перерахування лізингоодержувачем платежів за цим договором у порушення вищевказаної черговості, лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від лізингоодержувача кошти, у відповідності з черговістю, викладеною в цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а лізингоодержувач підтверджує свою згоду на це підписуючи цей Договір.

З урахуванням положень п. 2.4. Договору платіж першого періоду лізингу сплачується 15.05.2011, наступні платежі - кожного 15 числа календарного місяця.

Умовами Договору передбачено право лізингодавця вимагати від лізингоодержувача сплатити викупний лізинговий платіж. Так, у відповідності до п. 6.2. Договору у випадках, передбачених п.п. 6.1.1-6.1.3 Загальних умов (в п. 6.1.1 зазначено: «Лізингоодержавач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів з дня настання строку платежу») лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача сплатити викупний лізинговий платіж на умовах п. 6.4. Загальних умов, а лізингоодержувач зобов'язаний сплатити викупний платіж.

Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити викупний платіж протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відправлення лізингодавцем вимоги про сплату викупного платежу. Строк лізингу закінчується в день відправлення лізингоодержувачу вимоги про сплату нарахованого лізингодавцем викупного платежу (п. 6.4. Договору).

Відповідно до п. 6.5. Договору лізингоодержувач протягом 10 робочих днів з дати відправлення лізингодавцем вимоги про сплату викупного платежу зобов'язаний сплатити в повному обсязі (погасити) всю заборгованість (включаючи викупний платіж) перед лізингодавцем згідно Договору, в тому числі усі прострочені платежі, штрафні санкції, передбачені Договором та чинним законодавством. Відшкодувати усі збитки, завдані лізингоодержувачем за Договором та у зв'язку з ним.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як свідчать матеріали справи, свого зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню лізингових платежів відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість за період з 15.02.2012 по 15.03.2012 (11-12 періоди лізингу) у розмірі 11 251,03 грн.

Позивач, в зв'язку з наявністю прострочення по сплаті лізингових платежів понад 30 днів в порядку п. 6.2. Договору направив відповідачу повідомлення про усунення порушення умов договору (лист № 752 від 22.03.2012), в якому вимагав у строк не більше 10 днів з моменту направлення вимоги усунути порушення умов Договору та повністю погасити прострочену заборгованість.

Оскільки порушення умов Договору щодо сплати лізингових платежів усунено відповідачем не було, позивач направив на адресу відповідача вимогу № 982 від 10.04.2012 про сплату викупного платежу, а також штрафних санкцій в загальному розмірі 84 710,34 грн., яка залишена відповідачем без реагування.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 11 251,03 грн. та викупного платежу у розмірі 53 494,18 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 940,89 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, у зв'язку із задоволенням позову, покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВР-Інжиніринг»(04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 5, ідентифікаційний код 35465708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, ідентифікаційний код 33880354) 64 745 (шістдесят чотири тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 21 коп. основного боргу, 940 (дев'ятсот сорок) грн. 89 коп. 3% річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.2012

Суддя Ю.М. Смирнова