Постанова

від 07.02.2013 по справі 5011-11/14838-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа№ 5011-11/14838-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

при секретарі: Шалівський В.О.

за участю представників: позивача - не з'явилися;

відповідача - Гірник П.А. (дов. Від 30.11.2012)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВР-Інжирінг"

на рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2012 р.

у справі № 5011-11/14838-2012 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг"до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВР-Інжиніринг"

про стягнення 65 841 грн.46 коп.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВР-Інжиніринг" (далі - відповідач) про стягнення 65 841 грн.46 коп. за договором фінансового лізингу № 110408/184/ФЛ-Ю-А від 08.04.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-11/14838-2012.

В судовому засіданні 12.12.2012 р. представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 11 251 грн. 03 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів, викупний платіж у розмірі 53 494 грн.18 коп. та 940 грн.89 коп. 3% річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.12.2012 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг"задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 64 745 грн.21 коп. основного боргу та 940 грн. 89 коп. - 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 12.12.2012 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 5011-11/14838-2012.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

В засідання суду, призначене на 07.02.2013 р., представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань про відкладення розгляду скарги та доказів поважності причин відсутності представника позивача суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", та відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України № 75 від 10.12.2002 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

08.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВР-Інжиніринг" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 110408/184/ФЛ-Ю-А (далі - Договір), відповідно до умов якого лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу (далі - предмет лізингу), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку „Специфікація", а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Додатком № 2 до Договору (специфікація) передбачено, що предметом лізингу є: Вантажний автомобіль ГАЗ, модель 330202-288 С, об'єм двигуна 2.90 л, ГБО 4 покоління, 2011 року випуску (ціна без ПДВ складає 118 916 грн. 67 коп.).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу (ст. 806 ЦК України), за умовами якого одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Правовідносини фінансового лізингу, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору регулюються відповідними положеннями ГК України (§5 глави 30), ЦК України (§6 глави 58) з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України „Про фінансовий лізинг".

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу, як передбачено п. 1.2 Договору, складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку „Графік сплати лізингових платежів" (далі - графік) до Договору та починається з дати підписання сторонами акту прийняття-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" до складу лізингових платежів можуть включатися: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п. 2.2 Договору усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до Графіку та Загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу, з врахуванням коригування, вказаного у пунктах 2.7-2.9, 3.4 загальних умов.

Пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що всі чергові платежі, відповідно до графіку та загальних умов, лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень пунктів 2.7-2.9 загальних умов, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Відповідно до п. 2.7 Договору у разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування винагороди за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від остаточної загальної вартості предмета лізингу, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування податку на додану вартість (ПДВ), при цьому розмір винагороди збільшується на суму ПДВ, нараховану на такий об'єкт оподаткування.

Згідно п. 2.8 Договору у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів більше ніж на 10 (десять) календарних днів, на підставі статей 536, 625 ЦК України сторони погодили, що розмір винагороди, на вимогу лізингодавця, збільшується на суму, яка визначається шляхом нарахування 15 (п'ятнадцяти) відсотків річних за методом „факт/360" на фактичний залишок заборгованості по сплаті лізингових платежів в частині відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сума такого збільшення винагороди за цим договором підлягає сплаті в складі кожного лізингового платежу згідно графіку, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

Пункт 2.9 Договору містить випадки, в разі настання яких протягом дії договору може збільшуватись (індексуватись) розмір лізингових платежів вказаний у графіку.

При цьому в п. 2.9.6 Договору сторони визначили, що підписуючи цей договір вони розуміють та підтверджують про досягнення згоди про право лізингодавця у випадках, вказаних у п. 2.9 Договору, самостійно та у односторонньому порядку здійснити збільшення розмірів лізингових платежів за Договором. Зазначене право погоджене сторонами під час укладення договору. Лізингоодержувач надає свою згоду на те, що у випадках збільшення розміру лізингових платежів не потребується підписання сторонами будь-яких договорів про внесення змін до договору, додаткових угоди до договору і т. п. Розмір лізингових платежів вважається збільшеним з дати, що буде вказана у відповідному повідомленні лізингодавця, але не раніше ніж 5 (п'ять) робочих днів з моменту відправлення лізингодавцем цього повідомлення лізингоодержувачу. Лізингодавець одночасно з направленням повідомлення про збільшення розміру лізингових платежів надсилає лізингоодержувачу скориговану ним у односторонньому порядку нову редакцію графіку, який є достатньою підставою для подальшої сплати лізингоодержувачем збільшених лізингових платежів. Лізингоодержувач зобов'язаний продовжувати сплату лізингових платежів на підставі зазначеної нової редакції графіку, надісланої лізингодавцем.

Відповідно до п. 2.11 Договору лізингодавець здійснює погашення заборгованості перед лізингодавцем у наступному порядку: сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем обов'язків за цим договором; сплата комісії за адміністрування простроченої заборгованості; сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди; сплата суми поточної заборгованості з нарахованої винагороди; сплата простроченої заборгованості з відшкодуванням частини вартості предмета лізингу; сплата поточної заборгованості з відшкодуванням частини вартості предмет а лізингу.

У випадку перерахування лізингоодержувачем платежів за цим договором у порушення вищевказаної черговості, лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від лізингоодержувача кошти, у відповідності з черговістю, викладеною в цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а лізингоодержувач підтверджує свою згоду на це підписуючи цей Договір.

З урахуванням положень п. 2.4. Договору платіж першого періоду лізингу сплачується 15.05.2011 р., наступні платежі - кожного 15 числа календарного місяця.

Умовами Договору передбачено право лізингодавця вимагати від лізингоодержувача сплатити викупний лізинговий платіж. Так, у відповідності до п. 6.2 Договору у випадках, передбачених п. п. 6.1.1 - 6.1.3 загальних умов (в п. 6.1.1 зазначено: „Лізингоодержавач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів з дня настання строку платежу") лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача сплатити викупний лізинговий платіж на умовах п. 6.4 загальних умов, а лізингоодержувач зобов'язаний сплатити викупний платіж.

Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити викупний платіж протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відправлення лізингодавцем вимоги про сплату викупного платежу. Строк лізингу закінчується в день відправлення лізингоодержувачу вимоги про сплату нарахованого лізингодавцем викупного платежу (п. 6.4 Договору).

Відповідно до п. 6.5. Договору лізингоодержувач протягом 10 робочих днів з дати відправлення лізингодавцем вимоги про сплату викупного платежу зобов'язаний сплатити в повному обсязі (погасити) всю заборгованість (включаючи викупний платіж) перед лізингодавцем згідно Договору, в тому числі усі прострочені платежі, штрафні санкції, передбачені Договором та чинним законодавством, відшкодувати усі збитки, завдані лізингоодержувачем за Договором та у зв'язку з ним.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На виконання умов Договору від 15.04.2011 р. позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування предмет лізингу, про що свідчить відповідний акт приймання-передачі, копія якого наявна в матеріалах справи.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо сплати лізингових платежів не виконав, внаслідок чого за період з 15.02.2012 р. по 15.03.2012 р. (11-12 періоди лізингу) заборгованість відповідача зі сплати лізингових платежів становить 11 251 грн. 03 коп.

Позивач, в зв'язку з наявністю прострочення по сплаті лізингових платежів понад 30 днів, в порядку п. 6.2 Договору направив відповідачу повідомлення про усунення порушення умов договору (лист № 752 від 22.03.2012 р.), в якому вимагав у строк не більше 10 днів з моменту направлення вимоги усунути порушення умов Договору та повністю погасити прострочену заборгованість.

Оскільки порушення умов Договору щодо сплати лізингових платежів усунено відповідачем не було, позивач направив на адресу відповідача вимогу № 982 від 10.04.2012 р. про сплату викупного платежу, а також штрафних санкцій в загальному розмірі 84 710 грн. 34 коп., яка залишена відповідачем без реагування.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено виконання прийнятих на себе договором зобов'язань з передачі майна у фінансовий лізинг, відповідно до умов Договору. В свою чергу, відповідачем зазначене не спростовано, доказів оплати щомісячних лізингових платежів, за період з 15.02.2012 р. по 15.03.2012 р. на суму 11 251 грн. 03 коп. та викупного платежу у розмірі 53 494 грн. 18 коп. не надано, а отже судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги в цій частині.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з останнього 940 грн. 89 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості стягнення з відповідача 940 грн. 89 коп. 3% річних, розрахунок яких перевірений судом, є правильним та не суперечить чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2012 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВР-Інжирінг" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2012 р. у справі № 5011-11/14838-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-11/14838-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Повний текст постанови підписано 08.02.2013 року

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Майданевич А.Г.