Рішення

від 11.12.2012 по справі 5015/4280/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.12 року Справа№ 5015/4280/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстал Вент-Ком», Львівська область, м. Буськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест», Львівська область, м. Трускавець,

про: стягнення 351 357 грн. 34 коп. суми основної заборгованості, 14 345 грн. 99 коп. трьох відсотків річних, 31 420 грн. 87 коп. пені та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Лопушанський Т.В. -представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: Войтович О.В. -представник (довіреність в матеріалах справи);

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстал Вент-Ком»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»про стягнення 351 357 грн. 34 коп. суми основної заборгованості, 14 345 грн. 99 коп. трьох відсотків річних, 31 420 грн. 87 коп. пені та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.10.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 06.11.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач -17.10.2012 року рекомендованою поштою №80500 0079377 5, відповідач -17.10.2012 року рекомендованою поштою №82200 0000945 7 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Судове засідання 06.11.2012 року відкладено на 29.11.2012 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

В судовому засіданні 29.11.2012 року оголошено перерву до 11.12.2012 року, про що сторони належним чином повідомлено в судовому засіданні під розписку (докази в матеріалах справи)

Представник позивача в судове засідання 11.12.2012 року з'явився, подав клопотання (вх. № 28208/12), у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату послуг адвоката, понесені у зв'язку із поданням позову до суду, в розмірі 5 000 грн. 00 коп., позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав доповнення до відзиву (вх. №28207/12), у якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 20.05.2011 року по 29.09.2011 року, в решті позовних вимог позов визнав.

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстал Вент-Ком»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 36741374, знаходиться за адресою: 80500, Львівська область, Буський район, м. Буськ, вул. Технічна, буд 3, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №837734, Випискою з ЄДРЮО та ФОП серії ААА №459392 та Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АА №293486 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 30439207, знаходиться за адресою: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 61, що підтверджується Випискою з ЄДРЮО та ФОП серії ААБ №233317 та Довідкою відділу статистики у місті Трускавці Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ серії АБ №482739 (докази в матеріалах справи).

21.03.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інстал Вент-Ком»(надалі -позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест» (надалі -відповідач, покупець) укладено договір поставки №10/03/2011 (надалі - договір), згідно умов якого постачальник зобов'язувався власними силами поставити системи кондиціювання (надалі - товар) на перший корпус «Роял», а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити товар.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб -сторін за договором, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним договору поставки від 21.03.2011 року №10/03/2011 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

Вказаний договір за своєю правовою природою, основними та не основними (другорядними) ознаками є договором поставки, який укладено відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Основною і визначальною ознакою договору поставки є правовий статус постачальника товару.

Відповідно до пункту 1.2. договору кількість і ціна товару зазначена в додатку №1 до договору,я кий є його невід'ємною частиною.

Розділом 2 договору сторони погодили умови та строк поставки товару, розділом 4 -ціну товару.

Так, відповідно до пункту 2.1. договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю весь товар до 26.04.2011 року за умови виконання покупцем зобов'язань, передбачених розділом 5 договору.

Згідно пунктів 4.1. та 4.2. договору ціна на товар визначається в національній валюті України, загальна вартість товару зазначається в додатку №1 до договору.

В розділі 5 договору сторони погодили порядок розрахунків, в розділі 6 -відповідальність сторін.

Так, відповідно до пункту 5.1. договору покупець здійснює авансовий платіж в розмірі 1 300 000 грн. 00 коп. з урахуванням податку на додану вартість до 31.03.2011 року.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачено, що покупець здійснює авансовий платіж в розмірі 854 000 грн. 00 коп. з урахуванням податку на додану вартість до 15.04.2011 року.

Згідно пункту 5.3. договору остаточний розрахунок за товар в розмірі 831 356 грн. 70 коп. здійснюється з урахуванням податку на додану вартість протягом трьох календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі товару.

Згідно пункту 6.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання покупцем положень розділу 5 договору він сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,5 відсотка від суми договору за кожен день прострочки.

Розділом 8 договору сторони погодили порядок вирішення суперечок.

Так, відповідно до пункту 8.1. договору у випадку виникнення спорів в процесі виконання договору, сторони вживатимуть всіх заходів до їх розв'язання шляхом переговорів.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що при неможливості досягнення згоди спір підлягає вирішенню в господарському суді за місцезнаходженням відповідача.

Додатком №1 до договору сторони погодили, що постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує:

- кондиціонер (зовнішній блок RXYQ 18PA) у кількості 2 штуки за ціною 157 054 грн. 80 коп. за штуку, загальною вартістю 314 106 грн. 60 коп.;

- кондиціонер (зовнішній блок RXYQ 12P) у кількості 7 штук за ціною 102 463 грн. 20 коп. за штуку, загальною вартістю 717 242 грн. 40 коп.;

- кондиціонер (зовнішній блок RXYQ 14PA) у кількості 1 штука за ціною 119 508 грн. 90 коп. за штуку, загальною вартістю 119 508 грн. 90 коп.;

- кондиціонер (внутрішній блок FXDQ 20P) у кількості 3 штуки за ціною 11 236 грн. 40 коп. за штуку, загальною вартістю 33 709 грн. 20 коп.;

- кондиціонер (внутрішній блок FXDQ 25P) у кількості 146 штук за ціною 11 507 грн. 30 коп. за штуку, загальною вартістю 1 680 065 грн. 80 коп.;

- кондиціонер (внутрішній блок FXDQ 40P) у кількості 2 штуки за ціною 12 281 грн. 50 коп. за штуку, загальною вартістю 24 563 грн. 00 коп.;

- кондиціонер (внутрішній блок FXDQ 50P) у кількості 7 штук за ціною 12 377 грн. 40 коп. за штуку, загальною вартістю 86 641 грн. 80 коп.;

Окрім того, вказаним додатком до договору встановлено, що транспортні витрати постачальника становлять 9 516 грн. 00 коп.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив, а покупець прийняв товар згідно умов договору на загальну суму 2 985 357 грн. 34 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними від 30.03.2011 року №03/05 на суму 1 295 717 грн. 56 коп., від17.05.2011 року №04/05 на суму 1 680 123 грн. 78 коп., Актом про виконання робіт до договору №ОУ0000026 на суму 9 516 грн. 00 коп. та Актами прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 12.04.2011 року (докази в матеріалах справи).

Відповідач своїх зобов'язань з оплати поставленого товару належним чином не виконав, сплатив 2 634 000 грн. 00 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати поставленого за договором товару в розмірі 351 357 грн. 34 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача від 29.03.2011 року, від 07.04.2011 року, від 10.05.2011 року, від 14.07.2011 року, від 15.07.2011 року, від 19.08.2011 року (докази в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати поставленого за договором товару становить 351 357 грн. 34 коп., станом на час розгляду справи в судовому засіданні доказів погашення вказаної заборгованості сторонами суду не заявлено та не подано.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з Договору поставки від 21.03.2011 року №10/03/2011, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Приписами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 2 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є різновидом неустойки, яка може встановлюватися за будь-яке порушення зобов'язання та як різновид неустойки, є відмінним від штрафу, оскільки штраф є сталою величиною, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002 року №2921-111, передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини другої статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вищий господарський суд України у пункті 1 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»вказує, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 року №9/252-10).

Окрім стягнення суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 31 420 грн. 87 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого за договором товару, яка нарахована у відповідності до пункту 6.2. договору (розрахунок пені в матеріалах справи).

Відповідач у своєму доповненні до відзиву, поданому до суду 11.12.2012 року за вх. №28207/12, просить суд застосувати до позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого за договором товару за період з 20.05.2011 року по 29.09.2011 року положення статті 267 ЦК України.

Приписами пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В судовому засіданні 11.12.2012 року перераховано розмір пені, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача з урахуванням поданого відповідачем доповнення до відзиву (вх. №28207/12) і вона становить за період з 29.09.2011 року по 20.11.2011 року включно:

351 357 грн. 34 коп. х 7,75% х 2 х 53 / 365 = 7 907 грн. 95 коп.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що заявлене відповідачем у доповненні до відзиву (вх. №28207/12) клопотання про застосування строку позовної давності слід задоволити та стягнути з відповідача на користь позивача 7 907 грн. 95 коп. пені за прострочення оплати поставленого за договором товару за період з 29.09.2011 року по 20.11.2011 року включно.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 14 345 грн. 99 коп. трьох відсотків річних за період з 20.05.2011 року по 28.09.2012 року, нарахованих у відповідності до приписів частини другої статті 625 ЦК України (розрахунок суми трьох відсотків річних в матеріалах справи).

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні перераховано розмір трьох відсотків річних, які належить стягнути з відповідача на користь позивача і вони становлять:

за період з 20.05.2011 року по 13.07.2011 року включно: 481 357 грн. 34 коп. х 3 / 100 х 55 / 365 = 2 176 грн. 00 коп.

за 14.07.2011 року: 441 357 грн. 34 коп. х 3 / 100 х 1 / 365 = 36 грн. 28 коп.

за період з 15.07.2011 року по 18.08.2011 року включно: 401 357 грн. 34 коп. х 3 / 100 х 35 / 365 = 1 154 грн. 59 коп.

за період з 19.08.2011 року по 28.09.2012 року включно: 351 357 грн. 34 коп. х 3 / 100 х 407 / 365 = 11 753 грн. 62 коп.

Так, загальна сума трьох відсотків річних за період з 20.05.2011 року по 28.09.2012 року становить 15 120 грн. 49 коп.

Таким чином суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних в розмірі 14 345 грн. 99 коп.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати: позивачем за подання позову до господарського суду платіжним дорученням від 01.10.2012 року №441 сплачено судовий збір у розмірі 7 942 грн. 48 коп. (оригінал вказаного платіжного доручення є додатком №16 до позовної заяви).

Окрім того, позивач у своєму клопотанні по справі від 11.12.2012 року вх. №28208/12 просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України від 19.12.1992 року № 2887-ХІІ «Про адвокатуру», яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

17.07.2012 року між позивачем та адвокатом Лопушанським Тарасом Васильовичем (Свідоцтв о про право на зайняття адвокатською діяльністю від 12.05.2012 року №927) укладено договір про надання правової допомоги б/н, за умовами якого адвокат зобов'язувався надавати усіма законними засобами та способами правової допомоги позивачу у всіх справах, які пов'язані або можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних його прав чи законних інтересів, пов'язаних із стягненням заборгованості з відповідача.

Позивачем здійснено оплату вищевказаних юридичних послуг в розмірі 5 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 08.10.2012 року №619 на суму 2 000 грн. 00 коп. та від 27.11.2012 року №733 на суму 3 000 грн. 00 коп. (докази в матеріалах справи).

Відповідно до частини першої статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно приписів абзацу третього частини п'ятої статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов до висновку про те, що клопотання позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката слід задоволити частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 4 000 грн. 00 коп.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши та дослідивши подані документи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є документально обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення частково.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 -34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»(82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, буд. 61; код ЄДРПОУ 30439207) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстал Вент-Ком»(80500, Львівська область, Буський район, м.Буськ, вул. Технічна, буд 3; код ЄДРПОУ 36741374) 351 357 грн. 34 коп. суми основної заборгованості за договором, 7 907 грн. 95 коп. пені, 14 345 грн. 99 коп. трьох відсотків річних, 4 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 7 472 грн. 23 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

11.12.2012 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.