Постанова

від 10.12.2012 по справі 31/5005/7779/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2012 року Справа № 31/5005/7779/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чимбар Л.О. (доповідача)

суддів: Антонік С.Г., Чохи Л.В.

секретар судового засідання Ненарочкін І.О.

представники сторін:

від позивача: Коба А.В., довіреність № б/н від 05.12.12, представник;

представник відповідача в судове засідання не з'явився, який про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Комплект-Про", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2012р. у справі № 31/5005/7779/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік (Україна), м. Вишгород, Київська область

до приватного підприємства "Комплект-Про", м. Дніпропетровськ

про стягнення 43027грн.81коп.,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік (Україна)" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути на з приватного підприємства "Комплект-Про" суму заборгованості у розмірі 43 027грн.81коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2012р. у справі № 31/5005/7779/2012 (суддя - Єременко А.В.) позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Комплект-Про" на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік (Україна)" 43 027грн.81коп. боргу; 1609,50 грн. судового збору. Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік (Україна)" з державного бюджету сплачений згідно квитанції №ПН4124 від 04 вересня 2012р., яка міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 43,50 грн.

Рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за дистриб'юторським договором №109/01 від 02.01.2011р. щодо оплати за поставлений товар.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом не було взято до уваги, що відносини сторін виникли при виконанні договору №109/01 від 02.01.11р., за якими сторони мають двосторонні відносини, а відповідно і зобов'язання. Апелянт стверджує, що керуючись умовами п.9.3 договору здійснював коригування цін на вже поставлений відповідачу товар, тим самим надаючи знижку. За період з травня по жовтень 2011року позивач надав знижку за результатами якої зобов'язаний сплатити на користь ПП "Комплект -Про" суму в розмірі 360 117 грн. 99 коп. і даних зобов'язань до теперішнього часу не виконав. Мотивує відсутність власного прострочення-простроченням позивача, посилаючись на ст. 612 ЦК України та наявні рішення господарського суду Київської області від 20.06.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 року. Скаржник також зазначає, що згідно положень пункту 13.1 Договору спір мав бути переданий на розгляд господарського суду Київської області, а в силу ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Дніпропетровської області повинен був надіслати матеріали за встановленою підсудністю, що на думку скаржника є порушенням правил предметної та територіальної підсудності.

В відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Відповідач наданим йому правом участі у судовому засіданні не скористався, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності уповноваженого представника відповідача.

В судовому засіданні 10.12.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь головуючого судді -доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 02.11.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік (Україна)" (постачальник) та приватним підприємством "Комплект-Про" (покупець) був укладений дистриб'юторський договір №109/01 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується впродовж дії даного договору постачати і передавати у власність покупця продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату вартості товару на умовах даного договору.

Згідно з п. п. 1.2., 1.3. Договору предметом постачання є товар, перелік якого зазначений у Специфікації до даного договору, що є його невід'ємним додатком. Умовами Специфікації є: найменування та артикул товару, ТУ, країна-виробник, розмір пакування, упаковка, кількість штук на палеті, ціна без ПДВ, ПДВ, ціна разом з ПДВ.

Згідно п.2.1. Договору асортимент товару визначається у Специфікації, яка додається до даного Договору.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що право власності на товар та ризик випадкової втрати чи пошкодження товару, при постачанні товару на умовах, відмінних від СІР залізниця, переходять до покупця в момент підписання товаротранспортної накладної його уповноваженою особою (представником).

Згідно п.8.2. Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у накладній.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку у термін, зазначений окремо у додатку №2 до даного договору. При цьому, якщо термін оплати (з урахуванням відстрочки, зазначеної у п.2 зазначеного вище додатку) припадає на вихідний або святковий календарний день, то оплата має бути здійснена напередодні такого вихідного або святкового дня, в іншому випадку оплата розглядається як прострочена (п.9.1. Договору).

Пунктом 2 Додатку №2 до Договору сторони визначили, що термін оплати, з урахуванням відстрочки оплати, що не враховується як прострочена заборгованість покупця, визначається календарною датою, яка настає на 7 день від дати, вказаної у видатковій накладній постачальника.

Відповідно до п.10.1. Договору він набирає чинності з дати його підписання обома сторонами, яка зазначена у верхньому правому куті першої сторінки даного договору і діє до 31 грудня 2011р.

Позивачем на підставі товарно-транспортних накладних, підписаних сторонами, заявлено до стягнення суму залишку заборгованості за поставлений відповідачу товар у розмірі 43 027,81 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на п.2 Додатку №2 до Договору строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Відповідач не надав доказів оплати спірної суми, яку позивач мав отримати в якості оплати вартості товару, поставленого відповідачу за видатковими накладними №3710261576, №3710261577, № 3710261579 від 21.11.2011 року та №3710262641, 3710262642 від 28.11.2011р на підставі договору № 109/01 від 02.01.2011р.

Доводи відповідача про наявність зобов'язань позивача по оплаті відповідачу 360 117,99 грн, спростовуються постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012р, якою рішення господарського суду Київської області від 20.06.2012р та постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012р про стягнення з позивача 360 117,99 грн. боргу скасовані, оскільки висновки цих судів здійснені внаслідок неправильного застосування ними норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржнику вищевказаною постановою Вищого господарського суду України у задоволенні позову до позивача про стягнення 360 117,99 грн. відмовлено.

Необґрунтовані є посилання скаржника на те, що згідно положень пункту 13.1 Договору спір мав бути переданий на розгляд господарського суду Київської області, а в силу ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Дніпропетровської області повинен був надіслати матеріали за встановленою підсудністю.

Статтею 15 ГПК України визначено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Стосовно посилання скаржника на п. 13.1 Договору, слід зауважити, що ст. 16 ГПК України містить виключний перелік підстав визначення підсудності справ господарським судам і серед зазначених підстав відсутня домовленість сторін договору про звернення до господарського суду з порушенням правил підсудності, визначених в ГПК України.

Згідно даних, зазначених у Витягах з єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 654576 від 04.09.2012р та № 654871 від 03.10.2012р., як станом на момент подання позовної заяви так і на дату першого розгляду справи господарським судом Дніпропетровської області, місцезнаходженням скаржника є: 49000, м. Дніпропетровськ, проспект Воронцова, буд 75, кв. 321.

Оскільки позивачем заявлено позов до ПП "Комплект-Про", місцем знаходження якого є м. Дніпропетровськ, даний спір відповідно до ч.2 ст.15 ГПК України обґрунтовано був розглянутий господарським судом Дніпропетровської області.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Рішення суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Комплект-Про", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2012р. у справі № 31/5005/7779/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В.Чоха

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 17.12.2012р.