Постанова

від 10.12.2012 по справі 5011-6/12961-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2012 р. Справа№ 5011-6/12961-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглянувши апеляційну скаргу державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління»

на рішення господарського суду міста Києва

від 18.10.2012 року

у справі № 5011-6/12961-2012 (суддя - Ковтун С.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД», м. Київ,

до державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», м. Київ,

про стягнення 692064,16 грн., -

за участю представників:

від позивача: Бондарчук В.О. - предст. (дов. б/н від 27.11.2012 р.);

від відповідача: Ярмистий М.М. - предст. (дов. №77080/1404 від 26.10.2012 р.);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД» (надалі - ТОВ «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» (надалі - ДННУ «Академія фінансового управління») 692064,16 грн., у т.ч. 614838,22грн. заборгованості, 1229,67грн. інфляційних втрат, 12952,90грн. 3% річних та 63043,37грн. пені, обґрунтовуючи вимоги наявністю заборгованості перед позивачем за отриманий товар за договором №133 від 30.09.2011 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2012 року по справі № 5011-6/12961-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 614838,22грн. заборгованості, 12952,90грн. 3% річних та судові витрати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2012 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено в судове засідання на 10.12.2012 року.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 10.12.2012 року представник скаржника заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача, Міністерство фінансів України та Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Поставивши на обговорення заявлене клопотання та вислухавши з цього приводу думку представника позивача, колегія суддів, порадившись, дійшла висновку, що таке задоволенню не підлягає, зважаючи на те, що прийняте у справі рішення не впливає на їх права і обов'язки.

В судовому засіданні 10.12.2012р. представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині задоволення позовних вимог.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив повністю, вважав, що підстави для його скасування відсутні, рішення суду находить законним та обґрунтованим у зв'язку з чим просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

10.12.2012 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишеним без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011 року між державною навчально-науковою установою «Академія фінансового управління» (за текстом договору - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД» (на текстом договору - учасник) був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 133 (надалі - договір), за умовами якого учасник зобов'язався у 2011 році поставити комп'ютерне та мережеве обладнання, комплектуючі для комп'ютерної техніки (Код ДК 30.02.1 Устаткування для автоматичного оброблення інформації), а замовник зобов'язався прийняти і оплатити поставлене обладнання та комплектуючі (а.с.11-14).

Згідно п. 1.2 договору, найменування та кількість товару: комп'ютерне та мережеве обладнання - 69 одиниць, комплектуючі для комп'ютерної техніки - 92 одиниці, згідно специфікацій № 1 та № 2.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору становить 763522,50 грн., у тому числі ПДВ 20% - 127253,75 грн. Ціна договору може бути зменшена залежно від реального фінансування видатків та в інших випадках за взаємною згодою сторін (п.3.2 договору).

Згідно п.4.1 договору, розрахунок за поставлені обладнання та комплектуючі здійснюється в 7-денний строк після підписання сторонами видаткових накладних.

Відповідно до п.5.1 договору поставка обладнання та комплектуючих провадиться за заявою замовника протягом вересня-жовтня 2011 року. Поставка здійснюється за рахунок учасника та його транспортом. Термін поставки складає 10 днів з дня надання заявки замовником. Місце поставки - адреса замовника.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2011 року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.1 договору).

До договору укладено додаток № 1 «Специфікація №1», додаток №2 «Специфікація №2», додаток №3 «Технічні вимоги до предмета закупівлі», додаток №4 «Протокол про договірну ціну за поставку товарів», які є невід'ємною частиною договору (а.с.15-21).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки та одночасно договору купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлює Закон України «Про здійснення державних закупівель».

Таким чином, укладення ТОВ «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД» та ДННУ «Академія фінансового управління» договору №133 від 30.09.2011 року було спрямоване на отримання останнім товару та обов'язку здійснювати плату за отриманий товар.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання договору №133 від 30.09.2011 року відповідачу було поставлено комп'ютерне та мережеве обладнання, комплектуючі для комп'ютерної техніки на загальну суму 614838,22грн., що підтверджується видатковими накладними №29 від 06.12.2011 р., №35 від 16.12.2011р., довіреностями серія ААД №144237, серія ААД №144216 (а.с.22-25). Зазначені накладні підписані сторонами.

31.12.2011 року між сторонами був укладений акт звірки розрахунків, згідно якого відповідач станом на 31.12.2011р. визнав заборгованість за отриманий товар в сумі 614838,22грн. (а.с.26). Зазначений акт підписаний сторонами та завірений печатками сторін.

В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати отриманого обладнання, позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 312 від 06.07.2012 року з вимогою оплатити товар на суму 614838,22грн. (а.с.27-29).

Відповідачем надана відповідь №77080/1017 від 17.08.2012 року, якою визнано заборгованість перед позивачем на суму 614838,22грн., але повідомлено про неможливість здійснення погашення заборгованості в зв'язку з відсутністю державного фінансування (а.с.30).

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням зазначеного, отримання товару відповідачем на виконання договору №133 від 30.09.2011 року без зауважень в розумінні статей 33, 34 ГПК України є належним доказом виконання позивачем обов'язку поставки товару, а отже породжує обов'язок відповідача оплатити його вартість.

Скаржник вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що позивачем позов про стягнення заборгованості заявлений передчасно, оскільки згідно п.4.2 договору сторони передбачили, що кошти виконавцю перераховуються замовником у встановленому порядку, в межах фактично отриманого фінансування, а відсутність бюджетного фінансування та неможливість виконання зобов'язання по договору №133 від 30.09.2011 року, на думку відповідача, підтверджується листом Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі міста Києва №26-04-08/653 від 05.10.2012 р., листом Академії фінансового управління №77070/311 від 20.03.2012 р. до скаржника, листами №77060/627 від 05.06.2012 р., №77070/1280 від 27.09.2012 р. скаржника до Міністерства фінансів України, листом №77080/939 від 06.08.2012 р. скаржника до УДКС у Подільському районі м. Києва (а.с.53-62).

Як вбачається з п.1.6 Статуту, ДННУ «Академія фінансового управління» є неприбутковою державною бюджетною установою (а.с.43-45).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» державна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачає, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження.

Згідно п.7 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Отже, відповідач, уклавши з позивачем договір у 2011 році, зобов'язаний був виконати бюджетне зобов'язання по оплаті позивачеві товару в межах бюджетних асигнувань у встановленому бюджетному періоді. Зазначене відповідачем здійснено не було.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу Укаїни передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про те, що позивачем вимоги про стягнення заборгованості на суму 614838,22грн. заявлені передчасно, оскільки згідно вимог чинного законодавства та умов п.4.1 договору строк виконання зобов'язання по оплаті товару настав.

Ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження ДННУ «Академія фінансового управління» не надано доказів на підтвердження оплати зазначеного товару, що свідчить про наявність заборгованості перед позивачем на суму 614838,22грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1229,67грн., 3% річних в сумі 12952,90грн. та пеню в сумі 63043,37грн.

Згідно ч.1 та 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктами 7.1, 7.2, 7.3 договору №133 від 30.09.2011 р. передбачена відповідальність сторін за договором. Зокрема, за невиконання або неякісне виконання обов'язків згідно з цим договором учасник та замовник несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що ані законодавством, ані умовами договору №133 від 30.09.2011 р. не передбачено застосування пені за невиконання замовником своїх зобов'язань.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у період з 26.12.2011 р. по 31.07.2012 р., за який позивачем нараховані інфляційні втрати, показник індексу інфляції був від'ємним.

Враховуючи вимоги статей 530, 611, 612, 614 ЦК України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що несплата заборгованості по договору є порушенням зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності та, відповідно, стягнення з ДННУ «Академія фінансового управління» на користь ТОВ «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД» 12952,90 грн. 3% річних.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги в частині стягнення з ДННУ «Академія фінансового управління» на користь ТОВ «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД» 1229,67грн. інфляційних втрат та 63043,37грн. пені задоволенню не підлягають. В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення місцевого господарського суду сторонами не оскаржено.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2012 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2012 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» на рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2012 року у справі № 5011-6/12961-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2012 року у справі №5011-6/12961-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-6/12961-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Остапенко О.М.