Постанова

від 12.12.2012 по справі 2а/1270/9280/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №6.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9280/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Малого приватного підприємства "Юват" до Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, державного інспектора сільського господарства в Луганській області Ушакова Максима Геннадійовича про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування припису від 15.11.2012 №000587,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Мале приватне підприємство "Юват", звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, державного інспектора сільського господарства в Луганській області Ушакова Максима Геннадійовича, в якому просив:

- визнати дії державного інспектора сільського господарства управління контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства в Луганській області Ушакова Максима Геннадійовича щодо організації та проведення перевірки МПП "Юват" та складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 листопада 2012 року- неправомірними.

- визнати дії державного інспектора сільського господарства управління контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства в Луганській області Ушакова Максима Геннадійовича щодо складання припису від 15 листопада 2012 року № 000587 про усунення порушення вимог земельного законодавства - протиправними.

- скасувати припис від 15 листопада 2012 року № 000587

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

Інспектором сільського господарства в Луганській області Ушаковим Максимом Геннадійовичем за адресою м. Луганськ, Дзержинського, 52 15 листопада 2012 року було запрошено директора позивача для участі в перевірці.

Після візуального огляду земельної ділянки в натурі, інспектор запросив проїхати за адресою вул. Дзержинського, буд 1-в/411. З документами, на підставі яких проводилася перевірка позивача не було ознайомлено. Саме таким чином 15 листопада 2012 року відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, проведено перевірку та складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за адресою: м. Луганськ, Дзержинського, 52 МПП "Юват", а також складено припис від 15 листопада 2012 року №000587 про усунення порушень вимог земельного законодавства до 14.12.2012 року.

Жодних заперечень та пояснень державний інспектор сільського господарства в Луганській області Ушаков Максим Геннадійович не слухав, надаваних документів не оглянув, та запропонував отримати копії складених ним акту і припису та розписатися в їх отриманні. Відповідач до проведення та під час проведення перевірки не звертався до МПП "Юват", як до землекористувача, з письмовим клопотанням про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель з метою більш повного і об'єктивного проведення перевірки, що суперечить вимогам п. 2.3 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 19.05.2005 року № 132 "Про затвердження Порядку одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель".

МПП "Юват" вважає, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства та дії Державного інспектора сільського господарства в Луганській області Ушакова Максима Геннадійовича щодо складання акту перевірки земельного законодавства, припису № 000587 від 15 листопада 2012р. є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на таке.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначено: в результаті перевірки встановлено, що МПП "Юват" використовує земельну ділянку площею 0,3849 га за адресою: м. Луганськ, вул. Дзержинського, 52 на підставі договору оренди землі за №2436 від 11.05.1998р. для проектування та будівництва охоронної автостоянки та гаражів. Також на час перевірки встановлено, що на даній земельній ділянці відсутні межові знаки, що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 листопада 2012р. не зазначений вид перевірки - планова або позапланова. План-схема земельної ділянки взагалі не була складена та додана до акту, викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів до акту перевірки не додано. Крім того, в акті відсутня підстава проведення перевірки, що є порушенням вимог статті б Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Всі ці факти вказують на упереджений характер проведення перевірки.

В акті та приписі від 15 листопада 2012р. відповідач визначив суть скоєного МПП "Юват" порушення земельного законодавства як "відсутні межові знаки".

Проте, діюче законодавство України не містить такого складу адміністративного чи кримінального порушення як "відсутні межові знаки".

На підставі обставин, вказаних в акті перевірки, відповідачем складено припис від 15 листопада 2012р. № 000587 про усунення порушень вимог земельного законодавства до 14.12.2012р. з вимогою повідомити до 14.12.2012 року за адресою вул. Дзержинського, 1-в, каб.411.

МПП "Юват" діє виключно на підставі договору оренди земельної ділянки, дотримується виділеної площі земельної ділянки, тобто, належним чином виконує обов'язки землекористувача відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до відповіді Луганського геодезичного центру від 21.11.2012 року щодо підтвердження наявності межових знаків на земельній ділянці автостоянки по вул. Дзержинського, 52 цілком всі межові знаки збігаються з твердими контурами земельної ділянки відповідно до акту встановлення на узгодження зовнішньої межі земельної ділянки від 20 квітня 1998 року. Кути повороту межі №№ XIV, XV, XVI, IX, які позначені на додатку до договору оренди від 11.05.1998 року № 2436 закріплені металевими штирями з прив'язкою до твердих контурів, у зв'язку з наявністю на землекористуванні твердого асфальтобетонного покриття, яке використовується для постійного руху автотранспорту.

Відповідно до п.5 ст. 55 Закону України "Про землеустрій" у разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Позивач вважає, що припис підлягає скасуванню, оскільки відповідно до чинного законодавства України до відповідальності та до усунення порушень земельного законодавства може бути притягнута лише винна особа, відносно якої є фактичні данні про її протиправну поведінку.

Відповідачами у даній справі є державний орган та посадова особа цього органу, якою безпосередньо проводилася перевірка та складався оскаржуваний припис. Відповідачі надали спільні заперечення проти позову, оскільки їх доводи повністю збігаються.

Зокрема, відповідачі зазначили, що перевірка проведена на підставі вимоги прокуратури в межах прокурорського реагування на звернення самого ж позивача щодо встановлення обставин користування земельною ділянкою. При проведенні перевірки відповідачем було встановлено порушення з боку позивача вимог статті 96 Земельного кодексу України - відсутність межових знаків, про що було складено акт перевірки та припис про усунення порушень законодавства. Відповідач наголошує, що встановлення межових знаків необхідно, насамперед, позивачу для надання інспектору можливості закінчити перевірку та надати свій висновок прокуратурі, яка і зобов'язала відповідача провести дану перевірку з метою всебічного та повного розгляду всіх обставин, що викладені у зверненні позивача.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.

МПП "Юват" зареєстроване 07.02.1995 виконавчим комітетом Луганської міської ради (а.с. 9-24).

Договором №2436 від 11.05.1198 виконавчий комітет Луганської міської ради передав позивачу у тимчасове користування терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,3849 га за адресою: м. Луганськ, вул. Дзержинського, 52 для проектування та будівництва охоронюваної стоянки та гаражів у відповідності до плану землекористування який є невід'ємною частиною договору (а.с. 29-30).

22.10.2012, після звернення до прокуратури Ленінського району, позивач звернувся до прокуратури Луганської області зі скаргою на бездіяльність прокуратури Ленінського району щодо належного реагування на його заяву про скоєння злочину. В своїй скарзі позивач серед іншого зазначає, що частина земельної ділянки, переданої в користування позивачу на підставі договору №2436 від 11.05.1998 передана в користування та власність іншим особам, що порушує права позивача та просив провести перевірку викладених у скарзі обставин (а.с. ).

Прокуратурою Луганської області в порядку статті 20 Закону України "Про прокуратуру" направлено відповідачу вимогу від 08.11.2012 про проведення перевірки, разом з копією скарги позивача від 22.10.2012 (а.с. 53).

Після цього 2-м відповідачем, державним інспектором Ушаковим М.Г. згідно його власних пояснень було проведено візуальний огляд земельної ділянки, після чого вже в будівлі інспекції складено акт перевірки від 15.11.2012 та виписано припис №000587 від 15.11.2012 (а.с. 25-26)

Як в акті, так і в приписі містяться одні й ті ж обставини: "Перевіркою встановлено, що МПП "Юват" використовує земельну ділянку площею 0,3849 га за адресою: м. Луганськ, вул. Дзержинського, 52 на підставі договору оренди землі №2436 від 11.05.1998 для проектування та будівництва охоронюваної стоянки та гаражів. Також на час перевірки встановлено, що на даній земельній ділянці відсутні межові знаки, що є порушенням вимог статті 96 Земельного кодексу України".

Приписом №000587 від 15.11.2012 позивача зобов'язано до 14.12.2012 усунути порушення вимог земельного законодавства.

Дії щодо призначення та проведення перевірки і складений за результатами цієї перевірки припис і є предметом оскарження у даній адміністративній справі.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до преамбули Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (№963-IV від 19.06.2003) цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до статті 5 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтями 6, 10 Закону №963-IV встановлені повноваження інспекції сільського господарства та державних інспекторів в сфері здійснення державного контролю за використанням та охороню земель.

Так, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання;

розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям;

дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель;

дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків;

додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо:

приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;

обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України;

припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;

припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;

г) видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку проектів;

ґ) участь у розробці нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням та охороною земель;

д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

е) вирішення інших питань відповідно до закону.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Статтею 19 Закону України "Про охорону земель" №962-IV від 19.06.2003 передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Дослідивши у судовому засіданні зміст положення про державну інспекцію сільського господарства в Луганській області та посадової інструкції головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства (2-го відповідача), враховуючи норми законів України "Про охорону земель" та "Про державний контроль за використанням та охороною земель" суд дійшов висновку про наявність у інспекції повноважень на проведення перевірок дотримання вимог законодавства про охорону земель та правомірність проведення зазначеної перевірки державним інспектором Ушаковим М.Г.

Суд погоджується з запереченнями відповідача щодо відсутності підстав для застосування до зазначеної перевірки вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки в даному випадку перевірку було проведено на виконання вимоги прокуратури, тобто її проведення насамперед регулююється нормами статті 20 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.

Крім того, статтею 2 самого Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", визначено, що сфера його дії не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів прокурорського нагляду.

За таких обставин суд не вбачає протиправності в діях відповідачів щодо проведення перевірки та складення за її наслідками акту перевірки і припису.

Що ж до оцінки прийнятого припису по суті слід зазначити, що він не відповідає критеріям правомірності визначеним статтею 2 КАС України.

Як зазначено в приписі відповідачем встановлено відсутність межових знаків на ділянці, яку використовує позивач, що розцінено відповідачем як порушення статті 96 Земельного кодексу України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду обґрунтованість прийнятого припису, оскільки, по-перше, відповідачем не надано будь-яких документальних підтверджень наявності обставин, наведених в акті перевірки та приписі - відсутності межових знаків, до акту перевірки та припису не додано жодних документів, додатків, схем тощо, відсутні посилання на наявність таких додатків і у самих документах. Фактично єдиною дією, яку було здійснено перевіряючим - був візуальний огляд ділянки, без використання будь-якої картографічної документації, вимірювальних пристроїв і т.д., посилання відповідача на здійснення фото/відео зйомки, та наявність відповіді Луганського комунального землевпорядного підприємства від 03.12.2012 не можуть бути прийняті судом як підтвердження обґрунтованості викладених в акті та приписів обставин, оскільки відповідні дії відбулися вже після складання акту перевірки та припису і зазначені відповідь та фото/відео зйомка не використовувалися перевіряючим при складанні відповідних документів. Ці обставини підтверджені поясненнями 2-го відповідача наданими у судовому засіданні.

Також слід відмітити, що стаття 96 Земельного кодексу України встановлює обов'язки землекористувачів, а саме:

Землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; є) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Отже, стаття 96 Земельного кодексу України передбачає обов'язок зберігати межові знаки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" №963-IV від 19.06.2003, межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Виходячи з наведених норм, на думку суду, для доведення порушення позивачем обов'язку щодо збереження межових знаків, в першу чергу слід довести, що ці межові знаки взагалі існували та зареєстровані за позивачем чи передані йому.

Суд зауважує, що стаття 96 Земельного кодексу України не містить такого виду порушення, як користування земельною ділянкою без встановлення межових знаків.

Крім того, питання встановлення межових знаків врегульовані наказом Державного комітету України з земельних ресурсів №376 від 18.05.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686, тобто, лише в 2010 році, у той час, як земельна ділянка передавалась позивачу в користування в 1998 році.

Відповідачем не доведено обставин що підтверджували б передачу позивачу на зберігання межових знаків та допущення ним порушення вимог земельного законодавства в частині не дотримання обов'язку по збереженню межових знаків.

Суд не може вважати обґрунтованим припис, який ґрунтується лише на візуальному огляді земельної ділянки та посиланні на порушення позивачем статті 96 Земельного кодексу України із зазначенням в приписі в якості порушення обставин, які не визначені цією статтею як такові.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування прийнятого припису.

В цілому позов підлягає частковому задоволенню, оскільки судом встановлено наявність у відповідача достатніх підстав та повноважень для проведення перевірки і оформлення її результатів, втім, припис, винесений за результатами перевірки є необґрунтованим в силу недоведеності відповідачем наявності дійсних обставин правопорушення.

Враховуючи наявні у відповідача повноваження ніщо не перешкоджає йому провести перевірку з дотримання встановленого порядку та у разі наявності відповідних документальних підтверджень прийняти обґрунтований припис.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Малого приватного підприємства "Юват" до Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, державного інспектора сільського господарства в Луганській області Ушакова Максима Геннадійовича про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування припису від 15.11.2012 №000587 задовольнити частково.

Скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в Луганській області №000587 від 15.11.2012.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства "Юват", м.Луганськ, вул. А. Ліньова, 98 а, ід. код 21832302 витрати зі сплати судового збору в сумі 16 грн. 10 коп. ( шістнадцять гривень 10 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 17.12.2012.

Суддя А.М. Каюда