Постанова

від 10.12.2012 по справі 1570/2217/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/2217/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвас»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Алвас»(далі -Позивач, або ТОВ «Алвас») з позовом (а.с.4-7) до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі -Відповідач, або Ізмаїльська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000072250 від 20.03.2012 року (далі -Рішення № 0000072250), яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі -ПДВ) в розмірі 205 964 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач навів такі доводи.

Так, Позивач зазначив, що не згоден з оскаржуваним Рішенням № 0000072250 Відповідача в частині відображення фінансово-господарських операцій з ТОВ «СВ Кароліна», за травень 2011 року, ПП «Спецагротех Груп»за серпень 2011 року, ПП «Кіровоград декор технологія», за червень, липень 2011 року.

Позивач зазначив, що між ним та ТОВ «СВ Кароліна», ПП «Спецагротех Груп», ПП «Кіровоград декор технологія»були укладені договори поставки нафтопродуктів. По факту відвантаження товару постачальниками складались відповідні податкові накладні. Оплата за вищевказаний товар була здійснена у травні-серпні 2011 року у повному обсязі. На підставі вимог ПК України Позивачем формувався податковий кредит у розмірі 180 274 грн.

Неправомірними Позивач вважає висновки Відповідача, що укладені з ТОВ «СВ Кароліна», ПП «Спецагротех Груп», ПП «Кіровоград декор технологія»договори поставки є нікчемними, оскільки при укладанні зазначених договорів сторонами дотримані всі вимоги ст.203 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та досягнута згода з усіх істотних умов щодо порядку відчуження певного товару. Позивач вказує на те, що відповідно до ст.234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, визначається законом як фіктивний, а не нікчемний як на то вказує Відповідач. Недійсність фіктивних правочинів визнається тільки судом. Відповідних доказів щодо недійсності укладених правочинів між Позивачем та ТОВ «СВ Кароліна», ПП «Спецагротех Груп», ПП «Кіровоград декор технологія» Ізмаїльською ОДПІ не надано.

При цьому, на підтвердження виконання договорів, ТОВ «Алвас»були надані до перевірки податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи, що вбачається з самого акту перевірки. Проте, перевіряючими не були взяті до уваги товарно-транспортні накладні як первинні документи бухгалтерського обліку, оскільки вони не мають обов'язкових реквізитів (нечітко вказано місце поставки), отже не підтверджують факт постачання товару. Таке твердження Ізмаїльської ОДПІ Позивач вважає незаконним, виходячи з того, що типова форма товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів визначена у додатку 3 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, та не передбачає зазначення детальної адреси у накладній, а лише назву пункту відвантаження.

В судовому засіданні представник Позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві (т. 1 а.с. 4-7) та додаткових письмових поясненнях (т. 1 а.с. 179-185).

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов. В судовому засідання представник Відповідача зазначив, що під час перевірки ТОВ «Алвас»стосовно відображення фінансово-господарських операцій з ТОВ «СВ Кароліна», ПП «Спецагротех Груп», ПП «Кіровоград декор технологія»Позивачем не надано документів, які б підтверджували час та місце постачання паливно-мастильних матеріалів, з необхідною ідентифікацією всіх посадових осіб, причетних до транспортного процесу. Надані до перевірки товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам чинного законодавства України. Так, в графі «пункт навантаження»замість конкретного пункту навантаження вказано лише територіальну одиницю. Контрагенти Позивача -ТОВ «СВ Кароліна», ПП «Спецагротех Груп», ПП «Кіровоград декор технологія»мають ознаки фіктивності, отже фінансово-господарські взаємовідносини з ними є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, що підтверджується актами перевірок відповідних контрагентів.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Алвас»14.11.1995 року було зареєстровано виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області як юридична особа, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 553 120 0000 000128 (т. 1 а.с.8). Відповідно до довідки ЄДРПОУ № 437 за Позивачем визначені такі види діяльності за КВЕД: оптова торгівля паливом, роздрібна торгівля пальним, діяльність автомобільного вантажного транспорту, інші види оптової торгівлі (т. 1 а.с.9).

З 22.02.2012 року по 28.02.2012 року Ізмаїльською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Алвас»(код ЄДРПОУ 23856703) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ в частині відображення фінансово-господарських операцій з ТОВ «СВ Кароліна»за травень 2011 року, ПП «Спецагротех Груп»за серпень 2011 року, ПП «Кіровоград декор технологія»за червень, липень 2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 05.03.2012 року № 0022220023856703 (далі -Акт перевірки) ( т. 1 а.с.10-28).

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Алвас»вимог п.186.1 ст.186, п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі -ПК України) в результаті чого занижено ПДВ, належний до сплати в бюджет в періоді, що перевірявся, на загальну суму 180 274 грн.

На підставі Акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072250 від 20.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Алвас»за платежем податку на додану вартість на суму 205 964 грн., в тому числі за основним платежем -180 274 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -25 690 грн. (т. 1 а.с.29).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, -продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи -продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, -покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст.197 цього Кодексу. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч.1 ст.9 Закону України № 996-ХІV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі -Закон №996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, первинні документи -це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки встановлені порушення пов'язуються Відповідачем із висновками актів перевірок, складених відносно контрагентів Позивача -ТОВ «СВ Кароліна», ПП «Спецагротех Груп», ПП «Кіровоград декор технологія», відносини з якими, на думку Відповідача, не мали мети настання реальних наслідків, а також у зв'язку з відсутністю у зазначених контрагентів умов для ведення ними господарської діяльності.

Судом встановлено, що 08.06.2011 року між ТОВ «Алвас»(покупець) та ПП «Кіровоград декор технологія»(постачальник) було укладено договір поставки № 08/06, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити бензин А-80 на умовах, передбачених даним договором ( т. 1 а.с.113-114).

Так, Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської операції надані до суду: видаткова накладна за №РН-0011 від 08.06.2011 року на придбання бензину А-80 у кількості 25,923 тн на загальну суму 304550,4 грн., в т.ч. ПДВ 50758,4 грн. ( т. 1 а.с.127); податкова накладна за №11 від 08.06.2011 року на придбання бензину А-80 у кількості 25,923 тн на загальну суму 304550,4 грн., в т.ч. ПДВ 50758,4 грн. (т. 1 а.с.116); видаткова накладна за №РН-0027 від 17.06.2011 року на придбання бензину А-80 у кількості 18,227 тн на загальну суму 214132,8 грн., в т.ч. ПДВ 35688,8 грн. (т. 1 а.с.126); податкова накладна за №27 від 17.06.2011 року на придбання бензину А-80 у кількості 18,227 тн на загальну суму 214132,8 грн., в т.ч. ПДВ 35688,8 грн.( т. 1 а.с.117); товарно-транспортна накладна серії 01 АААА №139794 на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 08.06.2011 року, перевозимий товар -бензин А-80, кількість 9113 кг (т. 1 а.с.134); товарно-транспортна накладна серії 01 АААА за №139793 на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 08.06.2011 року, перевозимий товар -бензин А-80, кількість 16810 кг (т. 1 а.с.135); товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) серії 01 АААА №139795 від 17.06.2011 року, перевозимий товар -бензин А-80 у кількості 9113 кг (т. 1 а.с.136); товарно-транспортна накладна серії 01 АААА за №139797 на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 18.06.2011 року, перевозимий товар -бензин А-80 у кількості 9114 кг (т. 1 а.с.137); видаткова накладна за №РН-0020 від 18.07.2011 року на придбання бензину А-80 у кількості 3,326 тн на загальну суму 39501,0 грн., в т.ч. ПДВ 6583,5 грн. (т. 1 а.с.128); податкова накладна за №20 від 18.07.2011 року на придбання бензину А-80 у кількості 3,326 тн на загальну суму 39501 грн., в т.ч. ПДВ 6583,5 грн. (т. 1 а.с.118); товарно-транспортна накладна серії 01 АААА за №139822 від 18.07.2011 року на відпуск нафтопродуктів (нафти), перевозимий товар -бензин А-80 у кількості 3326 кг (т. 1 а.с.133); картка бухгалтерського рахунку 631 по контрагенту ПП «Кіровоград декор технологія»за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року (т. 1 а.с. 212); виписки банку (т. 1 а.с. 139); сертифікати відповідності, паспорти якості на бензин.

Згідно товарно-транспортних накладних за №139797 від 18.06.2011 року, №139795 від 17.06.2011 року, №139793 від 08.06.2011 року, №139794 від 08.06.2011 року, №139822 від 18.07.2011 року, встановлено, що пунктом навантаження паливно-мастильних матеріалів є м. Кіровоград.

По факту поставки постачальником ПП «Кіровоград декор технологія», який на той час був платником ПДВ, що підтверджується даними з офіційного сайту Державної податкової служби України (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100125179 ( т. 1 а.с.122) були виписані податкові накладні.

До складу податкового кредиту ТОВ «Алвас»включено ПДВ по придбаним ПММ від ПП «Кіровоград декор технологія», а саме: в червні 2011 року в сумі 86447 грн. (по податковим накладним за №11 від 08.06.2011 року, сума ПДВ 50758грн. (т. 1 а.с.116), №27 від 17.06.2011 року на суму ПДВ 35689грн. (т. 1 а.с.117); в серпні 2011 року в сумі 6584 грн. (по податковій накладній, яка виписана в липні 2011 року за № 20 від 18.07.2011 року на суму ПДВ 6583 грн.(т. 1 а.с.118).

Дослідивши зазначені документи суд дійшов висновку, що вони виписані на підставі і у відповідності до договору про поставку № 08/06 від 08.06.2011 року, відповідають один одному та підтверджують здійснення господарської операції між ТОВ «Алвас»та ПП «Кіровоград декор технологія».

04.04.2011 року між ТОВ «Алвас»(покупець) та ТОВ «СВ Кароліна» (постачальник) було укладено договір поставки № 04-11 К, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах, передбачених даним договором ( т. 1 а.с.109-111).

Так, Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської операції надані до суду: видаткова накладна за №РН-0000047 від 12.05.2011 року на придбання бензину А-76 у кількості 28050 л на загальну суму 254694 грн., в т.ч. ПДВ 42449 грн. (т. 1 а.с.125); податкова накладна за №10 від 12.05.2011 року на придбання бензину А-76 у кількості 28050 л на загальну суму 254694 грн., в т.ч. ПДВ 42449 грн. (т. 1 а.с.115); товарно-транспортна накладна №ДРЛ 34 від 12.05.2011 року на перевезення бензину А-76 у кількості 28050 л (а.с.125 зв.бік); картка бухгалтерського рахунку 631 по контрагенту ТОВ «СВ Кароліна»(т. 1 а.с. 206); виписка банку (т. 1 а.с. 138), сертифікат відповідності на бензин автомобільний А-76 (т. 1 а.с. 210); паспорт за №214 на бензин автомобільний А-76 (т. 1а.с. 211).

Згідно товарно-транспортної накладної за №ДРЛ 34 від 12.05.2011 року, встановлено, що пунктом навантаження паливно-мастильних матеріалів є м.Кременчук.

По факту поставки постачальником ТОВ «СВ Кароліна», який на той час був платником ПДВ, що підтверджується даними з офіційного сайту Державної податкової служби України (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100316623 ( т. 1а.с.123), були виписані податкові накладні.

До складу податкового кредиту ТОВ «Алвас»включено ПДВ по придбаним ПММ від ТОВ «СВ Кароліна», а саме: в травні 2011 року в сумі 42449 грн. (по податковій накладній за №10 від 12.05.2011 року, сума ПДВ 42449 грн. (т. 1 а.с.116).

Дослідивши зазначені документи суд дійшов висновку, що вони виписані на підставі і у відповідності до договору про поставку нафтопродуктів № 04-11 К від 04.04.2011 року, відповідають один одному та підтверджують здійснення господарської операції між ТОВ «Алвас»та ТОВ «СВ Кароліна».

Крім того, судом встановлено, що 01.08.2011 року між ТОВ «Алвас»(покупець) та ПП «Спецагротех Груп»(постачальник) було укладено договір поставки № 3, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити бензин А-80 на умовах, передбачених даним договором (т. 1 а.с.112).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції Позивачем до суду надані: видаткова накладна за №РН-0000002 від 02.08.2011 року на придбання бензину А-80 у кількості 9,113 тн на загальну суму 110252,9 грн., в т.ч. ПДВ 18375,48 грн. (т. 1 а.с.129); податкова накладна за №2 від 02.08.2011 року на придбання бензину А-80 у кількості 9,113 тн на загальну суму 110252,9 грн., в т.ч. ПДВ 18375,48 грн. (т. 1 а.с.120); товарно-транспортна накладна за №139936 від 02.08.2011 року на відпуск нафтопродуктів А-80 у кількості 9,113 тн (т. 1 а.с.131); видаткова накладна за №РН-0000006 від 05.08.2011 року на придбання бензину А-80 у кількості 13,102 тн на загальну суму 158511,3 грн., в т.ч. ПДВ 26418,5 грн. (т. 1 а.с.130); податкова накладна за №6 від 05.08.2011 року на придбання бензину А-80 у кількості 13,102 тн на загальну суму 158511,3 грн., в т.ч. ПДВ 26418,5 грн. (т. 1 а.с.119); товарно-транспортна накладна серії 01 АААА №139934 від 05.08.2011 року на відпуск нафтопродуктів у кількості 13,102 кг (т. 1 а.с.132); картка бухгалтерського рахунку 631 по контрагенту ПП «Спецагротех Груп»(т. а.с. 223); виписка банку (т. 1 а.с. 140), сертифікат відповідності UA1.035.0095159-11 (т. 1 а.с. 229); паспорт за №20 на бензин автомобільний А-80 (т. 1 а.с. 230).

Згідно товарно-транспортних накладних за №139936 від 02.08.2011 року, №139934 від 05.08.2011 року, встановлено, що пунктом навантаження паливно-мастильних матеріалів є м. Ізмаїл, вул. Шевченко, склад ПММ.

По факту поставки постачальником ПП «Спецагротех Груп», який на той час був платником податку на додану вартість, що підтверджується даними з офіційного сайту Державної податкової служби України (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100116797 (т.1 а.с.121), були виписані податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів справи, до складу податкового кредиту ТОВ «Алвас»включено ПДВ по придбаним ПММ від ПП «Спецагротех Груп», а саме: в серпні 2011 року в сумі 44793 грн. (по податковим накладним за №2 від 02.08.2011 року сума ПДВ 18375 грн. (т.1 а.с.120) та за №6 від 05.08.2011 року на суму ПДВ 26418грн. (т. 1 а.с.119).

Дослідивши зазначені документи суд дійшов висновку, що вони виписані на підставі і у відповідності до договору про поставку нафтопродуктів № 3 від 01.08.2011 року, відповідають один одному та підтверджують здійснення господарської операції між ТОВ «Алвас»та ПП «Спецагротех Груп».

Оплата за поставлений товар відбувалась протягом травня-серпня 2011 року, про що свідчать надані до суду реєстри платіжних документів, завірені печаткою банку та підписом посадової особи банку (а.с.138-140) про перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок ТОВ «СВ Кароліна», ПП «Спецагротех Груп», ПП «Кіровоград декор технологія».

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Алвас»самостійно виступав перевізником нафтопродуктів, придбаних у контрагентів ТОВ «СВ Кароліна», ПП «Спецагротех Груп», ПП «Кіровоград декор технологія», що підтверджується наявними у нього ресурсами: транспортними засобами, робочою силою, будівлями. Так, в матеріалах справи наявні копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, договір позички транспортних засобів, свідоцтво про право власності ТОВ «Алвас»на нежитлову будівлю -автозаправну станцію, накази про призначення на посаду водіїв.

З огляду на наявні в справі докази, суд вважає доведеним первинними документами факт здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами -ТОВ «СВ Кароліна», ПП «Спецагротех Груп», ПП «Кіровоград декор технологія», пов'язаність господарських операції з діяльністю Позивача, можливість зберігання та використання паливно-мастильних матеріалів, які були придбані у контрагентів, в свою чергу Відповідачем не надано доказів, які б спростовували позицію Позивача та підтверджували безтоварність операції Позивача зі своїми контрагентами.

Щодо посилання Відповідача на відсутність точної адреси в товарно-транспортних накладних та відсутності взаємовідносин ПАТ «Укрнафта»з Позивачем та його контрагентами, слід зазначити, що в даному випадку відсутність повної адреси в товарно-транспортних накладних не свідчить про відсутність факту здійснення господарських операцій з огляду на наявність сертифікатів відповідності палива, який належить ПАТ «Укртатнафта».

Суд вважає, що позиція Відповідача щодо відсутності факту здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, з огляду на відсутність факту видачі сертифікатів відповідності та паспортів якості від ПАТ «Укртатнафта», не заслуговують уваги за таких підстав.

Так, Відповідач при проведенні перевірки та оформленні її результатів в Акті перевірки, в тому числі переліку досліджених документів, не посилався на будь-які документи, які б спростовували достовірність факту видачі сертифікатів відповідності та паспортів якості від ПАТ «Укртатнафта»на товар, отриманий Позивачем.

Також, Відповідач, під час судового розгляду 21.08.2012 року, в обґрунтування своєї позиції надав лише запит до ПАТ «Укртатнафта», датований 18.05.2012 року, тобто направлений через два місяці після закінчення перевірки, відповідь на запит до суду не надана.

Незважаючи на пропозицію суду, інших доказів в обґрунтування своєї позиції щодо нетотожності сертифікатів відповідності та паспортів якості, наданих Позивачем до перевірки, Відповідач не надав.

З урахуванням наведених вище доводів суд вважає, що Акт перевірки не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, оскільки не містить чітких і об'єктивних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення законодавства.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що, оскільки, єдиною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення були перевірки контрагентів, які на момент здійснення господарсько-фінансових операцій з Позивачем були діючими підприємствами та мали свідоцтво платника податку на додану вартість, суду надано докази, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами, податковий орган не звертався до суду щодо визнання правочинів нікчемними, твердження податкового органу про фіктивність ТОВ «СВ Кароліна», ПП «Спецагротех Груп», ПП «Кіровоград декор технологія»не підтверджено вироком суду, позовні вимоги ТОВ «Алвас»обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування Позивачу грошового зобов'язання з ПДВ.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвас» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним т а скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби № 0000072250 від 20 березня 2012 року за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Алвас» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 205964,00 гривень (з яких за основним платежем 180274,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 25690,00 гривень).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

10 грудня 2012 року

.