Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а/1270/8049/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №9.4.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8049/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Качуріної Л.С.,

судді: Твердохліба Р.С.

судді: Захарової О.В.

при секретарі: Горобець В.О.,

в присутності представників сторін:

представник позивача: Бережна О.П.

представник позивача: Дрофа О.Ю.

представник відповідача №1: Омелаєва І.О.

представник відповідача №2: Носікова І.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Краснодонське АТП-10914» до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними, скасування постанови та розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Краснодонське АТП-10914» з адміністративним позовом до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними, скасування постанови та розпорядження.

В судовому засіданні в обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 15.08.2012 року відповідачем відносно позивача було винесено постанову №348-ДО-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, одночасно з цим було винесено розпорядження №302-ДО-1-Е від 15.08.2012 року про усунення порушень законодавства про цінні папери стосовно ПАТ «Краснодонське АТП-10914», яким у термін до 15 лютого 2013 року вимагається усунути порушення законодавства про цінні папери, а саме привести статут та внутрішні положення товариства у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» та до 15 лютого 2013 року письмово повідомити уповноважену особу комісії про виконання цього розпорядження.

Позивач, вважаючи зазначені постанову та розпорядження незаконними та необґрунтованими, оскаржив їх до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Проте, замість розгляду скарги по суті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку направила скаргу позивача до Донбаського територіального управління НКЦПФР, яка до розгляду не була прийнята з посиланням на пропуск позивачем строку на їх оскарження.

Позивач вважає, що висновки в оскаржуваній постанові №348-ДО-1Е про порушення законодавства про цінні папери не відповідають дійсності, оскільки позивачем відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» своєчасно була здійснена процедура дематеріалізації акцій та своєчасно приведено статут і внутрішні положення товариства у відповідність до вимог чинного законодавства, що підтверджується державною реєстрацією таких змін та направленням відповідачу1 відповіді на розпорядження №89-ЛУ 17.01.2012 року з доданими документами на підтвердження його виконання.

У судове засідання прибули представники відповідачів, яки проти адміністративного позову заперечували та просили суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що винесенню розпорядження №302-ДО-1-Е від 15.08.2012 року передувала перевірка за наслідками якої ще 17.01.2012 року уповноваженою особою Комісії у відношенні позивача було винесено розпорядження №89-ЛУ про усунення порушень законодавства про цінні папери, яким в строк до 17.05.2012 року позивач був зобов'язаний усунути порушення чинного законодавства про цінні папери: привести статут та внутрішні положення товариства у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства», а також подати до Комісії (територіального управління) пакет документів згідно з вимогами чинного законодавства про цінні папери, та у цей же та проінформувати Уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження. Фактично заява про зміну свідоцтва про реєстрацію випуску емісійних цінних паперів у зв'язку зі зміною найменування емітента була надано до тер управління 30.05.2012 року (вх.№1559), тобто після спливу терміну виконання розпорядження №89-ЛУ, тому накладення санкцій, на думку відповідача, є обґрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання юридична особа Публічне акціонерне товариство «Краснодонське АТП-10914» (надалі - ПАТ «Краснодонське АТП-10914», позивач), створене згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 22.12.1995 року №1619 шляхом перетворення державного Краснодонського автотранспортного підприємства №10914 Луганського територіального промислового об'єднання автомобільного транспорту України в відкрите акціонерне товариство «Крснодонське ПТП-10914» відповідно до Указу Президента України «Про заходи по забезпеченню прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів» від 26.11.1994 року №699/94. Ідентифікаційний номер юридичної особи 03113236, адреса місцезнаходження: 94405, Луганська область, м. Краснодон, проспект 60-річчя СРСР, будинок 2, діє на підставі Статуту нової редакції, затвердженого зборами акціонерів ВАТ «Краснодонське АТП-10914», протокол №1 від 30 березня 2012 року, зареєстрованого державним реєстратором Краснодонської міської ради Луганської області 27.04.2012 року, номер запису 13871050019000432.

Позивач є учасником ринку цінних паперів в Україні та є суб'єктом Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» 30 жовтня 1996 року №448.

Суд установив, що 17.01.2012 року уповноважена особа Комісії - начальник Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - голова ліквідаційної комісії Луганського територіального управління ДКЦПФР Казакова О.І. винесла розпорядження №89-ЛУ, яким зобов'язала позивача у термін до 17 травня 2012 року усунути порушення чинного законодавства про цінні папери, а саме: привести статут та внутрішні положення товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства», а також подати до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (територіального управління) пакет документів згідно з вимогами чинного законодавства, та в цей же термін інформувати про виконання розпорядження (а.с.58).

Суд установив, що 30 березня 2012 року на виконання зазначеного розпорядження позивачем було проведено загальні збори акціонерів, внесених в перелік акціонерів ВАТ «Краснодонське АТП-10914», на порядок денний якого були винесені, зокрема, і питання внесення змін до статуту у зв'язку з приведенням його у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», затвердження положень про директора, про загальні збори, про Наглядову раду, про Ревізійну комісію та інші (а.с.109-114 протокол №1 від 30 березня 2012 року).

27 квітня 2012 року Статут у новій редакції, затверджений зборами акціонерів ВАТ «Краснодонське АТП-10914», згідно протоколу №1 від 30 березня 2012 року, був зареєстрований державним реєстратором Краснодонської міської ради Луганської області, номер запису 13871050019000432 (с.а.116-140).

15 травня 2012 року позивачем було підготовлено заяву про заміну свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних цінних паперів у зв'язку зі зміною найменування емітента, за встановленою формою (додаток 10) (а.с.108).

Реєстрація заяви засвідчується книгою реєстрації вихідної кореспонденції ПАО «Краснодонське АТП-10914» за 2008-2012 роки №1/395-3 (а.с.104-105).

Крім того, суд установив, що 15 травня 2012 року позивачем на адресу Донбаського територіального управління Національної Комісії по цінним паперам та фондовому ринку була направлена довідка, згідно якої повідомлено про проведення загальних зборів акціонерів 30.03.2012 року, а також про заходи, що передували проведенню загальних зборів, а саме: 20.02.2012 року в Бюлетені «Цінні папери» №31 опубліковане повідомлення про проведення загальних зборів (а.с.142), а, 18.02.2012 року таке повідомлення було розміщено на сторінці в мережі інтернет (krasnodonskeatp10914.pat.ua) (а.с.143).

Згідно опису вкладення цінного листа від 15 травня 2012 року на ім'я Донбаського територіального управління Національної Комісії по цінним паперам та фондовому ринку: 83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 5, було відправлено наступну кореспонденцію: 1) заяву про заміну свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (додаток 10); 2) протокол загальних зборів акціонерів, підписаний головою та секретарем; 3) нотаріально засвідчену копію Статуту у новій редакції; 4) Оригінал свідоцтва про реєстрацію випуску акцій; 5) копію публікації повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів товариства; 6) довідку про персональне повідомлення акціонерів товариства про проведення загальних зборів; 7)супровідний лист. (а.с.144).

Згідно листа Луганської дирекції «Центр поштового зв'язку №9» від 14.11.2012 року №103, направленого на адресу заступника начальника управління - начальника відділу нагляду за учасниками ринку цінних паперів у Луганській області Донбаського територіального управління НКЦПФР, щодо розшуку рекомендованого листа №9440500194742, яким позивач направив відповідачу1 інформацію про виконання розпорядження №89-ЛУ від 17.01.2012 року, рекомендований лист №9440500194742 був відправлений з ВПЗ Краснодон-5, 94405, 25.05.2012 року у рекомендованому мішку №9440500251940. Згідно результатів пошукової системи рекомендований лист №9440500194742 дійшов до ВПЗ Донецьк-23, 83023, 26.05.2012р., та не вручений. Стосовно пояснень про невручення слід звернутись до відділення поштового зв'язку Донецьк-23 індекс 83023.

Отже, представлені позивачем суду письмові докази засвідчують про виконання ним вимог розпорядження №89-ЛУ від 17.01.2012 року уповноваженої особи Комісії - начальника Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - голова ліквідаційної комісії Луганського територіального управління ДКЦПФР Казакової О.І.

15 серпня 2012 року уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - начальник Донбаського територіального управління Комісії Серафимова Л.Є. винесла постанову №348-ДО-1-Е про застосування до позивача фінансової санкції у розмірі 17000 грн. (а.с.11).

Також, 15 серпня 2012 року уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - начальник Донбаського територіального управління Комісії Серафимова Л.Є. винесла розпорядження №302-ДО-1-Е яким у термін до 15 лютого 2013 року зобов'язала позивача усунути порушення чинного законодавства про цінні папери, а саме: привести статут та внутрішні положення товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства», а також подати до Комісії пакет документів згідно з вимогами чинного законодавства, та в цей же термін інформувати про виконання наданого розпорядження (а.с.12).

29 серпня 2012 року позивач звернувся зі скаргою (вих.№1/499-5) на постанову №348-ДО-1-Е та розпорядження №302-ДО-1-Е до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, та просив розглянути її в найкоротший термін, додавши до скарги докази виконання приписів Закону України «Про акціонерні товариства» відповідно до розпорядження №89-ЛУ від 17.01.2012 року (а.с.29-36).

01 вересня 2012 року уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - начальник Донбаського територіального управління Комісії Серафимова Л.Є. склала акт №348-ДО-1-Е, згідно якого вона встановила порушення позивачем п.5 розділу 17 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме не приведення статуту та внутрішніх положень товариства у відповідність з нормами цього закону. У зв'язку з цим виносилось розпорядження №89-ЛУ від 17.01.2012 року уповноваженої особи Комісії, але доказів, що підтверджують виконання розпорядження не надано (а.с.93).

26 вересня 2012 року начальник Донбаського територіального управління Комісії Серафимова Л.Є. листом №03/01/5-09/4701/12 від 26.09.2012 року повідомила позивача, що на адресу Донбаського територіального управління Комісії 21.09.2012 року надійшов лист від Центрального апарату НКЦПФР з копією його скарги на постанову №348-ДО-1-Е від 15.08.2012 року, та оскільки згідно п.2 розділу ХV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням комісії від 11.12.2007 року №2272, постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів може бути оскаржено до Комісії, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дати винесення постанови, скарга до розгляду не приймається (а.с.37).

Позивач же вважає, що дії відповідача №1 та відповідача №2 не засновані на приписах чинного законодавства і є протиправним.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, та кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 КАС України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що відповідно ст.47 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року N 3480-IV державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначені Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року448/96-ВР.

Відповідно до ст.2 цього Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних, створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства, контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів та ін.

Відповідно до ст.3 цього Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах, як зокрема, прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів, регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів, здійснення контролю за дотриманням законодавства учасниками ринку цінних паперів та ін.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України (ст.6 Закону).

Основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, є формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів, координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних (ст.7 Закону).

Відповідно до ст.8 цього Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Порядок та строки розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) справ про порушення посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів встановлений Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій (далі - Правила), затвердженими Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року N 2272, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2008 р. за N 120/14811.

Згідно п.2 розділу 1 Правил метою цих Правил є забезпечення дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог законодавства на ринку цінних паперів, захисту прав учасників ринку цінних паперів.

Згідно п.4 розділу І Правил завданням провадження у справах про правопорушення є своєчасне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеного рішення, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню правопорушень, і запобігання правопорушенням.

Згідно п.5 розділу 1 Правил уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції.

Згідно п.1 розділу ІІІ Правил визначено, що справа про правопорушення може бути порушена тільки в тому разі, якщо є достатні дані, які вказують на наявність правопорушення.

Згідно п.2 розділу ІІІ Правил визначено, що справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю:

- за відсутності факту вчинення правопорушення;

- за відсутності складу правопорушення;

- якщо справа не підлягає розгляду Комісією;

- у разі закінчення на дату розгляду справи про правопорушення строків, передбачених законом;

- наявність по тому самому факту не скасованої постанови уповноваженої особи, рішення суду;

- у разі скасування державної реєстрації або визнання банкрутом юридичної особи, щодо якої порушено справу про правопорушення;

- у разі скасування законодавчого акта, який встановлює відповідальність за правопорушення;

- за наявності за даним фактом порушеної справи про правопорушення щодо особи, яка притягується до відповідальності.

Згідно п.3 розділу ІІІ Правил визначено, що уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Заперечуючи проти позову відповідач №1 не навів суду доказів, що видаючи постанову №348-ДО-1-Е та розпорядження №302-ДО-1-Е, а відповідач №2 не навів суду доказів, що спрямовуючи скаргу позивача Донбаського територіального управління Комісії, діяли у спосіб, визначений законами України та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мали значення для вчинення відповідачами вчинених ними дій.

Суд установив, що як відповідач №1 так і відповідач №2 не враховували ані обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказують вище проаналізовані судом письмові докази та відповідні норми законодавства, що регулюють засади державного регулювання ринку цінних паперів в Україні, інші законодавчі акти, ані інші обставини, що мали значення у конкретній ситуації. Відповідачі не надали суду доказів обґрунтованості винесення постанови №348-ДО-1-Е та розпорядження №302-ДО-1-Е, а також залишення без розгляду скарги позивача та ненадання відповіді по суті спрямованої скарги (як то документи, запити, пояснення осіб тощо).

Не надання доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову свідчить, що відповідач проігнорував матеріали, що мають доказове значення у справі, а саме: 1) заяву про заміну свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (додаток 10); 2) протокол загальних зборів акціонерів, підписаний головою та секретарем; 3) нотаріально засвідчену копію Статуту у новій редакції; 4) оригінал свідоцтва про реєстрацію випуску акцій; 5) копію публікації повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів товариства; 6) довідку про персональне повідомлення акціонерів товариства про проведення загальних зборів; 7)супровідний лист тощо, які були спрямовані відповідачу №1 на виконання розпорядження №89-ЛУ від 17.01.2012 року уповноваженої особи Комісії.

В той же час, відповідач №1 повинен був уникати прийняття невмотивованих висновків у постанові №348-ДО-1-Е та розпорядженні №302-ДО-1-Е, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами, оскільки несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. А відповідач №2, розглядаючи скаргу позивача, повинен був звернути увагу на невідповідність постанови №348-ДО-1-Е та розпорядження №302-ДО-1-Е фактичним обставинам справи, на відсутність достатніх даних, які вказують на наявність правопорушення збоку позивача, та доручити відповідачу №1 усунути допущені порушення прав та інтересів позивача.

Лише 21 листопада 2012 року, під час судового розгляду адміністративного позову, представник відповідача №1 надав суду розпорядження від 06 листопада 2012 року №85-ДО-1-Е, яким уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - начальник Донбаського територіального управління Комісії Серафимова Л.Є. скасувала розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №302-ДО-1-Е від 15.08.2012 року, винесену у відношення позивача.

В обґрунтування цього рішення відповідачем №1, зокрема, зазначено, що при аналізі документів, доданих позивачем до позовної заяви, було встановлено, що 30.03.2012 року загальними зборами Товариства було затверджено нову редакцію статуту, який зареєстрований державним реєстратором 27.04.2012 року та внутрішні положення: про директор, про загальні збори акціонерів, про Наглядову Раду, про ревізійну комісію, тобто до винесення розпорядження №302-ДО-1-Е від 15.08.2012 року, а отже на момент винесення розпорядження в діях Товариства склад правопорушення був відсутній.

З урахуванням цього суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково, оскільки відповідачем №1 відмінено розпорядження №302-ДО-1-Е від 15.08.2012 року з мотивів визнання факту відсутності в діях позивача правопорушення на ринку цінних паперів.

Крім того, Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про звернення громадян» скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Загальний порядок розгляду скарг встановлений ст.7 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до якої звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Суд установив, що одержавши скаргу позивача як відповідач №2 так і відповідач №1 діяли не у спосіб, визначений діючим в України законодавством, необґрунтовано, не розсудливо, тобто неприпустимо з погляду вимоги Закону України «Про звернення громадян», логіки та загальноприйнятих моральних стандартів, оскільки безпідставно не були враховані фактичні обставини, викладені у скарзі та додані до неї докази, що повністю підтверджують доводи скаржника, формально пославшись на те, що постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів може бути оскаржено до Комісії, щодо якої її винесено, лише протягом десяти днів з дати винесення такої постанови.

Отже, встановлені судом обставини засвідчують, що відповідач №1 та відповідач №2 діяли не у спосіб, який визначений чинним законодавством України, не добросовісно і не розсудливо, що дає суду підстави для висновку про протиправність їх дій.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що дії державного чи іншого органу управління повинні бути вчинюватись в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Тому, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача відповідають чинному законодавству України, підтверджені доказами та матеріалами справи і підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.1, ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною

був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Краснодонське АТП-10914» до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними, скасування постанови та розпорядження, задовольнити частково.

Визнати дії Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо винесення постанови №348-ДО-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 15 серпня 2012 року та розпорядження №ДО-1-Е від 15 серпня 2012 року, протиправними.

Скасувати постанову №348-ДО-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 15 серпня 2012 року, винесену уповноваженою особою Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Серафімовою Л.Є.

Визнати дії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо направлення скарги на постанову №348-ДО-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 15 серпня 2012 року до Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку неправомірними.

В інших частинах позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Краснодонське АТП-10914» судові витрати у розмірі 16,08 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 17 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Л.С. Качуріна суддя суддя О.В. Захарова Р.С. Твердохліб