Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а-1670/7357/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7357/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостач" про накладення арешту на кошти, -

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2012 року Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостач" про накладення арешту на кошти.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за ТОВ "Укрбудпостач" рахується податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 75 535 грн. 14 коп. та по податку на прибуток у розмірі 71 300 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем зазначеного боргу, позивач, керуючись підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Укрбудпостач", що знаходяться на розрахункових рахунках.

Сторони у судове засідання не з'явивлись, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Позивач надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостач" (ідентифікаційний код 32358764), зареєстроване 13 січня 2003 року Чорнухинською районною державною адміністрацією Полтавської області, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 621119 та довідкою № 19/1348 про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а. с. 5-6/.

За даними Лохвицької МДПІ за ТОВ "Укрбудпостач" рахується податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 75 535 грн. 14 коп. та по податку на прибуток у розмірі 71 300 грн., який виник у зв'язку із наступним.

Судом встановлено, що ТОВ "Укрбудпостач" до органу ДПС подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року від 13 грудня 2011 року № 5132, в якому відповідач самостійно обчислив суму податку на додану вартість в розмірі 10 837 грн. та визначено суму штрафу, нараховану у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 325 грн. та податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 13 грудня 2011 року № 901212176 в якій відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість в розмірі 62 000 грн.

13 квітня 2012 року Лохвицька МДПІ звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Укрбудпостач" про стягнення боргу по податку на додану вартість у розмірі 73 162 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року позовна заява Лохвицької МДПІ задоволена, стягнуто з ТОВ "Укрбудпостач" заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 73 162 грн. Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 29 травня 2012 року.

Таким чином, з моменту набрання постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року законної сили сума боргу в розмірі 73162 грн. набула статусу узгодженого грошового зобов'язання.

Також, Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Полтавській області були проведені камеральні перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами яких були складені акти № 19/15/32358764 від 09 квітня 2012 року та № 41/15/32358764 від 17 травня 2012 року (перевірками встановлено неподання копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість) та документальна невиїзна позапланова перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, оформлена актом № 78/15/32358764 від 03 серпня 2012 року (встановлено сплату податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з порушення терміну сплати).

На підставі вказаних актів перевірки Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Полтавській області прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000041650 від 28 квітня 2012 року, № 0000051650 від 31 травня 2012 року та № 0000061650 від 17 серпня 2012 року, якими визначені зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у загальному розмірі 2 381 грн. 81 коп.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, 22 травня 2012 року та 28 травня 2012 року ТОВ "Укрбудпостач" було подано до Лохвицької МДПІ заяви про перерахунок коштів у загальному розмірі 9 грн. 04 коп. з одного бюджетного рахунку на інший та частково погашено податковий борг по податку на додану вартість.

Податковим органом за порушення відповідачем строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нарахована пеня у розмірі 0 грн. 37 коп.

26 жовтня 2012 року Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Укрбудпостач" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2 371 грн. 33 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року позовну заяву Лохвицької МДПІ задоволено, стягнуто з рахунків ТОВ "Укрбудпостач" кошти на суму заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 2371 грн. 33 коп. Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 04 грудня 2012 року.

Тобто, з моменту набрання постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року законної сили сума боргу в розмірі 2371 грн. 33 коп. набула статусу узгодженого грошового зобов'язання.

Таким чином, заборгованість відповідача по податку на додану вартість становить у загальній сумі 75 535 грн. 14 коп. (10 837 грн. + 325 грн. (штраф) + 62 000 грн. + 2 381 грн. 81 коп. (штрафні санкції) - 9,04 грн. (часткова сплата) + 0 грн. 37 коп. (нарахована податковим органом пеня)), що підтверджується матеріалами справи.

Також, матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем рахується податковий борг, що утворився через несплату у встановлені строки податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 71 300 грн., самостійно визначеного у поданій до Чорнухинського відділення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області податковій декларації від 13 грудня 2011 року № 5144.

Позивачем, на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, вручено відповідачу податкову вимогу № 16 від 15 грудня 2011 року на суму 82 462 грн., про що свідчить підпис директора на корінці податкової вимоги /а. с. 28/.

13 квітня 2012 року Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Укрбудпостач" про стягнення податкового боргу в сумі 71 300 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року позовна заява Лохвицької МДПІ задоволена, стягнуто з ТОВ "Укрбудпостач" на користь держави суму заборгованості по податку на прибуток підприємств в розмірі 71 300 грн. Вказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 29 травня 2012 року.

Тобто, з моменту набрання постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року законної сили сума боргу в розмірі 71 300 грн. набула статусу узгодженого грошового зобов'язання.

Таким чином, за відповідачем рахується несплачений податковий борг по податку на прибуток підприємств у сумі 71 300 грн.

Відповідно до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

На підставі вимог статті 89 Податкового кодексу України начальником Лохвицької МДПІ прийнято рішення № 7 від 28 грудня 2012 року про опис майна у податкову заставу /а. с. 29/. Згідно вказаного рішення вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ "Укрбудпостач", а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке останній набуде у майбутньому.

Згідно акту опису майна від 29 грудня 2012 року № 335/10/24-031 податковим керуючим підтверджено відсутність у ТОВ "Укрбудпостач" на день складання зазначеного акту майна, що може бути описане у податкову заставу /а. с. 30/.

Крім того, податковим керуючим направлялися запити з метою виявлення наявного у відповідача майна для внесення його у податкову заставу, на які податковим органом була отримана наступна інформація /а. с. 31-33/:

- відповідно до листа Лубенського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 26 жовтня 2012 року № 1716 повідомлено, що за ТОВ "Укрбудпостач" нерухоме майно не зареєстровано;

- відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 30 жовтня 2012 року № 16 повідомлено, що на ТОВ "Укрбудпостач" трактори, самохідні машини та тракторні причепи не зареєстровані;

- відповідно до листа ДАІ УМВС України в Полтавській області від 14 листопада 2012 року № 33/1037 повідомлено, що за відповідачем транспортні засоби не зареєстровані.

Разом з тим, у ТОВ "Укрбудпостач" відкриті рахунки у фінансових установах /а. с. 37/, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог Лохвицької МДПІ щодо накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Укрбудпостач", суд виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322.

Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Статтею 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до статті 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні за змістом норми міститься також в Господарському кодексі України, відповідно до статті 139 якого, майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Тобто, з зазначених норм випливає, що до складу майна підприємства входять, серед іншого, кошти такого підприємства, в тому числі і на рахунках в банках та інші цінності.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; - у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Як вбачається зі змісту вказаних вище норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у них обставин.

В ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Лохвицької МДПІ щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться на банківських рахунках відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративниого позову Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпостач" про накладення арешту на кошти, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 грудня 2012 року.

Суддя Р.І. Молодецький