Постанова

від 13.12.2012 по справі б24/015-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р. Справа № Б24/015-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Заріцької А.О., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на ухвалу та на постанову у справі господарського суду господарського суду Київської області від 10.08.2012 року Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року №Б24/015-12 Київської області

за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвенст-Ч" Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролеум Трейд-К" провизнання банкрутом За участю представників сторін: арбітражного керуючого Кушнір Т. І.; ТОВ "Дніпроінвенст-Ч" -Тополь А.О.; Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби -Безсмертна М.Т.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2012 року у справі №Б24/015-12 (Суддя -Лутак Т.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролеум Трейд-К".

Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Петролеум Трейд-К".

Зобов'язано державного реєстратора та орган державної статистики за місцем знаходження боржника виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Петролеум Трейд-К" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Зобов'язано ліквідатора забезпечити збереженість архівних документів банкрута за погодженням з уповноваженою архівною установою.

Зобов'язано ліквідатора повідомити Головне управління юстиції у Київській області про завершення ліквідаційної процедури.

Провадження у справі №Б24/015-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролеум Трейд-К" припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року (Головуючий суддя -Верховець А.А., судді: Гарник Л.Л., Шипко В.В.) ухвалу господарського суду Київської області від 10.08.2012 року у справі №Б24/015-12 залишено без змін, а апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС -без задоволення.

Не погодившись із процесуальними актами попередніх судових інстанцій, Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського Київської області від 10.08.2012 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року у справі №Б24/015-12 та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 23, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що провадження у справі про банкрутство господарським судом було порушено необґрунтовано, а визнання боржника банкрутом відбулося за відсутності належних доказів наявності підстав, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, заявник вважає, що незаконне визнання боржника банкрутом унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до вимог статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.03.2012 року ТОВ "Дніпроінвест-Ч" звернувся до господарського суду Київської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролеум Трейд-К" у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2012 року порушено провадження у справі № Б24/015-12 про банкрутство ТОВ "Петролеум Трейд-К", в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Київської області від 06.04.2012 року у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Петролеум Трейд-К" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвест-Ч" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролеум Трейд-К" в сумі 42 389,55 грн., призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролеум Трейд-К" арбітражного керуючого Кушнір Тетяну Іванівну.

Суд першої інстанції, визнаючи боржника банкрутом, застосував положення статті 52 Закону, виходячи з того, що боржник за юридичною адресою не знаходиться, має заборгованість перед кредитором в сумі 42 389,55 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 02.03.2010 року ТОВ "Дніпроінвест-Ч" та ТОВ "Петролеум Трейд-К" було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 15/02 П-6.

ТОВ "Петролеум Трейд-К" в рахунок сплати заборгованості за Договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №15/02 П-6 від 02.03.2010 року видало ТОВ "Дніпроінвест-Ч" простий вексель серії АА 2276980 від 11.11.2011 року, номінальною вартістю 42 389,55 грн., що підтверджується актом приймання -передачі векселя від 11 листопада 2011 року.

В подальшому ТОВ "Дніпроінвест-Ч" пред'явило вексель до платежу, що підтверджується актом пред'явлення векселя до платежу від 21.12.2011 року, проте платежу так і не отримав, у зв'язку з чим приватним нотаріусом Криворучко О.В. був вчинений протест векселя про неоплату проти векселедавця №1634 від 22.12.2011 року та стягнуто з боржника на користь векселедержателя 42 389,55 грн.

13.01.2012 року Державною виконавчою службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30637401.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управляння юстиції від 22.02.2012 року виконавчий напис нотаріуса повернуто без виконання стягувачу у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.

Судами встановлено, що факт безспірності вимог ініціюючого кредитора підтверджений виконавчим написом нотаріуса та виконавчим провадженням.

Поряд з тим, попередніми судовими інстанціями встановлено, що факт відсутності боржника, як кваліфікуюча ознака ст. 52 Закону, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 01 березня 2012 року серії АЖ № 634676 (а.с.23-24, т.1), у якому у графі "статус відомостей про юридичну особу" зазначено: відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, боржник (його керівні органи) за юридичною адресою не знаходиться.

Суд першої інстанції, затверджуючи подані ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута виходив з того, що ліквідатором вжито усіх передбачених законом заходів щодо виявлення можливих майнових активів банкрута та належним чином проведено ліквідаційну процедуру.

Оскільки майнових активів банкрута не виявлено, суд затвердив звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі, на підставі п. 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Апеляційний господарський суд підтримав висновки суду першої інстанції щодо підставності затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та послався на те, що судом першої інстанції встановлено вірно, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором здійснено всі заходи, передбачені ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , а отже, виконані всі вимоги цього Закону.

Твердження заявника про те, що ліквідатором боржника не повідомлено Бориспільську ОДПІ, як потенційного кредитора, про визнання ТОВ "Петролеум Трейд-К" банкрутом та не надано на вимогу суду копії повідомлення органу державної податкової служби, спростовано апеляційним господарським судом з огляду на те, що у матеріалах справи міститься повідомлення ліквідатора Кушнір Т.І. № 189 від 17.04.2012 року, яким сповіщалось про те, що згідно постанови господарського суду Київської області від 06.04.2012 року у справі № Б24/015-12 ТОВ "Петролеум Трейд-К" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с. 119-120, т.1).

Крім того, судом другої інстанції встановлено, що на повідомлення ліквідатора Бориспільською ОДПІ надано відповідь № 214010/19 від 31.05.2012 року про те, що станом на 29.05.2012 року ТОВ "Петролеум Трейд-К" не має заборгованості зі сплати податків та інших обов'язкових платежів (а.с.131, т.1).

Разом з тим, відповідно до п. 6 резолютивної частини постанови господарського суду Київської області про визнання боржника банкрутом від 06.04.2012 року копія постанови була направлена державній податковій інспекції за місцем знаходження боржника.

Поряд з тим, з матеріалів справи вбачається, що 24.04.2012 року на виконання вимоги постанови господарського суду Київської області від 06.04.2012 року у даній справі ліквідатором ТОВ "Петролеум Трейд-К" у газеті "Голос України" № 75(5325) було здійснено публікацію оголошення про визнання ТОВ "Петролеум Трейд-К" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (а. с. 108, т.1).

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про те, що ліквідатором ТОВ "Петролеум Трейд-К" повністю виконано покладений на нього Законом про банкрутство обов'язок щодо повідомлення потенційних кредиторів, зокрема податкового органу, про визнання боржника банкрутом та жодним чином не порушено його право, отже, суд апеляційної інстанції погодився із висновком господарського суду Київської області про наявність, обґрунтованість та підтвердженність доказами у справі передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство кредитора в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Петролеум Трейд-К", з огляду на наступне.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, встановлення судом обставин неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатора вимог кредиторів та необхідності у зв'язку з цим ліквідації боржника, обґрунтування оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора), якщо до звіту ліквідатора додається звіт про його витрати та оплату послуг), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, перевірка наявності підстав для порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", здійснюється господарським судом першої інстанції не на стадії затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора (про перегляд саме цієї ухвали подано скаргу), оскільки в цей момент боржник вже визнаний банкрутом та мав здійснити розрахунки з кредиторами, а відтак, перевірка господарським судом першої інстанції передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство на цій стадії судового провадження є неможливою, оскільки була здійснена у судовому засіданні за результатами якого боржника було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Однак, доводи заявника касаційної скарги щодо підставності порушення провадження у справі, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника", були предметом дослідження апеляційного господарського суду під час винесення Київським апеляційним господарським судом оскаржуваної постанови, у зв'язку із чим, суд другої інстанції встановив та обґрунтував правомірність порушення провадження у даній справі за спеціальною процедурою.

Поряд з наведеним слід додати, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 78 Податкового Кодексу України , у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ).

Згідно ст. 82 Податкового Кодексу України , тривалість строків, що стосується виїзних позапланових та планових перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів за продовженням на 15 днів для великих платників податків. Тривалість документальної позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Оскільки, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Петролеум Трейд-К" порушено 12.03.2012 року, боржника визнано банкрутом 06.04.2012 року, звіт та ліквідаційний баланс у даній справі затверджено 10.08.2012 року, то, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційним господарським судом встановлено вірно, що за умови належного повідомлення податкового органу про здійснення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Петролеум Трейд-К", з підстав передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", враховуючи тривалість провадження у даній справі про банкрутство та положення ст. ст. 78 , 82 Податкового кодексу України , податкова інспекція мала достатньо часу для проведення відповідної перевірки боржника.

Враховуючи вказане, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків господарських судів попередніх інстанцій, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків господарських судів, які містяться в оскаржуваних судових актах.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року та ухвалу господарського суду Київської області від 10.08.2012 року у справі №Б24/015-12 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді А.О. Заріцька

В.Ю. Поліщук