Рішення

від 04.12.2012 по справі 21-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.12.2012Справа №2-18/21-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра"

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Ялта - Тур"

2. Ялтинської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Відділ земельних ресурсів м. Ялта

2. Бєляєва Інна Юріївна

3. Німна Діна Сергіївна

про визнання недійсним рішення № 47 16-ої сесії Ялтинської місткої ради 24 скликання від 08.10.2003р. в частині передачі в оренду ТОВ Фірмі "Ялта-Тур" земельних ділянок; про визнання недійсним рішення № 38 17-ої сесії Ялтинської міської ради 24-го скликання від 28.11.2003 в частині передачі в оренду ТОВ Фірмі "Ялта-Тур" земельних ділянок; про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 06.02.2004, укладеного між Ялтинської міською радою та ТОВ Фірмою "Ялта-Тур"; про визнання недійсним рішення Ялтинської міської ради про надання дозволу ТОВ Фірмі "Ялта-Тур" на розробку проекту відводу землеустрою по відводу земельної ділянки по вул. Дражинського, 46-А; про заборону ТОВ Фірмі "Ялта-Тур" здійснювати будівельні роботи по виконанню протизсувних заходів по укріпленню схилу по вул. Дражинського, 46-А

та

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

Приватного підприємства "Клуб Авалон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Ялта - Тур"

до Ялтинської міської ради

про визнання рішення № 47 16-ї сесії Ялтинської міської ради 24-го скликання від 08.10.2003 в частині передачі в оренду ТОВ Фірма "Ялта - Тур" земельних ділянок -недійсним, визнання Рішення № 38 17-ї сесії Ялтинської міської Ради 24-го скликання від 28.10.2003 недійсним, визнання договору оренди земельної ділянки від 06 лютого 2004 року, укладеного між Ялтинською міською радою та ТОВ Фірма "Ялта - Тур" недійсним, визнання Рішення Ялтинської міської ради про надання дозволу ТОВ Фірмі "Ялта - Тур" по розробці проекту відводу землеустрою по відводу земельної ділянки по вул. Дражинського 46-А -недійсним, про заборону ТОВ Фірмі "Ялта - Тур" проводити будівельні роботи по виконанню протизсувних заходів з укріплення схилу по вул. Дражинського 46-А

Суддя І.К. Осоченко

Представники:

від позивача (за первісним позовом)- Умєров С.У., довіреність № б/н від 05.04.12, представник, паспорт ЕС 219587 виданий 28.02.1997 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра)";

від відповідача 1 (за первісним позовом)- Кобзар Н.І., , керівник, паспорт ЕС 184362 виданий 23.11.1996, ( Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Ялта - Тур");

від відповідача 1 (за первісним позовом) - Скубрій О.В., довіреність № 23/05-12 від 29.05.12, представник, посвідчення № 016/Д від 03.03.2010,Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Ялта - Тур");

від відповідача 2 (за первісним позовом)- не з'явився, (Ялтинська міська рада);

від третьої особи 1 (за первісним позовом)- не з'явився, (Відділ земельних ресурсів м. Ялта);

від третьої особи 2 (за первісним позовом)- не з'явився, (Бєляєва Інна Юріївна);

від третьої особи 3 (за первісним позовом)- Умєров С.У., договір про надання правових послуг адвоката від 24.09.2012, паспорт ЕС 219587 виданий 28.02.1997, ( Німна Діна Сергіївна);

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (за зустрічним позовом) - не з'явився (Приватне підприємство "Клуб Авалон").

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ялтинської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ялта-Тур", в якому, уточнивши протягом розгляду справи позовні вимоги (а. с. 119-122 том 1), просив визнати недійсними рішення Ялтинської міської ради: 16 сесії 24 скликання від 08 жовтня 2003 року № 47 та рішення 17 сесії 24 скликання від 28 листопада 2003 року № 38 - в частині передачі земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю „Ялта - Тур"; рішення про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю „Ялта - Тур" на розробку проекту відводу земельної ділянки по вул. Дражинського, 46-А в місті Ялта. Також позивач просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 06 лютого 2004 року між Ялтинською міською радою та ТОВ „Ялта - Тур", і заборонити відповідачу проведення будівельних робіт з виконання противозсувних заходів з укріплення схилу по вул. Дражинського, 46-А.

Позовні вимоги з посиланнями на приписи статей 118,120,123,124 Земельного кодексу України мотивовані тим, що на підставі оспорюваних рішень Ялтинської міської ради та договору від 06 лютого 2004 року в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Ялта - Тур" передана земельна ділянка, яка частково знаходиться у законному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" та зайнята об'єктами нерухомого майна, які на цей час належать позивачу на праві приватної власності, а також реліктовими рослинними насадженнями, переданими йому на відповідальне зберігання.

Протягом вирішення спору у суді першої інстанції 15 грудня 2008 року з позовом до вказаних відповідачів звернулось Приватне підприємство „Клуб Авалон" (а.с. 122-125 том 2), вимоги якого є аналогічними з вимогами позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" та мотивовані посиланнями на ті самі норми матеріального права.

При цьому, в обґрунтування позовних вимог Приватного підприємства „Клуб Авалон" наведено, що ця особа є власником об'єкта нерухомого майна - кафе-бару „Авалон" (колишній кафе-бар „Отдих"), розташованого по вул. Дражинського, 46-Б, місті Ялта. При підготовці технічної документації щодо відведення земельної ділянки для обслуговування зазначеного об'єкту, стало відомо, що суміжна з ним земельна ділянка, раніше виділена на підставі оспорюваних рішень Ялтинської міської ради та договору оренди від 06 лютого 2004 року відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „Ялта -Тур", частково „накладається" на ділянку, на якій розміщений кафе-бар „Авалон". За таких обставин Приватне підприємство „Клуб Авалон" стверджувало, що рішення про передачу в оренду відповідача спірної земельної ділянки прийнято без належного обстеження прилежних територій, у зв'язку з чим їх не можна вважати законними та обґрунтованими.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 січня 2009 року (а.с. 43 том 3) позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Приватного підприємства „Клуб Авалон" прийнято до провадження суду.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2010 року (а.с. 35-36 том 4) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучено Беляєву І.Ю.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2012 року у справі № 5002-17/21-2008 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" задоволено частково.

Визнано недійсними рішення 16-ої сесії Ялтинської міської ради 24 скликання від 08 жовтня 2003 року № 47 та рішення 17-ої сесії Ялтинської міської ради 24-го скликання від 28 листопада 2003 року № 38 в частині передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Ялта-Тур" земельної ділянки, що знаходиться по межі з однієї сторони - узрізу косогору, по межі з іншої сторони - з Товариством з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра".

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 06 лютого 2004 року між Ялтинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Ялта-Тур", в частині передачі в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю фірмі "Ялта-Тур" земельної ділянки, що знаходиться по межі з однієї сторони - узрізу косогору, по межі з іншої сторони - з Товариством з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Массандра".

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" відмовлено.

В задоволенні позову третьої особи - Приватного підприємства "Клуб Авалон" відмовлено.

Судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2012 в частині задоволення позову ТОВ "Пансіонат "Массандра" скасовано, та прийнято в цій частині нове рішення - про відмову у позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "Пансіонат "Масандра", у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Фізична особа Німна Діна Сергіївна, яка не приймала участь у справі, у касаційній скарзі, поданій нею в порядку ст. 107 ГПК України, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст. 27 ГПК України, просить повністю скасувати прийняті у справі судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 02 жовтня 2012 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра" задоволено частково. Касаційну скаргу Німної Діни Сергіївни задоволено повністю. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2012 у справі № 5002-17/21-2008 скасовано повністю, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Автономної Республіки Крим справу розподілено на суддю Осоченко І.К., справі привласнений номер 2-18/21-2008.

Суд дійшов до висновку, що у цілях всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, необхідно у порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізичну особу Німну Діну Сергіївну (вулиця Героїв Дніпра, 73, кв. 66, м. Київ, 01000).

Ухвалою суду від 18.10.2012 справу № 2-18/21-2008 прийнято до розгляду суддею Осоченко І.К. та залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізичну особу Німну Діну Сергіївну.

12 листопада 2012 року на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Ялта - Тур" надійшов письмовий відзив на позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Масандра", в якому воно просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та письмовий відзив на позовну заяву приватного підприємства "Клуб Авалон", в якому воно просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Надані відзиви прийняті судом до розгляду та залучені до матеріалів справи.

19.11.2012 на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від Ялтинської міської ради надійшло клопотання вих. № 02.11-07/895 від 15.11.20012 про розгляд справи за відсутністю представника.

Суд вважав за можливе задовольнити вказане клопотання.

У судовому засіданні 21.11.2012 суд розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 21.11.2012 представник позивача надав суду письмові пояснення по справі, заяву від 21.11.2012 про відмову від позовних вимог в частині визнання Рішення Ялтинської міської ради про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Фірми «Ялта-Тур» на розробку проекту відводу землеустрою по відведенню земельної ділянки по вул. Дражинського, 46А - недійсним, а також заявив клопотання про відкладення розгляду справи для можливості врегулювання спору мирним шляхом.

Суд долучив зазначені документи до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 3 - Німної Діни Сергіївни надав суду письмові пояснення по справі від 21.11.2012 з додатком, згідно наведеного у ньому переліку.

Суд долучив зазначені документи до матеріалів справи.

У судове засідання 21.11.2012 з'явився директор та представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Ялта - Тур", проти відкладення розгляду справи не заперечували, про що письмово зазначили на заяві позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні - 04.12.2012 - представник позивача - надав суду Клопотання про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи.

В задоволенні такого Клопотання суд відмовив, виходячи з того, (враховуючи всі матеріали справи) що відсутня необхідність проведення такої судової експертизи.

Також у судовому засіданні - 04.12.2012 - представник третьої особи Німної Д.С. заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Ялтинським міським судом справи № 2/0124/3101/2012 за позовом Німної Д.С. до ТОВ фірма «Ялта- тур», Ялтинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди.

Розглянувши таке Клопотання, суд не вбачає правових підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду Ялтинським міським судом справи № 2/0124/3101/2012 за позовом Німної Д.С. до ТОВ фірма «Ялта- тур», Ялтинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди, вважає, що такі справи не пов'язані між собою, як це передбачає стаття 79 ГПК України, а тому в задоволенні такого Клопотання третьої особи Німної Д.С. суд відмовляє.

04.12.2012 у судове засідання а ні Ялтинська міська рада, Відділ земельних ресурсів м. Ялта, Бєляєва Інна Юріївна та Приватне підприємство "Клуб Авалон" явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. Про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином, вимог суду не виконали.

Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом учасників процесу, а не їх обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представників відповідача - 2 та третіх осіб 1, 2, та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПП «Клуб Авалон», за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, яке знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю здобувається та реалізується громадянами та суб`єктами господарської діяльності (юридичними та фізичними особами) винятково відповідно до закону.

Підстави та порядок придбання права на землю регулюються Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у області земельних відносин на території сіл, селищ, міст відноситься надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів, окрім земель, переданих в приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та у їхніх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України (тут і далі -станом на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

З аналізу ст. 123 Земельного кодексу України випливає, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Як свідчать матеріали даної справи, 10 квітня 2000 року здійснено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур" як юридичної особи.

У подальшому, рішенням Ялтинської міської ради 16-ї сесії 24-го скликання від 08 жовтня 2003 року № 47 передано в оренду ТОВ «Фірмі «Ялта - тур» строком на 49 років земельну ділянку кадастровий номер (0111900000:01:0020), загальною площею 0,4 га, із земель, не наданих у постійне користування у межах населеного пункту міста Ялта, яка знаходиться у віданні Ялтинської міської ради, для будівництва курортного готелю 20-30 номерів - реконструкція кафе „Кримські блюда", за адресою: місто Ялта, вул.Дражинського, 46-А.

Рішенням Ялтинської міської ради від 28 листопада 2003 року № 38 були внесені зміни до рішення Ялтинської міської ради 16-ї сесії 24-го скликання від 08 жовтня 2003 року № 47 у зв'язку з невірним зазначенням кадастрових номерів та угідь земельних ділянок, які були вже передані в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Ялта-Тур».

На підставі вже прийнятих рішень Ялтинською міською радою № 47 та № 38, 06 лютого 2004 року між Ялтинською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Ялта-Тур» як орендарем був укладений Договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1.1 якого в оренду відповідача була передана земельна ділянка, загальною площею 0,4 га, яка розташована за адресою: місто Ялта, вул.Дражинського, 46-А.

Відповідно до Наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 28 березня 1997 року № 82аП «Про передачу основних засобів інших необоротних та оборотних активів до відкритого акціонерного товариства „Гостинний двір" , до активів зазначеної особи було передано готель „Масандра", який розташований по вул. Дражинського, 46-А в місті Ялта.

Рішенням позачергових зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства „Гостиний двір" від 12 вересня 2000 року готель „Масандра" включено у склад товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Масандра".

27 листопада 2000 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради на підставі рішення цього органу «Про оформлення права власності на домоволодіння № 46 по вул. Дражинського в місті Ялта за товариством з обмеженою відповідальністю „Готель „Масандра" № 424 (5) від 23 листопада 2000 року товариству з обмеженою відповідальність „Готель «Масандра» було видано Свідоцтво про право власності на домоволодіння № 46, яке розташоване по вул. Дражинського в місті Ялта.

При цьому суд зауважує, що таке Свідоцтво про право власності видано на домоволодіння, а саме - № 46, а не № 46-А , також по вул. Дражинського в м. Ялта.

04 січня 2001 року між товариством з обмеженою відповідальність „Готель „Масандра" в особі генерального директора Фокіної Л.С. (товариство) та Шепель Л.С. (колишній учасник товариства) був підписаний Акт прийому - передачі будівель та споруд про повернення частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальність „Готель „Масандра" колишньому учаснику у натурі, відповідно до якого товариство передало у власність колишньому учаснику товариства, який вийшов з нього, - Шепель Л.С. - її внесок у статутний фонд повністю у натуральному вигляду, у тому числі, будівлі та споруди, які розташовані саме по вул. Дражинського, 46 в місті Ялта.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 30 січня 2001 року у відповідність до рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 29 січня 2001 року № 25 (1) фізичній особі Шепель Л.С. було видано Свідоцтво про право власності на приведені об'єкти нерухомості.

Ялтинської міською радою - відповідачем - 2 - на підставі свого рішення 39-ої сесії 23-го скликання від 01 серпня 2001 року № 38 підприємцю Шепель Л.С. було надано у тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років земельну ділянку, загальною площею 1,2242 га, для обслуговування готелю «Масандра» та автозупинки до нього.

15 серпня 2002 року між Шепель Л.С. - як дарувальник - та Фокіною Л.С. - як обдарована - був підписаний Договір дарування, посвідчений нотаріально, предметом якого було домоволодіння саме № 46 по вул. Дражинського в місті Ялта.

У той же день, а саме 15 серпня 2002 року між Фокіною Л.С. як дарувальником - та Німною Д.С. як обдарованою - був укладений Договір дарування, за умовами якого Фокіна Л.С. подарувала, а Німна Д.С. прийняла у дар домоволодіння № 46 по вул. Дражинського у місті Ялта; такий договір був посвідчений нотаріально і у той же день була проведена його державна реєстрація за № 5299.

Право власності на такий об'єкт договору дарування було зареєстровано за фізичною особою Німною Д.С. у КП «Бюро технічної інвентаризації міста Ялта».

Як свідчать матеріали даної справи, у подальшому , а саме - 18 лютого 2004 року - була проведена державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра".

Відповідно до пункту 1.1. такого Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра» його засновником є фізична особа Шепель Л.С.

У подальшому, а саме - 19 лютого 2004 року - між фізичною особою Німною Д.С. як наймодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра» в особі директора Шепель Л.С. як наймача був підписаний Договір майнового найму, згідно пункту 1.1. якого наймодавець надав, а наймач прийняв у строкове користування домоволодіння, що складається з двох будівель, котельної та інш., та яке розташоване за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 46 з метою експлуатації найманого майна у режимі пансіонату з правом тривалого проживання та отримання підприємницького доходу.

Пунктом 2.1 такого Договору майнового найму від 19.02.2004 року сторони визначили, що вступ наймача у користування майном відбувається у момент підписання акту його прийому - передачі.

Строк дії зазначеного договору майнового найму від 19.02.2004 року його умовами визначений сторонами не був.

Рішенням відповідача - 2 - Ялтинської міської ради - від 26 березня 2004 року № 255 було визнано таким, що втратив силу п. 1.11 рішення № 38 39-ої сесії Ялтинської міської ради 23-го скликання від 01 серпня 2001 року стосовно виділення земельної ділянки Шепель Л.С. та надано дозвіл громадянці Німній Д.С. на переоформлення права користування земельною ділянкою 1, 2242 га для обслуговування пансіонату «Масандра».

15 грудня 2004 року землевпорядною комісією затверджено Акт обстеження та узгодження меж земельної ділянки, який витребувався громадянкою Німною Д.С., для обслуговування пансіонату «Масандра» в місті Ялта по вул. Дражинського, 46 на землях Ялтинської міської ради.

За замовленням фізичної особи Німної Д.С. у 2005 році було складено технічну документацію зі землеустрою на складення документів, посвідчуючих право на земельну ділянку та проект землевідводу земельної ділянки, розташованої в місті Ялта по вул. Дражинського, 46.

Начальником Ялтинського міського управління земельних ресурсів, начальником відділу Південно - Кримського регіону держземінспекції Крима та іншими фахівцями 17 лютого 2006 року було складено Акт щодо пропозиції Товариству з обмеженою відповідальністю «Ялта-Тур» узгодити межі земельної ділянки, який планується до виділення громадянці Німній Д.С. для обслуговування пансіонату «Масандра», у якому також було вказано, що межи ділянки вказаної особи зведені вірно та накладення на суміжні ділянки, у тому числі, Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ялта - тур», відсутні.

Ялтинською міською радою 26.12.2006 року було прийнято рішення № 117 „Про передачу Німній Діні Сергіївні в оренду земельної ділянки, загальною площею 1,2686 га, у тому числі ділянки № 1, площею 0,3073 га, ділянки № 2, площею 0,5622 га, ділянки № 3, площею 0,3991 га для обслуговування пансіонату „Масандра" за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 46 на землях Ялтинської міської ради.

Одночасно у кадастровому плані до зазначених земельних ділянок та в карті виносу у натурі меж земельної ділянки громадянки Німної Діни Сергіївни Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялта-Тур» - відповідач - 1 - було зазначено як суміжний користувач.

У подальшому, на підставі зазначеного акту органу місцевого самоврядування 22 січня 2007 року між Ялтинською міською радою як орендодавцем та громадянкою Німною Д.С. як орендарем був укладений Договір оренди зазначеної земельної ділянки.

Згідно пункту 5.1 цього Договору оренди земельної ділянки від 22.01.2007 року така земельна ділянка була надана в оренду для обслуговування пансіонату «Масандра».

Також суд вважає необхідним звернути увагу, що 20 квітня 2000 року між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради як продавцем та фізичною особою Бєляєвою І.Ю. як покупцем був укладений Договір купівлі-продажу, на підставі якого покупець купив державне майно комунальної власності - окреме індивідуально визначене майно - будівлю колишнього кафе-бару «Отдих», яке знаходиться за адресою: місто Ялта, вул. Дражинського, 46-Б.

29 жовтня 2004 року рішенням Ялтинської міської ради № 243 суб'єктам підприємницької діяльності Бєляєвій І.Ю. та Німній Д.С було надано згоду на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,0811 га, для обслуговування бару «Авалон», яка розташована за адресою: місто Ялта.вул. Дражинського, 46-Б.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що на час вирішення даного спору та по дійсний час користування приведеними вище земельними ділянками було розподілено наступним чином: земельна ділянка, розташована в місті Ялта по вул. Дражинського, 46, знаходиться у користуванні громадянки Німної Д.С., земельна ділянка, розташована в місті Ялта по вул. Дражинського, 46-А -у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю „Ялта-Тур", а земельна ділянка по вул. Дражинського, 46-Б, яка відноситься до бару „Авалон", у встановленому законом порядку ще не виділена, але знаходилась у фактичному користуванні Бєляєвої І.Ю. та Німної Д.С.

Відповідно до статті 21 Цивільного Кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 2 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26 січня 2000 року № 02-5/35 встановлено, що підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Тобто, основним критерієм при вирішенні питання щодо наявності підстав для скасування актів органу місцевого самоврядування є порушення внаслідок його прийняття прав або охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась до суду з позовом.

Статтею 1 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, позивач - ТОВ «Пансіонат «Масандра» зазначає, що оскарженні рішення Ялтинської міської ради щодо надання земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Ялта-Тур» прийняті, на його думку, з грубим порушенням положень чинного законодавства України, оскільки виділена відповідачу - 1 земельна ділянка частково знаходиться у законному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра» - земельна ділянка по вул. Дражинського, 46 в місті Ялта -, та зайнята об'єктами нерухомого майна, які на цей час належать позивачу на праві приватної власності.

Суд зауважує, що за змістом положень вищевказаних норм та Роз'яснень Вищого господарського суду України, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Тільки встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра» є лише користувачем домоволодіння № 46 по вул. Дражинського у місті Ялта (майнового комплексу пансіонату «Массандра»), власником якого до дійсного часу так і залишається саме фізична особа Німна Діна Сергіївна, а не позивач у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра».

Отже, на думку суду, матеріалами даної справи спростовуються доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра» про наявність у позивача самого права власності на об'єкти майнового комплексу Пансіонату «Масандра».

Також з матеріалів справи судом вбачається, що 15 грудня 2004 року землевпорядною комісією було затверджено Акт обстеження та узгодження меж земельної ділянки, який витребувався громадянкою Німною Д.С., для обслуговування пансіонату «Масандра» в місті Ялта по вул.Дражинського, 46 на землях Ялтинської міської ради: протягом 2004 - 2005 років саме громадянкою Німною Д.С. здійснювались необхідні дії з відведення у її користування земельної ділянки для обслуговування пансіонату «Масандра» в місті Ялта по вул.Дражинського, 46.

Так, зокрема, у 2005 році за замовленням фізичної особи Німної Д.С. було складено технічну документацію, а також проект землевідводу, а 26 грудня 2006 року Ялтинською міською радою було прийнято рішення № 117 « Про передачу Німній Діні Сергіївні в оренду земельної ділянки, загальною площею 1, 2686 га, за адресою: місто Ялта, вул.Дражинського, 46 на землях Ялтинської міської ради»; 22 січня 2007 року між Ялтинською міською радою та громадянкою Німною Д.С. був укладений Договір оренди вищезазначеної земельної ділянки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з 2007 року саме громадянка Німна Д.С. є законним та фактичним користувачем земельної ділянки, яка відноситься до будівель пансіонату «Масандра», є суміжною з ділянкою, виділеною в оренду відповідачу - 1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Ялта-тур».

Частиною 2 статті 95 Земельного Кодексу України передбачено, що права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Але враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" не має відповідних прав щодо земельної ділянки пансіонату „Масандра", розташованої за адресою: місто Ялта, вул.Дражинського, 46, а також щодо розташованих на ній об'єктів нерухомого майна, тому суд приходить до висновку, що його права не могли бути порушені внаслідок невірного визначення меж суміжної земельної ділянки.

Також суд вважає необхідним зауважити, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра» - набув статусу юридичної особи лише 18 лютого 2004 року, у той же час, як оспорювані у цій справі рішення Ялтинської міської ради № 47 та № 38 щодо передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Ялта-Тур» земельної ділянки, площею 0,4 га, за адресою: місто Ялта, вул.Дражинського, 46-А були прийняті 08 жовтня 2003 року та 28 листопада 2003 року.

А самий Договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Ялта, вул.Дражинського, 46-А, був укладений між Ялтинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Ялта-Тур"06 лютого 2004 року, тобто до моменту державної реєстрації позивача.

Відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного Кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Тобто позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Масандра" - не мав цивільної правоздатності на момент прийняття оспорюваних рішень Ялтинської міської ради та укладення спірного договору оренди, а тому його права також не могли бути порушені зазначеними актами органу місцевого самоврядування та угодою, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Масандра» - позивач - не є суб'єктом матеріального права, на захист якого подано позов у даній справі.

Таким чином, позовні вимоги цього товариства щодо визнання недійсними рішень Ялтинської міської ради 08 жовтня 2003 року від № 47 та від 28 листопада 2003 року № 38 про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі „Ялта-Тур" земельної ділянки за адресою: місто Ялта, вул.Дражинського, 46-А не обґрунтовані, не підтверджуються матеріалами справи, а тому задоволенню судом не підлягають.

З огляду на викладене, також не підлягають задоволенню і похідні від них вимоги про визнання недійсним рішення про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „Ялта - Тур" на розробку проекту відводу земельної ділянки по вул. Дражинського, 46-А в місті Ялта, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 06 лютого 2004 року між Ялтинською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Ялта -Тур" та про заборону відповідачу проводити будівельні роботи з виконання противозсувних заходів з укріплення схилу наведеної земельної ділянки.

Що стосується позовної вимоги позивача про визнання недійсним рішення Ялтинської міської ради про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „Ялта - Тур" на розробку проекту відводу земельної ділянки по вул. Дражинського, 46-А в місті Ялта, то у судовому засіданні 21.11.2012 року представник позивача надав суду заяву про відмову від такої позовної вимоги.

Враховуючи приписи статті 78 ГПК України, а також ті повноваження, які надані представнику позивача Умерову С.У. на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 05.04.2012 року, суд вважає можливим прийняти відмову позивача від такої позовної вимоги, і у цій частині провадження у справі припинити за п. 4 ст. 80 ГПК України.

Наслідки відмови позивача - ТОВ «Пансіонат «Масандра» - від позовної вимоги представнику позивача судом були роз'яснені.

Розглянувши позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Приватного Підприємства «Клуб Авалон», судом встановлено наступне:

вимоги зазначеного позову також були обґрунтовані тим, що виділена у користування відповідача земельна ділянка, розташована в місті Ялта, по вул..Дражинського, 46-А, частково „накладається" на ділянку, на якій розміщений кафе-бар „Авалон" по вул.Дражинського, 46-Б в м. Ялта, власником якого є третя особа у справі - приватне підприємство „Авалон".

З 2000 року право власності на будівлю колишнього кафе-бару „Отдих", яке знаходиться за адресою: місто Ялта, вул.Дражинського, 46-Б, було зареєстровано за фізичними особами Бєляєвою І.Ю. та Німною Д.С.- по Ѕ частці за кожною.

29 жовтня 2004 року рішенням Ялтинської міської ради № 243 суб'єктам підприємницької діяльності Бєляєвій І.Ю. та Німній Д.С. надано згоду на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,0811 га, для обслуговування бару „Авалон" за адресою: місто Ялта вул. Дражинського, 46-Б.

Однак відомості щодо прийняття Ялтинською міською радою рішення з відведення зазначеної земельної ділянки за вказаною адресою в матеріалах справи відсутні.

Суд вважає, що третьою особою не було надано суду будь-яких доказів набуття права власності на будівлю бару „Авалон", або права оренди земельної ділянки, на якій такий бар «Авалон» розташований.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Причому обов'язковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що загальний характер допустимості доказів полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства „Клуб Авалон" є недоведеними, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх задоволення.

Судові витрати у порядку статті 44, 49 ГПК України суд відносить на позивача та приватне підприємство „Клуб Авалон".

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 04.12.2012.

Повне рішення складено 10.12.2012.

Керуючись ст. 44, 49, 78, п.4 статті 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Прийняти відмову позивача - ТОВ «Пансіонат «Масандра» - від позовної вимоги про визнання недійсним рішення Ялтинської міської ради про надання дозволу ТОВ «Фірмі «Ялта - тур» на розробку проекту відводу землеустрою по відводу земельної ділянки по вул. Дражинського, 46-А.

2. Провадження у цій частині позову ТОВ «Пансіонат «Масандра» - припинити.

3. В іншій частині позову ТОВ «Пансіонат «Масандра» - відмовити.

4. В задоволенні позовних вимог Приватного Підприємства «Клуб Авалон» - відмовити.

Суддя І.К. Осоченко