Постанова

від 18.12.2012 по справі 5006/27/55б/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5006/27/55б/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.10.2012 у справі господарського суду№ 5006/27/55б/2012 Донецької області за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Промарсенал" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Полімер-Сервіс" за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.09.2012 (суддя Тарапата С.С.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Моноліт-Полімер-Сервіс". Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Моноліт-Полімер-Сервіс". Провадження у справі припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2012 (колегія суддів у складі: Геза Т.Д. -головуючий, Будко Н.В., Мартюхіна Н.О.) ухвалу господарського суду Донецької області від 05.09.2012 залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Кіровському районі м. Донецька просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, провадження у справі припинити. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 13, 23, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 2, 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", гл. 8 Податкового кодексу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 3 1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно зі ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

За приписами частин 1, 2, 6 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно з частиною 5 статті 52 подати свої грошові вимоги. Наслідком належного виконання ліквідатором зазначених обов'язків буде встановлення заставних, конкурсних кредиторів боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Донецької області від 14.05.2012 ТОВ "Моноліт-Полімер-Сервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; зобов'язано ліквідатора боржника письмово повідомити всіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, по закінченні ліквідаційної процедури подати до суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута.

На виконання вказаної постанови ліквідатором подано на затвердження суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута, які ухвалою суду від 05.09.2012 були затверджені.

Затверджуючи звіт та ліквідаційний баланс господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що ліквідатор належним чином вжив усіх необхідних заходів для розшуку майна та коштів ТОВ "Моноліт-Полімер-Сервіс", в результаті яких майна та активів банкрута не виявлено, в зв'язку з чим вимоги кредиторів залишились непогашеними.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами, долученими ліквідатором до матеріалів справи із звітом ліквідатора про проведену роботу (а.с. 25-75).

Тобто, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором була проведена робота щодо виявлення товарно-матеріальних цінностей та інших активів, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського володіння, розрахункових рахунків боржника та грошових коштів на них

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які дослідивши звіт ліквідатора ТОВ "Моноліт-Полімер-Сервіс", визнали його повним, виваженим, а дії ліквідатора такими, що здійснені у межах та відповідності до приписів ст.ст. 31, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому дійшли обґрунтованого висновку про його затвердження ухвалою від 05.09.2012.

Твердження скаржника щодо ненадання йому можливості проведення позапланової перевірки боржника колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором відповідно до п.5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" направлені запити до всіх відомих йому потенційних кредиторів.

Оголошення про визнання боржника -ТОВ "Моноліт-Полімер-Сервіс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Алло" № 43 (1346) від 29.05.2012.

До ліквідатора банкрута звернулись кредитори боржника, загальна сума кредиторських вимог до ТОВ "Моноліт-Полімер-Сервіс" складає 124 921,06 грн.

В матеріалах справи є лист ДПІ у Кіровському районі м. Донецька Донецької області ДПС № 2738/10/19-013-1-1 від 06.06.12 відповідно до якого станом на 07.06.2012 податкова заборгованість ТОВ "Моноліт-Полімер-Сервіс" відсутня.

Викладене свідчить про те, що скаржник був обізнаний про факт ліквідації боржника та мав достатньо часу для здійснення податкової перевірки боржника з метою заявлення до нього додаткових грошових вимог.

Проте, ДПІ не надано жодних доказів в розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України на підтвердження вчинення дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Моноліт-Полімер-Сервіс" (наказ про її призначення, результатів перевірки тощо).

Враховуючи, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута, отже виконав всі вимоги Закону про банкрутство, а також те, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута та припинення провадження у справі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2012 у справі № 5006/27/55б/2012 залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Білошкап О.В.

Хандурін М.І.