Рішення

від 13.12.2012 по справі 3892-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2012Справа №5002-33/3892-2012

за позовом приватного підприємства «Фірма Український нафтопродукт»

(вул. Московська, буд. 134/1, м. Джанкой, АР Крим, 96100)

до Державного підприємства Радгосп - Завод ім. 1 Мая

(вул. Б. Хмельницького, буд. 11, смт. Первомайське, Первомайський район, АР Крим, 96300)

про стягнення 154 533.15 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Мартьянов Олександр Вікторович, представник, довіреність № б/н від 06.02.12, ПП «Фірма Український нафтопродукт»;

Від відповідача: не з'явився, ДП Радгосп - Завод ім. 1 Мая;

Суть спору: приватне підприємство «Фірма Український нафтопродукт» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до державного підприємства Радгосп - Завод ім. 1 Мая та просить суд стягнути з відповідача 154 533.15 грн., а саме - заборгованість у розмірі 140 000.00 грн., пеню у розмірі 10 678.36 грн. та 3% річних у розмірі 3 854.79 грн..

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу товару № 118 від 05 жовтня 2011 року в частині повної та своєчасної оплати вартості товару та обґрунтовані посиланнями на статті 610, 623, 625 Цивільного кодексу України та статті 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву в порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, відповідно до якій він просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 152 104.77 грн., а саме - заборгованість у розмірі 137 800.00 грн., пеню у розмірі 10 510.55 грн. та 3% річних у розмірі 3 794.22 грн. (а.с. 60).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06 грудня 2012 року заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято до провадження суду (а.с. 65-66).

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково (а.с. 30).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

05 жовтня 2011 року між приватним підприємством «Фірма Український нафтопродукт» (продавець) та Державним підприємством Радгосп - Завод ім. 1 Мая (покупець) укладений договір купівлі - продажу № 118, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця нафтопродукти, газ або іншу продукцію, а також надати послуги, іменовані надалі товар, а покупець - прийняти та оплатити його на умовах даного договору (а.с. 7).

Відповідно до пункту 1.2 договору сума договору визначається відповідно до накладних.

Підставою для оплати за товар є рахунок - фактура продавця, виписаний покупцю згідно до його замовлення (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору сторони визначили, що розрахунки за товар здійснюються шляхом оплати на розрахунковий рахунок продавця або оплатою готівкою.

Товар може бути виданий з відстрочкою платежу на строк, зазначений у листі покупця, при цьому за несвоєчасну оплату за отриманий товар винна сторона сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми заборгованості (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору строк дії договору визначається з моменту підписання до 31 грудня 2001 року.

Як стверджує позивач, на виконання умов зазначеного договору, ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 137 800.00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 931, 928, 929 від 21 жовтня 2011 року та податковим накладними № 185, 186, 184 від 21 жовтня 2011 року (а.с. 10-15).

Видаткові накладні № 931, 928, 929 від 21 жовтня 2011 року були отримані та підписані уповноваженими представниками відповідача, повноваження яких підтверджуються довіреністю № 66 від 31 жовтня 20011 року (а.с. 8).

Однак, вартість отриманого товару відповідачем оплачена не була.

Відповідач листом від 05 жовтня 2011 року гарантував позивачу, що у строк до 05 грудня 2011 року здійснить повну оплату вартості отриманого товару (а.с. 9), однак, до теперішнього часу вартість товару відповідачем не оплачена.

Викладене з'явилося підставою для звернення приватного підприємства «Фірма Український нафтопродукт» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже зазначалося, 05 жовтня 2011 року між приватним підприємством «Фірма Український нафтопродукт» (продавець) та Державним підприємством Радгосп - Завод ім. 1 Мая (покупець) укладений договір купівлі - продажу № 118, на виконання умов якого позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 137 800.00 грн., що також підтверджується матеріалами справи (а.с. 10-15).

Факт наявності у нього заборгованості перед позивачем відповідач крім іншого підтвердив в акті звірення взаємних розрахунків, підписаному сторонами та скріпленому печатками сторін (а.с. 61).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 3.3 договору сторони домовилися, що товар може бути виданий з відстрочкою платежу на строк, зазначений у листі покупця, при цьому за несвоєчасну оплату за отриманий товар винна сторона сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми заборгованості.

Відповідач листом від 05 жовтня 2011 року гарантував позивачу, що у строк до 05 грудня 2011 року здійснить повну оплату вартості отриманого товару (а.с. 9), однак, до теперішнього часу вартість товару відповідачем не оплачена.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже відповідач, прийнявши від позивача товар на умовах укладеного між сторонами договору, взяв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати його вартості, однак належним чином їх не виконав.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів погашення заборгованості відповідачем надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доводи позивача про наявність у відповідача обов'язку за вищезазначеним договором в частині оплати вартості отриманого товару в розмірі 137 800.00 грн. доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається зі змісту заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої представником позивача 06 грудня 2012 року (а.с. 60), він просив суд стягнути з відповідача, крім суми заборгованості, пеню в сумі 10 510.55 грн. за період з 06 грудня 2011 року по 06 червня 2012 року та 3% річних в сумі 3 794.22 грн. за період з 06 грудня 2011 року по 05 листопада 2012 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом був перевірений розрахунок, складений позивачем (а.с. 3), та встановлено, що розмір 3% річних за період, наведений у позові, розраховано правильно, складає 3 794.22 грн., та саме у цій сумі підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 3.3 договору сторони обумовили, що товар може бути виданий з відстрочкою платежу на строк, зазначений у листі покупця, при цьому за несвоєчасну оплату за отриманий товар винна сторона сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми заборгованості.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 вказаного кодексу визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд переверівши розрахунок пені, наданий позивачем, встановив, що ним здійснено нарахування пені понад 182 дні, а отже, з огляду на вимоги статті 232 Господарського кодексу України, стягненню підлягає тільки пеня, яка розрахована за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, стягненню підлягає пеня, нарахована за період з 06 грудня 2011 року по 04 червня 2012 року, що складає 10 499.10 грн..

з 06.12.2011р. по 22.03.2012р. : 137800.00 грн. ( сума заборгованості) х 108 днів прострочення х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 дн. = 6319.92 грн.

з 23.03.2012р. по 04.06.2012р. : 137800.00 грн. ( сума заборгованості) х 74 днів прострочення х 15 % (подвійна облікова ставка НБУ з 23.03.2012р.) / 365 дн. = 4179.18 грн.

6319.92 грн. + 4179.18 грн. = 10 499.10 грн.

Відповідно у стягненні 11.45 грн. пені слід відмовити.

Отже, з огляду на вищевикладене, на відсутність доказів оплати стягуваних сум, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 18 грудня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Радгосп - Завод ім. 1 Мая (вул. Б. Хмельницького, буд. 11, смт. Первомайське, Первомайський район, АР Крим, 96300, р/р 26000000111063 в АТ «Укрексімбанк» , м. Сімферополь, МФО 324786, код ЄДРПОУ 00413009) на користь приватного підприємства «Фірма Український нафтопродукт» (вул. Московська, буд. 134/1, м. Джанкой, АР Крим, 96100, р/р 26002300135478 в КРУ АТ «Ощадбанк», м. Сімферополь, МФО 324805, код ЄДРПОУ 37463592) 137 800.00 грн. заборгованості, 10 499.10 грн. пені, 3 794.22 грн. 3 % річних та 3 090.43 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 11.45 грн. - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська